Рішення № 140783670, 19.10.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4916/26

2/215/3428/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Данилевського М.А., за участю секретаря судового засідання Потніченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

27.05.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зазначивши його підставою наявність у відповідача заборгованості за договором № 85627 від 01.10.2021 в сумі 18 054,08 грн., понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн. та по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 01.10.2021 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 85627. Підписавши цей кредитний договір Позичальник засвідчив, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення. Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен був відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини Договору. Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 12 000,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 260.0 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 168 днів. Своїм підписом Позичальник підтвердив, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини Договору та Графіку платежів за першим траншем, отримав особисто в паперовій формі, публічну частину в електронному повідомленні. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

В подальшому, 28.01.2025 було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 85627.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 85627.

Зазначає, що станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №85627 від 01.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18 054,08 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 10 820,89 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6433,19 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями 0,00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву суть якого зводяться до наступного.

01.10.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" (далі - Кредитодавець) та Відповідачем було

укладено Договір про споживчий кредит № 85627 (далі Договір).

Відповідно до п.2.1 Договору типом Кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії не може перевищувати 67556,00 грн.

Відповідно до п.2.2.2 Договору Перший транш в сумі 12 000,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладання Договору в наступному порядку: у розмірі 7782,79 для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 1217,21 грн. на рахунок/картку Позичальника; у розмірі 3000,00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією.

Однак, фактично від Кредитодавця Відповідач Першим траншем отримав кредитні кошти у розмірі 1217,21 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № CRD_340505, що додане Позивачем до позовної заяви.

Довідка про спрямування частини кредитних коштів у сумі 7782,79 грн., що додана Позивачем до позовної заяви, за правовою природою є листуванням між двома Товариствами з обмеженою відповідальністю, а тому не володіє ознаками належності, допустимості та достатності доказу для підтвердження факту реального надання коштів Відповідачу. Вона не віднесена законом до первинних розрахункових документів, які підтверджують фактичне перерахування коштів.

За відсутності відповідних платіжних інструкцій з відміткою банківської установи про їх виконання, надання відповідної частини кредитного ліміту вважається недоведеним.

Враховуючи вищевикладене за Договором про споживчий кредит №72650 від 17.04.2021 Відповідач отримав грошові кошти у розмірі 1217,21 грн.

Щодо розміру заборгованості за договором про споживчий кредит №72650 від 17.04.2021 представник відповідача зазначив, що відповідно до розрахунків Позивача, заборгованість Відповідача за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021 становить 18 054,08 грн., з яких: -10 820.89грн. - заборгованість за тілом кредиту ; -6 433.19 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; - 800,00 грн. - заборгованість за комісією.

Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, позивач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

З розрахунком Позивача, щодо розміру заборгованості за кредитом Відповідач не погоджується з наступних обставин.

Як вказано в розділі І відзиву, за Договором про споживчий кредит №72650 від 17.04.2021 Відповідач отримав Перший транш у розмірі 1217,21 грн. Платежі по іншим траншам не здійснювалися. Відповідно до п.2.6.1 Договору, строк на який надається Перший транш складає 168 днів (строк кредитування за першим траншем). Відповідно до п.2.3 Договору, Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 260,00% річних, що становить 0,71% в день. Отже, відповідно до Договору про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021 року сторони погодили строк кредитування 168 днів із процентною ставкою 0.71% процентів в день.

Розрахунок суми процентів за користування кредитом: сума позики (1217,21) * на денну % ставку (0,71%) / 100% * кількість днів користування (168)= 1 451,88 грн.

З врахуванням фактично отриманого Першого траншу у розмірі 1217,21 грн., розмір заборгованості за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021 становить 2 669,09 грн., з яких: 1 217,21 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1 451,88 грн. заборгованість за відсотками.

Водночас, відповідно до розрахунку заборгованості, що наданий Позивачем, Відповідач на погашення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021, 15.10.2021 вносив кошти в розмірі 1770,00 грн., та 08.11.2021 кошти в розмірі 1755,00 грн., що в загальному розмірі становить 3 525,00 грн.

Отже, враховуючи кошти сплачені Відповідачем на погашення заборгованості в сумі 3525,00 грн., у Відповідача відсутня заборгованість за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021 року, а навпаки наявна переплата в розмірі 855,91 грн. (3525,00 - 2 669,09).

Щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, представник відповідача зазначив, що позивачем ставиться вимога про стягнення з Відповідача 9 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Відповідно до ч.4, ч.5 ст.137 ЦПК України, Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), зокрема часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем ставиться вимога про стягнення з Відповідача 9 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Як вбачається з договору про надання правничої допомоги Адвокат надає Позивачу, юридичні послуги на постійній основі. Поданий позов не містить індивідуальності щодо даної справи, є типовим і обсяг часу для його підготовки є явно завищеним; об`єктивно викликає сумнів щодо витрат часу на подання до суду позову. Також рівень складності справи про стягнення заборгованості у спрощеному провадженні явно не відповідає вартості послуг у 9 000 грн. лише на стадії позовної заяви. Час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт є необґрунтовано завищеним.

Вважає, що у разі якщо суд дійде до висновків обґрунтованості позовних вимог, розмір витрат на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн. є співмірним часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт та підлягає зменшенню до цієї суми на підставі ст. 137 ЦПК України.

Виходячи з викладеного відповідач з посиланням на судову практику просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у разі задоволення позовних вимог зменшити витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, понесених позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» з 9 000, 00 грн. до 3 000,00 грн.

При цьому представник відповідача надав розрахунок витрат на правничу допомогу відповідачу, яка складає 5 000,00 грн.

11.09.2026 на адресу суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив наступне.

Відповідно до п.1 Заяви на видачу кредиту, позичальник просив ТОВ «ФК«КРЕДІПЛЮС» встановити ліміт кредитної лінії в сумі 67 556.00 грн. та видати йому

перший транш кредиту в розмірі 12 000.00 грн. в момент його підписання на умовах, вказаних в п.5 цієї Заяви та Кредитного договору.

01.10.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 85627 (далі Договір).

Відповідно до п.2.2.2 розділу 2 Договору Перший транш в сумі 12000.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7782.79 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №72650 від 17.04.2021 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 1217.21 грн. на рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_1 , що відкрито в банку код 305299-ПАТ КБ ПРИВАТБАНК у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3000.00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, визначено що спосіб та строк надання кредиту, а саме безготівковим шляхом на рахунки Позичальника та інших осіб, здійснення платежів на користь Кредитодавця. Перший транш надається не пізніше наступного дня з моменту укладення договору за умови надання забезпечення та/або укладення договорів про додаткові/супутні послуги, якщо такі передбачаються, в наступному порядку: у розмірі 7782.79 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №72650 від 17.04.2021 укладеним з Кредитодавцем розмірі 1217.21 грн. на рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_1 , що відкрито в банку код 305299-ПАТ КБ ПРИВАТБАНК у національній валюті (далі рахунок Позичальника); у розмірі 3000.00 грн. Шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Другий транш надається не пізніше наступного дня після погодження Кредитодавцем електронної або письмової заяви/звернення споживача (позичальника) про отримання другого траншу укладення договору за умови надання забезпечення та/або укладення договорів про додаткові/супутні послуги, якщо такі передбачаються.

До позову долучено платіжне доручення від 01.10.2021 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якого відповідач на свій рахунок отримав 1217,21 грн.

Посилання Відповідача на те, що за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021 ним фактично отримано лише 1 217,21 грн., є безпідставними та ґрунтуються на вибірковому тлумаченні умов укладених між сторонами договорів.

Так, відповідно до п. 1 Заяви на видачу кредиту Позичальник звернувся до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» із проханням встановити ліміт кредитної лінії у розмірі 67 556,00 грн. та видати йому перший транш кредиту у розмірі 12 000,00 грн. в момент його підписання на умовах, визначених Заявою та Кредитним договором.

У подальшому, 01.10.2021 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та Відповідачем укладено Договір № 85627, умовами якого сторони прямо визначили порядок надання першого траншу у розмірі 12 000,00 грн.

Зокрема, відповідно до п. 2.2.2 розділу 2 Договору № 85627 перший транш у сумі 12 000,00 грн. надається шляхом:

-7 782,79 грн. для погашення заборгованості Позичальника за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021;

-1 217,21 грн. шляхом перерахування на рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

-3 000,00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою відповідно до п. 2.5 індивідуальної частини Договору.

Таким чином, сторони договору заздалегідь погодили конкретний спосіб використання всієї суми першого траншу 12 000,00 грн., у тому числі шляхом безготівкового перерахування частини кредитних коштів безпосередньо на погашення існуючої заборгованості Позичальника перед Кредитодавцем.

Аналогічні умови містяться і в Паспорті споживчого кредиту, відповідно до якого способом надання кредиту визначено безготівкове перерахування коштів на рахунки Позичальника та інших осіб, а також здійснення платежів на користь Кредитодавця. При цьому прямо передбачено, що перший транш у розмірі 12 000,00 грн. надається, зокрема, шляхом спрямування 7 782,79 грн. на погашення заборгованості за попереднім кредитним договором та 1 217,21 грн. на рахунок Позичальника.

Отже, сам по собі факт того, що не вся сума кредиту була перерахована безпосередньо на банківський рахунок Відповідача, не свідчить про ненадання йому відповідної частини кредитних коштів. Навпаки, такий спосіб надання кредиту був прямо передбачений сторонами договору та погоджений Позичальником при його укладенні.

При цьому особливої уваги заслуговує той факт, що сума 7 782,79 грн. була спрямована на погашення заборгованості самого Відповідача за Договором № 72650 від 17.04.2021. Тобто зазначені кошти не були безпідставно перераховані будь-якій сторонній особі та не вибули з правовідносин між Кредитодавцем і Позичальником. Їх спрямування було здійснено в інтересах самого Позичальника та на виконання погодженого сторонами способу використання кредитних коштів, а саме для погашення його попередньої кредитної заборгованості.

Більше того, зарахування 7 782,79 грн. у рахунок погашення заборгованості за попереднім кредитним договором фактично означає виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання відповідної частини кредиту шляхом здійснення передбаченого договором платежу. Позичальник при цьому отримав майнову вигоду у вигляді припинення (зменшення) власного грошового зобов`язання за попереднім кредитним договором на відповідну суму.

Тому твердження Відповідача про те, що він отримав лише 1 217,21 грн., є помилковим, оскільки воно ґрунтується виключно на тому, що саме ця частина першого траншу була фізично зарахована на його особистий банківський рахунок. Водночас такий підхід ігнорує погоджений сторонами спосіб надання кредиту, за яким частина коштів могла бути спрямована безпосередньо на погашення зобов`язань Позичальника.

Щодо посилання Відповідача на те, що «Довідка про спрямування частини кредитних коштів» нібито є лише листуванням між двома товариствами та не може підтверджувати факт надання кредитних коштів, слід зазначити, що Відповідач фактично намагається оцінювати зазначений документ ізольовано від інших доказів, поданих Позивачем.

Зокрема, факт надання першого траншу у розмірі 12 000,00 грн. підтверджується не лише зазначеною довідкою, а сукупністю взаємопов`язаних доказів, а саме умовами Заяви на видачу кредиту, Договору № 85627, Паспорта споживчого кредиту та платіжними документами щодо відповідних операцій.

При цьому сам Відповідач не заперечує факту укладення Договору № 85627, його умов щодо розміру першого траншу та погодженого сторонами способу його надання. Не надано ним і доказів того, що заборгованість за Договором № 72650 у відповідному розмірі не була погашена за рахунок коштів нового кредиту.

Таким чином, доводи Відповідача фактично зводяться до ототожнення поняття «отримання кредитних коштів на власний банківський рахунок» із поняттям «надання кредиту», хоча умовами укладеного сторонами договору прямо передбачено декілька способів надання першого траншу, у тому числі шляхом погашення існуючої заборгованості Позичальника.

Окремо слід звернути увагу, що загальна сума передбачених п. 2.2.2 Договору напрямків використання першого траншу становить:

7 782,79 грн. + 1 217,21 грн. + 3 000,00 грн. = 12 000,00 грн.

Отже, кожна із зазначених сум є частиною одного першого траншу у розмірі 12 000,00 грн., а не самостійним кредитом чи окремою виплатою, факт надання якої необхідно оцінювати у відриві від інших складових траншу.

Більше того, якщо виходити з позиції Відповідача про те, що кредитними коштами є виключно кошти, які фізично зараховані на його особистий рахунок, то така позиція суперечитиме прямо погодженому сторонами механізму кредитування, за яким частина кредиту мала бути використана для погашення попередньої заборгованості та комісії. Позичальник сам погодився на такий спосіб отримання та використання кредиту, підписавши відповідні документи.

Таким чином, надане Відповідачем тлумачення умов кредитування є штучним та спрямованим на безпідставне зменшення фактично наданої суми кредиту.

З огляду на викладене, твердження Відповідача про отримання ним за відповідними правовідносинами лише 1 217,21 грн. є необґрунтованим. Перший транш був погоджений сторонами у загальному розмірі 12 000,00 грн., а його надання здійснювалося саме у передбачений договором спосіб, шляхом розподілу коштів на три визначені договором напрями. Тому при визначенні фактично наданої суми кредиту підлягає врахуванню весь перший транш у розмірі 12 000,00 грн., а не лише його частина, яка була зарахована безпосередньо на банківський рахунок Відповідача.

Окремо слід звернути увагу суду на зміст довідки ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» вих. № 2051/04-05 від 04.05.2026, якою Кредитодавець безпосередньо підтверджує факт надання кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору № 85627, у тому числі шляхом спрямування частини кредитних коштів у розмірі 7 782,79 грн. на погашення заборгованості Позичальника за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021 року.

Таким чином, доводи Відповідача про те, що зазначена сума кредитних коштів нібито не була йому надана, спростовуються безпосередньо Кредитодавцем, який підтверджує факт її спрямування саме на виконання грошового зобов`язання Відповідача за попереднім кредитним договором.

При цьому посилання Відповідача на те, що вказана довідка є лише «листуванням між двома Товариствами з обмеженою відповідальністю», не спростовує відомостей, що містяться в ній, та не може бути підставою для автоматичного неврахування такого доказу.

Зазначена довідка не розглядається Позивачем як єдиний доказ факту надання кредитних коштів, а підлягає оцінці судом у сукупності з умовами Договору № 85627, Заявою на видачу кредиту, Паспортом споживчого кредиту та іншими документами, наданими до матеріалів справи.

Більше того, зміст довідки вих. № 2051/04-05 від 04.05.2026 повністю узгоджується з умовами п. 2.2.2 Договору № 85627, відповідно до якого 7 782,79 грн. першого траншу мали бути спрямовані саме на погашення заборгованості Позичальника за Договором № 72650 від 17.04.2021. Отже, зазначена довідка не містить нової чи суперечливої інформації, а підтверджує фактичне виконання сторонами способу надання кредиту, прямо передбаченого умовами укладеного договору.

Спрямування 7 782,79 грн. на погашення заборгованості за Договором № 72650 фактично призвело до зменшення грошового зобов`язання Відповідача за вказаним договором. Отже, відсутність зарахування цієї суми безпосередньо на особистий банківський рахунок Відповідача не означає, що він не отримав відповідної економічної вигоди від надання кредиту, оскільки за рахунок кредитних коштів було погашено його власну заборгованість перед Кредитодавцем.

Таким чином, твердження Відповідача про отримання лише 1 217,21 грн. ґрунтується виключно на формальному підході до способу перерахування кредитних коштів та не враховує фактичного виконання погодженого сторонами механізму кредитування. Наявність у матеріалах справи довідки вих. № 2051/04-05 від 04.05.2026, яка узгоджується з умовами Договору № 85627 та іншими документами, додатково підтверджує, що 7 782,79 грн. були спрямовані на погашення саме заборгованості Відповідача за Договором № 72650 від 17.04.2021.

Відтак підстав для виключення зазначеної суми з обсягу наданих Відповідачу кредитних коштів лише з мотивів відсутності окремої платіжної інструкції, на яку посилається Відповідач, немає, оскільки факт спрямування коштів підтверджується сукупністю взаємопов`язаних доказів та безпосереднім письмовим підтвердженням Кредитодавця.

Доводи Відповідача про те, що за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021 ним фактично отримано лише 1 217,21 грн., а тому загальний розмір його заборгованості за вказаним договором становить 2 669,09 грн., є передчасними та такими, що не підтверджуються належною оцінкою всіх обставин справи.

Відповідач при визначенні розміру заборгованості враховує виключно суму 1 217,21 грн., яка була перерахована безпосередньо на його банківський рахунок, водночас не враховуючи, що частина кредитних коштів відповідно до погодженого сторонами механізму кредитування могла бути спрямована безпосередньо на погашення його заборгованості перед Кредитодавцем.

Зокрема, умовами укладеного 01.10.2021 Договору № 85627 прямо передбачено, що перший транш у розмірі 12 000,00 грн. надається, серед іншого, шляхом спрямування 7 782,79 грн. на погашення заборгованості Позичальника за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021, а 1 217,21 грн. на рахунок Позичальника. Ще 3 000,00 грн. передбачено спрямувати на погашення комісії за надання першого траншу.

Таким чином, самими сторонами було погоджено, що кредитні кошти можуть надаватися не лише шляхом їх зарахування на особистий рахунок Позичальника, а й шляхом здійснення платежів безпосередньо на погашення його грошових зобов`язань перед Кредитодавцем.

Отже, обставина перерахування 1 217,21 грн. безпосередньо на рахунок Відповідача сама по собі не свідчить про те, що саме ця сума становила весь обсяг отриманих ним кредитних коштів.

У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісних кредиторів, і факторів) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачувалися, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

До підписання договору позичальнику було надано всі можливості для ознайомлення з умовами договору, в тому числі розміщена інформація на сайті товариства. Крім того, зважаючи на вільний порядок укладення договору, позичальник мав необмежений час для вибору строку та суми позики, а також для ознайомлення з умовами, які він сам обрав та прийняття зваженого рішення. Позичальник засвідчив факт належного ознайомлення з умовами Договору, в тому числі підписавши Договір, в якому визначені розмір та порядок нарахування відсотків.

Також, підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважав певні умови договору несправедливими.

Натомість, відповідач погодився, зі своєї сторони, на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень, визнаючи його умови, в тому числі і щодо пролонгації строку кредитування.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивача позивач наступне.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями.

У свою чергу, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги № 02- 07/2024 від 02.07.2024 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» про види послуг та їх ціну, копію заявки на надання юридичної допомоги № 1439, копію витягу з Акту № 33 про надання юридичної допомоги з детальним описом наданих послуг.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Виходячи з викладеного позивач з посиланням на судову практику просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання представник позивача Сердійчук Я.Я. не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за її відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, 09.09.2026 надали до суду відзив на позовну заяву. В задоволенні позову просили відмовити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2021 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №85627, який було підписано особистим підписом відповідача, на умовах визначених у вказаному договорі ОСОБА_1 надано кредит, у вигляді кредитної лінії, з лімітом, який не може перевищувати 67 556,00 грн.

Згідно п. 2.2 Договору, кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Відповідно до п. 2.2.2, перший транш в сумі 12 000.00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору в наступному порядку: у розмірі 7782,79 грн. для погашення заборгованості Позичальником за договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021 укладеним Кредитодавцем; у розмірі 1217,21 грн. на рахунок/ карту Позичальника № НОМЕР_1 ,що відкрито в банку код 305299 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК у національній валюті; у розмірі 3000,00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини; п. 2.2.3, другий транш, в сумі, що не може перевищувати 55556 грн., надається не пізніше наступного дня після погодження кредитодавцем заяви/звернення позичальника про отримання другого траншу.

Відповідно до п. 2.3, проценти за користування першим траншем нараховуються за ставкою 260,00% річних, за другий транш за ставкою, що не може перевищувати 550,00% річних. Згідно п.2.4, знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1 грн., стандартний (базовий) тариф 100 грн., за другий транш 1 грн., стандартний (базовий) тариф комісії не може перевищувати 200 грн.

Відповідно до п. 2.6, загальний строк кредитування за цим Договором складає 1098 днів, п. 2.6.1, строк на який надається перший транш 168 днів, п. 2.6.2, строк на який надається другий транш складає від 84 днів до 30 місяців, що також узгоджується з умовами паспорту споживчого кредиту.

Так, ОСОБА_1 звернувся 01.10.2021 до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» із заявою на видачу кредиту №85627, в якій просить на підставі договору встановити ліміт кредитної лінії в сумі 67 556,00 грн. та видати йому перший транш в розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №CRD_340505 від 01.10.2021 відповідачу було перераховано 1217,21 грн., з призначенням платежу, зг. Кред.дог. №85627 від 01.10.2021.

З розрахунку заборгованості, вбачається, що заборгованість за Кредитним договором №85627 від 01.10.2021, яка станом на 14.05.2026 становить 18 054,08 грн., з яких: 10 820,89 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6433,19 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 800,00 грн. заборгованість по комісії.

28.01.2025 було укладено договір № 28012025 відповідно до якого ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 85627. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 85627 в розмірі 18 054,08 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 10 820,89 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6433,19 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями 0,00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Висновки та мотиви суду

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Так, судом встановлено, що 01.10.2021 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №85627, який було підписано особистим підписом відповідача, на умовах визначених у вказаному договорі ОСОБА_1 надано кредит, у вигляді кредитної лінії, з лімітом, який не може перевищувати 67 556,00 грн.

Згідно п. 2.2 Договору, кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Відповідно до п. 2.2.2, перший транш в сумі 12 000.00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини; п. 2.2.3, другий транш, в сумі, що не може перевищувати 55556 грн., надається не пізніше наступного дня після погодження кредитодавцем заяви/звернення позичальника про отримання другого траншу.

Відповідно до п. 2.3, проценти за користування першим траншем нараховуються за ставкою 260,00% річних, за другий транш за ставкою, що не може перевищувати 550,00% річних. Згідно п.2.4, знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1 грн., стандартний (базовий) тариф 100 грн., за другий транш 1 грн., стандартний (базовий) тариф комісії не може перевищувати 200 грн.

Відповідно до п. 2.6, загальний строк кредитування за цим Договором складає 1098 днів, п. 2.6.1, строк на який надається перший транш 168 днів, п. 2.6.2, строк на який надається другий транш складає від 84 днів до 30 місяців, що також узгоджується з умовами паспорту споживчого кредиту.

Так, ОСОБА_1 звернувся 01.10.2021 до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» із заявою на видачу кредиту №85627, в якій просить на підставі договору встановити ліміт кредитної лінії в сумі 67 556,00 грн. та видати йому перший транш в розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Тому суд звертає увагу, що Договору про споживчий кредит №85627, ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» 01.10.2021 надало ОСОБА_1 грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство виконало зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти.

При цьому, з розрахунку заборгованості, вбачається, що заборгованість за Кредитним договором №85627 від 01.10.2021, яка станом на 14.05.2026 становить 18 054,08 грн., з яких: 10 820,89 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6433,19 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 800,00 грн. заборгованість по комісії.

У відповідності до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України) .

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Як вбачається матеріалів справи, 28.01.2025 було укладено договір № 28012025 відповідно до якого ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 85627. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 85627 в розмірі 18 054,08 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 10 820,89 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6433,19 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями 0,00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Оскільки ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», та враховуючи, що відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків та комісії не виконав, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатив в повному обсязі, чим порушив умови кредитного договору, тому суд вважає необхідним позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит №85627 від 01.10.2021, в розмірі 18 054,08 грн.

Твердження представника відповідача про те, що відповідач отримав лише 1217,21 грн. на рахунок/картку Позичальника, інші кошти, які просить стягнути позивач, відповідач не отримав, спростовуються матеріалами справи, текстом Договору про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021, який власноручно підписаний відповідачем, згідно умов якого сторони договору домовилися саме про такий порядок отримання коштів.

Так, відповідно до п. 1 Заяви на видачу кредиту Позичальник звернувся до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» із проханням встановити ліміт кредитної лінії у розмірі 67 556,00 грн. та видати йому перший транш кредиту у розмірі 12 000,00 грн. в момент його підписання на умовах, визначених Заявою та Кредитним договором.

У подальшому, 01.10.2021 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та Відповідачем укладено Договір № 85627, умовами якого сторони прямо визначили порядок надання першого траншу у розмірі 12 000,00 грн.

Зокрема, відповідно до п. 2.2.2 розділу 2 Договору № 85627 перший транш у сумі 12 000,00 грн. надається шляхом:

-7 782,79 грн. для погашення заборгованості Позичальника за Договором про споживчий кредит № 72650 від 17.04.2021;

-1 217,21 грн. шляхом перерахування на рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

-3 000,00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою відповідно до п. 2.5 індивідуальної частини Договору.

Таким чином, сторони договору заздалегідь погодили конкретний спосіб використання всієї суми першого траншу 12 000,00 грн., у тому числі шляхом безготівкового перерахування частини кредитних коштів безпосередньо на погашення існуючої заборгованості Позичальника перед Кредитодавцем.

Сам по собі факт того, що не вся сума кредиту була перерахована безпосередньо на банківський рахунок Відповідача, не свідчить про ненадання йому відповідної частини кредитних коштів. Навпаки, такий спосіб надання кредиту був прямо передбачений сторонами договору та погоджений Позичальником при його укладенні.

Виходячи з викладеного вище, дослідивши наявні докази у справі з урахуванням позиції сторін по справі суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

При цьому суд керується висновками та рекомендаціями ЄСПЛ, висловлених в рішенні Суду у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, в п.58 якого зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Щодо стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне. В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», яким сторони погодили вид та вартість послуг, також надано заявку на надання юридичної допомоги №1439 від 01.04.2026 та витяг з акту № 33 про надання юридичної допомоги, згідно яких адвокатське об`єднання надало послуги з консультації та складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 9 000,00 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Представник відповідача посилається на те, що заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу понесені позивачем є явно завищеними, водночас надає розрахунок про понесені витрати відповідачем в сумі 5 000,00 грн. за надану правничу допомогу.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами обґрунтування витрат на правову допомогу, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позивачем документально підтверджено понесені витрати на правову допомогу саме в даній справі в сумі 9 000,00 грн., але відповідно до вимог ч. 4 ст. 137, ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, врахувавши складність справи, обсяг виконаних робіт, принцип співмірності та розумності судових витрат, а також ціну позову та тіло кредиту, суд вважає необхідним зменшити суму відшкодування позивачу на понесені витрати на правову допомогу виходячи з принципів розумності, справедливості та співмірності, і стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 207 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит №85627 від 01.10.2021, в розмірі 18 054,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 19 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: