Рішення № 140778628, 19.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2507/26

Єдиний унікальний № 742/3544/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Давидчука Д.П.,

за участю секретаря судового засідання Лісафіної А.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Щербань В.С. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивовано тим, що 05.07.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1572-0588.

Згідно з умовами зазначеного Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 9 000,00 грн строком на 300 днів з базовим періодом сплати відсотків 14 днів, комісією за видачу кредиту в розмірі 20% від суми кредиту, зниженою процентною ставкою 0,90% на день та стандартною процентною ставкою 1,00% на день. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A3024.

У подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди про надання додаткових грошових коштів у кредит: Додаткову угоду № 1 від 15.08.2025 року на суму 2 000,00 грн; Додаткову угоду № 2 від 21.08.2025 року на суму 1 600,00 грн; Додаткову угоду № 3 від 30.08.2025 року на суму 1 500,00 грн; Додаткову угоду № 4 від 11.09.2025 року на суму 1 000,00 грн; Додаткову угоду № 5 від 17.09.2025 року на суму 5 000,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача через фінансову установу-партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім».

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, станом на 05.05.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 80 834,18 грн, яка складається з заборгованості за кредитом (основна сума боргу / тіло кредиту) 20 100,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами 50 954,40 грн; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 9 510,00 грн; заборгованості по комісії 269,78 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість у розмірі 80 834,18 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. При цьому суд відповідно ст. 19 ЦПК України вирішуючи питання про розгляд справи у спрощеному провадженні враховує ціну позову і складність справи. Одночасно з відкриттям провадження у справі Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Згідно ч.1ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, 19.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надала.

Відповідачу рекомендованим повідомленням направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, з викликом його в судове засідання, однак лист повернувся у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

05 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за допомогою вебсайту кредитодавця (navse.in.ua) в інформаційно-комунікаційній системі Товариства було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1572-0588 продукту «НА ВСЕ».

Перед укладенням Договору відповідач пройшла реєстрацію в системі кредитодавця та верифікацію особи, зокрема за допомогою технології BankID НБУ, а також була ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту, Правилами надання кредитів і Таблицею обчислення загальної вартості кредиту.

За формою правочину Договір укладено в електронній формі згідно із Законами України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування». З боку відповідача ОСОБА_1 . Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором A3024, надісланим СМС-повідомленням, а з боку кредитодавця кваліфікованим електронним підписом. Примірник Договору з додатками в автоматичному режимі направлено в Особистий кабінет та на електронну адресу відповідача.

За умовами Договору № 1572-0588 та Правил кредитування сторонами визначено такі істотні умови:Початковий розмір кредиту: 9 000,00 грн;Строк кредитування: 300 календарних днів (дата повернення кредиту 30.04.2026 року);Базовий період сплати відсотків: 14 календарних днів;Комісія за видачу кредиту: 20,00% від суми виданого кредиту;Процентна ставка за користування кредитом (фіксована): стандартна ставка становить 1,00% на день, а знижена процентна ставка за програмою лояльності 0,90% на день за умови належного виконання зобов`язань.

У подальшому між позивачем та відповідачем було укладено 5 додаткових угод до Договору № 1572-0588 про збільшення строку кредитування та надання додаткових грошових коштів у кредит, а саме:Додаткову угоду № 1 від 15.08.2025 р. на суму 2 000,00 грн;Додаткову угоду № 2 від 21.08.2025 р. на суму 1 600,00 грн;Додаткову угоду № 3 від 30.08.2025 р. на суму 1 500,00 грн;Додаткову угоду № 4 від 11.09.2025 р. на суму 1 000,00 грн;Додаткову угоду № 5 від 17.09.2025 р. на суму 5 000,00 грн.

Загальна сума наданих відповідачу кредитних коштів за Договором та Додатковими угодами склала 20 100,00 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» повністю виконало свої зобов`язання щодо надання кредиту, перерахувавши кошти на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 через фінансову установу-партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджується Довідкою та Квитанціями про перерахування коштів.

Відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти отримала, правом на відмову від Договору протягом 14 календарних днів не скористалася, здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості, чим вчинила конклюдентні дії щодо прийняття укладеного правочину, однак у подальшому зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів належним чином не виконала.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 05 травня 2026 року за відповідачем утворилася заборгованість за Договором № 1572-0588 у загальному розмірі 80 834,18 грн, яка складається з: 20 100,00 грн заборгованість за кредитом (тіло кредиту) ; 50 954,40 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; 9 510,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 269,78 грн заборгованість по комісії за видачу кредиту.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду ,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.

Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).

VІ. Висновки суду.

На підставі досліджених доказів, беручи до уваги те, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1572-0588 від 05.07.2025 року та Додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 були укладені між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 у формі електронного правочину та підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A3024, суд доходить висновку про доведеність факту їх укладення та виникнення між сторонами відповідних зобов`язальних правовідносин.

Використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором підтверджує її волевиявлення, спрямоване на набуття цивільних прав та обов`язків за Кредитним договором, забезпечує ідентифікацію особи, яка його підписала, та підтверджує цілісність електронного правочину.

Підписуючи договір у такий спосіб та погоджуючись із його умовами, відповідач підтвердила свою волю на укладення договору на запропонованих кредитодавцем умовах, а відтак прийняла на себе відповідні договірні зобов`язання.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, відповідно до яких кредитодавець виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів, перерахувавши 20 100,00 грн (з урахуванням Додаткових угод № 15) на її банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , а відповідач, у свою чергу, зобов`язалася повернути отримані кошти та сплачувати проценти й комісію у порядку та строки, визначені договором.

Як встановлено судом, кошти у загальному розмірі 20 100,00 грн були фактично надані відповідачу, що підтверджується наданими позивачем доказами (довідкою та квитанціями про перерахування коштів).

Водночас відповідач належним чином свої договірні зобов`язання не виконала, у встановлені договором строки кошти не повернула та передбачені договором платежі у повному обсязі не сплатила, унаслідок чого виникла заборгованість.

Відтак, суд вважає доведеними факт укладення Договору про відкриття кредитної лінії № 1572-0588 від 05.07.2025 року та Додаткових угод до нього, факт виникнення між сторонами правовідносин кредиту, факт отримання відповідачем коштів, а також факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

За таких обставин у позивача виникло право вимагати від відповідача виконання відповідного грошового зобов`язання.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, загальний розмір заборгованості відповідача за Договором № 1572-0588 станом на 05.05.2026 року становить 80 834,18 грн та складається з: заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) у розмірі 20 100,00 грн; заборгованості за процентами у розмірі 50 954,40 грн; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 9 510,00 грн; заборгованості по комісії за видачу кредиту у розмірі 269,78 грн.

Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що заборгованість за вказаним договором виникла, а пеня нараховувалася Позивачем у період дії в Україні воєнного стану. Враховуючи вищевикладене, нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 9 510,00 грн є неправомірним, а тому правові підстави для їх стягнення з Відповідача у даному випадку відсутні.

На підставі викладеного суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1572-0588 від 05.07.2025 року у розмірі 71 324,18 грн, з яких: заборгованості за кредитом (основної суми боргу) 20 100,00 грн; заборгованості за процентами 50 954,40 грн; заборгованості по комісії 269,78 грн

VІІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, що становить 88,24% від ціни позову, то з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 349,30 грн (2 662,40 грн ? 88,24%)

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 526, 530, 612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1572-0588 від 05.07.2025 року у загальному розмірі 71 324 (сімдесят одна тисяча триста двадцять чотири) гривні 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 349 (дві тисячі триста сорок дев`ять) гривень 17 копійок.

Решту вимог залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 19.10.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК