Рішення № 140785251, 15.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Дата ухвалення
15.10.2026
Номер справи
521/13712/26
Номер документу
140785251
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 521/13712/26

Номер провадження № 2/521/8961/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Папінян В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні у залі суду у м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.08.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Позовна заява мотивована тим, що між АТ «СГ «ТАС» (приватне) (надалі позивач) та ОСОБА_1 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № AT 3375159 (надалі поліс).

Забезпеченим ТЗ за Полісом є т.з Chevrolet Aveo, д.н. НОМЕР_1 (надалі Забезпечений ТЗ). Франшиза, згідно Поліса, становить 3 200,00 грн.

09.07.2023 року о 17 год. 55 хв. в м. Одесі по вул. Маршала Малиновського, біля буд. № 51, відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю Забезпеченого ТЗ Chevrolet Aveo, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (надалі відповідач), та ТЗ Hyundai Sonata, д.н. НОМЕР_2 .

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 09.08.2023 року (справа № 521/19032/23) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні зазначеного ДТП.

Враховуючи наявність чинного договору страхування власник пошкодженого ТЗ Hyundai Sonata, д.н. НОМЕР_2 звернувся до позивача з повідомленням про настання події.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 , згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., без урахування ПДВ на запчастини, становить 163 680,06 грн., в тому числі:

- вартість замінених складових 86 247,92 грн.;

-вартість робіт 38 760,00 грн.;

-вартість матеріалів 38 672,14 грн.

Коефіцієнт зносу замінених складових, згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., становить 0,475, що дорівнює 40 967,76 грн.

Розрахунок суми страхового відшкодування складає: 163 680,06 грн. 40 967,76 грн. 3 200,00 грн. = 119 512,30 грн.

Власник пошкодженого ТЗ надав акт виконаних робіт від 15.09.2023 року.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 , згідно акту виконаних робіт від 15.09.2023 р., становить 177 215,00 грн., в тому числі:

- вартість замінених складових 98 755,00 грн.;

-вартість робіт 78 460,00 грн.

Коефіцієнт зносу замінених складових, згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., становить 0,475, що дорівнює 46 908,62 грн.

Виплачене страхове відшкодування, згідно Страхового акту № 14700/38/923 від 02.08.2023 р., складає 119 512,30 грн.

Розрахунок суми страхового відшкодування:

1) 177 215 грн. 46 908,62 грн. 3 200,00 грн. = 127 106,38 грн.

2) 127 106,38 грн. 119 512,30 грн. = 7 594,08 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 , згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., становить 180 929,64 грн., в тому числі:

- вартість замінених складових 103 497,50 грн.;

- вартість робіт 38 760,00 грн.;

- вартість матеріалів 38 672,14 грн.

Коефіцієнт зносу замінених складових, згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., становить 0,475, що дорівнює 49 161,31 грн.

Виплачене страхове відшкодування, згідно Страхових актів № 14700/38/923 від 02.08.2023 р. та № 18189/38/923 від 19.09.2023 р., складає 127 106,38 грн.

Розрахунок суми додаткового страхового відшкодування:

1) 180 929,64 грн. 49 161,31 грн. 3 200,00 грн. = 128 568,33 грн.

2) 128 568,33 грн. 127 106,38 грн. = 1 461,95 грн.

Загальна виплата страхового відшкодування складає: 128 568,33 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №353527 від 03.08.2023 року, №364365 від 20.09.2023 року, №372076 від 26.10.2023 року.

Таким чином позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Код ЄДРПОУ 30115243) 128 568,33 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06.08.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку та проведення підготовче судове засідання в залі засідань № 209, в приміщенні Хаджибейського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1-А.

У підготовчі судові засідання 02.09.2026 року та 24.09.2026 року відповідач не з`явилась, проте повідомлялася судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України про розгляд справи, у встановлений судом строк відзиву на позов не надав. На адресу суду 19.08.2026 року повернулись поштові відправлення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» з незалежних від суду причин.

Представник позивача, діючий за довіреністю, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання, згідно якого підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі та розглянути справу без його участі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 15.10.2026 року відповідач не з`явилась, проте повідомлялася судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України про розгляд справи, у встановлений судом строк відзиву на позов не надав. На адресу суду 14.10.2026 року повернулись поштові відправлення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» з незалежних від суду причин.

Представник позивача, діючий за довіреністю, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання, згідно якого підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі та розглянути справу без його участі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 82 книги п`ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими вказані правовідносини регулюються.

Судом встановлено, що 24.03.2023 року між ПРАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту № АТ3375159, згідно якого ПРАТ «СГ «ТАС» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2023 року о 17 год. 55 хв. в м. Одесі по вул. Маршала Малиновського, біля буд. № 51, відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю Забезпеченого ТЗ Chevrolet Aveo, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (надалі відповідач), та ТЗ Hyundai Sonata, д.н. НОМЕР_2 .

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 09.08.2023 року (справа № 521/19032/23) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні зазначеного ДТП.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, суд при винесенні рішення не з`ясовує обставин справи, які підтверджують вину відповідача у спричиненні механічних пошкоджень автомобілю марки Hyundai Sonata, д.н. НОМЕР_2 .

Відповідно ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 , згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., без урахування ПДВ на запчастини, становить 163 680,06 грн., в тому числі:

- вартість замінених складових 86 247,92 грн.;

-вартість робіт 38 760,00 грн.;

-вартість матеріалів 38 672,14 грн.

Коефіцієнт зносу замінених складових, згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., становить 0,475, що дорівнює 40 967,76 грн.

Розрахунок суми страхового відшкодування складає: 163 680,06 грн. 40 967,76 грн. 3 200,00 грн. = 119 512,30 грн.

Власник пошкодженого ТЗ надав акт виконаних робіт від 15.09.2023 року відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 , становить 177 215,00 грн., в тому числі:

- вартість замінених складових 98 755,00 грн.;

-вартість робіт 78 460,00 грн.

Коефіцієнт зносу замінених складових, згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., становить 0,475, що дорівнює 46 908,62 грн.

Таким чином виплачене страхове відшкодування, згідно Страхового акту № 14700/38/923 від 02.08.2023 р., складає 119 512,30 грн. з розрахунку:

1) 177 215 грн. 46 908,62 грн. 3 200,00 грн. = 127 106,38 грн.

2) 127 106,38 грн. 119 512,30 грн. = 7 594,08 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 , згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., становить 180 929,64 грн., в тому числі:

- вартість замінених складових 103 497,50 грн.;

- вартість робіт 38 760,00 грн.;

- вартість матеріалів 38 672,14 грн.

Коефіцієнт зносу замінених складових, згідно Звіту № 1707/23 від 24.07.2023 р., становить 0,475, що дорівнює 49 161,31 грн.

Виплачене страхове відшкодування, згідно Страхових актів № 14700/38/923 від 02.08.2023 р. та № 18189/38/923 від 19.09.2023 р., складає 127 106,38 грн.

Розрахунок суми додаткового страхового відшкодування:

1) 180 929,64 грн. 49 161,31 грн. 3 200,00 грн. = 128 568,33 грн.

2) 128 568,33 грн. 127 106,38 грн. = 1 461,95 грн.

Загальна виплата страхового відшкодування складає: 128 568,33 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №353527 від 03.08.2023 року, №364365 від 20.09.2023 року, №372076 від 26.10.2023 року.

Таким чином позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Код ЄДРПОУ 30115243) 128 568,33 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Таким чином, фактичний розмір невідшкодованих збитків становить 128 568,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Статтею 38 стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено підстави регресного позову страховика та МТСБУ

Згідно з ч. 1 ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також статтею 27 ЗУ «Про страхування» встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з однієї сторони, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншої сторони, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18, у якій Велика Палата відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Отже Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у с праві № 755/18006/15-ц дійшла висновку, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Крім того, суд висновує, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (пункт 35 постанови ВП ВС). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Оскільки розмір шкоди не перевищує страховий ліміт 160 000 грн. на момент вчинення ДТП, ПрАТ «СГ «ТАС» не було позбавлене права звернення з позовом до страховика ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в якого особа, яка є потерпілою від ДТП застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Крім того, матеріали справи не містять доказів як звернення до страховика відповідача так і відмови у виплаті всієї суми ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Оскільки, матеріалами справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «СГ «ТАС», то суб`єктом, який має задовольнити вимогу позивача, є страховик відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА»..

З огляду на що, покладення обов`язку з відшкодування розміру завданої шкоди, який не перевищує ліміт відповідальності страховика, буде суперечити інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 128 568,33 грн. з Відповідача не підлягають задоволенню.

Вимога Позивача ґрунтується на суброгації згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону «Про страхування», що означає перехід до нього права вимоги потерпілого.

Однак, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, у випадках, коли цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована, належним відповідачем у межах ліміту відповідальності є страховик цивільно-правової відповідальності винуватця (ПАТ «СГ» «ТАС (приватне)»), а не сам винуватець.

Виходячи з наведеного, Відповідач (винна особа) не може нести цивільно-правову відповідальність за відшкодування шкоди у межах ліміту обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки ПАТ «СГ «ТАС» не сплатив повну суму відшкодування.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП була застрахована у ПАТ «СГ «ТАС» (поліс № АТ3375159), згідно якого страхова сума за шкоду, заподіяну майну складає 160000,00 грн.

Страховик потерпілого, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право суброгаційної вимоги шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а не безпосередньо до винної особи у межах ліміту відповідальності за договором обов`язкового страхування.

Судом встановлено що страховиком потерпілого відповідно довідки НПУ, яка є у матеріалах справи є ПАТ "НАСК "ОРАНТА" (поліс № 3867458).

Суд висновує, що пред`явлення позову безпосередньо до Відповідача як фізичної особи- завдавача шкоди можливе лише у випадку, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, або якщо у страховика відповідно до закону чи договору не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних доказів або пояснень щодо підстав, з яких ПАТ «СГ «ТАС» здійснило виплату лише в розмірі 128 568,33 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №353527 від 03.08.2023 року, №364365 від 20.09.2023 року, №372076 від 26.10.2023 року, із урахуванням зносу транспортного засобу, а не в повному обсязі фактично понесених збитків.

Зокрема, Позивачем не надано доказів того, що сума невідшкодованих збитків у розмірі 128 568,33 грн. перевищує ліміт відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або що страховик відмовив у виплаті в повному обсязі з підстав, передбачених законом. Позивач також не надав доказів того, що звертався до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" з вимогою про доплату різниці між фактичним розміром збитків та здійсненою виплатою, і що така вимога була відхилена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у частині невідшкодованих збитків у межах ліміту страхової відповідальності є ПАТ "НАСК "ОРАНТА" а не ОСОБА_2 , яка є відповідачем у справі.

Отже позивачем не доведено наявності підстав для покладення відповідальності безпосередньо на винну особу, передбачених ст. 1194 ЦК України.

У зв`язку з цим позовні вимоги Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №97928 від 26.06.2026 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд, відмовляючи у позові, залишає за позивачем понесені ним судові витрати у справі.

Керуючись статтями 13, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.10.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО

Часті запитання

Який тип судового документу № 140785251 ?

Документ № 140785251 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140785251 ?

Дата ухвалення - 15.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140785251 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 140785251, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Судове рішення № 140785251, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 140785251 відноситься до справи № 521/13712/26

Це рішення відноситься до справи № 521/13712/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140785250
Наступний документ : 140785252