Єдиний державний реєстр судових рішень
08.09.2026
Справа № 497/1901/26
Провадження № 2/497/1650/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
без участі сторін,
розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
09.07.2026 року представник позивачів Сахарова Н.М. , яка підтвердила свої повноваження електронним ордером серії ВН №1740750 від 08 липня 2026 року (а.с.47), звернулася до суду в інтересах позивачів з позовом та просить постановити судове рішення, яким визнати за позивачами право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і дворовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в наступних частках:
- за позивачем ОСОБА_1 на 1/2 частину, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , на 1/10 частину як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 та на 1/5 частину як за членом колгоспного двору;
- за позивачем ОСОБА_2 на 1/5 частини як за членом колгоспного двору.
Вимоги мотивовані тим, що вищезазначений будинок відносився до колгоспного двору, до складу якого входили ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , тобто кожний придбав право власності на житловий будинок по 1/5 частині, вони володіли цім будинком, але не оформили право власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 та після її смерті спадщину фактом спільного проживання прийняв син ОСОБА_4 , та частково оформив її. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 та після її смерті спадщину фактом постійного проживання прийняли син ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 та після його смерті спадкоємцем є його син ОСОБА_1 , який прийняв спадщину та частково вже на себе оформив, але коли він звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва на житловий будинок, нотаріус, виявивши відсутність правовстановлюючих документів на будинок, розташований за вище вказаною адресою, відмовив позивача ОСОБА_8 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину в житловому будинку. Для реєстрації права власності на свої частки у будинку позивачі звернулися до державного реєстратора, але їм також було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. За захистом своїх невизнаних прав, позивачі змушені звернутися до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою судді від 13.07.2026 року було відкрито загальне позовне провадження та витребувано інформацію щодо заведених спадкових справи відносно ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у приватного нотаріуса Агбун М.І., а також після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - від Одеського державного нотаріального архіву (а.с.49).
Витребувана судом інформація надійшла до суду 11.08.2026 року від приватного нотаріуса Агбун М.І. та 17.08.2026 року від Одеського державного нотаріального архіву.
Сторони в судове засідання не з`явилися.
Представник позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - адвокат Сахарова Н.М. в позовній заяві просила розглянути справу у відсутності позивачів (а.с.3 на звороті).
Представник відповідача - Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області - т.в.о. сільського голови Арабаджи М.С. надав 23.07.2026 року через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, заперечень щодо заявлених позовних вимог не надав (а.с.53).
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Судом встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок (домоволодіння), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав до типу колгоспного двору (колгоспників) та до його складу входили члени цього двору: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та позивачі по справі - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . На підставі ст.123 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла станом на 14 квітня 1991 року, кожен член колгоспного двору придбав право власності на майно цього колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/5 частки будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами. Це підтверджується довідкою №08-09/416, яка видана 01.10.2025 року секретарем виконавчого комітету Кубейської сільської ради Бальжик Т. (а.с.27).
Так, зміна прізвища позивача ОСОБА_2 підтверджується електронною випискою з Єдиного державного реєстру про актовий запис про шлюб станом на 01.10.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_10 та ОСОБА_11 уклали 01.11.1997 року між собою шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Червоноармійської сільської ради Болградського району, актовий запис №23, та після його реєстрації дружині присвоєно прізвище чоловіка - « ОСОБА_12 » (а.с.31).
Згідно вимог ст. 7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Відповідно до змісту Вказівок №5-24/26 і №69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Відповідно до ст.ст. 120,123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
Виходячи з вимог ст.ст. 120,123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991 року і регулювали власність колгоспного двору, право власності на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) мали ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 в рівних частинах, по 1/5 кожний. Відповідно до абз.2 п.6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність в 1996 році, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. У сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних будинків) станом на 1991 рік здійснювалось шляхом внесення відповідного запису у погосподарській книзі сільської ради та відкриття особового рахунку на ім`я власника.
Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року зі змінами та доповненнями, державна реєстрація прав є обов`язковою. В ч.4 ст. 3 цього ж Закону визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Як вбачається з абз. 3 частини 3 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав власності, з подальшою видачею свідоцтва про право власності на об`єкти ( індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, щодо яких раніше не здійснювалась державна реєстрація прав власності для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється на підставі поданої заяви та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільської ради ( у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно зі змістом ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Але рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Болградської міської ради Нікіта І.В. №85768945, №85768582 від 10.07.2026 року позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на відповідні частки у вищевказаному житловому будинку у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності (а.с.100, 101).
Тобто позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доведена вимога, щодо визнання за ними права власності по 1/5 частки за кожною у вище вказаному житловому будинку, як за членами колгоспного двору.
Щодо права власності в порядку спадкування.
1) Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.01.1999 року, яке видане Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).
Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно, в тому числі на 1/5 частину у вищевказаному житловому будинку.
На момент її смерті діяли вимоги ЦК УРСР.
Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини ч.1 ст. 549 ЦК УРСР.
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР за законом першої черги є ОСОБА_4 - син померлої, який прийняв спадщину фактом вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується матеріалами спадкової справи №57/2001, заведеною 11 січня 2001 року державним нотаріусом Болградської державної нотаріальної контори щодо майна ОСОБА_6 , відповідно до яких єдиним спадкоємцем що звернувся для видачі свідоцтв про право на спадщину за законом є її син ОСОБА_4 та на деяке майно він отримав відповідне свідоцтво (а.с.28, 92 на звороті-а.с.98).
Таким чином загальна частка у житловому будинку ОСОБА_4 збільшилася до 2/5.
2) Надалі, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.08.2006 року, яке видане Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області, ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).
Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно, в тому числі на 1/5 частину у вищевказаному житловому будинку.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_5 , які прийняли спадщину фактом постійного (спільного) проживання з померлою на момент смерті, що відповідає вимогам ст. 1268 ЦК України, є її чоловік ОСОБА_4 і її син ,позивач по справі, ОСОБА_1 , що підтверджується наступними доказами:
- свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим 20 листопада 1971 року Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису №56 від 20.11.1971 року, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_13 одружилися та прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_14 » (а.с.19);
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 02 січня 1981 року Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису №1 від 02.01.1981 року, з якого встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 та його батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.23);
- довідкою про склад сім`ї №08-09/419, яка видана 01.10.2025 року секретарем виконавчого комітету Кубейської сільської ради Бальжик Т., відповідно до якої на момент смерті ОСОБА_5 до складу її сім`ї (зареєстрованими за однією адресою) входили чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 (а.с.17);
- матеріалами спадкової справи №63/2026 щодо майна ОСОБА_5 , заведеною 15.04.2026 року приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. (а.с.58-70), відповідно до яких 15.04.2026 року до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 звернулася представник за довіреністю Сахарова Н.М. , в заяві повідомлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину фактом проживання з померлою (а.с.58). Іншій спадкоємець за законом першої черги, дочка померлого - ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини не зверталася. Доказів оформлення права на спадщину за законом на частину житлового будинку за спадкоємцем ОСОБА_1 матеріали спадкової справи не містять.
Тобто після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли позивач по справі ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_4 , спадщина розподілилася між спадкоємцями порівну, в саме по 1/10 частині за кожним, тому загальна частка ОСОБА_4 в житловому будинку становить 2/5 +1/10 = 5/10 (1/2).
3) В подальшому, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 01.07.2010 року, яке видане Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.20).
Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому на день смерті майно, в тому числі на 1/2 частину у вищевказаному житловому будинку.
Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 , який прийняв спадщину фактом постійного (спільного) проживання з померлим на момент смерті, що відповідає вимогам ст. 1268 ЦК України, є його син, позивач по справі, ОСОБА_1 , що підтверджується наступними доказами:
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 02 січня 1981 року Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису №1 від 02.01.1981 року, з якого встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 та його батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.23);
- довідкою про склад сім`ї №08-09/421, яка видана 01.10.2025 року секретарем виконавчого комітету Кубейської сільської ради Бальжик Т., відповідно до якої на момент смерті ОСОБА_4 до складу його сім`ї (зареєстрованими за однією адресою) входив тільки син ОСОБА_1 (а.с.22);
- матеріалами спадкової справи №569/2010 щодо майна ОСОБА_4 , заведеною 16.11.2010 року державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області (а.с.71 на звороті-а.с.92), відповідно до яких 16.11.2010 року до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 , яку зареєстровано за №1059 від 16.11.2010 року (а.с.73 на звороті). Іншій спадкоємець за законом першої черги, дочка померлого - ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини не зверталася. На деяке майно спадкоємець ОСОБА_1 вже отримав свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.87 на звороті, а.с.90 на звороті) доказів оформлення права на спадщину за законом на частину житлового будинку за спадкоємцем ОСОБА_1 матеріали спадкової справи не містять.
На звернення представника позивача Сахарової Н.М. для отримання відповідного свідоцтва постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. вих. №400/02.31 від 07.07.2026 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок після смерті матері ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який підтверджував би належність частки в житловому будинку спадкодавцю (а.с.30).
Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтями 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вбачається з вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270, ч.3 ст. 1272 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Досліджені матеріали справи, відповідають встановленим нормам законодавства, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1222, 1261, 1268, 1270, 1273 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 82, 200, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по АДРЕСА_1 в наступних частках:
- на 1/2 частину в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 ;
- на 1/10 частину в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
- на 1/5 частину як за членом колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца
Судове рішення № 140784212, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 08.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 497/1901/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: