Рішення № 140783222, 20.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8900/26

2/212/6132/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

секретаря Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення боргу,

представника позивача Гуревич Р. Г., -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, ОСОБА_2 , звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись у його обґрунтування на те, що 19 червня 2021 року об 14-10 год. водій ОСОБА_3 у м. Бахмуті на перехресті вул. Сибірцева - 4-й пров. Садовий, керуючи автомобілем «RENAULT TRAFIC» н/з НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю «SKODA FABIA» н/з НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого трапилось ДТП та автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_3 мав діючий страховий поліс «Страхової групи «ТАС». 22 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до AT «СГ «ТАС» із повідомленням про ДТП, а страховиком було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «SKODA FABIA». 23 червня 2021 року ОСОБА_1 надіслала AT «СГ «ТАС» заяву про видачу копії документів про вартість відновлювального ремонту автомобіля, проте відповіді не отримала. 23 липня 2021 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області було за фактом ДТП від 19 червня 2021 року визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 10 серпня 2021 року на рахунок ОСОБА_1 зараховано страхове відшкодування у розмірі 23377,06 грн. Однак рішенням від 2 лютого 2024 року Дружківський міський суд Донецької області, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2025 р., було стягнуто з AT «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну у розмірі 52552,81 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн. Лише 7 квітня 2026 року на виконання рішення суду на рахунок ОСОБА_1 було зараховано кошти у розмірі 52552,81 грн. З метою досудового врегулювання спору сторона позивача направила на адресу відповідача досудову претензію від 01.05.2026 р., зазначаючи, що під час виконання судового рішення відповідачем у порушення ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 625 ЦК України не виплачено пеню та індекс інфляції в загальному розмірі 118029,89 грн., запропонувавши AT «СГ «ТАС» врегулювати спір, перерахувавши на рахунок ОСОБА_1 100000 грн. упродовж 7 днів. 3 червня 2026 року представнику позивача надійшла відповідь від відповідача, де AT «СГ «ТАС» вважав вимоги щодо сплати пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних необґрунтованими, оскільки подальше збільшення розміру страхового відшкодування стало наслідком вирішення спору щодо розміру шкоди у судовому порядку, тому обов`язок страховика щодо виплати додаткової суми у визначеному судом розмірі не був встановленим. При цьому порушення прав позивачки розпочалося не внаслідок ухвалення судом рішення, а внаслідок не виконання відповідачем свого обов`язку щодо проведення необхідних виплат і тривало аж до дня проведення відповідної виплати на виконання судового рішення. Так оскільки страховик прострочив виконання грошового зобов`язання з 23.09.2021 року (після спливу 90-денного строку з моменту звернення до страхової із відповідною вимогою 22.06.2021 року) по 07.04.2026 року (момент фактичного виконання рішення суду), то з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню шкода в загальному розмірі 110554,72 грн. Також позивачка планує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн. Таким чином рішеннями судів по справі № 219/8011/21 була встановлена незаконність та безпідставність виплати страхового відшкодування в належному розмірі та свідчить про те, що прострочення (несвоєчасність) виплати відбулося з вини відповідача внаслідок його необґрунтованої відмови, тому просила суд стягнути з AT «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 110554,72 грн., стягнувши також судові витрати.

У відзиві на позов представник відповідача, AT «СГ «ТАС», вказував, що отримавши від ОСОБА_1 23 червня 2021 року повідомлення про ДТП за участю автомобіля н/з АН 78 88 НГ та автомобіля «Renault Trafic» під керуванням ОСОБА_3 , за звітом про оцінку колісного транспортного засобу № 58-0/92/2 щодо розміру матеріального збитку власнику автомобіля «Шкода Фабіа» було сплачено позивачці страхове відшкодування за відрахуванням франшизи у сумі 23377,05 грн. Однак в подальшому між сторонами виник спір щодо розміру страхового відшкодування, за яким рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 02.02.2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2025 року, було визначено додатковий розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті на користь ОСОБА_1 , тому AT «СГ «ТАС» 06.04.2026 року виконало таке судове рішення добровільно після набуття чинності ухвали Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу про виправлення описки. Враховуючи викладене, вважав вимоги позивача про сплату пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних безпідставним, оскільки подальше збільшення розміру страхового відшкодування стало наслідками проведеного судового розгляду, тобто до моменту набуття законної сили судовим рішенням у відповідача не було обов`язку щодо виплати додаткового страхового відшкодування. Таким чином AT «СГ «ТАС» не прострочив виплату грошового зобов`язання ОСОБА_1 . Додавав, що позивач нарахував пеню за період понад чотири роки у порушення ч. 2 ст. 258 ЦК України. Таким чином просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до AT «СТ «ТАС» повністю.

Також представником відповідача було заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску строків позовної давності згідно із ст. 258 ЦК України на підставі ч. 5 ст. 267 ЦК України.

Позивачка, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилась, будучи повідомленою про час та місце слухання справи належним чином.

Представник позивача, адвокат Гуревич Р. Г., у судовому засіданні, підтримуючи заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, наполягаючи на задоволенні позову.

Представник відповідача, AT «СГ «ТАС», у судове засідання також не з`явився, будучи повідомленим про час та місце слухання справи належним чином.

За ст. 223 ч. 1 ЦПК суд вказує, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 2 ст. 223 ЦПК, відсутні.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що за постановою від 23 липня 2021 року Артемівського міськрайонного суду Донецької області було визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так постановою від 23 липня 2021 року Артемівського міськрайонного суду Донецької області було встановлено, що 19.06.2021 року об 14 год. 10 хв. водій ОСОБА_3 у місті Бахмут на перехресті вул. Сибірцева - 4-й пров. Садовий, керуючи автомобілем RENAULT TRAFIC н/з НОМЕР_3 , рухаючись по другорядній дорогі, не надав дорогу автомобілю SKODA FABIA д/н НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого трапилось ДТП та автомобілі отримали механічні пошкодження, тому ОСОБА_3 порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Також за рішенням від 2 лютого 2024 року Дружківського міського суду Донецької області, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, було стягнуто з AT «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну внаслідок ДТП від 19.06.2021 року між автомобілями «RENAULT TRAFIC» н/з НОМЕР_1 , застрахованим у AT «СГ «ТАС», та «SKODA FABIA» н/з НОМЕР_2 , належним ОСОБА_1 , в розмірі 52552,81 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. та зі сплати судового збору у розмірі 908 грн.

При цьому рішенням від 2 лютого 2024 року Дружківського міського суду Донецької області було встановлено, що ОСОБА_3 мав діючий страховий поліс у AT «СГ «ТАС», внаслідок чого 22 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про проведення страхових виплат.

Відповідно до ухвали від 2 квітня 2026 року Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу було за заявою ОСОБА_1 виправлено описку у рішенні від 2 лютого 2024 року Дружківського міського суду Донецької області шляхом зазначення вірної назви відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ЄДРПОУ: 30115243.

Згідно із випискою за рахунком ОСОБА_1 у АТ «Сенс Банк» від 7 квітня 2026 року вбачається, що на рахунок позивачки у такому банку було зараховано 7 квітня 2026 року грошові кошти в сумі 52552,81 грн. від AT «СГ «ТАС» на виконання рішення від 2 лютого 2024 року Дружківський міський суд Донецької області.

На підставі претензії від 1 травня 2026 року адвоката Гуревич Р. Г. щодо досудового врегулювання спору відносно сплати боргу з пені та сум за ч. 2 ст. 625 ЦК в розмірі 100 000 грн. представники відповідача листом від 1 червня 2026 року відмовили позивачу у виплаті коштів за п. 36.2 ст. 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд зазначає, що за ч. 1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

На підставі п. 36.5 ст. 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Так згідно із п. 36.2 ст. 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Також за ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд у цьому сенсі вказує, що завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин, що склались між сторонами, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 6 червня 2019 року по справі № 758/8819/16-ц.

Таким чином суд встановив, що зважаючи на те, що 22 червня 2021 року позивачка звернулась до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування з необхідними документами для його проведення, AT «СГ «ТАС» не здійснила виплату страхового відшкодування в повному обсязі у передбачений законом 90-денний строк, через що позивачка змушена була звертатись до суду за захистом свого порушеного права.

Так рішенням від 2 лютого 2024 року Дружківський міський суд Донецької області, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2025 р., було встановлено безпідставність не виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 з боку AT «СГ «ТАС» в сумі 52552,81 грн.

При цьому фактична виплата страхового відшкодування в сумі 52552,81 грн. відбулась позивачці лише 7 квітня 2026 року, що підтверджується випискою за рахунком ОСОБА_1 у АТ «Сенс Банк».

В цьому сенсі суд зауважує стосовно доводів представника AT «СГ «ТАС» з приводу необхідності відраховувати початок строку виплати сум пені та за ст. 625 ЦК з моменту набрання законної сили рішенням від 2 лютого 2024 року Дружківського міського суду Донецької області та винесення ухвали Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу про виправлення у такому рішенні від 2 лютого 2024 року описки, що вказані доводи не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки у рішенні від 2 лютого 2024 року встановлювалась не провина учасника ДТП, а неправомірність дій відповідача-страховика щодо невиплати у повному обсязі страхового відшкодування потерпілій особі.

Таким чином судом було встановлено, що страховик прострочив виконання свого грошового зобов`язання, починаючи з 22.09.2021 року (після спливу 90-денного строку з моменту звернення ОСОБА_1 до AT «СГ «ТАС» із відповідною вимогою 22.06.2021 року) по 07.04.2026 року (момент фактичного виконання рішення суду відповідачем).

Виходячи з викладеного обґрунтування, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення виплати страхового відшкодування, що розраховується як подвійна облікова ставка Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, а також трьох відсотків річних та інфляційних втрат відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК.

Аналогічна позиція викладена в постанові Дніпровського апеляційного суду від 7 жовтня 2025 року по справі № 202/9754/24, а також в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 452/3519/15.

Отже, виходячи зі встановленої Національним Банком України облікової ставки за період з 22.09.2021 року по 07.04.2026 року, подвоєної на два, кількість днів прострочки під час дії визначеної ставки НБУ, помноженої на суму боргу зі сплати страхового відшкодування в розмірі 52552,81 грн., вбачається, що наведений у позовній заяві представником позивача розрахунок пені відповідає чинному законодавству та встановленим обставинам справи, який не було заперечено представниками відповідача та який відповідно дорівнює 75829,37 грн.

Також наведений у позовній заяві представником позивача розрахунок сум боргу за ч. 2 ст. 625 ЦК з 3% річних та інфляційних втрат відповідає чинному законодавству та встановленим обставинам справи, який не було заперечено представниками відповідача та який відповідно дорівнює з 3% річних 7187,68 грн. та з інфляційних втрат 27537,67 грн.

Таким чином з огляду на встановлені судом обставини та наведені розрахунки, суд дійшов переконання, що відповідач повинен виплатити позивачу пеню за п. 36.5 ст. 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в сумі 75829,37 грн., а також за ч. 2 ст. 625 ЦК 3% річних в сумі 7187,68 грн. та інфляційних втрат в сумі 27537,67 грн., що загалом складає 110554,72 грн.

Суд при цьому вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так за п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В цьому сенсі суд, натомість, зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім того на підставі п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року та до 4 вересня 2025 року) вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії.

Так у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Врахувавши наведені норми, суд дійшов переконання, що для заявлених позивачем вимог щодо стягнення пені та сум за ст. 625 ЦК України за період з 23.09.2021 року по 07.04.2026 року строки загальної та спеціальної позовної давності не спливли, оскільки Законами України були внесені зміни до ЦК щодо продовження строків за ст. 257, 258 ЦК на час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану, тому не приймає клопотання представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 1 грудня 2021 року по справі № 373/651/20.

Також згідно із ст. 141 ЦПК з AT «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 1064,96 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 110554 (сто десять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 72 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 20 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», ЄДРПОУ: 30115243, розташоване в м. Києві по пр. Берестейському 65.

Суддя: Д. О. Козлов