Рішення № 140783149, 13.10.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3370/26

Номер провадження 2/585/2092/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,

за участю представника позивача Яцун О.П.,

представника відповідача Литвиненко Д.Г.,

секретаря с/з Салій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої до суду звертається як представник адвокат Яцун Оксана Петрівна, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова», про розірвання договору оренди, стягнення орендної плати, інфляційного збільшення боргу та пені, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2026 року представник позивача адвокат Яцун О.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до СТОВ «Дружба Нова», в якому просить: стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 за Договором оренди землі № від 04 липня 2011 року, укладеним між ним та відповідачем (з відповідними змінами, внесеними Додатковою угодою від 02.01.2015 р. ) 72609,05 грн.:- за 2020 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 621,68 грн., суму інфляційного збільшення боргу 541,29 грн., пені за прострочення сплати орендної плати 1075,21 грн.;- за 2021 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 32704,17 грн., суму інфляційного збільшення боргу 1893,97 грн., пені за прострочення сплати орендної плати 4269,45 грн.;- за 2022 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 4157,89 грн., суму інфляційного збільшення боргу 1426,53 грн., пені за прострочення сплати орендної плати 5013,12 грн.;- за 2023 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 8306,40 грн., суму інфляційного збільшення боргу 2310,09 грн., пені за прострочення сплати орендної плати 6302,32 грн.;- за 2024 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 9245,23 грн., суму інфляційного збільшення боргу 1307 грн., пені за прострочення сплати орендної плати 4487,10 грн.;- за 2025 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 15312,64 грн., суму інфляційного збільшення боргу 876,19 грн., пені за прострочення сплати орендної плати 2758,79 грн.; розірвати договір оренди землі № від 04 липня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ "ДРУЖБА-НОВА" (з відповідними змінами, внесеними Додатковою угодою 02.01.2015 р.), щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1218 га, кадастровий номер 5924189100:01:001:0130, що розташована на території Сулимівської сільської ради Роменського району Сумської області, зареєстрований 26 липня 2011 року за №592410004001577, а також стягнути понесені позивачем судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 04 липня 2011 року між СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, згідно якого в оренду була передана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,122 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5924189100:01:001:0130, що розташована на території Сулимівської сільської ради Роменського району Сумської області. 02 січня 2015 року між СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі № від 04 липня 2011 року, виклавши його в цілому в новій редакції. Пунктом 3.1. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі від 04.07.2011 року передбачено, що цей Договір діє до 25.07.2028 року. Згідно п. 4.1. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі від 04.07.2011 року орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 6527,42 гривень за один повний рік користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. 17 липня 2026 року ОСОБА_1 листом звернувся до СТОВ «ДРУЖБА-НОВА», в якому просив СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» провести перерахунок раніше виплаченої йому орендної плати за 2020-2025 роки, нарахувати та виплатити йому орендну плату з урахуванням індексації згідно п. 4.1. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі б/н від 04.07.2011 року, на його розрахунковий рахунок, який він надавав вам раніше. Орендну плату за вищевказаний період просив виплатити йому протягом 10 календарних днів з моменту отримання даного листа. Лист було вручено СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» 21.07.2026 року. На даний час орендна плата з урахуванням її індексації за 2020-2025 роки відповідачем не виплачена. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за період січень 2020 р. по грудень 2020 року нарахування та виплата орендної плати від СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» становить 13053,20 грн., за період січень 2021 р. по грудень 2021 року - 11810,98 грн., за період січень 2022 р. по грудень 2022 року - 11810,99 грн., за період січень 2023 р. по грудень 2023 року - 11810,98 грн., за період січень 2024 р. по грудень 2024 року - 11810,98 грн., за період січень 2025 р. по грудень 2025 року - 8454,02 грн., виплачено - 0,00 грн. За 2025 рік орендна плата була виплачена у лютому 2026 року у розмірі 8454,02 грн. Орендна плата за 2020 рік від 04.07.2011 згідно Договору оренди землі №б/н року (з урахуванням усіх змін, внесеними Додатковою угодою №б/н від 02.01.2015 р.) за користування земельною ділянкою за договором оренди з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування орендної пати станом на 01 січня 2020 року (2020 рік рік, в якому відбулося нарахування орендної плати) становить: 6527,42 грн. (сума орендної плати станом на січень 2015 р.) х 209,499% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2015 р. по січень 2020 р.) / 100% = 13674,88 грн. З урахуванням того, що орендар виплатив за 2020 рік орендну плату в сумі 13053,20 грн., сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 13674,88 грн. -13053,20 грн. = 621,68 грн. Внаслідок несвоєчасної виплати орендної плати відбулося інфляційне збільшення боргу за період із 01 січня 2022 року по 06 серпня 2026 року включно, що складає: 621,68 грн. х 187,069% (сукупний індекс інфляції за період січень 2021 р. червень 2026 р.) 621,68 грн. = 541,29 грн. У зв`язку з неповною виплатою орендної плати за 2020 рік на підставі пункту 4.6 Договору оренди землі з відповідача підлягає стягненню пеня, яка розраховується за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення. Таким чином, пеня за прострочення сплати частини орендної плати за 2020 рік за період із 01 січня 2021 року по 06 серпня 2026 року включно становить: 1 075,19 грн. Орендна плата за 2021 рік згідно Договору оренди землі №б/н від 04.07.2011 року (з урахуванням усіх змін, внесеними Додатковою угодою №б/н від 02.01.2015 р.) за користування земельною ділянкою за договором оренди з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування орендної пати станом на 01 січня 2021 року (2021 рік рік, в якому відбулося нарахування орендної плати) становить: 6527,42 грн. (сума орендної плати станом на січень 2015 р.) х ? 222,372% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2015 р. по січень 2021 р.) / 100% = 14515,15 грн. З урахуванням того, що орендар виплатив за 2021 рік орендну плату в сумі 11810,98 грн., сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 14515,15 грн. -11810,98 грн. = 2704,17 грн. Внаслідок несвоєчасної виплати орендної плати відбулося інфляційне збільшення боргу за період із 01 січня 2022 року по 06 серпня 2026 року включно, що складає: 2704,17 грн. х 170,039% (сукупний індекс інфляції за період січень 2022 р. червень 2026 р.) 2704,17 грн. = 1893,97 грн. У зв`язку з неповною виплатою орендної плати за 2021 рік на підставі пункту 4.6 Договору оренди землі з відповідача підлягає стягненню пеня, яка розраховується за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення. Таким чином, пеня за прострочення сплати частини орендної плати за 2021 рік за період із 01 січня 2022 року по 06 серпня 2026 року включно становить: 4 269,45 грн. Орендна плата за 2022 рік 7 16,08 грн. 4 269,45 грн. згідно Договору оренди землі №б/н від 04.07.2011 року (з урахуванням усіх змін, внесеними Додатковою угодою №б/н від 02.01.2015 р.) за користування земельною ділянкою за договором оренди з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування орендної пати станом на 01 січня 2022 року (2022 рік рік, в якому відбулося нарахування орендної плати) становить: 6527,42 грн. (сума орендної плати станом на січень 2015 р.) х ? 244,643% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2015 р. по січень 2022 р.) / 100% = 15968,88 грн. З урахуванням того, що орендар виплатив за 2022 рік орендну плату в сумі 11810,99 грн., сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 15968,88 грн. -11810,99 грн. = 4157,89 грн. Внаслідок несвоєчасної виплати орендної плати відбулося інфляційне збільшення боргу за період із 01 січня 2023 року по 06 серпня 2026 року включно, що складає: 4157,89 грн. х 134,309% (сукупний індекс інфляції за період січень 2023 р. червень 2026 р.) 4157,89 грн = 1426,53 грн. У зв`язку з неповною виплатою орендної плати за 2022 рік на підставі пункту 4.6 Договору оренди землі з відповідача підлягає стягненню пеня, яка розраховується за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення. Таким чином, пеня за прострочення сплати частини орендної плати за 2022 рік за період із 01 січня 2023 року по 06 серпня 2026 року включно становить: 5 013,12 грн. Орендна плата за 2023 рік згідно Договору оренди землі №б/н від 04.07.2011 року (з урахуванням усіх змін, внесеними Додатковою угодою №б/н від 02.01.2015 р.) за користування земельною ділянкою за договором оренди з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування орендної пати станом на 01 січня 2023 року (2023 рік рік, в якому відбулося нарахування орендної плати) становить: 6527,42 грн. (сума орендної плати станом на січень 2015 р.) х ? 308,198% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2015 р. по січень 2023 р.) / 100% = 20117,38 грн. З урахуванням того, що орендар виплатив за 2023 рік орендну плату в сумі 11810,98 грн., сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 20117,38 грн. -11810,98 грн. = 8306,40 грн. Внаслідок несвоєчасної виплати орендної плати відбулося інфляційне збільшення боргу за період із 01 січня 2024 року по 06 серпня 2026 року включно, що складає: 8306,40 грн. х 127,811% (сукупний індекс інфляції за період січень 2024 р. червень 2026 р.) 8306,40 грн. = 2310,09 грн. У зв`язку з неповною виплатою орендної плати за 2023 рік на підставі пункту 4.6 Договору оренди землі з відповідача підлягає стягненню пеня, яка розраховується за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення. Таким чином, пеня за прострочення сплати частини орендної плати за 2023 рік за період із 01 січня 2024 року по 06 серпня 2026 року включно становить: 6 302,32 грн. Орендна плата за 2024 рік згідно Договору оренди землі №б/н від 04.07.2011 року (з урахуванням усіх змін, внесеними Додатковою угодою №б/н від 02.01.2015 р.) за користування земельною ділянкою за договором оренди з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування орендної пати станом на 01 січня 2024 року (2024 рік рік, в якому відбулося нарахування орендної плати) становить: 6527,42 грн. (сума орендної плати станом на січень 2015 р.) х ? 322,581% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2015 р. по січень 2024 р.) / 100% = 21056,21 грн. З урахуванням того, що орендар виплатив за 2024 рік орендну плату в сумі 11810,98 грн., сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 21056,21 грн. -11810,98 грн. = 9245,23 грн. Внаслідок несвоєчасної виплати орендної плати відбулося інфляційне збільшення боргу за період із 01 січня 2025 року по 06 серпня 2026 року включно, що складає: 9245,23 грн. х 114,137% (сукупний індекс інфляції за період січень 2025 р. червень 2026 р.) 9245,23 грн = 1307,00 грн. У зв`язку з неповною виплатою орендної плати за 2024 рік на підставі пункту 4.6 Договору оренди землі з відповідача підлягає стягненню пеня, яка розраховується за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення. Таким чином, пеня за прострочення сплати частини орендної плати за 2024 рік за період із 01 січня 2025 року по 06 серпня 2026 року включно становить: 4487,10 грн. Орендна плата за 2025 рік 04.07.2011 згідно Договору оренди землі №б/н від року (з урахуванням усіх змін, внесеними Додатковою угодою №б/н від 02.01.2015 р.) за користування земельною ділянкою за договором оренди з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування орендної пати станом на 01 січня 2025 року (2025 рік рік, в якому відбулося нарахування орендної плати) становить: 6527,42 грн. (сума орендної плати станом на січень 2015 р.) х ? 364,105% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2015 р. по січень 2025 р.) / 100% = 23766,66 грн. З урахуванням того, що орендар виплатив за 2025 рік орендну плату в сумі 8454,02 грн., сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 23766,66 грн. -8454,02 грн. = 15312,64 грн. Внаслідок несвоєчасної виплати орендної плати відбулося інфляційне збільшення боргу за період із 01 січня 2026 року по 06 серпня 2026 року включно, що складає: 15312,64 грн. х 105,722% (сукупний індекс інфляції за період січень 2026 р. червень 2026 р.) 15312,64 грн = 876,19 грн. У зв`язку з неповною виплатою орендної плати за 2025 рік на підставі пункту 4.6 Договору оренди землі з відповідача підлягає стягненню пеня, яка розраховується за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення. Таким чином, пеня за прострочення сплати частини орендної плати за 2025 рік за період із 01 січня 2026 року по 06 серпня 2026 року включно становить: 2758,79 грн. Загальна сума стягнення становить: 72609,05 грн. Таким чином, з поданого розрахунку вбачається, що за 2020-2025 роки СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» в порушення пунктів 4.1., 4.2., 4.4. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі від 04.07.2011 року не в повному розмірі виплатило ОСОБА_1 орендну плату, а саме без урахування її індексації, чим істотно та систематично порушило умови договору, що є підставою для стягнення орендної плати та дострокового розірвання Договору оренди землі в судовому порядку.

Ухвалою судді від 10 серпня 2026 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання.

16 вересня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у повному обсязі відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в діях відповідача відсутнє будь-яке порушення умов договору оренди, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 04 липня 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ "ДРУЖБА-НОВА".

22 вересня 2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки має місце систематичне істотне порушення умов договору щодо нарахування та виплати орендної плати з урахуванням індексації (за 2020-2025 роки) з вини орендаря, є наявні підстави для розірвання договору оренди землі від 04 липня 2011 року.

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року по справі закрито підготовче провадження, призначено до судового розгляду по суті.

06 жовтня 2026 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що в Постанові від 05.02.2025 № 925/457/23 Велика Палата Верховного Суду досліджувала порівняння індексації нормативної грошової оцінки землі та індексації орендної плати та можливість розірвання договору при частковій несплаті орендної плати, а не механізм проведення індексації орендної плати за договором оренди землі приватної форми власності, актуальна позиція Верховного Суду з цього питання викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02.07.2025 по справі N 613/1081/21, яка ухвалена після Постанови ВП ВС у справі №925/457/23, що беззаперечно свідчить, що відносини у даних справах не є подібними, тому навіть Верховний Суд не посилається на вказану позивачем постанову Великої Палати, умови договорів оренди не містять домовленостей щодо обчислення розміру орендної плати з врахуванням сукупного індексу інфляції, розрахованого починаючи з 2012 року, коефіцієнт інфляції мав обчислюватися для орендної плати за рік як добуток індексів інфляції з січня по грудень відповідного року, включно, у даній справі спір стосується саме механізму обрахунку орендної плати з урахуванням індексації, застосування відповідачем механізму проти якого протягом тривалого періоду часу позивач не заперечував не може бути оцінене судом як істотне порушення умов договору, СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» протягом всього строку дії договору беззаперечно підтвердила свою заінтересованість в збереженні даного договору, тому просив у задоволенні позову відмовити.

09 жовтня 2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у своєму правому висновку у справі № 925/457/23 У постанові від 05.02.2025 у справі № 925/457/23 сформувала загальний методологічний підхід до розрахунку індексації орендної плати, доводи щодо помилкового застосування судом позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 є помилковими, оскільки висновки, викладені у вказаній постанові є релевантними до обставин цієї справи, рішення в якій переглядається, тому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1218 га, кадастровий номер: 5924189100:01:001:0130, що розташована на території Сулимівської сільської ради Роменського району Сумської області, та належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-СМ №040111, виданого Сулимівською сільською радою Роменського району Сумської області 25.01.2002 року.

04 липня 2011 року між СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі (далі Договір), згідно якого в оренду була передана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,122 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5924189100:01:001:0130, що розташована на території Сулимівської сільської ради Роменського району Сумської області.

02 січня 2015 року між СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі № від 04 липня 2011 року, виклавши його в цілому в новій редакції.

Так, згідно п.п. 2.1, 2.2. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі від 04.07.2011 року в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,122 гектарів, у тому числі рілля 3,122 гектарів. Кадастровий номер земельної ділянки: 5924189100:01:001:0130, яка розташована на території Сулимівської сільської ради.

Пунктом 3.1. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі від 04.07.2011 року передбачено, що цей Договір діє до 25.07.2028 року.

Згідно п. 4.1. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі від 04.07.2011 року орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 6527,42 (шість тисяч п`ятсот двадцять сім гривень 42 коп.) гривень за один повний рік користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 4.4. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі від 04.07.2011 року передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем на користь Орендодавця щорічно, в строк до 30 грудня поточного року користування.

17 липня 2026 року ОСОБА_1 листом звернувся до СТОВ «ДРУЖБА-НОВА», в якому просив СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» провести перерахунок раніше виплаченої йому орендної плати за 2020-2025 роки, нарахувати та виплатити йому орендну плату з урахуванням індексації згідно п. 4.1. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі б/н від 04.07.2011 року, на його розрахунковий рахунок, який він надавав вам раніше. Орендну плату за вищевказаний період просив виплатити йому протягом 10 календарних днів з моменту отримання даного листа.

Згідно Інформації про розмір нарахованої та виплаченої орендної плати за 2020-2025 роки ОСОБА_1 за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5924189100:01:001:0130, наданої суду СТОВ «Дружба-Нова», вбачається, що ОСОБА_1 виплачено 15.12.2020 за 2020 рік, з урахуванням індексації (105,0) 9007,83 грн.; 18.11.2021 за 2021 рік, з урахуванням індексації (110,0) 9007,84 грн.; 10.11.2022 за 2022 рік, з урахуванням індексації (126,6) 9007,84 грн.; 14.11.2023 за 2023 рік, з урахуванням індексації (105,1) 9007,84 грн., 19.11.2024 за 2024 рік, з урахуванням індексації (112,0) 9007,84 грн., 05.02.2026 за 2025 рік, з урахуванням індексації (108,0) 6031,33 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24 , 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом також орендної плати за водний об`єкт.

Згідно із частиною другою статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом також і орендну плату за водний об`єкт.

Підстави припинення договору оренди землі це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Закон України «Про оренду землі» містить спеціальні норми щодо регулювання орендних земельних відносин, визначає особливості припинення таких договірних відносин.

Так, стаття 31 Закону України «Про оренду землі» встановлює підстави припинення договору оренди землі, перелік яких не є вичерпним, оскільки договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Правові підстави припинення права користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, закріплені статтею 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Водночас згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина друга статті 651 Цивільного кодексу України є загальною нормою в регулюванні зміни та припинення договірних відносин, яка поширюється на всі їх види, та містить також норми відсилочного характеру, оскільки передбачає можливість зміни або розірвання договору в судовому порядку і в інших випадках, встановлених договором або законом.

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати. Такий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові ві 20.11.2024 в справі № 918/391/23.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) дійшла переконання, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України , а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України у разі істотності порушення договору іншою стороною. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.

Надаючи оцінку аргументам сторони позивача щодо хибності застосованого відповідачем механізму визначення орендної плати з урахуванням індексації суд виходить з того, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Як установлено ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Позивач наполягає на тому, що орендна плата підлягає обрахуванню шляхом множення платежу на сукупний індекс інфляції з дня укладення договору оренди.

Умовами додаткової угоди до договору оренди землі сторони узгодили, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому виразі складає 6527,42 (шість тисяч п`ятсот двадцять сім гривень 42 коп.) гривень за один повний рік користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації (п.4.1. Додаткової угоди від 02.01.2015 р. до Договору оренди землі від 04.07.2011 року).

При цьому умови договорів оренди не містять домовленостей щодо обчислення розміру орендної плати з врахуванням сукупного індексу інфляції, розрахованого починаючи з часу укладення договорів. Таким чином, згідно з умовами договорів коефіцієнт інфляції мав обчислюватися для орендної плати за рік як добуток індексів інфляції з січня по грудень відповідного року, включно.

З цих мотивів суд вважає аргументи позивача про неправильність визначення розміру орендної плати з урахуванням індексації необґрунтованими.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 зазначено, що за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду» (індексується лише орендна плата).

Аналогічний підхід до визначення розміру заборгованості орендної плати з урахуванням індексів інфляції застосовано Верховним Судом у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 09 червня 2021 року у справі № 948/393/20, від 15 січня 2024 року у справі № 546/775/17.

Крім того, такий підхід до визначення розміру заборгованості орендної плати з урахуванням індексів інфляції узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 05 лютого 2025 року в справі № 925/457/23.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі N 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Таким чином, відносини, що стосуються оренди державного/комунального майна не є подібними до відносин, що стосуються оренди приватного майна, адже відрізняються перш за все суб`єктним складом, а також урегульованістю.

Відносини у сфері оренди державного/комунального майна чітко і в повному обсязі регулюються вимогами законодавства, так зокрема Законом України від 11 грудня 2003 року N 1378-IV "Про оцінку земель" та нормами Податкового кодексу України, яким і передбачено здійснення кумулятивної індексації. В той час як відносини ж у сфері оренди приватного майна практично в повному обсязі регулюються нормами укладених між сторонами договорів.

У Постанові від 05.02.2025 № 925/457/23 Велика Палата Верховного Суду досліджувала порівняння індексації нормативної грошової оцінки землі та індексації орендної плати та можливість розірвання договору при частковій несплаті орендної плати, а не механізм проведення індексації орендної плати за договором оренди землі приватної форми власності, тому посилання сторони позивача суд не приймає до уваги.

Отже, відповідачем не порушено умови договору про виплату орендної плати в узгодженому сторонами розмірі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що в діях відповідача відсутні стверджувані позивачем порушення договору оренди землі, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для розірвання договору оренди землі і задоволення позову. Разом з тим, що стосується вимоги позивача про розірвання договорів оренди земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.

У постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

У цій же постанові зазначено, що якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.

Судом встановлено, що відповідач в період з 2020 по 2025 року здійснював нарахування та виплату орендної плати з урахування індексів інфляції.

З урахуванням викладеного суд вважає, що в даному випадку не можна вважати, що позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Судом також враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 05.02.2025 у справі 925/457/23, де констатовано, що навіть у разі наявності систематичної несплати суми, що дорівнює різниці між сплаченою орендною платою та орендною платою з урахуванням індексу інфляції, розірвання договору оренди землі не є автоматичним наслідком такого порушення договору, а має оцінювати відповідно до критерію істотності порушення. У справі 925/457/23 ВП ВС встановила, що недоплата 13% від усієї суми, що мала бути сплачена з урахуванням індексу інфляції протягом чотирьох років, не є істотним порушенням договору.

Окрім того суд зазначає, що згідно умов договору визначено розмір орендної плати 6527,42 гривень за один повний рік користування земельною ділянкою, який здійснюється з урахуванням індексації. Разом з тим, орендна плата за 2020-2025 роки з урахуванням індексації нарахована та виплачена відповідачем у більших розмірах, що підтверджується розрахунком.

При цьому умови договору оренди, як і умови додаткової угоди від 02.01.2015 р. до договору оренди землі від 04.07.2011 року, не містять домовленостей щодо обчислення розміру орендної плати з врахуванням сукупного індексу інфляції, розрахованого починаючи з 2012 року, застосування відповідачем механізму обрахунку орендної плати з урахуванням індексації, проти якого протягом тривалого періоду часу позивач не заперечував, судом не оцінюється як істотне порушення умов договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що представником позивача не доведено, що відповідачем істотно порушив умови договору та позивач був позбавлений того, на що розраховував, а тому відсутні підстави для розірвання спірного договору оренди землі згідно положень ч.2 ст.651 ЦК України.

З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою в позові, судові витрати позивача слід покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої до суду звертається як представник адвокат Яцун Оксана Петрівна, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова», про розірвання договору оренди, стягнення орендної плати, інфляційного збільшення боргу та пені відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 22 жовтня 2026 року, на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за електронною адресою: https://reyestr.court.gov.ua, за № справи 585/3370/26, або у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС у кабінеті користувача.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О. Цвєлодуб