Ухвала суду № 140782357, 20.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/6737/26

Провадження №2/463/2566/26

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

20 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Салатюк Ю.О.,

представника відповідача Дюка З.М.,

розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неналежним наданням медичної допомоги, -

встановив:

адвокат Фарина Л.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру серії ВН №1607451 від 10 листопада 2025 року, звернулася до суду з позовом до відповідача, відповідно до якого просить стягнути з Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України) на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 23320 гривень, завдану моральну шкоду у розмірі 500000 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 гривень.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова через систему «Електронний Суд» 20 липня 2026 року, за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, формування та зберігання справи постановлено здійснювати в змішаній (паперовій та електронній) формі; розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання на 2 жовтня 2026 року.

4 серпня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача Дюка З.М., який діє в порядку самопредставництва юридичної особи на підставі довіреності в порядку передоручення від 7 липня 2026 року, про залучення третіх осіб.

Також 4 серпня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача Дюка З.М. на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 2 жовтня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою у таке учасників справи та надходженням до суду через систему «Електронний суд» клопотання представника позивача Фарини Л.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою. Дату наступного розгляду справи призначено на 20 жовтня 2026 року, про що повідомлено позивача та його представника.

Разом з тим, в підготовче засідання 20 жовтня 2026 року позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, чи будь яких інших клопотань станом на час призначеного засідання до суду не подала.

У зв`язку з наведеним судом було поставлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Представник відповідача в підготовчому засіданні 20 жовтня 2026 року залишення позову без розгляду підтримав.

Заслухавши думку представника відповідача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Так частинами 1, 5 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

А частиною 1 ст. 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору..

Також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання судом може в тому числі бути постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, таку двічі було призначено судом до розгляду в підготовчих засіданнях, однак позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення таких, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку судових повісток про виклик у такі в електронний кабінет представника, в жодне з вказаних засідань не з`явилась. Представник позивача подала клопотання про відкладення підготовчого засідання 2 жовтня 2026 року посилаючись на хворобу, однак будь яких доказів поважності причин неявки в таке не надала. При цьому позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повторно не з`явились в підготовче засідання 20 жовтня 2026 року та до визначеного часу такого про причини неявки не повідомили, будь-яких доказів поважності причин неявки у таке суду не надали.

В своєму рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі №1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

А частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 2 жовтня 2019 року у справі №750/3021/18).

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Оскільки жодних підтверджуючих доказів про неможливість з`явитись в підготовче засідання стороною позивача не представлено, клопотання про відкладення розгляду справи позивачем та його представником до визначеного часу підготовчого засідання не подано, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали позивачу чи його представнику з`явитись в підготовче засідання та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Окрім того, ухилення позивача від участі в розгляді поданого ним ж позову порушує права іншої сторони.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це підготовче засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в підготовчому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відтак згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в підготовче засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в підготовче засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач та його представник про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку, з моменту пред`явлення позову до суду зобов`язані були цікавитись розглядом такого та проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи, однак повторно не з`явились в підготовче засідання, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали, а нез`явлення таких в підготовчі засідання перешкоджає розгляду справи, відтак суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.

З врахування наведеного та керуючись ст.ст. 44, 58, 60, 128, 131, 198, 223, 257, 200, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

постановив:

позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неналежним наданням медичної допомоги залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14321771.

Суддя: Стрепко Н.Л.