Рішення № 140782666, 19.10.2026, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/1079/26

№2/687/854/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року селище Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області

в складі судді ГоробецьН.О.,

справа № 687/1079/26;

сторони та інші учасники справи:

позивач ТОВ «ФК «Процент»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі ТОВ «ФК «Процент») звернулося до Чемеровецького районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 20 січня 2025 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27038, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5050,00 грн, строком на 730 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договорому розмірі 37370,00 грн, з яких заборгованість за процентами за період з 20.01.2025 по 14.07.2026 в розмірі 27270,00 грн, заборгованість за штрафом 10100,00 грн.

З врахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача 37370,00 грн. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн

Відповідач відзиву на позов не подав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Чемеровецького районного суду від 09 вересня 2026року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.10.2026 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

20 січня 2025 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27038, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «716723».

Відповідно до умов договору товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі 5050,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим Договором.

Процентна ставка за користування кредитом становить 1,0% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку № 1 до цього Договору.

Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів.

Товариство переказує суму кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові.

Загальні витрати позичальника за кредитом станом на дату укладення договору складуть 36865,00 грн.

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту.

ТОВ «Пейтек» повідомило ТОВ «ФК «Процент» про успішне перерахування 20.01.2025 року о 08 год 36 хв на платіжну карту № НОМЕР_2 коштів у сумі 5050,00 гривень. Призначення платежу: перерахування коштів за договором 27038 від 20.01.2025.

Повідомленням АТ «Універсал Банк» від 21.09.2026 року та випискою по банківській карті № НОМЕР_2 за період з 20.01.2025 по 25.01.2025 підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 20.01.2025 зараховано 5050,00 грн.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Процент» було укладено кредитний договір №27038 від 20 січня 2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Процент» надало відповідачу кошти в сумі 5050,00 грн строком на 730 днів, тобто до 20.01.2027 року, а останній зобов`язувався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

20 січня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачем.

Згідно із наданого ТОВ «ФК «Процент» розрахунку заборгованості за кредитним договором №27038 від 20 січня 2025 року, заборгованість станом на 14.07.2026 року становить 42420,00 грн. і складається із основного боргу 5050,00 грн, процентів за період з 20.01.2025 по 14.07.2026 27270,00 грн, штрафу 10100,00 грн.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 37370,00 грн, що складається з 27270,00 грн - заборгованості за відсотками та 10100,00 грн - заборгованості за штрафами.

Вказаний розмір заборгованості за процентами розмірі 27270,00 грн, нарахований відповідно до умов договору та в межах строку кредитування, а тому вказана сума в межах заявлених позовних вимог, підлягає до стягнення з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 10100,00 грн, суд приходить до наступного.

Заявляючи вимогу про стягнення штрафу позивач покликався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами про споживчий кредит.

Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 10100,00 грн штрафу підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «ФК «Процент» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами з період з 20.01.2025 по 14.07.2026 в розмірі 27270,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Розподіл судових витрат.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 37370,00 грн. та задоволено на суму 27270,00 грн., тобто на 72,97% (27270,00х100:37370,00). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1942,75 грн. (2662,40х72,97%) та витрати на правничу допомогу в розмірі 7297,00 грн (10000,00х72,97%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 27270 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят) гривень 00 коп. заборгованості за кредитним договором №27038 від 20 січня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судовий збір в сумі 1942 (одна тисяча дев`ятсот сорок дві) гривні 75 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 7297 (сім тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», місцезнаходження: 03124, бульвар Вацлава Гавела, 4 м. Київ, код ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Н.О.Горобець