Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №498/1243/26
Провадження по справі№3/498/441/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року с-ще Велика Михайлівка
Суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Чернецька Н.С.,
за участі секретаря судового засідання: Гонтаренко О.В.
особи, що притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1
захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сщі Велика Михайлівка Одеської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця смт Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.172-15 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ВСТАНОВИЛА:
04 серпня 2026 року близько 14 год. 00 хв. було виявлено факт неприбуття на службу з обідньої перерви на територію військового містечка штаб-сержанта ОСОБА_1 без поважних причин. 05 серпня 2026 року о 07 год. 50 хв. військовослужбовець прибув на службу із запізненням. Своїми діями військовослужбовець порушив вимоги статей 11, 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 1 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 25.12.2025 № 2958-АГ «Про організацію служби військ у НОМЕР_1 прикордонному загоні у 2026 році».
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначив, що свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, оскільки він під час обіду поїхав додому тому що захворіла дитина, він повіз ліки та запізнився. Коли повернувся на нього вже склали протокол.
Захисник Суворов О. В. у судовому засіданні зазначив, що підтримує подані ним заперечення на протокол, у яких указав, що зазначений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 був складений 05.08.2026 начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковником ОСОБА_3 . Водночас зі слів його довірителя ОСОБА_1 стало відомо, що вказаний протокол складався не 05.08.2026, а 09.08.2026 або 10.08.2026 іншою службовою особою старшим лейтенантом ОСОБА_4 , а підполковник ОСОБА_3 під час його складання взагалі не був присутній, і його довіритель його взагалі не бачив. Згідно з приписами частин першої та другої статті 254 КУпАП, протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин із моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно з приписами пункту 14 частини другої статті 255 КУпАП, протоколи за статтями 172-10172-20 КУпАП мають право складати командири (начальники) військових частин (установ, закладів), а також командири підрозділів, уповноважені на це командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів). Тобто можна зробити висновок про те, що оскаржуваний протокол стосовно його довірителя взагалі склала неуповноважена особа, а також було грубо порушено строки складання протоколу. Зокрема, під час складання протоколу старший лейтенант ОСОБА_4 навіть не роз`яснив його довірителю права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, а лише роз`яснив права, передбачені статтею 63 Конституції України. Також у вказаному протоколі ця особа засвідчила нібито факт відмови його довірителя від підписання протоколу. Варто відзначити, що його довіритель неодноразово наполягав на присутності адвоката, про що міститься відмітка під час складання протоколу, водночас йому було відмовлено, тобто його довіритель був позбавлений кваліфікованої юридичної допомоги. Щодо пояснень його довірителя, то слід зауважити, що, згідно з матеріалами справи, вказані пояснення нібито прийняв начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковник ОСОБА_3 . Водночас зазначені пояснення також приймав старший лейтенант ОСОБА_4 , який, зі слів його довірителя, працює на посаді зв`язківця та навіть не має юридичної освіти. Наприкінці пояснень невідомо, хто саме зі службових осіб їх прийняв, тобто взагалі порушено процедуру їх прийняття, а вказаний документ не може бути прийнятий як доказ згідно з приписами статті 251 КУпАП.Щодо посилання на статтю 63 Конституції України його довірителем, то слід зазначити, що він надасть відповідні пояснення в суді під час розгляду справи. Так, між ним та керівником склалися неприязні стосунки, а останній постійно провокує його довірителя на неправомірні дії. Щодо пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , то варто зазначити, що в тексті пояснень ідеться про події 04.06.2026, а не про обставини нібито вчинення його довірителем правопорушення. Також указані пояснення були прийняті старшим лейтенантом ОСОБА_4 , при цьому незрозуміло, чому вони надруковані, якщо, як зазначено, їх надали відповідні особи власноруч. Тобто взагалі порушено процедуру прийняття пояснень, а вказані документи не можуть бути прийняті як докази згідно з приписами статті 251 КУпАП. Щодо робочого зошита, розпочатого 20.07.2026, то слід зазначити, що текст «факт неприбуття ОСОБА_7 після обідньої перерви» написаний ручкою іншого кольору, ніж решта тексту, зазначеного в зошиті. На думку сторони захисту, це може свідчити про навмисне внесення цього тексту службовими особами ДПСУ вказаного підрозділу з невідомих причин. Також під час вивчення матеріалів справи стороною захисту було встановлено, що в матеріалах справи відсутні наказ про призначення службового розслідування за фактом неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків та, відповідно, наказ за результатами вказаного службового розслідування. Просив закрити провадження в адміністративній справі № 498/1243/26 за фактом інкримінованого ОСОБА_1 вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначила, що о 08:00 год. 04.08.2026 року вона заступила на зміну та була до закінчення зміни на робочому місці. Їй стало відомо, що ОСОБА_7 пішов на обідню перерву і не прибув, йому телефонували та він повідомив, що знаходиться вдома. Вказала, що у друкованих показаннях була описка, а саме в тексті було помилково зазначено «04.06.2026 року» замість вірного «04.08.2026 року.»
Свідок ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про неможливість прибуття у судове засідання, оскільки він перебуває у довгостроковому відрядженні. Вказав, що з поясненнями, що є в матеріалах справи згодний.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначив, що 04.08.2026 року він перебував на службі на робочому місці. Йому стало відомо, що ОСОБА_1 покинув військове містечко на обідню перерву і не прибув назад після її закінчення. Військовослужбовцю телефонували, аби дізнатись чому він не повернувся, на що останній повідомив, що знаходиться вдома. Вказав, що протокол був складений у його присутності та ОСОБА_1 від підпису у протоколі відмовився.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначив, що 04.08.2026 року він перебував на службі на робочому місці. Йому стало відомо, що ОСОБА_1 покинув військове містечко на обідню перерву і не прибув назад після її закінчення. Військовослужбовцю телефонували, аби дізнатись чому він не повернувся, на що останній повідомив, що знаходиться вдома. Вказав, що протокол про адміністративне правопорушення був складений ним 05.08.2026 року у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ОСОБА_1 від підпису у протоколі відмовився.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла до наступного висновку.
Частина 1 ст.172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частина 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Згідно із приміткою до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Отже, будучи у розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону прирядженим до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за ст. 172-15 КУпАП.
Об`єктивною стороною недбалого, тобто недбале ставлення до служби є невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Так, відповідно до статей 11, 16, 28, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, знати та виконувати свої службові обов`язки, а командир (начальник) наділяється всією повнотою розпорядчої влади щодо підлеглих та несе персональну відповідальність за стан справ у ввіреному підрозділі, при цьому має право віддавати накази та зобов`язаний перевіряти їх виконання.
Крім того, статтею 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №373571 від 05.08.2026 року, копією рапорту прикордонного наряду «Старший зміни прикордонних нарядів», поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , копією витягу з наказу від 30 липня 2026 року №355-ВВ, копією витягу з робочого зошита старшого зміни прикордонних нарядів, копією витягу з розподілу робочого часу відділу прикордонної служби, службовою характеристикою штаб-сержанта.
Що стосується заперечення на протокол, наданих захисником ОСОБА_1 , а саме що оскаржуваний протокол взагалі склала не уповноважена особа та грубо були порушені терміни складання протоколу суд зазначає, що подія трапилась 04.08.2026 року, а протокол був складений 05.08.2026 року, тобто із дотриманням передбаченого законодавством строку.
Відносно вказівки на те, що текст із робочого зошиту «Факт неприбуття ОСОБА_7 після обідньої перерви» написаний ручкою іншого кольору, ніж та, якою виконано решту тексту в зошиті протоколу і думку сторони захисту, що ця обставина може свідчити про навмисне внесення зазначеного запису службовими особами ДПСУ суддя зазначає, що Інструкція з діловодства в Державній прикордонній службі України, затверджена наказом №144 Адміністрації ДПС України від. 31.12.2020 року не містить вказівок щодо кольору чорнила, яким фіксуються робочі записи.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненного правопорушення, особу правопорушника. Обставина, що пом`якшує відповідальність щире каяття, обставин, що обтяжують відповідальність суддя не вбачає.
На підставі вище викладеного, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами - вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накластистягнення у виді штрафу.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір на користь державного бюджету України у сумі 665,60 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 172-15,284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг смт В.Мих./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
РахунокотримувачаUA718999980313141206000015582
Код класифікаціїдоходів бюджету 22030101
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Великомихайлівський районний суд Одеської області.
Суддя Н.С. Чернецька
Судове рішення № 140784216, Великомихайлівський районний суд Одеської області було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 498/1243/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: