Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 20.10.2026
Справа № 334/10036/26
Провадження № 2-о/334/384/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду у м. Запоріжжі в окремому провадженні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,
встановив:
представник заявниці адвокат Кара Р.Т. звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , живонародженої дитини жіночої статі, ім`я дитини « ОСОБА_3 », по батькові дитини « ОСОБА_4 », прізвище дитини « ОСОБА_5 », яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження дитини: Україна, місто м. Бердянськ Запорізької області та зазначити в актовому записі про народження дитини ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження дитини - Україна, місто Бердянськ Запорізька область, наступну інформацію про батьків: матір`ю дитини зазначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ); батьком дитини зазначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Заяву обґрунтовує тим, що заявниця перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином України ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилась дочка ОСОБА_6 , місце народження м. Бердянськ Запорізької області, який окупаний Російською Федерацією, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим органами окупаційної влади Територіальним відділом ЗАГС м. Бердянськ і Бердянського району Управління ЗАГС Запорізької області серія НОМЕР_1 від 07.10.2026 та медичним свідоцтво про народження серія 23 № 2026020380 від 30.09.2026, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народила дитину жіночої статі, вагою 3700 г., ріст 55 см. Заявниця звертається до суду для отримання свідоцтва про народження дитини, відповідно до Сімейного кодексу України. Заявниця є громадянкою України, на сьогодні єдиним документом, що підтверджує народження дитини є свідоцтво про народження органів влади в тимчасово окупованому місті Бердянськ, яке не визнається Україною та більшістю держав світу, отже є недійсним та не створює правових наслідків, зокрема, не засвідчує у встановленому порядку факту народження дитини, народженої в м. Бердянськ родинних зв`язків між дитиною та батьками. Це створює перешкоди у реалізації батьківських прав і у подальшому реалізації правового статусу громадянина України новонародженою дитиною.
Заінтересована особа ОСОБА_2 та представник заінтересованої особи Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України письмові пояснення щодо заяви не подали.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.10.2026 відкрите провадження у справі.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомила. З заявою про розгляд справи без її участі не зверталася.
Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились. Повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомили.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У пункті 5 частини другої статті 293 ЦПК зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Заявниця ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 є громадянами України, що підтверджується копіями їх паспортів громадян України.
15.09.2018 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 15.09.2018. В результаті реєстрації шлюбу заявниця змінила прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_5 ».
Відповідно до копії медичного свідоцтва про народження серії 23 № 2026020380 від 30.09.2026, виданого ГБУЗ «Бердянская центральная районная больница» ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19.30 годині у ОСОБА_1 народилася дитина жіночої статі вагою 3,700 грамів.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 07.10.2026 «99000002 Территориальным отделом ЗАГС города Бердянск и Бердянского района Управления ЗАГС Запорожской области», актовий запис № 110269900000200323003, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 . Батьками якої є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
До складу тимчасово окупованої території України з 27.02.2022 належить м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області, що визначено Законом України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон № 1207-VII) та наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).
Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно принципу 3 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, дитині має належати з його народження право на ім`я та громадянство.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, дитина має бути зареєстрована одразу після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Обов`язок невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану частиною першою статті 144 СК України покладений на батьків.
Відповідно до частиною другою статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.
Відповідно до частиною четвертою статті 13 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Пунктом 8 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі Правила № 52/5), державна реєстрація народження проводиться за заявою про державну реєстрацію народження батьків дитини чи одного з них, а в разі смерті батьків або в разі, якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження,- за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилась дитина або в якому наразі перебуває (далі - інша особа).
Державна реєстрація народження дитини не була проведена на території України, оскільки відбулася на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до статті 13 Закону України «Про держану реєстрацію актів цивільного стану».
Заявниця позбавлена можливості зареєструвати народження дитини, оскільки державні органи України не визнають документів наданих «державними органами» на території непідконтрольній Україні.
Згідно з пунктами 1 та 2 глави 1 розділу III Правила № 52/5 державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: (а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236; (б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; (в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; (г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; (ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.
Таким чином документ, що підтверджує факт народження дитини заявниця, виданий органами на тимчасово окупованій території України, відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пункту 2 глави 1 розділу III Правил № 52/5 не є підставами для державної реєстрації народження дитини.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон № 1207-VII) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Таким чином документ, що підтверджує факт народження дитини заявниці, виданий органами на тимчасово окупованій території Україні, є дійсним для підтвердження факту народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 у м. Бердянськ Запорізької області.
Згідно з абзацом 2 пункту 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 у м. Бердянськ Запорізької області, батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення заяви в цій частині та встановлення факту народження дитини.
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 263-265, 268, 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
заяву задовольнити.
Встановити факт народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Бердянськ Запорізької області, батьками якої є: мати - громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько - громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення підлягає негайному виконанню.
Відповідно частини п`ятої статті 317 ЦПК України копію рішення невідкладно надіслати Дніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
заінтересовані особи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Петра Ребра, буд. 9А, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 04053950.
Суддя М.В. Фетісов
Судове рішення № 140782244, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/10036/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: