Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 588/1093/26
провадження № 3/588/333/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 05.06.2026 о 19 год. 50 хв. у м.Тростянець дорога Н-12 Суми-Полтава 55 км знаходився за кермом транспортного засобу ЗАЗ 110308 номерний знак НОМЕР_2 , який буксирувався іншим транспортним засобом ВАЗ1102, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у законному порядку на місці зупинки за допомогою Газоаналізатора «Драгер 6820» або у КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування відсторонений шляхом передачі трезвому водієві.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснював, що під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, а тому суд повинен критично оцінити надані докази та перевірити їх допустимість, належність і достовірність. На момент зупинки працівники поліції не повідомили йому конкретної причини зупинки транспортного засобу. Транспортний засіб у якому він перебував, рухався шляхом буксирування на гнучкому зчепленні іншим автомобілем. Двигун його автомобіля був вимкнений. Крім того, факт буксирування зазначений у складеному працівниками поліції протоколі. ОСОБА_1 вважав, що суд повинен надати окрему правову оцінку тому, чи підтверджують встановлені обставини наявність усіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а також дослідити відеозаписи та інші матеріали справи для з`ясування фактичного способу руху транспортного засобу.
ОСОБА_1 19.10.2026 надіслав клопотання про зупинення розгляду справи оскільки, на даний час він проходжу військову службу та виконує завдання, пов`язані із забезпеченням оборони України, захистом її незалежності та територіальної цілісності. У зв`язку з виконанням службових обов`язків не має можливості особисто взяти участь у судовому засіданні та належним чином реалізувати свої процесуальні права.
На підтвердження факту перебування на військовій службі було надано військовий квиток НОМЕР_4 відповідно до якого ОСОБА_1 02.12.2024 прийнятий на військову службу за контрактом до Держспецтрансслужби.
Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.
Відповідно до статті 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Також слід зазначити, що наведені вище положення статті 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Позиція особи відносно якої складено протокол у справі про адміністративне правопорушення була заслухана судом, розгляд справи тривав з 16.06.2026 та відкладався неодноразово за клопотанням ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження, зважаючи на таке.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частини 1 статті 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки та заборони для учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплено у статті 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з вимогами пункт 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, законодавець поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 будучи водієм, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за встановлених судом обставин підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684856 від 05.06.2026, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 2);
- рапортом помічника чергового ВП №1 (м.Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області в якому зазначено обставини повідомлення на службу 102 від 05.06.2026 (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 6);
- розпискою ОСОБА_3 (а.с.4);
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про керування транспортним засобом та відмову ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 8).
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується, оскільки він перебував за кермом свого автомобіля, який буксирувався іншим транспортним засобом. Разом з цим, дана обставина не свідчить про те, що такий автомобіль не є учасником дорожнього руху і не звільняє його водія від обов`язку дотримуватися правил дорожнього руху та відповідальності за статтею 130 КУпАП. Само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, контролював напрямок та швидкість його руху. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Водій відмовився пройти огляд в медичному закладі. Відповідальність за відмову від проходження огляду роз`яснена. При оформленні адміністративних матеріалі ОСОБА_1 не вказував на необхідність залучення ВСП чи безпосереднє виконання ним в момент зупинення обов`язків військової служби.
Таким чином, будь-який можливий розумний сумнів у цій справі спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 керував автомобілем.
Військовослужбовці, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, несуть відповідальність на загальних підставах.
Так, відповідно до частини 2 статті 266-1 КУпАП встановлено, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Як було встановлено з відеозаписів, доданих до протоколу, ОСОБА_1 05.06.2026 року, під час складання відносно нього протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП, не виконував обов`язки військової служби, не перебував на території розташування військової частини, не рухався в автомобілі, який належить військовій частин. Крім того, ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів про необхідність виклику ВСП жодного разу не заявляв. Тому доводи особи, що притягується до адміністративної відповідальності щодо порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння та складання протоколу не уповноваженою особою ВСП, як це передбачено статтею 266-1 КУпАП є помилковим.
Отже суддею не встановлено підстав для визначення неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за статтею 130 КУпАП, відповідно відсутні підстави перекваліфікації цих дій за статтею 172-20 КУпАП. Безпосереднє виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби у цій справі в момент зупинки автомобіля працівниками поліції не підтверджується доказами.
Щодо клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, враховуючи малозначність порушення, обмежившись усним зауваженням, суддя зазначає наступне.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому, згідно примітки до вказаної статті, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених, зокрема,статтею 130 цього Кодексу. Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, відповідно до примітки до статті 22 КУпАП підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення не вбачається, тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.
За таких обставин, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
З довідки, виданої інспектором СРПП відділення поліції № 1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Артемом Замулою від 06.06.2026, вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія отримував серії НОМЕР_5 з 16.04.2015 по 16.04.2045, Центр ДАІ 5904. Протягом року за частиною 1 статті 130 КУпАП не притягувався (а.с. 5).
Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до статті 33 КУпАП враховую особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, яке є небезпечним правопорушенням, тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у визначеному в санкції частини 1 статті 130 КУпАП розмірі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про судовий збір", статті 40-1 КУпАП особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.
У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу визначеного судом.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Реквізити для сплати штрафу (за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) сплачується за реквізитами:
Одержувач: ГУК у Сум.обл/Сумська область/21081300, код одержувача: 37970404, МФО: 899998, рахунок одержувача: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів: 21081300, у графі призначення платежу вказати - адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху, П.І.П. правопорушника, № справи суду про адміністративне правопорушення.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Суддя О.В. Лебедь
Судове рішення № 140783705, Тростянецький районний суд Сумської області було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 588/1093/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: