Рішення № 140782197, 05.10.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 334/2660/26

Номер провадження 2/317/1739/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі судового засідання Сидоренка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 23 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір №3281310393-625373 про надання коштів у позику, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав не повернув кредит та не сплатив відсотки, у зв`язку з чим, на момент подачі позову у відповідача утворилась заборгованість за договором №3281310393-625373 у розмірі 10 385 грн., яка складається з наступного 3 050 грн. заборгованість за кредитом, 7 335,25 грн. заборгованість за відсотками.

У зв`язку із чим, позивач вимушений був звернутись до суду із позовом про стягнення заборгованості, суми сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином. У позові просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не з`явився без поважних причин, відзив на позов не подав, скориставшись своїми процесуальними правами на власний розсуд.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до умов договору №3281310393-625373 від 23 лютого 2022 року про надання коштів у позику, ТОВ «Кошельок» надало ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі в розмірі 3 050 гривень строком на 17 діб. Вказаний договір підписано в електронній формі, шляхом використання одноразового ідентифікатора 2691.

Як вбачається з листа-повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК», 23.02.2022 на платіжну карту № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 3 050 грн., відповідно до договору №3281310393-625373 від 23 лютого 2022 року про надання коштів у позику.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу.

Окрім суми основного боргу позивачем в даній справі заявлені вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі7 335, 25 грн.

Згідно до п. 3.3 Договору сторони погодились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до цього Договору.

Як вбачається з наданого позивачем графіку розрахунків, сторонами узгоджено проценти в розмірі 1 296, 25 гривень. Це ж зазначено в п. 3.4 Договору.

Стосовно стягнення процентів за період після закінчення строку кредитування, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору строк кредитування встановлений до 11 березня 2022 року включно. Зі спливом цього строку, тобто з 12 березня 2022 року, відповідач був зобов`язаний повернути позивачу всю його заборгованість за договором, оскільки це прямо визначено в самому договорі (зокрема - п.п. 2.1, 2.3).

Таким чином, абзац 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення коштів у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

В постанові Великої Палати ВС по справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року в подібній справі було зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Подібний висновок неодноразово повторювався в правових позиціях Верховного Суду і в даному випадку суд вважає необхідним застосувати його в даній справі.

Таким чином, нарахування процентів за період після 11 березня 2022 року є необґрунтованим, оскільки здійснений поза межами строку кредитування.

Доводи позивача, наведені в позовній заяві, вказаних висновків не спростовують. Крім того, суд вважає помилковим посилання позивача на п. 3.6 Договору як на підставу для нарахування процентів за договором поза межами строку кредитування, оскільки цим пунктом встановлено як відкладальну таку обставину, яка не є нею в розумінні приписів статті 212 ЦК України (факт користування кредитом після закінчення строку кредитування).

Крім того, матеріали справи не містять інформації з приводу волевиявлення відповідача щодо продовження строку дії договору про надання коштів у позику.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо доцільності стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3 050 грн. та суми відсотків у розмірі 1 296,25 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача суду надано копію договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, відповідно до якого правову допомогу ТОВ «Кошельок» надавало Адвокатське бюро «Герман Гурський та партнери».

До матеріалів справи долучений акт №1 приймання-передачі правової допомоги від 17.03.2026, в якому зазначено, що адвокатським бюро послуги на загальну 10 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 114, 22 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4 185 грн.

Керуючись статтями 7, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, статтями 526, 527, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831, 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-а) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» суму заборгованості за кредитним договором №3281310393-625373 від 23.02.2022 в сумі 4 346, 25 грн. (чотири тисячі триста сорок шість гривень 25 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у розмірі 1 114, 22 грн. (одна тисяча сто чотирнадцять гривень 22 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» витрати на правову допомогу у розмірі 4 185 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят п`ять гривень).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Б. Громова