Ухвала суду № 140778239, 20.10.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1479/26

Провадж.№ 2-з/481/13/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у якому просила про визнання частково недійсним кредитного договору та припиненням зобов`язання.

Крім того, ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення коштів з її заробітної плати за виконавчим документом, мотивуючи тим, що на підставі виконавчого листа Новобузького районного суду, виданого на виконання рішення суду про стягнення з неї на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором, у виконавчому провадженні примусово утримується кошти з її заробітної плати.

У заяві про забезпечення позову позивач просила відстрочити сплату судового збору за подання заяви до ухвалення рішення судового рішення в справі.

Проаналізувавши мотиви та обґрунтування заяви, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відповідному співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір ставки судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць установлено у розмірі 3328 гривень.

Згідно з ч.3 ст. 4 Закону «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже ОСОБА_1 повинна була сплатити за подання заяви про забезпечення позову судовий збір в сумі 1331.2 грн.

Отримавши інформацію про доходи позивача за 2025 рік, яка складала суму 115460 грн., суд приходить до висновку, що сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачкою за подання заяви про забезпечення позову менша ніж 5% розміру річного доходу позивача.

Інших причин для відстрочення сплати судового збору, ніж майновий стан, позивачкою не наведено, а тому суддя не вбачає підстав для задоволення заяви про таке відстрочення.

Згідно з частиною 10 статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з того, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ч.6 ст.151 ЦПК України (не сплачений судовий збір), вона підлягає поверненню .

Керуючись ч.10 ст.153, ст.268-271 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову .

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Вжещ С.І.