Ухвала суду № 140784682, 15.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

462/1155/26

2-п/465/69/26

У Х В А Л А

15.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючого судді Рудакова Д.І., за участю секретаря судового засідання Старух Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.08.2026 у справі №462/1155/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про перегляд заочного рішення, у якій просить переглянути заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 18.08.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №15.06.2023-100001954.

Свої вимоги мотивує тим, що 18 серпня 2026 року Франківським районним судом м. Львова у справі № 462/1155/26 ухвалено заочне рішення, яким з мене на користь ТОВ «Споживчий центр» стягнуто 4 000,00 грн основної заборгованості, 2 604,00 грн процентів, а також 2 662,40 грн. судового збору, всього 9 266,40 грн.

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що оскільки не мав належної можливості реалізувати своє право на участь у розгляді справи та подати заперечення і докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. На момент розгляду справи я проходжу військову службу у Збройних Силах України за мобілізацією та виконую обов`язок із захисту держави. Мене мобілізовано 16.04.2026 року. У зв`язку з проходженням військової служби, виконанням службових обов`язків та фактичними обмеженнями щодо можливості своєчасно отримувати кореспонденцію і належним чином готувати процесуальні документи я не зміг належним чином взяти участь у розгляді справи та подати відзив.

Зазначає, що заочне рішення підлягає скасуванню з тих підстав, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості, на його думку, є необгрунтованими. Він не погоджується із розміром заявленої позивачем до стягнення заборгованості за відсотками, які є надмірно великими, періодом їх нарахування, і зазначає, що стягнення з нього нарахованої первинним кредитором відсотків та штрафних санкцій є безпідставним і суперечить чинному законодавству.

Учасники, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилися.

Зважаючи на те, що відповідно до вимог частини 1 ст. 223 ЦК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність.

Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що у провадженні Франківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа №462/1155/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Франківського районного суд м. Львова від 18.08.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» задоволено та присуджено до стягнення з з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором №15.06.2023-100001954 від 15.06.2023 в сумі 6604 гривень 00 копійок, суму плаченого судового збору у розмірі 2662 гривень 40 копійки.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Відповідно до положень ч.11 ст.272 ЦПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч.5 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом ч.6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення зокрема є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, належним врученням відповідного процесуального документу учаснику справи, який має електронний кабінет, є доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи та отримання судом повідомлення про це.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (п 5 ст. 14 ЦПК України).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.14 ЦПК України).

Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України (п. 5.8. Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою (п.17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року в справі №120/4298/21-а вказано, що: «пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Отже, врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ч.1 ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 05 жовтня 2022 року у справі №127/22271/20, від 30 листопада 2022 року у справі №204/3881/21.

ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС за допомогою своєї офіційної електронної адреси.

Відтак, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення ОСОБА_1 електронної копії ухвала про відкриття провадження, судові повістки, рішення від 18.08.2026 року до його Електронного кабінету в ЄСІТС свідчить про належність повідомлення заявника.

Отже, суд належним чином виконав усі вимоги норм процесуального права щодо виклику відповідача до суду у судове засідання, а доводи заяви про перегляд заочного рішення стосовно неповідомлення відповідача про розгляд справи судом відхиляються.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинні бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Вирішуючи питання по суті, суд зазначає, що твердження відповідача про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, та відповідач своїм правом взяти участь у судовому засіданні та надати докази безпосередньо в суді не скористався, на судові засідання не з`являвся. Також, відповідач не надав суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено у ст. 285 ЦПК України.

У частині 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, в судовому рішенні відображено всі обставини, на які посилається відповідач як на підставу для скасування заочного рішення.

Європейський суд з прав людини та Велика Палата Верховного Суду України неодноразово зазначали, що якщо рішення набрало законної сили, жодна зі сторін не має права вимагати його перегляду лише з метою повторного слухання та отримання нового вердикту.

Згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.08.2026 у справі № 462/1155/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 19.10.2026 року.

Суддя Д.І.Рудаков