Рішення № 140784188, 19.10.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 495/4022/26Номер провадження 2/495/3409/2026Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Мишка В.В.,

за участю секретаря судового Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого просить: стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №34422-01/2026 в загальному розмірі 37 076,00 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 15 500,00 грн; заборгованості по відсоткам 12 276,00 грн; заборгованості за комісією 1 550,00 грн; заборгованості по штрафам 7 750 ,00 грн;

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.01.2026 ОСОБА_1 , (надалі за текстом Відповідач, Позичальник) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (надалі за текстом Позивач, Позикодавець, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») Договір про надання споживчого кредиту №34422-01/2026 з відповідними додатками до нього, а саме Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 34422-01/2026, Паспорт споживчого кредиту (надалі за текстом Договір про надання споживчого кредиту).

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання споживчого кредиту Позивач надає Відповідачу споживчий кредит в розмірі 15 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (надалі за текстом кредит), а Відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання споживчого кредиту тип кредиту: кредит.

Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 16.01.2026. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 15.05.2026.

Відповідно до п. 1.4. Договору про надання споживчого кредиту за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1 550,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Відповідно до п. 1.6. Договору про надання споживчого кредиту, кредит надається Відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5457 - 08xx - xxxx 8168 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Кредит надається без забезпечення у вигляді застави.

Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Звертає увагу суду, що Договір про надання споживчого кредиту та додатки до нього укладено між Позивачем та Відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (надалі за текстом Закон).

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 2.21. Договору про надання споживчого кредиту після підписання Договору Позивач надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок Відповідача за реквізитами банківської картки Позичальника, зазначеної останнім в Заявці та цьому Договорі.

На виконання зазначених вимог, ОСОБА_1 було надано наступний одноразовий ідентифікатор Y361, для підписання Кредитного договору №34422-01/2026 від 16.01.2026 року.

Позивач виконав зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту, надавши грошові кошти Відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується копією Довідки IPAY вих. №3426_260424144259 від 24-04-2026 р. та копією Квитанції IPAY про зарахування №979761664 від 16.01.2026.

В зв`язку з неналежним виконанням умов Договору про надання споживчого кредиту, станом на 22.04.2026 у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у загальному розмірі становить 37 076,00 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 15 500,00 грн; заборгованості по відсоткам 12 276,00 грн; заборгованості за комісією 1 550,00 грн; заборгованості по штрафам 7 750 ,00 грн, що підтверджується Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 34422-01/2026 від 16.01.2026.

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся з позовом до суду.

1.2. Правом подачі відзиву на позов відповідач не скористався.

2. Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі

18.05.2026 Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду, по вказаній справі було відкрито спрощене провадження у справі з викликом, повідомленням сторін.

Представник позивача, у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутність, на заочний розгляд справи згодний.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення суду, про причину неявки суду не сповістив.

З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає за можливим розглянути справу за відсутність належним чином повідомлених сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

3. Фактичні обставини, встановлені судом

Проаналізувавши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно 16.01.2026 ОСОБА_1 , (надалі за текстом Відповідач, Позичальник) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (надалі за текстом Позивач, Позикодавець, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») Договір про надання споживчого кредиту №34422-01/2026 з відповідними додатками до нього, а саме Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 34422-01/2026, Паспорт споживчого кредиту (надалі за текстом Договір про надання споживчого кредиту).

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання споживчого кредиту Позивач надає Відповідачу споживчий кредит в розмірі 15 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (надалі за текстом кредит), а Відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання споживчого кредиту тип кредиту: кредит.

Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 16.01.2026. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 15.05.2026.

Відповідно до п. 1.4. Договору про надання споживчого кредиту за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1 550,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Відповідно до п. 1.6. Договору про надання споживчого кредиту, кредит надається Відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5457 - 08xx - xxxx 8168 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Кредит надається без забезпечення у вигляді застави.

Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Договір про надання споживчого кредиту та додатки до нього укладено між Позивачем та Відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (надалі за текстом Закон).

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 2.21. Договору про надання споживчого кредиту після підписання Договору Позивач надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок Відповідача за реквізитами банківської картки Позичальника, зазначеної останнім в Заявці та цьому Договорі.

На виконання зазначених вимог, ОСОБА_1 було надано наступний одноразовий ідентифікатор Y361, для підписання Кредитного договору №34422-01/2026 від 16.01.2026 року.

Позивач виконав зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту, надавши грошові кошти Відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується копією Довідки IPAY вих. №3426_260424144259 від 24-04-2026 р. та копією Квитанції IPAY про зарахування №979761664 від 16.01.2026.

Відповідно розрахунку позивача, станом на 22.04.2026 у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у загальному розмірі становить 37 076,00 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 15 500,00 грн; заборгованості по відсоткам 12 276,00 грн; заборгованості за комісією 1 550,00 грн; заборгованості по штрафам 7 750 ,00 грн.

4. Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, що вимагається приписами ст.1055 ЦК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, судом встановлено, що Договір про надання споживчого кредиту № 34422-01/2026 від 16.01.2026 укладений в електронному вигляді та відповідачем підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З урахуванням вищезазначеного, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем, вищезазначений договір не міг бути укладений сторонами, суд дійшов висновку, що правочин, відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Таким чином, враховуючи факт укладання між сторонами договірних правовідносин та існуючу заборгованість відповідача за кредитним договором, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 500 грн., процентів у розмірі 12 276 грн.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією та суми заборгованості по штрафам з огляду на наступне.

Відповідно до п 3.10 кредитного договору, при погашенні заборгованості за Договором банки та/або платіжні системи можуть стягувати комісію з Клієнта за надану послугу, у такому разі сплата комісії покладається та клієнта.

Відносини, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів».

Положення Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.05.1991 року з наступними змінами, у взаємозв`язку із положеннями ст. 42 ч.4 Конституції України, треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником /споживачем/ за договором про надання споживчого кредиту, що виникають, як під час укладення, так і виконання такого договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 (далі-Правила), у кредитному договорі або додатку до нього банки повинні надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутних послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, зазначивши, зокрема, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення. Банки також зобов`язанні в кредитному договорі зазначити вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу, обґрунтувати вартість супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов`язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб`єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо).

Разом з тим, відповідно до п.3.6 Правил, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банка за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо) або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє споживач з метою встановлення, зміни чи припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Держава має сприяти забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри у суспільстві.

Споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму. Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть внаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визнання особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Споживач може і не знати, що при оформленні кредитного договору він оформив з банком непотрібну йому послугу.

Тому держава повинна забезпечувати захист громадян, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах.

За таких обставин, п. 3.10 Договору про надання споживчого кредиту №34422-01/2026 від 16.01.2026 року, в частині сплати позичальником комісії за надання кредиту в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемним.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у позові, в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1 550,00 грн.

Разом з тим, суд не погоджується з вимогою позивача, щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 750, 00 грн з огляду на наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05.30 год. 24.02.2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки.

Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищезазначені положення закону суд вважає, що стягнення заборгованості по штрафам за Кредитним договором №34422-01/2026 від 16.01.2026, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідач не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовні вимоги позивача, на судові засідання, попри те, що був належним чином повідомлений про його час та місце, не з`явився, а отже наведені розрахунки не заперечив, власних не провів, доказів їх неправильності не надав.

Сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання за кредитним договором № 34422-01/2026 від 16.01.2026 зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом.

Так, відповідно до ст. 1048 ЦК України, кредитор має право на одержання від позичальника відсотків нарахованих на суму боргу до дня його повернення. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, що передбачено ч. 1 ст. 1049 ЦК України.

З урахуванням презумпції правомірності правочинів (ст. 204 ЦК України), яка не спростована відповідачем (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010), взятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, які ним не виконувалися належним чином, та обов`язковості договору для сторін, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», кредитну заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 27 776,00 грн, з яких: заборгованості по тілу 15 500,00 грн; заборгованості по відсоткам 12 276,00 грн;

5. Вирішення питання щодо судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

Позивачем при подачі позовної заяви було надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

З досліджених Договору про надання правничої допомоги №44022416 від 02.01.2026, акту надання послуг № 34422-01/2026, детального опису наданих послуг від 01.04.2026, судом встановлено, що позивач надав представнику за надані послуги 6 000 гривень.

Оскільки судом задоволено 27 776*100% /37 076 = 74,91% позовних вимог, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 1994,40 грн. судового збору; 4 494,6 грн. витрат на правничу допомогу, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 530, 549, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265,280-281, 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» кредитну заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 27 776,00 грн, з яких: заборгованості по тілу 15 500,00 грн; заборгованості по відсоткам 12 276,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1994,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4 494,6 грн.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 20.10.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», код ЄДРПОУ: 44022416, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Віталій МИШКО