Ухвала суду № 140782403, 20.10.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1382/26

№ провадження 2/453/1011/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Брони А.Л., за участю секретаря судового засідання Бендеш А.І., розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на частки житлового будинку,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, в якій просить визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на частки житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, укладеного 14 квітня 1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований у виконавчому комітеті Козівської сільської Ради народних депутатів Сколівського району Львівської області.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 16.07.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з визначенням дати підготовчого засідання.

05.10.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Гороха В.В., в якій просить прийняти та розглянути заяву про зміну предмета позову та врахувати пункт 2 прохальної частини позову ОСОБА_1 в наступній редакції: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , за набувальною давністю. Крім цього просить розглянути заяву про зміну предмета позову за його відсутності та відсутності позивачки ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване наступним.

Так, предметом позову позивачка визначила визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, укладеного 14 квітня 1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований у виконавчому комітеті Козівської сільської Ради народних депутатів Сколівського району Львівської області.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

В постанові від 31 січня 2024 року у справі № 201/4160/19 Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду виснував, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріальноправова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15.

В обгрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Батлюком В.І. від 07.07.2012 № 490.

Право власності на іншу 1/2 частки даного житлового будинку позивачка набула на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, укладеного 14 квітня 1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно листа Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 08.05.2026 № 70202-1826 даний договір не був зареєстрований і нотаріально не посвідчувався у виконавчому комітеті Козівської сільської ради народних депутатів Сколівського району Львівської області.

Виходячи з цього така угода є недійсною в силу статті 47 Цивільного кодексу УРСР від 1963 року (в редакції чинній станом на 14.04.1990).

Відповідно до облікового запису, що міститься в погосподарській книзі с. Козьова станом на 1986-1990, головою домогосподарства, особовий рахунок № НОМЕР_1 , була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вибула з цього домогосподарства до м. Харків 13 квітня 1990 року. Інші члени даного домогосподарства відсутні. До складу вказаного домогосподарства входила 1/2 частки житлового будинку. Після вибуття ОСОБА_2 на особовому рахунку № НОМЕР_1 внесено запис про іншого голову домогосподарства - ОСОБА_1 .

На даний час ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає в живих.

В обліковому записі, який міститься в погосподарській книзі с. Козьова станом на 1991-1995 роки, головою домогосподарства, особовий рахунок № НОМЕР_1 , до складу якого входить 1/2 частки житлового будинку в с. Козьова Сколівського району Львівської області, вже рахується ОСОБА_1 .

В обліковому записі, що міститься в погосподарській книзі с. Козьова станом на 1986-1990, головою домогосподарства, особовий рахунок АДРЕСА_2 , зазначена ОСОБА_1 . До складу цього домогосподарства входить 1/2 частки житлового будинку.

З облікового запису, що міститься в погосподарській книзі с. Козьова станом на 2021-2025 роки, вбачається, що ОСОБА_1 є головою цілого домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою позивачка ОСОБА_1 зареєстрована з 06 липня 1971 року по даний час, про що свідчить Витяг з Реєстру територіальної громади № 2026/004240090 від 17.03.2026. Зазначені докази вказують на те, що 14 квітня 1990 року ОСОБА_1 вселилась в іншу 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 на законних підставах після вибуття з неї колишнього співвласника ОСОБА_2 . Відтак позивачка, вважаючи договір купівлі-продажу жилого будинку дійсним та будучи обізнаною про внесені зміни до облікового запису № 89 в погосподарській книзі с. Козьова станом на 1986-1990 роки, добросовісно заволоділа чужим майном. З цього часу по сьогоднішній день, тобто більше 36 років, ОСОБА_1 продовжує відкрито, безперервно володіти цією часткою нерухомого майна.

Згідно з ч.1, ч.4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомими майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Таким чином, ОСОБА_1 , добросовісно заволодівши чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним більше десяти років, а отже вона набула право власності на 1/2 частку житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Доповнення позову ОСОБА_1 новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального права не вважаються зміною підстав позову в розумінні правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі № 201/4160/19.

Враховуючи вище наведене, у позивачки виникла необхідність змінити предмет позову шляхом заміни позовної вимоги визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, укладеного 14 квітня 1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований у виконавчому комітеті Козівської сільської Ради народних депутатів Сколівського району Львівської області іншими позовними вимогами визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

20.10.2026 на адресу суду надійшла заява голови Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області В. Щекун про проведення підготовчого засідння без участі відповідача.

При вирішенні заяви представника позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, то ж відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Вивчивши заяву про зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, тому суд вважає за необхідне заяву представника позивача задовольнити прийняти до провадження заяву про зміну предмета позову від 03.10.2026.

Керуючись ст.ст. 49, 260, 279, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Гороха В.В. про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на частки житлового будинку.

В подальшому розглядати справу з врахуванням змінених позовних вимог.

Відповідач протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання заяви про зміну (доповнення) предмета позову має право подати відзив із викладенням заперечення проти позову, разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Роз`яснити відповідачеві, що уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Відкласти підготовче засідання у справі на 11.15 год. 10 листопада 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя