Ухвала суду № 140784839, 21.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ДОДАТКОВА УХВАЛА

Іменем України

21.10.2026 Справа №607/5158/26 Провадження №2-др/607/114/26

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі судді Марциновської І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Чортківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне некомерційне підприємство «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Чортківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне некомерційне підприємство «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2026 закрито провадження у даній цивільній справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про повернення сплаченого судового збору з Державного бюджету України.

15.10.2026 через систему «Електронний суд» до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла заява прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 сплаченого судового збору за подання даного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Оскільки подана прокурором заява стосується лише питання про стягнення судових витрат розгляд заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали цивільної справи, що стосуються питання про ухвалення додаткової ухвали, суд дійшов такого висновку.

Частина 1 ст. 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом із тим ч. 3 ст. 142 ЦПК України встановлено спеціальний порядок розподілу судових витрат у разі, якщо після пред`явлення позову відповідач задовольнив вимоги позивача. Так, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 05.03.2026 у справі № 917/1161/25, здійснюючи тлумачення аналогічної за змістом ч. 3 ст. 130 ГПК України, дійшов висновку, що поняття «відмова позивача від позову» та «позивач не підтримує своїх вимог» не є тотожними. Відмова від позову є активною процесуальною дією позивача, тоді як непідтримання вимог може проявлятися як у відмові від позову, так і в іншій процесуальній поведінці, зумовленій припиненням предмета спору.

У зазначеній постанові Верховний Суд виснував, що положення ч. 3 ст. 130 ГПК України застосовуються не лише в разі відмови позивача від позову, а й у разі закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо така відсутність виникла внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову. При цьому не має значення, ким ініційовано питання про закриття провадження - позивачем, відповідачем чи судом.

Верховний Суд також зазначив, що задоволення позовних вимог самим відповідачем після пред`явлення позову може свідчити про те, що відповідач погодився з пред`явленням позову до належного відповідача та фактично визнав заявлені вимоги. Це є підґрунтям для покладення на такого відповідача судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У постановах від 15.07.2026 у справі № 345/5838/25 та від 05.08.2026 у справі № 953/10140/25 Верховний Суд зазначив, що в разі добровільного задоволення відповідачем позовних вимог після пред`явлення позову понесені позивачем судові витрати, у тому числі судовий збір, відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі. Покладення таких витрат повністю або частково на державний бюджет не відповідає спеціальному порядку їх розподілу, оскільки звернення позивача до суду було зумовлене поведінкою відповідача.

Суд встановив, що після відкриття провадження у цій справі відповідач ОСОБА_1 у повному обсязі відшкодував витрати, понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, стягнення яких було предметом позову.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2026 закрито провадження у даній цивільній справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відтак у цій справі припинення предмета спору стало наслідком добровільного виконання відповідачем заявлених до нього вимог після пред`явлення позову. Отже, питання про компенсацію понесених прокурором судових витрат підлягає вирішенню за спеціальним правилом ч. 3 ст. 142 ЦПК України, яке передбачає їх стягнення з відповідача за заявою позивача.

За подання до суду цього позову прокурор сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 508 від 13.03.2026.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги були задоволені відповідачем після пред`явлення позову, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви прокурора та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь прокурора судового збору у сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 76-81, 89, 133, 137, 141, 142, 246, 247, 259, 263, 270, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910098) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

CуддяІ. В. Марциновська