Рішення № 140783892, 20.10.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1981/26Єдиний унікальний № 748/2433/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Костюкової Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко Ю.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Чернігів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, Кукса Карина Олександрівна, діючи на підставі довіреності №56 від 06.03.2026 та в інтересах ТОВ «Юніт Капітал», 03 серпня 2026 року, в системі «Електронний суд», звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № LM119045850 від 27.09.2025 у розмірі 14393,42 грн.; та судових витрат у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.09.2025 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Кредити» та відповідачем, ОСОБА_1 , було укладено договір кредитної лінії №LM119045850 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора EYAG-2682. Згідно з умовами кредитного договору первинний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5300 грн., шляхом перерахування через банк-провайдер.

14.01.2026 між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №ОК-ТП/70, за умовами якого від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №LM119045850 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги №б/н від 14.01.2026.

30.03.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №30/0326-01, за умовами якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №LM119045850. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви становить 14393,42 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5299,25 грн., заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом у розмірі 8776,17 грн., заборгованості за комісією 318 грн.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням учасників справи.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

27.08.2026, від відповідача, ОСОБА_1 , в системі «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, з якого слідує, що факт укладення кредитного договору №LM119045850 від 27.09.2025 та фактичного отримання кредитних коштів у сумі 5300 грн не заперечую. Разом із тим я не визнає позов у заявленому розмірі, оскільки вважаю, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами правомірність і правильність нарахування заявлених до стягнення 8776,17 грн процентів, 318,00 грн комісії, а також обґрунтованість заявлених 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з підстав викладених у відзиві. Просив провести розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі письмових доказів та доводів відзиву. (а.с.97-100)

28.08.2026, представник позивача, ОСОБА_2 , в системі «Електронний суд» подала відповідь на відзив, з якого слідує, що право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договорів у факторингу №ОК-ТП/70 від 14.01.2026 та №30/0326-01 від 30.03.2026, відповідних реєстрів прав вимоги та здійсненого фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договорів факторингу. Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, то порядок їх нарахування визначений п.8.7.1., за період від 27.09.2025 р. до 12.10.2025 р. (включно) за Дисконтною процентною ставкою 0,15 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, та п.8.3. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Уклавши Договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Крім того, пунктом 8.4 Договору також встановлено, що Комісія нараховується одноразово в дату видачі першого Траншу, а пунктом 8.5 визначено її конкретний розмір 318,00 грн., таким чином, зазначена сума є погодженою сторонами складовою плати за кредит та нараховується у зв`язку з фактом видачі кредиту, а тому доводи відповідача про безпідставність її стягнення є необґрунтованими. Також, посилання відповідача на те, що вимога позивача є передчасною у зв`язку з визначенням у договорі кінцевої дати повернення кредиту 27.10.2030 року, є необґрунтованим, оскільки Кредитним договором визначено право позивача вимагати дострокового повернення кредиту у разі порушення позичальником своїх договірних обов`язків, зокрема простроченням сплати нарахованих процентів, що прямо передбачено п. 9.1.1.2 Договору, а також положення п.10.3.3 Кредитного договору, відповідно до якого заходи досудового врегулювання спорів не є обов`язковими перед поданням позову до суду, а непроведення таких заходів не позбавляє Кредитодавця права на подання позову до суду. Вимоги позивача про стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн є обґрунтованим та підтверджуються належними доказами долученим до позовної заяви., (а.с.102-113)

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, позовна заява місять клопотання про розгляд справи без участі представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив провести розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі письмових доказів та доводів відзиву.

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в справі матеріали, оцінивши надані докази на предмет належності, допустимості, достовірності та їх сукупність - з точки зору достатності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 27.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №LM119045850 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора EYAG2682, відправлений 27.09.2025 16:01:52, введений 27.09.2025 16:02:12. (а.с.13 зворот -25)

Відповідно до п.2.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати проценти за користуванням кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі та додатках до нього. Згідно до умов п.2.2 Договору, загальний розмір кредиту за цим договором становить 5300 грн. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 27.09.2025 (що є датою надання кредиту) (п.2.3 Договору). Кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок козичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-49XX-XXXX-6376 (п.5.1. Договору). Пунктом 3.1 Договору визначено, що позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 15 (п`ятнадцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 15 (п`ятнадцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 119 грн 25 коп. (п.3.3 Договору). Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 12.10.2025, а саме протягом 15 (п`ятнадцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення Дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору (п.7.1. Договору) відповідно до п.7.2. Договору, в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж: протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 Договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору (п.п.7.2.1. - 7.2.2.) Відповідно до п. 7.3 кінцева дата повернення (виплати) кредиту 27.10.2030. Розділом 8 Кредитного договору визначено вартість послуг кредитодавця, ціна договору, відповідно до якого, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат позичальника Договором не передбачено (п.8.1); Комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим Договором (п.8.4); Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим Договором становить 318 грн (п.8.5); базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п.8.3); для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п.2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 100460,44 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 95160,44 грн. (які складаються з процентів за користування кредитом за базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму наданого кредиту у розмірі 5300 грн (п.8.6); За період від 27.09.2025 р. до 12.10.2025 р. (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 84,69% від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,15 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 54,75 відсотків річних (п.8.7.1); У разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення Дисконтного періоду, на період після 12.10.2025 р. кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п.8.7.2). Відповідно до п.9.1.1.2. Договору, кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом та інших нарахувань, що передбачені Договором в разі та/або прострочення сплати нарахованих процентів позичальником. Заходи досудового врегулювання спорів не є обов`язковими перед поданням позову до суду. Непроведення сторонами заходів досудового врегулювання не позбавляє права кредитодавця на подачу позову до суду (п.10.3.3. Договору). Відповідно до п.14.1 Договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті мредитодавця: https://limon-credit.com.ua.

Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора (а.с.11), підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання СМС повідомлення та/або повідомлення в месенджер, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Крім того, відповідачем, ОСОБА_1 , 27.08.2025 16:02:12 підписано з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора EYAG2682 Паспорт споживчого кредиту продукту «FLASH» до Договору №LM119045850 від 27.09.2025 р., який містить інформацію, яка надається споживачу до укладання договору, а саме: сума/ліміт кредиту 5300 грн, строк кредитування до 1826 днів (Дисконтний період 15 днів, з можливістю продовження та поновлення), процентна ставка Базова процентна ставка: 357,70% річних (При виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня Дисконтної ставки: 3,65% - 357,70% або Індивідуальної ставки: 357,70%), комісія за надання кредиту складає 318 грн. (а.с.11 - зворот 13)

Крім того матеріали справи містять Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Кредити», які діють з 06.05.2025. (а.с.26-30) та Порядок укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету) (редакція від 25.11.2025), затверджений наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Кредити» №25-11-25/02 від 25.11.2025. (а.с.31-39)

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

З довідки ТОВ «Оптимальні Кредити» встановлено, що 27.09.2025 ТОВ «Оптимальні Кредити» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 5300 грн., отримувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок/платіжна карта отримувача: №4149-49XX-XXXX-6376, термін дії: 03.2028, Ідентифікатор платіжної операції: 45897-81401-89283. (а.с.73)

З наданої, на виконання ухвали суду від 10.08.2026, АТ КБ «Приватбанк» інформації від 01.09.2026 року №20.1.0.0.0/7-260827/72866-БТ слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , фінансовий номер телефону на який відправлялась інформація про підтвердження операцій за платіжною картою № НОМЕР_2 , за період 27.09.2025 - 02.10.2025 - НОМЕР_3 . (а.с.118)

З виписки за договором б/н за період з 27.09.2025 року по 02.10.2025 року вбачається зарахування 27.09.2025 року переказу на карту № НОМЕР_2 у сумі 5300 грн. (а.с.119)

Таким чином, ТОВ «Оптимальні Кредити» свої зобов`язання за договором кредитної лінії №LM119045850 від 27.09.2025 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 5300 грн. шляхом зарахування на банківську картку, відповідно до умов договору, з якими ОСОБА_1 погодився, що підтвердив своїм підписом.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Оптимальні Кредити», загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №LM119045850 від 27.09.2025, станом 14.01.2026, складає 13148,30 грн, з яких 5299,25 грн тіло кредиту, 4881,42 грн відсотки за користування кредитом, 318 грн комісія, 2649,63 грн- неустойка. Відсотки за період з 27.09.2026 по 12.10.2025, нараховувались у розмірі 7,95 грн за день, що становить 0,15% від суми кредиту, а за період з 13.10.2025 по 14.01.2026, у розмірі 51,93 грн за день, що становить 0,98% від суми кредиту. ОСОБА_1 12.10.2025 здійснено платежі на погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 120 грн, які були зараховані на погашення тіла кредиту у розмірі 0,75 грн, відсотків за користування кредитом у розмірі 119,25 грн. (а.с.61-62)

14 січня 2026 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Кредити», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», як фактором, укладено договір факторингу №ОК-ТП/70, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором. (а.с.46-48)

Згідно витягу з реєстру прав вимоги від 14.01.2026 до договору факторингу №ОК-ТП/70 від 14.01.2026 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №LM119045850 від 27.09.2025 на суму 13148,30 грн, з яких 5299,25 основний борг, 4881,42 грн. відсотки, 318 грн комісія, 2649,63 неустойка (а.с.49).

Листом №16 від 10.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» підтвердило, що ним як фактором, в повному обсязі було сплачено на користь клієнтом, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Кредити», фінансування згідно Договору факторингу №ОК-ТП/70 від 14.01.2026 за відступлення прав вимоги в Реєстрі прав вимоги від 14.01.2026 до договору у сумі 1364936,96 грн. (а.с.51)

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Таліон Плюс», станом на 30.03.2026, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №LM119045850 від 27.09.2025, становить 17043,05 грн, з яких 5299,25 грн тіло кредиту, 8776,17 грн проценти, 318 грн комісія, 2649,63 грн неустойка. (а.с.63)

30 березня 2026 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Таліон Плюс», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», як фактором, укладено договір факторингу №30/0326-01, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором. (а.с.52-56)

Матеріали справи містять акт прийому - передачі Реєстру прав вимог №1 від 30.03.2026 за договором факторингу №30/0326-01 від 30.03.2026 року. (а.с.59)

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог №1 від 30.03.2026 до договору факторингу №30/0326-01 від 30.03.2026 року, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №LM119045850 від 27.09.2025, на суму 17043,05 грн, з яких 5299,25 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 8776,17 грн заборгованість по процентах, 318 грн заборгованість по комісії, 2649,63 грн неустойка. (а.с.57-58).

На підтвердження переходу Права вимоги за Договором факторингу №30/0326-01 від 30.03.2026 надано платіжну інструкцію №1091 від 06.04.2026 року. (а.с.60)

Згідно наданої ТОВ «Юніт Капітал» виписки з особового рахунка за договором кредитної лінії №LM119045850 від 27.09.2025, сума заборгованості ОСОБА_1 , станом на 01.06.2026 р. складає 17043,05 грн, та складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту 5299,25 грн, простроченої заборгованості за процентами 8776,17 грн, простроченої заборгованості за комісією 318 грн, заборгованост за штрафними санкціями 2649,63 грн. (а.с.64)

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

За положеннями ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.б ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, відповідач ОСОБА_1 та первісний кредитор ТОВ «Оптимальні Кредити» вчинили дії, визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідач підписав Договір кредитної лінії №LM119045850 від 27.09.2025 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Підписавши договір, відповідач надав свою згоду на його укладення, погодився з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміючи, зокрема щодо розміру відсотків та порядку нарахування відсотків та комісії і зобов`язуючись неухильно дотримуватися умов кредитного договору.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України (ч.2 ст.1050 ЦК України).

За положеннями п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами та якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

За положеннями ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч.1 ст.1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч.3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п.11 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч.1 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі №6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.75) підтверджує, що ТОВ «Юніт Капітал» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Таким чином, права вимоги за Договором кредитної лінії №LM119045850 від 27.09.2025 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Однак, всупереч умовам Договором кредитної лінії №LM119045850 від 27.09.2025 р., відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Юніт Капітал», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Відповідачем подано відзив на позов, однак викладені в ньому обставини спростовуються наданими стороною позивача та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, таким чином викладені в позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, розрахунки кредитної заборгованості є арифметично правильними. Будь-яких доказів, які б спростовували заявлений позивачем до стягнення розрахунок кредитної заборгованості та її складові, відповідачем по справі суду надано не було, контр розрахунку заборгованості відповідач також суду не надав, відсотки за користування кредитним коштами нараховані в розмірі та в межах строку кредитування визначених Договором кредитної лінії №LM119045850 від 27.09.2025, а саме п.п.7.4., 8.3., 8.7.1., 8.7.2.

За вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії №LM119045850 від 27.09.2025, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти та комісії, у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами, права вимоги щодо стягнення заборгованості по якому в подальшому перейшли до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу №ОК-ТП/70 від 14.01.2026, та в подальшому перейшли до позивача, ТОВ «Юніт Капітал на підставі договору факторингу №30/0326-01 від 30.03.2026. Доказів повернення в повному обсязі вказаних грошових сум відповідачем у вигляді тіла кредиту, відсотків, комісії матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договір кредитної лінії №LM119045850 від 27.09.2025 у заявленому до стягнення розмірі 14393,42 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5299,25 грн., заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом у розмірі 8776,17 грн., заборгованості за комісією 318 грн.

Крім того, відповідно до ст.264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №50397 від 29.07.2026 року (а.с.1), а тому суд у відповідності ст.141 ЦПК України стягує його з відповідача.

Крім того, згідно із ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому сам факт оплати таких послуг не є обов`язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи (постанова ВС від 28.09.2021 року у справі №160/12268/19).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, суду подано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року (а.с.65-66), додаток 1 до Договору про надання правничої допомоги - протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 р. (а.с.66 зворот), додаткову угоду №25771561402 від 25.05.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року (а.с.67), акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 (а.с.68), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4267/10 Тимошенко О.О. (а.с.69); довіреність (а.с.70, 71).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17), від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №456/456/20 (провадження №61-2042св22), від 01 листопада 2022 року у справі №757/24445/21-ц (провадження №61-9163св22), від 17 листопада 2022 року у справі №687/35/21 (провадження №61-19990ск21).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку зі стягненням заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, з огляду на ціну позову, тому, підготовка документів для звернення до суду у рамках зазначеної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Крім того, суд враховує те, що справа про стягнення кредитної заборгованості є справою, у якій судова практика є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15.

Відтак, з огляду на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, складність та категорію справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 3000 гривень, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 513, 514, 525, 526, 530, 611, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договір кредитної лінії №LM119045850 від 27.09.2025 у розмірі 14393 (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто три) грн. 42 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5299,25 грн., заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом у розмірі 8776,17 грн., заборгованості за комісією 318 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд.34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Костюкова