Рішення № 140782876, 28.09.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/17025/25

(2/199/2241/26)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Кальмуса О.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 28 квітня 2006 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , від якого сторони мають чотирьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я відповідача мала статус багатодітної сім`ї, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Амур-Нижньодніпровською районною у м. Дніпропетровську радою 11 квітня 2016 року, та мала право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

Так, ст.13 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що багатодітна сім`я має право на: 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім`ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 50-відсоткову знижку плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством.

Таким чином, відповідач перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та отримувала пільги на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітна сім`я, які нараховувались автоматизовано, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117.

У подальшому, за період 2020-2022 років відповідачу надавались пільги відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389, пунктом 3 якого передбачено, що пільги надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Далі, у жовтні 2022 року Головним управлінням Національної сервісної служби у Дніпропетровській області на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2022 року № 219 «Про дозвіл на проведення позапланових заходів контролю протягом періоду воєнного стану», листа Національної соціальної сервісної служби України від 28 вересня 2022 року № 0000¬030203-0/20387, наказу ГУ НССС у Дніпропетровській області від 3 жовтня 2022 року № 43, була проведена позапланова перевірка дотримання Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради прав та законних інтересів отримувачів пільг та житлових субсидій.

В ході перевірки було встановлено, що шлюб між відповідачем та ОСОБА_2 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська справа від 29.10.2021 року у справі № 199/6337/21, розірвано.

За результатами перевірки, 7 жовтня 2022 року був складений акт № 19/02/2022-000005 у пункті 12 якого зазначено, що у ході перевірки були виявлені порушення, зокрема, неправомірне встановлення статусу багатодітної сім`ї, що не відповідає нормам абзацу 18, статті 1 закону України «Про охорону дитинства».

У подальшому, 14 жовтня 2022 року відповідач звернулась до управління за новим посвідченням підтверджуючим її статус як багатодітної родини.

Згідно акту перевірки сума надміру виплачених відповідачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітній родині за період з листопада 2021 по жовтень 2022 року склала 13763,43 грн..

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради кошти неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 13763,43 грн., а також стягнути судові витрати.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд (формування та зберігання) судової справи проводиться в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу слухати за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що зазначив у прохальній частині позову.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавала, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 28 квітня 2006 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , від якого сторони мають чотирьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я відповідача мала статус багатодітної сім`ї, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Амур-Нижньодніпровською районною у м. Дніпропетровську радою 11 квітня 2016 року, та мала право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

Так, ст.13 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що багатодітна сім`я має право на: 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім`ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 50-відсоткову знижку плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством.

Таким чином, відповідач перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та отримувала пільги на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітна сім`я, які нараховувались автоматизовано, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117.

У подальшому, за період 2020-2022 років відповідачу надавались пільги відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389, пунктом 3 якого передбачено, що пільги надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Далі, у жовтні 2022 року Головним управлінням Національної сервісної служби у Дніпропетровській області на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2022 року № 219 «Про дозвіл на проведення позапланових заходів контролю протягом періоду воєнного стану», листа Національної соціальної сервісної служби України від 28 вересня 2022 року № 0000¬030203-0/20387, наказу ГУ НССС у Дніпропетровській області від 3 жовтня 2022 року № 43, була проведена позапланова перевірка дотримання Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради прав та законних інтересів отримувачів пільг та житлових субсидій.

В ході перевірки було встановлено, що шлюб між відповідачем та ОСОБА_2 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська справа від 29.10.2021 року у справі № 199/6337/21, розірвано.

За результатами перевірки, 7 жовтня 2022 року був складений акт № 19/02/2022-000005 у пункті 12 якого зазначено, що у ході перевірки були виявлені порушення, зокрема, неправомірне встановлення статусу багатодітної сім`ї, що не відповідає нормам абзацу 18, статті 1 закону України «Про охорону дитинства».

У подальшому, 14 жовтня 2022 року відповідач звернулась до управління за новим посвідченням підтверджуючим її статус як багатодітної родини.

Згідно акту перевірки сума надміру виплачених відповідачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітній родині за період з листопада 2021 по жовтень 2022 року склала 13763,43 грн..

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, повернення надмірно сплаченої суми державної соціальної допомоги підлягає примусовому стягненню із набувача за умови недобросовісності останнього, зокрема подання ним недостовірних даних для отримання такої допомоги або умисного приховування відомостей, які впливають на призначення та виплату допомоги.

Разом із цим, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала на обліку як особа, яка має право на пільги, та отримувала пільги на оплату житлово-комунальних послуг за категорією «багатодітна сім`я». Підставою для звернення позивача до суду стало те, що шлюб між відповідачкою та ОСОБА_2 було розірвано 29 жовтня 2021 року, у зв`язку із чим, на думку позивача, посвідчення батьків багатодітної сім`ї втратило чинність, а пільги, надані у період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року, є надміру виплаченими.

Разом із тим такий висновок позивача ґрунтується на неправильному застосуванні положень законодавства, що регулює питання визначення статусу багатодітної сім`ї.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» багатодітною сім`єю є сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім`ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Таким чином, законодавець прямо передбачає дві самостійні юридичні конструкції багатодітної сім`ї: сім`ю подружжя та сім`ю одного з батьків, який проживає з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.

Отже, саме по собі розірвання шлюбу між батьками дітей не є безумовною та автоматичною підставою для припинення права матері, яка після розірвання шлюбу проживає з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує, на відповідний статус.

При цьому, позивач посилаючись на факт розірвання шлюбу, не надав суду належних та допустимих доказів того, що після розірвання шлюбу відповідачка перестала проживати з трьома чи більше дітьми, перестала їх виховувати або що виховання дітей фактично здійснювалося нею спільно з іншим батьком таким чином, що виключало передбачену законом підставу для визначення сім`ї як багатодітної.

Натомість, із самих матеріалів позовної заяви вбачається, що у відповідачки є четверо дітей, а 14 жовтня 2022 року їй було видано нове посвідчення серії НОМЕР_3 , що підтверджує статус багатодітної сім`ї.

Тобто Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не позбавлено відповідачку статусу багатодітної сім`ї остаточно, а видав їй нове посвідчення.

Таким чином, сам факт того, що відповідачка звернулася за новим посвідченням після проведення перевірки, не свідчить про те, що вона до цього моменту не мала матеріально-правових підстав для отримання відповідних пільг.

Суд також враховує, що відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні посвідчення, а порядок їх виготовлення і видачі визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, посвідчення є документом, що підтверджує відповідний статус, однак юридичне існування самого статусу визначається не лише фактом наявності чи дати видачі посвідчення, а відповідністю особи встановленим законом критеріям багатодітної сім`ї.

При цьому, посилання позивача на пункт 38 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209, також саме по собі не доводить наявності у відповідачки обов`язку повернути спірні кошти, оскільки зазначена норма передбачає можливість непродовження строку дії посвідчення або скасування статусу у разі встановлення факту подання недостовірної інформації заявником. Однак позивачем не доведено, яку саме недостовірну інформацію було подано відповідачкою при оформленні або отриманні посвідчення, а також не встановлено, що відповідачка навмисно повідомила орган соціального захисту недостовірні відомості з метою незаконного отримання пільг.

Суд зазначає, що сам по собі факт неповідомлення органу соціального захисту про розірвання шлюбу не є тотожним поданню недостовірної інформації щодо фактичного складу сім`ї та не доводить відсутності у відповідачки права на статус багатодітної сім`ї.

Також, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що відповідачка приховала обставини, які за законом виключали її право на пільги, або що вона усвідомлювала неправомірність отримання пільг.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути таке майно. При цьому для застосування зазначеної норми необхідно встановити факт набуття або збереження майна відповідачем за рахунок позивача, відсутність правової підстави такого набуття або збереження, а також розмір майна, яке підлягає поверненню.

Суд зазначає, що позивач пов`язує виникнення обов`язку відповідачки з повернення коштів виключно з висновком про втрату чинності посвідчення після розірвання шлюбу, який відповідачу були надані пільги пільги передбачені законодавством для багатодітних сімей

Однак, як зазначено вище, такий висновок не відповідає змісту статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», яка прямо передбачає можливість існування багатодітної сім`ї у складі одного з батьків та трьох і більше дітей.

Крім цього, позивачем не доведено, що спірні грошові кошти були безпосередньо набуті відповідачкою як її майно.

Так, як із матеріалів справи вбачається, що спірні суми були нараховані як пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Водночас позивач не надав достатніх доказів того, що саме відповідачка отримала зазначені кошти у своє розпорядження, а не відповідні підприємства, установи чи організації як оплату вартості житлово-комунальних послуг.

При цьому, сам по собі розрахунок суми пільг не підтверджує факту безпідставного збагачення відповідачки у розмірі 13 763,43 грн..

Також суд враховує положення статті 1215 ЦК України щодо недопустимості повернення певних соціальних виплат та інших грошових сум, наданих фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності набувача.

Верховний Суд у своїй практиці звертає увагу на те, що правильність проведених розрахунків та добросовісність набувача презюмуються, а обов`язок доведення рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на особу, яка вимагає повернення відповідних коштів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц (провадження № 61-4504св18).

Наведені позивачем обставини стосуються не арифметичної помилки при обчисленні розміру пільги, а правової оцінки наявності у відповідачки права на її отримання. Така правова помилка сама по собі не є рахунковою помилкою у розумінні статті 1215 ЦК України. Верховний Суд окремо зазначав, що помилки у застосуванні законодавства не є рахунковими помилками (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц (провадження № 61-4504св18).

Так само позивачем не доведено недобросовісності відповідачки.

Відповідачка користувалася пільгами на підставі офіційного посвідчення, виданого уповноваженим органом, а саме Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради та перебуває на відповідному обліку. Доказів того, що при отриманні пільг вона подавала завідомо недостовірні відомості або діяла з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, матеріали справи не містять.

За таких обставин сам факт того, що після проведення перевірки орган соціального захисту дійшов іншого висновку щодо правильності надання пільг, не може автоматично свідчити про недобросовісність відповідачки.

Суд також бере до уваги, що нове посвідчення відповідачці було видано позивачем 14 жовтня 2022 року, тобто безпосередньо після періоду, щодо якого заявлено вимоги, що додатково свідчить про необхідність оцінювати не лише факт розірвання шлюбу, а й фактичні обставини проживання та виховання дітей.

Таким чином, акт перевірки від 07 жовтня 2022 року та складений позивачем розрахунок суми надміру нарахованих пільг не є достатніми доказами безпідставного набуття відповідачкою майна та її недобросовісності.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може ґрунтувати висновки лише на припущеннях, а кожна обставина, яка має значення для справи, повинна бути підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести сукупність обставин, необхідних для стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України, зокрема відсутність правової підстави для їх отримання, факт набуття або збереження майна відповідачкою за рахунок позивача, розмір такого майна та, з огляду на положення статті 1215 ЦК України, недобросовісність набувача або наявність рахункової помилки.

Належними та допустимими доказами така сукупність обставин не підтверджена.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 надміру виплачених коштів у розмірі 13 763,43 грн. є недоведеними та такими, що не ґрунтуються на належних правових підставах.

За таких обставин у задоволенні позову Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів слід відмовити в повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких віднесено і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г. Якименко