Рішення № 140781924, 21.10.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1239/26

Номер провадження: 2/511/1159/26

21 жовтня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

за участю:

представника відповідача Шепеля В.С. (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області в режимі відеоконференцз`язку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит -Капітал») до ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовної заяви.

У квітні 2026 року з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №20662-09/2023 від 15.09.2023 року у загальному розмірі 30 000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрати на правничу професійну допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Вказана позовна заява мотивована тим, що 15.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі первісний кредитор; ТОВ «Аванс Кредит»; Товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір №20662-09/2023, строком на 360 днів, на умовах сплати відсотків у розмірі 2,50 % в день за користування кредитними коштами.

Банк свої зобов`язанння виконав в повному обсязі надавши кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 .

29.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №29032024, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» перейшло право вимоги, в тому числі і за кредитним договором №20662-09/2023 від 15.09.2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №20662-09/2023 від 15.09.2023 року у загальному розмірі 30 000,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 27 000,00 грн. заборгованість за відсотками.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 30.04.2026 року позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» залишено без руху та надано строк на усунення недоліків (а.с. 10)

Ухвалою суду від 11.05.2026 року провадження по справі відкрито, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (а.с. 21)

Ухвалою суду від 25.08.2026 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Шепеля В.С. про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку. (а.с.50)

Процесуальні документи.

29.06.2026 року на адресу суду через канцелярію від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шепеля В.С. надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у якому відповідач не визнає позовні вимоги, обґрунтовуючи наступним. Так відповідач дійсно брала кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн, однак первісний кредитор не ознайомим відповідача з умовами кредитного договору у тому числі і з нарахуванням відсотків, крім того матеріали справи не містять підтверджень, що саме Договір про надання фінансового кредиту №20662-09/2023 від 15.09.2023 року, Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», Інформаційне повідомлення споживача, Паспорт споживчого кредиту, Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 20662-09/2023 відповідач отримувала, розуміла, ознайомилася та погодилась з ними. Також відсутні докази, що електронний підпис належить відповідачу, оскільки відповідач не отримувала електронний підпис та ніяких документів електронним підписом не підписувала. Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження повідомлення відповідача про перехід прав вимоги до позивача. Також, просили врахувати правову позицію Одеського апеляційного суду по справі 494/620/24 від 30.09.2025 року та зменшити суму нарахування заборгованості за простроченими відсотками. (а.с. 42-43)

Позиції сторін в судовому засіданні.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з`явилася будучи належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи, однак надала заяву, у якій просить розглянути справу без їх участі та позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задовольнити в повному обсязі. (а.с. 27)

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шепель В.С. в судовому засіданні раніше поданий відзив підтримав в повному обсязі та просив у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відмовити, оскільки не доведено факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем.

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини справи.

Щодо обставин укладення кредитного договору №20662-09/2023.

Відповідно до матеріалів справи, наданих позивачем 15.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №206662-09/2023 про надання кредиту в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку , визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", кредитний договір укладено на умовах строковості, зворотності, платності.

Так, банк надав кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн.(п. 1.1. Договору), шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_2 хх-хххх-2016 (п. 1.6 Договору), строком на 360 днів з датою надання кредиту 15.09.2023 року та датою повернення кредиту 08.09.2024 року. (п.1.2 Договору)

До кредитного договору №20662-09/2023 від 15.09.2023 року позичальник підписала: паспорт споживчого кредиту; Інформаційне повідомлення споживача; заяву-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит»; графік платежів.

Дані документи були підписані за допомогою одноразового ідентифікатора W2967.

Так у відповідності до п. 2.1 Договору перед укладення цього договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта.

Відповідно до п. 1.4 п. 1.4.1 Договору за користування кредитом Товариством нараховується проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах строку кредитування.(п.1.2 -Договору - строк кредитування 360 днів).

Відповідно до п. 1.5 Договору клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 15 днів.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою i.Pay.ua від 30.06.2025 року, відповідно до якої на платіжну картку № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн.

Також даний факт підтверджується витребуваною судом інформацією з АТ КБ ПриватБанку, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та в період з 15.09.2023 по 20.09.2023 року було зараховано кошти у розмірі 3 000,00 грн. (а.с. 30)

29.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №29032024, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» перейшло право вимоги, в тому числі і за кредитним договором №20662-09/2023 від 15.09.2023 року.

До договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 року сторони підписали витяг з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 року; акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників 29.03.2024 року.

Факт переходу прав вимоги також підтверджується доданою до матеріалів справи платіжну інструкцію № 775 від 01.04.2024 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» здійснив плату за відступлення прав вимоги по договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 року.

Таким чином даний спір виник між сторонами із договірних зобов"язань, в яких відповідач заперечувала факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Нормативно правове обґрунтування та висновки суду.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також відповідно до висновку ВС у справі №705/1938/25 від 08.04.2026 року суд вказав, що:

«У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.»

Суд, дослідивши надані по справі докази, давши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник відповідача наполягав на тому, що оспорюваний кредитний договір з відповідачем не укладався.

Так відповідно до п. 2.13. Договору у випадку успішного проходження ідентифікації та верифікації Клієнту підтверджується видача кредиту та Товариство Клієнту в Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови.

У відповідності до п. 2.14. Договору перед укладенням Договору про надання фінансового кредиту Товариство надає Клієнту інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій Товариства з метою прийняття . ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається Товариством Клієнту за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою в Законі України «Про споживче кредитування», у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію. Клієнт, натискаючи кнопку «Погоджую», підтверджує ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту (який підписується Клієнтом у порядку п.2.18 цього Договору заявкою, проектом договору про надання фінансового кредиту.

Відповідно до п. 2.15. Договору Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти Кредитний договір або відмовитися від пропозиції.

У відповідності до п. 2.16.Договору у випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого Клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який Клієнт вводить у відповідне поле.

Відповідно до п. 2.17.Договору введенням коду на Сайті Товариства Клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) Товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис накладається на оригінал Договору).

У відповідності до п. 2.18.Договору укладання Договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту Позичальником оферти Кредитодавця, що є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», Кредитодавець накладає на оригінал Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а примірник Договору Клієнта заважує (надсилається) в Особистий кабінет Клієнта.

У відповідності до п. 2.19. Сторони домовились, що примірник цього Договору вважається отриманим Клієнтом, якщо Товариство його направило на електронну адресу вказану Клієнтом в Особистому кабінеті/Договорі та/або безпосередньо в Особистий кабінет.

Суд вважає, що позивачем доведено факт укладення з ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

Щодо неповідомлення відповідача про зміну кредитора

Так, 29.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №29032024, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» перейшло право вимоги, в тому числі і за кредитним договором №20662-09/2023 від 15.09.2023 року.

До договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 року сторони підписали витяг з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 року; акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників 29.03.2024 року.

Факт переходу прав вимоги також підтверджується доданою до матеріалів справи платіжну інструкцію № 775 від 01.04.2024 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» здійснив плату за відступлення прав вимоги по договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 року.

Так, у відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Щодо заперечень відповідача по нарахованим відсоткам за користування кредитом

Так, відповідно до п. 1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 15.09.2023. Наданий кредит Клієнт зобов?язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 08.09.2024.

У відповідності до п. 1.4 п. 1.4.1 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Так, суд вивчивши розрахунок заборгованості по кредитному договору №20662-09/2023 від 15.09.2023 року прийшов до наступного висновку.

Так з розрахунку позивача вбачається, що проценти в розмірір 2,5% нараховувались в межах строку кредитування, а саме з 15.09.2023 по дату повернення кредиту 08.09.2024 року.

Між тим частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». обмежено максимальний розмір денної процентної ставки до 1 % . Ці зміни були внесені Законом від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Водночас згідно з пунктом 17 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом від 22.11.2023 № 3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів- 2,5 %; протягом наступних 120 днів- 1,5 % . 120 днем після набрання чинності Законом від 22.11.2023 № 3498-ІХ є 23 квітня 2024 року. Наступні 120 днів після набранні чинності Законом від 22.11.2023 №3498-ІХ спливають 21 серпня 2024 року.

Так, оспорюваний договір укладено 15.09.2023 року, проценти по кредитному договору №20662-09/2023 від 15.09.2023 року нараховувались з 15.09.2023 по 08.09.2024 року у розмірі 2,50 % процентної ставки, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Так банк мав право нараховувати відсотки за процентною ставкою 2,50 % банк мав за період з 15.09.2023 по 23.04.2024 року.

Однак за період з 24.04.2024 по 21.08.2024 року проценти повинні були нараховуватись за процентною ставкою 1,5 % в день, а з 22.08.2024 по 08.09.2024 року за процентною ставкою 1 % в день.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору №20662-09/2023 від 15.09.2023 року загальна сума заборгованості складає 30 000,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. тіло кредиту; 14 775,00 грн. проценти нараховані первісним кредитором; 12 225,00 грн.- проценти нараховані позивачем в межах строку кредитування.

Між тим, суд не погоджуючись з даним розрахунком, вважає, що необхідно стягнути заборгованість по кредитному договору №20662-09/2023 від 15.09.2023 року у загальному розмірі 25 950,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. тіло кредиту; 22 950,00 грн. відсотки,нараховані відповідно до вимог Закону УКраїни "Про споживче кредитування".

Так за період з 15.09.2023 року по 23.04.2024 року проценти за ставкою 2,50 % (75 грн.) в день у загальному розмірі 16 650,00 грн., а з 24.04.2024 року по 21.08.2024 року (128 днів) проценти за ставкою 1,5 % (45 грн.) в день в загальному розмірі 5760,00 грн.; а з 22.08.2024 року по 08.09.2024 року проценти за ставкою 1% в день (30 грн.) в день в загальному розмірі 540 грн.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за Договором №20662-09/2023 від 15.09.2023 року у загальному у розмірі 22 590,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. тіло кредиту; 22 590,00 грн. відсотки.

Між тим, вирішуючи питання, щодо розміру процентів, які підлягають стягненню суд виходить з наступного.

Відповідно ст. ст. 11. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладання договору.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відповідно до постанови ОП ВС від 07.09.2026 рокуу справі №552/672/23 суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Так даний договір у справі укладений 15.09.2023 року, тобто до 24.12.2023 року, а тому суд вважає за можливе протлумачити умови даного договору, зокрема надмірна тривалість дії кредитного договору (360 днів) призвела до виникнення заборгованості зі сплати процентів у розмірі 22 590,00 гривень, що вочевидь є непропорційно високою та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак пункти 1.4.1, п.1.2 Договору є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.

Фактично позивач порушує питання про стягнення з позичальника простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі, що у 9 разів. перевищує розмір простроченої заборгованості за кредитом.

На підставі викладеного вище, суд, надавши належну правову оцінку фактичним обставинам справи, врахувавши засади добросовісності, розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3 000,00 грн заборгованості по кредиту та 12 000,00 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а всього 15 000,00 гривень.

Щодо стягнення процесуальних витрат по справі.

Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, що складаються з 2662,40 гривень, сплаченого судового збору. Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.

В частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн, суд зазначає, що до матеріалів справи було долучено договір про надання правничої допомоги №0107 віл 01.07.2025 року укладено АО «Апологент» та позивачем; акт наданих послуг правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року; детальний опис наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року.

За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 2662,40 грн. та сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

На підставі ст. 4, 81, 89, 141, 258-259, 263- 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 ,банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) суму заборгованості за кредитним договором №20662-09/2023 від 15.09.2023 року у загальному розмірі 15000,00 грн., (п"ятнадцять тисяч гривень), з яких: 3 000,00 грн. тіло кредиту; 12000 грн. відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 ,банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх)сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 ,банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.10.2026 року.

Суддя: Ж. В. Теренчук