Рішення № 140781033, 20.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 278/943/26

2/296/3193/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (позивач) Усенко М.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2654741 від 15.07.2020 в розмірі 23 560,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначав, що 15.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір №2654741 про надання споживчого кредиту. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.

1.3. Первісним кредитором були виконанні зобов`язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит у сумі 8000 грн., проте, відповідач порушила умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 23 560,00 грн., з яких: 8000 грн - заборгованість по тілу кредиту та 15 560,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

1.4. Зазначав, що 30.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ««Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №ККАУ-30042021, відповідно до умов якого до ТОВ ««Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2654741 від 15.07.2020. Відповідно до реєстру боржників від 30.04.2021 до договору відступлення права вимоги №ККАУ-30042021 від 30.04.2021 до позивача перейшло право вимоги до відповідача в сумі 23 560,00 грн., з яких: заборгованість по кредиту 8000 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 15 560,00 грн. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 03.04.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №278/943/26, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію: - чи є банківська карта з номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .? - чи була успішною транзакція здійснена в період з 15.07.2020 по 20.07.2020 на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 8000 грн.? - чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ? - чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

2.2. 07.05.2026 на адресу суду від АТ КБ «Приватбанк» на виконання вимог ухвали від 03.04.2026 надійшли запитуванні документи.

2.3. 21.05.2026 на адресу суду від представника ОСОБА_1 Євсюкова Ф.Б. надійшов відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що загальна сума фактично сплачених коштів складає 13 964,00 грн. Вказував, що розмір договірних процентів у межах погодженого сторонами строку кредитування складає 2 280,00 грн., отже загальний розмір правомірного зобов`язання відповідача у межах строку дії кредитного договору складає 10 280 грн., відтак відповідач фактично сплатила кредитору грошові кошти у розмірі, що перевищує суму правомірного зобов`язання за кредитним договором. Позивач здійснив штучне та непропорційне збільшення розміру заборгованості шляхом багатомісячного нарахування процентів після припинення строку кредитування. Позивач обмежився наданням внутрішньої таблиці обліку без належного документального підтвердження правомірності заявленої до стягнення суми. Позивач застосував модель прихованого та непропорційного збільшення розміру заборгованості. Матеріали справи не містять повного комплексу технічних доказів належного укладення електронного договору саме відповідачем. Також просив стягнути 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.4. 21.05.2026 на адресу суду від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява про закриття провадження у справі, у якій просив застосувати строк позовної давності. Зазначав, що кредитний договір №2654741 від 15.07.2020, а кінцевий строк повернення кредиту встановлений до 30.07.2020, разом з тим позовна заява подана до суду 13.02.2026, тобто з пропуском строку позовної давності.

2.5. 21.05.2026 на адресу суду від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів: - у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а саме деталізовану виписку (розрахунок) за кредитним договором №2654741 від 15.07.2020, докази щодо пролонгації кредитного договору, підтвердження належного укладення електронного договору; - у АТ КБ «ПриватБанк» виписку щодо руху коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 15.07.2020 по 31.12.2020.

2.6. 25.05.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 Євсюкова Ф.Б. про витребування доказів.

2.7. 22.06.2026 на адресу від ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких зазначено, що умовами договору було погоджено продовження строку на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору. Згідно карти обліку договору у період з 15.07.2020 по 29.07.2020 проценти нараховувалися згідно п.1.5.1 договору. 30.07.2020 відповідач здійснила платіж на виконання умов договору, у зв`язку з чим строк кредитування було продовжено на 15 днів. В подальшому строк кредитування було продовжено ще на 30 днів, у зв`язку із здійсненням ОСОБА_1 платежів. Витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, розумними та доведеними.

2.8. 23.06.2026 на адресу суду від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшли заперечення, у яких зазначено, що позивач не довів факту пролонгації кредитного договору. Позивач неправильного застосовує статтю 1048 ЦК України. Позивач обрав неналежний спосіб судового захисту. Позивач не спростував доводів відповідача щодо порядку зарахування платежів.

2.9. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 15.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір №2654741 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 8000 грн терміном на 15 днів, а споживач одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

3.2. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором С693901 15.07.2020 13:28:03.

3.3. У пункті 1.5.1 вказаного договору сторони погодили знижену процентну ставку 1,33% в день, що застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п.1.4 договору.

3.4. У пункті 1.5.2 договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,99% в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.п.1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. п. 4.1.- 4.6. договору.

3.5. Відповідно до п.1.7 реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 486,78% річних, за зниженою відсотковою ставкою 695,40% річних.

3.6. Відповідно до п.2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки 5168-74хх-хххх-5848.

3.7. Пунктом 3.1 договору погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

3.8. Пунктом 4.1 строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2 - 4.5 договору.

3.9. Споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 договору (п.4.2 договору).

3.10. Згідно з п.4.3 договору, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 години з моменту вчинення вказаної дії споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство у спосіб визначений договором.

3.11. Пунктом 4.4 кредитного договору встановлено, що кредитодавець має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

3.12. Додатком №1 до вказаного договору погоджено графік платежів до договору про надання споживчого кредиту №2654741 від 15.07.2020.

3.13. Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому міститься основна інформація щодо умов кредитування.

3.14. На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано лист ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» №6513-ВП від 16.12.2025, згідно якого ТОВ «Авентус Україна» 15.07.2020 перерахувало 8000 грн на банківську картку НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 .

3.15. Крім того, факт перерахування кредитних коштів в розмірі 8000 грн підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260422/129842-БТ від 25.04.2026, відповідно до якого, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку НОМЕР_3 хх-хххх-5848, на яку 15.07.2020 були зараховані грошові кошти у розмірі 8 000 грн.

3.16. 30.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №2654741 від 15.07.2020.

3.17. Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021 від 30.04.2021 та акту приймання-передачі реєстру боржників від 30.04.2021, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №2654741 від 15.07.2020 в розмірі 23 560 грн., з яких: 8000 грн - тіло кредиту та 13 680 грн - нараховані проценти.

3.18. Відповідно до платіжної інструкції №29935 від 30.04.2021 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» згідно договору відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021 від 30.04.2021 здійснило оплату на користь ТОВ «Авентус Україна».

3.19. Згідно розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Авентус Україна» заборгованість за договором №2654741 від 15.07.2020 складає 23 560,00 грн., з яких: 8000 грн - тіло кредиту та 15 560 грн - нараховані проценти.

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір №2654741 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 8000 грн терміном на 15 днів, а споживач одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

5.2. Сторонами також погоджено знижену процентну ставку 1,33% в день, що застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п.1.4 договору та стандартну процентну ставку 1,99% в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.п.1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. п. 4.1.- 4.6. договору.

5.3. Також сторонами погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

5.4. Відповідно до листа ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» №6513-ВП від 16.12.2025, ТОВ «Авентус Україна» 15.07.2020 перерахувало 8000 грн на банківську картку НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 .

5.5. Крім того, факт перерахування грошових коштів в сумі 8000 грн підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260422/129842-БТ від 25.04.2026, відповідно до якого, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку НОМЕР_3 хх-хххх-5848, на яку 15.07.2020 були зараховані грошові кошти у розмірі 8 000 грн.

5.6. Суд звертає увагу на те, що первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

5.7. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов`язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (ч. 4 для платника, ч. 5 для отримувача, а також ч. 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.

5.8. Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

5.9. Надані позивачем листи ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» №6513-ВП від 16.12.2025 та АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260422/129842-БТ від 25.04.2026, містять інформацію про перерахування коштів на банківську картку НОМЕР_2 , визначену відповідачем, що у сукупності з іншими доказами, такими як укладений договір та розрахунок заборгованості, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачу у розмірі 8000 грн.

5.10. Враховуючи, що платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему, відтак, вказані листи є належними первинними документами, що підтверджують транзакцію про перерахування 8000 грн на банківський рахунок НОМЕР_2 .

5.11. Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 зробив висновок про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

5.12. Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач на виконання умов договору сплатила 14 764,00 грн.

5.13. Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.14. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.15. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.16. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

5.17. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

5.18. 30.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021, підписано реєстр боржників та акт приймання-передачі, відповідно до яких ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №2654741 від 15.07.2020.

3.19. Суд визнає, що копія договору відступлення права вимоги та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

3.20. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

5.21. Згідно розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Авентус Україна» заборгованість за договором №2654741 від 15.07.2020 складає 23 560,00 грн., з яких: 8000 грн - тіло кредиту та 15 560 грн - нараховані проценти.

5.22. Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач на виконання умов договору сплатила: 30.07.2020 1596,00 грн., що зараховані на сплату відсотків, 15.08.2020 2432,00 грн., які зараховані на відсотки, 30.08.2020 800,00 грн., які зараховані на відсотки, 03.09.2020 2088,00 грн., що зараховані на відсотки, 23.09.2020 3040,00 грн., що зараховані на відсотки, 22.10.2020 4408,00 грн., що зараховані на погашення відсотків, 04.12.2020 400 грн., які зараховані на відсотки, всього сплачено 14 764,00 грн.

5.23. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

5.24. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 8000 грн є обґрунтованими та доведеними.

5.25. Щодо стягнення відсотків.

5.26. У пункті 1.5.1 вказаного договору сторони погодили знижену процентну ставку 1,33% в день, що застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п.1.4 договору.

5.27. У пункті 1.5.2 договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,99% в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.п.1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. п. 4.1.- 4.6. договору.

5.28. Пунктом 3.1 договору погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

5.29. Пунктом 4.1 строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2 - 4.5 договору.

5.30. Споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 договору.

5.31. Згідно з п.4.3 договору, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 години з моменту вчинення вказаної дії споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство у спосіб визначений договором.

5.32. Пунктом 4.4 кредитного договору встановлено, що кредитодавець має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

5.33. Оскільки, ОСОБА_1 в межах строку кредитування не виконала свої зобов`язання в повному обсязі, то строк кредитування продовжено на 15 днів відповідно до п.4.1 договору.

5.34. Таким чином, відсотки за користування кредитом в межах погодженого сторонами строку, а саме з 15.07.2020 по 13.08.2020 становлять 3 876,00 грн., що обраховані таким чином:

- 1 596,00 грн за період з 15.07.2020 по 29.07.2020 за зниженою відсотковою ставкою 1,33% в день, відповідно до п.1.1.1 договору (із розрахунку 8000 грн х 1,33% х 15 днів);

- 2 280,00 грн за період з 30.07.2020 по 13.08.2020 за стандартною процентною ставкою 1,90% в день, відповідно до п.1.5.2 договору (із розрахунку 8000 грн х 1,90% х 15 днів).

5.35. На погашення відсотків відповідачем сплачено 14 764,00 грн., відтак заборгованість по відсоткам відсутня.

5.36. Враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором від 15.07.2020 грошові кошти, шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок, вказаний позичальником, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за договором не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 8000 грн., що являє собою тіло кредиту, а в решті позовних вимог слід відмовити.

5.37. Щодо строку позовної давності.

5.38. 21.05.2026 представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано клопотання про застосування строку позовної давності, вважаючи, що такий є пропущеним позивачем та просив відмовити у позові.

5.39. Суд звертає увагу, що за своєю правовою природою позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до цивільної відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння цивільного правопорушення.

5.40. Так, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом 13.02.2026 та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2654741 від 15.07.2020.

5.41. Водночас, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

5.42. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач на погашення кредиту останній платіж зробила 04.12.2020, внаслідок чого відбувалося переривання трирічного строку позовної давності та його відлік розпочинався спочатку.

5.43. Крім того, судом враховується, що з 12.03.2020 на всій території України діяли карантинні обмеження з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а з 24.02.2022 на всій території України запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим продовжено строк позовної давності.

5.44. Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-IX з 04.09.2025 поновлено строки позовної давності.

5.45. За таких обставин твердження відповідача про пропуск строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки спростовані викладеним вище.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позову (33,95%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 903,88 грн за подання позовної заяви до суду.

6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу заявлену в позові.

6.3. Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

6.4. Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.5. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.6. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

6.7. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.8. На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, копію акту №352 наданих послуг від 13.02.2026, згідно якого загальна вартість послуг складає 8000 грн., копію детального опису наданих послуг від 13.02.2026, копію ордеру на надання правничої допомоги від 02.07.2025 .

6.9. Разом з тим суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23 560,00 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

6.10. Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

6.11. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

6.12. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

6.13. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

6.14. Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.

6.15. Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн., шляхом їх стягнення з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №2654741 про надання споживчого кредиту від 15.07.2020 у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 903 (дев`ятсот три) гривні 88 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал»,

місцезнаходження за адресою:

79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх,

код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Олена РОЖКОВА