Рішення № 140786365, 19.10.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1482/26

Провадження №2/157/922/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 жовтня 2026 рокумісто Камінь-КаширськийКамінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Дем`яник К.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося через систему «Електронний суд» у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № 101415422 від 29 червня 2024 року у розмірі 30 722 гривні 90 копійок, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень. В обґрунтування вимог зазначає, що 29 червня 2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 101415422, згідно з умовами якого відповідач отримав 5 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 101415422 від 29.06.2024) відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі, визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням. Пункт 7.1. кредитного договору № 101415422 від 29.06.2024 визначає, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на вебсайті. На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснила реєстрацію відповідача, створила обліковий запис та особистий кабінет. Відповідач в особистому кабінеті вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів кредитодавець здійснив верифікацію доданої відповідачем банківської карти. Електронна ідентифікація відповідача здійснилась при вході в особистий кабінет шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електронну пошту відповідача, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Для отримання кредитних коштів відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на вебсайті кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит відповідачу Товариство надіслало в особистий кабінет відповідача проєкт кредитного договору (оферта). Відповідач, ознайомившись з умовами кредитування, визначеними в проєкті договору, підтвердив його підписання (акцепт). Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції кредитодавця щодо укладення договору про споживчий кредит. Електронна форма індивідуальної частини укладеного кредитного договору розміщена в його особистому кабінеті. Тобто, укладаючи кредитний договір, відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа відповідно до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. З огляду на викладене, договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений. Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від кредитодавця. Згідно з п. 3.2.6. кредитного договору кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. Таким чином, відповідно до умов кредитного договору 28.10.2024 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №113-МЛ від 28.10.2024. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги та згідно зі ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора і отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених у реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором № 101415422 від 29.06.2024, що укладений між кредитодавцем та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 30 722 грн 90 коп., відповідно до виписки з особового рахунку, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4 900 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 0 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за кредитом становить 21 285 грн 60 коп.; прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить - 0 гривень; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 4 537 грн 30 коп. Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23977532/3427 від 01.07.2026. Пунктом 9.1. кредитного договору № 101415422 від 29.06.2024 передбачено, що сторони домовились про те, що цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору або окремих умов цього договору не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальна частина) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір індивідуальна частина) і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними. Кредитодавець передав позивачу відповідно до договору відступлення прав вимоги №113-МЛ від 28.06.2024 разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з яким укладено кредитний договір № 101415422 від 29.06.2024, був ідентифікований. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи витрати, сума яких складає 10 662 грн 40 коп., з яких: 2 662 грн 40 коп. сплачений судовий збір, 8 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу, надані Адвокатським об`єднанням «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, що підтверджується Актом наданих послуг №Д/30856 від 15.07.2026. Витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити. Такі висновки були неодноразово зроблені Верховним Судом у постановах від 03.10.2019 (справа №922/445/19), від 09.06.2020 (справа №5020-961/2012) та від 02.09.2020 (справа №329/766/18). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Ухвалою судді від 18 серпня 2026 року позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, зі змісту поданої ним позовної заяви вбачається, що він просить справу розглянути у відсутності представника позивача та у разі неявки відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, викликався до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Причину неявки у судове засідання ОСОБА_1 не повідомив і відзиву на позовну заяву не подав.

За таких обставин та з огляду на те, що представник позивача не заперечив проти заочного розгляду справи, ухвалою суду від 19 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Цивільного процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 29 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 101415422, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5 000 гривень на строк 345 днів з 29.06.2024, процентна ставки за договором фіксована, денна процентна ставка 1,06%, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 4977,82% річних, проценти за користування протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 % річних на фактичну заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів; дата повернення кредиту (за умови дотримання Графіку платежів) 09.06.2025.

ОСОБА_1 уклав зазначений договір шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору), а також шляхом підписання одноразовим ідентифікатором заяви на отримання кредиту, яка є частиною кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053 ЦК), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (параграф 1) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України встановлено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» .

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Матеріали справи свідчать, що зазначений кредитний договір був укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про споживче кредитування».

28 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т, відповідно до умов якої до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 101415422 від 29 червня 2024 року.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т від 25 червня 2024 року до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 101415422 від 29 червня 2024 року у сумі 15 356 грн 50 коп.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК)

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на його платіжну картку, що підтверджується копією платіжного доручення № 91918574 від 29 червня 2024 року та повідомлення в.о. директора Волинської обласної дирекції Кривонюк І. № БТ-13945 від 12 жовтня 2026 року.

Згідно з умовами кредитного договору № 101415422 від 29 червня 2024 року ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, нараховані відсотки за користування кредитом на умовах, передбачених договором.

Проте, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання по кредиту не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по кредиту, розмір якої згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунка по кредитному договору № 101415422 від 29 червня 2024 року складає 30 722 грн 90 коп., з яких: 4 900 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 21 285 грн 60 коп. - сума заборгованості за відсотками, 4 537 грн 30 коп. сума неустойки та проценти за порушення грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває з 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нараховано неустойку та проценти за порушення грошового зобов`язання за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача неустойки та процентів за порушення грошового зобов`язання по кредитному договору у сумі 4 537 грн 30 коп. відсутні.

Згідно із ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %.

Зазначена норма закону була введена Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Законом України № 3498-IX було впроваджено також перехідний період (доповнено Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» п. 17 Закону України «Про споживче кредитування») тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальну денну процентну ставку для договорів, які були укладені в цей період, було знижено до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.

Зміни до вказаної статті набули чинності 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору №101415422 від 29 червня 2024 року загальні витрати позичальника за кредитом становлять 18 256 грн 50 коп., денна процентна ставка складає 1,06%, що не суперечить вищезазначеним змінам з урахуванням перехідного періоду.

Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 101415422 від 29 червня 2024 року за підписом генерального директора ТОВ «Мілоан» відповідачу ОСОБА_1 нараховані проценти за користування кредитом за період з 29.06.2024 по 28.10.2024 (122 дні) у розмірі 5 987 грн 60 коп.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості по кредитному договору № 101415422 від 29 червня 2024 року за підписом генерального директора ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Хробак М.Р. вбачається, що відповідачу нараховано проценти за користування кредитом за період з 29.10.2024 по 09.06.2025 з урахуванням вищезазначеної суми (5 987 грн 60 коп.) у загальному розмірі 21 285 грн 60 коп., що суперечить умовам кредитного договору, зокрема, пункту 1.5, згідно з яким нараховані згідно з кредитним договором проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 18 256 грн 50 коп.

Враховуючи наведене, розмір процентів за кредитним договором № 101415422 від 29 червня 2024 року, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 18 256 грн 50 коп.

Отже, суд дійшов висновку, що з відповідача належить стягнути на користь позивача заборгованість по кредитному договору № 101415422 від 29 червня 2024 року у розмірі 23 156 грн 50 коп, з яких 4 900 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 18 256 грн 50 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Оскільки позов задоволено частково, а саме на 75,37 %, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесені останнім та документально підтвердженні витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 006 гривні 65 копійок.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правничу допомогу покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із актом № Д/30856 наданих послуг від 15 липня 2026 року та детальним описом надання послуг до акта № Д/30856 наданих послуг від 09 березня 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, надана позивачу адвокатом Усенком М.І. правова допомога полягала в усній консультації щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (30 хв), ознайомленні з матеріалами кредитної справи (2 год), погодженні правової позиції клієнта у справі (30 хв), складенні позовної заяви з урахуванням позиції клієнта (3 год 30 хв), поданні позовної заяви від імені клієнта (1 шт.), всього було затрачено часу - 6 год 30 хв.

Загальний розмір витрат на правову допомогу, які просить позивач стягнути з відповідача складає 8 000 грн.

Однак, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.

З урахуванням обсягу наданої правової допомоги, зокрема, змісту та обсягу підготовленої позовної заяви, затраченого на це часу, і беручи до уваги ціну позову, і те, що справа не є значної складності, розглядалася у спрощеному позовному провадженні та за відсутності учасників справи, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, у зв`язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 6 006 гривень 65 копійок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 27, 78 - 81, 141, 142, 263 - 265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, код ЄРДПОУ 35234236) заборгованість по кредитному договору № 101415422 від 29 червня 2024 року у розмірі 23 156 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят шість) гривень 50 копійок, з яких: 4 900 гривень заборгованість по тілу кредиту; 18 256 гривень 50 копійок заборгованість по відсотках.

У решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у розмірі 6 006 (шість тисяч шість) гривень 65 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Головуючий: О.В. Антонюк