Рішення № 140782994, 15.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/9448/25

Провадження № 2/209/851/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

у складі: головуючого судді Корнєєвої І.В.

при секретарі Пиндик Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2025 року представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЕЙ-КОЛЕКТ» Вишневська О.І. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 20 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11145255000, згідно умов якого Позичальнику надано кредит в іноземній валюті в сумі 52000,00 доларів США, зі сплатою 13,0% річних зі строком повернення кредиту не пізніше 19.04.2018 р., якщо тільки не буде застосовано іншого терміну повернення кредиту відповідно до розділу 11 договору. Крім того, 08.06.2007 р. було укладено договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору, згідно з умовами якого відповідачу було надано другу частину кредиту в розмірі 7000,00 доларів США. Проте умови кредитного договору Позичальник належним чином не виконував, плату за кредит своєчасно не повертав. 12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей Колект» був укладений договір факторингу №1. Згідно якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив право грошової вимоги за кредитним договором №11145255000 та договорами забезпечення на користь ТОВ «Кей Колект». У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору ТОВ Кей Колект звернувся до суду. В ході судового розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позичальник помер, та його правонаступниками залучені до участі у справі в якості відповідачів - дружина ОСОБА_1 і дочка ОСОБА_2 27 листопада 2013 р. Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено рішення по справі № 409/7461/12, яким вирішено: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Коллект" суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 131095 (сто тридцять одна тисяча дев`яносто п`ять) гривень 50 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Коллект" суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 131095 (сто тридцять одна тисяча дев`яносто п`ять) гривень 50 копійок. На сьогоднішній день відповідачами рішення суду про стягнення кредитної заборгованості не виконано, залишок боргу складає 131095,50 грн. У зв`язку з вищезазначеним, загальна сума 3 % річних та інфляційних втрат, понесених ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», у наслідок прострочення Відповідачем сплати заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та Рішенню суду складає: 1) згідно з Розрахунком суми 3 % річних, за період з «27» травня 2017 року по «23» лютого 2022 року (включно), за прострочення сплати заборгованості, сума 3 % річних , становить: 18 673,03 грн. (копія розрахунку додається); 2) згідно з Розрахунком суми інфляційних втрат, за період з «02» квітня 2017 року року по «23» лютого 2022 року (включно), понесених у наслідок прострочення заборгованості, сума інфляційних втрат, становить: 59 359,01 грн. (копія розрахунку додається). Всього сума заборгованості (загальна сума 3 % річних, інфляційних втрат) Відповідачів перед ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» становить: 78032,04 грн., яку позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів у справі, також просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с.40).

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомлялись судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вони є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки по справі направлялися відповідачам на адресу їх місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 викликались у судові засідання через оголошення на офіційному веб порталі судової влади України. Оголошення про виклик в судові засідання на 07.08.2026 року опубліковане 16.06.2026 року, 14.09.2026 року опубліковане 12.08.2026 року, 15.10.2026 року опубліковане 15.09.2026 року. З опублікуванням такого оголошення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважаються повідомленими про дату, час та місце розгляду справи (а.с.58,59,64,68).

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали спадкової справи, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (а.с. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 20 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11145255000, згідно умов якого Позичальнику надано кредит в іноземній валюті в сумі 52000,00 доларів США, зі сплатою 13,0% річних зі строком повернення кредиту не пізніше 19.04.2018 р., якщо тільки не буде застосовано іншого терміну повернення кредиту відповідно до розділу 11 договору.

Крім того, 08.06.2007 р. було укладено договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору, згідно з умовами якого відповідачу було надано другу частину кредиту в розмірі 7000,00 доларів США.

Проте умови кредитного договору Позичальник належним чином не виконував, плату за кредит своєчасно не повертав.

12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей Колект» був укладений договір факторингу №1. Згідно якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив право грошової вимоги за кредитним договором №11145255000 та договорами забезпечення на користь ТОВ «Кей Колект».

У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору ТОВ Кей Колект звернувся до суду. В ході судового розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позичальник помер, та його правонаступниками залучені до участі у справі в якості відповідачів - дружина ОСОБА_1 і дочка ОСОБА_2

27 листопада 2013 р. Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено рішення по справі № 409/7461/12, яким вирішено: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Коллект" суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 131095 (сто тридцять одна тисяча дев`яносто п`ять) гривень 50 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Коллект" суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 131095 (сто тридцять одна тисяча дев`яносто п`ять) гривень 50 копійок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за життя боржник ОСОБА_3 не сплатив борг, тому його спадкоємці зобов`язані в рівних частках на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України сплатити інфляційні втрати за період з 02 квітня 2017 року по 23.02.2022 року та 3% річних від суми боргу за період з 27.05.2017 року до 23.02.2022 року в сумі 78 032,04 грн.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 525 ЦК України передбачено: одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України). Зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч. 1 ст. 608 ЦК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять права та обов`язки, що належали спадкодавцям на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Законодавством визначено, що у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Право на захист є складовою будь-якого суб`єктивного права. Визнавши за особою певне цивільне право, законодавець тим самим визнає за кредитором право вимагати надання захисту, у тому числі й у судовому порядку.

Отже, у спадкоємців у силу положень статті 1282 ЦК України із прийняттям спадщини виникає обов`язок задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за зобов`язаннями, які існували на час відкриття спадщини.

За змістом частини другої статті 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, а тому таке зобов`язання спадкоємців може бути грошовим.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, закон пов`язує настання відповідальності за невиконання грошового зобов`язання на підставі статті 625 ЦК України з моменту настання обов`язку спадкоємців із повернення боргу спадкодавця та із визначенням строку виконання такого зобов`язання. Відповідно, з часу відкриття спадщини починається відлік строку прострочення виконання зобов`язання.

В судовому засіданні було встановлено, що за життя спадкодавця ОСОБА_3 3% річних і інфляційні нараховані не були, судовим рішенням не стягнуті, тому і у склад спадщини зобов`язання за ст. 625 ЦК України не увійшло.

Крім того, 27 листопада 2013 р. Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено рішення по справі № 409/7461/12, яким вирішено: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Коллект" суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 131095 (сто тридцять одна тисяча дев`яносто п`ять) гривень 50 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Коллект" суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 131095 (сто тридцять одна тисяча дев`яносто п`ять) гривень 50 копійок.

Зазначеним рішенням суду визначена вартість спадкового майна та з відповідачів у межах вартості спадкового майна стягнута заборгованість за кредитним договором .Рішення суду набуло законної сили.

Спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з заявами про прийняття спадщини і саме з моменту відкриття спадщини почався відлік строку для кредитора для пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника ОСОБА_3 .

Тому вимога позивача про нарахування інфляційних та 3 % річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволення позову відмовлено витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 84, 141, 180, 182, 184, 191 СК України, ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 133, 134, 141, 258, 259,263-265,273-279 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 20 жовтня 2026 року.

Суддя І.В. Корнєєва