Ухвала суду № 140778178, 31.03.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1482/24

Провадження №4-с/477/3/26

УХВАЛА

31 березня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань Ключевич-Шараповою Н.М.,

за участі:

скаржниці ОСОБА_1 , її представниці ОСОБА_2 (не з`явилися),

державного виконавця Наумової Г.Г. (не з`явилася),

боржника УшкаренкаС.О..

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області скаргу ОСОБА_1

на дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, подану її представницею ОСОБА_2 через систему «Електронний суд», на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) (далі - Центральний відділ ДВС).

Вказувала на те, на виконанні у Центральному відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 78042658 про стягнення з боржника ОСОБА_3 аліментів на її користь, але станом на 30 вересня 2025 року за ним існує заборгованість у сумі 78672,70 грн.

В той же час у листопаді 2025 року державним виконавцем Наумовою Г.Г. був здійснений перерахунок заборгованості з врахуванням відповіді Державної податкової служби щодо розміру доходів боржника за період з червня 2024 року по вересень 2025 року (ознака доходу 128), назва податкового агента Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради. Ознака доходу 128 це сума державної та соціальної матеріальної державної допомоги у виді адресних виплат та надання соціальних і ребілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідв, реалізації індивідуальних програм).

Вказувала, що такі дії державного виконавця є неправомірними, оскільки невірно включати до сукупного доходу боржника соціальну компенсаційну виплату, яка не є доходом, що потягло зменшення розміру аліментів і зменшення матеріального забезпечення дитини.

31 березня 2026 року головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС Наумовою Г.Г. було подано відзив на скаргу, в якому вона повністю заперечувала проти її задоволення. Вказала, що державний виконавець стягує алімети з боржника відповідно до положень ст. 71 Закону України «Про виконавче провадженння» у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У виконавчому провадженні № 78042658 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , 2009 року народження, державним виконавцем було вчинено ряд виконавчих дій, направлених на виконання рішення суду про стягнення аліментів: арешт майна, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тимчасове обмеження у праві на полювання тощо.

В той же час, 22 жовтня 2025 року боржником ОСОБА_3 було надано заяву про приєднання до матеріалів виконавчого провадження довідок від 09 квітня 2025 року та 12 вересня 2025 року Управління соціальних виплат і компенсації Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про те, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради та отримує виплати компенсації з догляду на непрофесійній основі із зазначенням його щомісячних виплат (доходу).

За наявності таких даних, з врахуванням отриманої від Державної податкової інспекції України, за боржником ОСОБА_3 рахується отримання доходу (ознака доходу 128), назва податкового агента: Департамент праці та соціального захисту населення ММР). І згідно з розрахунком заборгованості на 30 вересня 2025 року він становив 50136 грн., який був погашений станом на 30 вересня 2025 року. В зв`язку з цим державним виконавцем відносно боржника були зняті раніше встановлені обмеження.

Розрахунок заборгованості станом на 30 листопада 2025 року був складений з урахуванням ч. 2 ст. 182 СК України, а саме: мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відвідного віку, оскільки для розрахунку заборгованості державним виконавцем взято інформацію органу ДПС про дохід боржника код ознаки 128, який ж меншим ніж прожитковий мінімум та не враховано до списку відповідно до постанови Кабінету міністрів України№ 146, на яку неможливо стягнути стягнення.

Таким чином вважала, що державним виконавцем не було порушено права та інтереси сторін виконавчого провадження.

Боржник у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, оскільки вважав, що державний виконавець вірно визначив його соціальну допомогу як дохід.

Інші учасники на розгляд не з`явилися, надали заяви про розгляд скарги без їх участі.

Суд, заслухавши пояснення та доводи боржника, дослідивши та перевіривши матеріали провадження, прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

На виконанні у Центральному відділі ДВС перебуває виконавче провадження №78042658 про стягнення з боржника ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання їх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх його заробітків доходів щомісячно, на кожну дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 10 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Станом на 30 вересня 2025 року за боржником існувала заборгованість зі сплати аліментів у сумі 78672,70 грн.

В той же час 30 листопада 2025 року державним виконавцем Наумовою Г.Г. був здійснений перерахунок заборгованості з врахуванням відповіді Державної податкової служби щодо розміру доходів боржника за період з червня 2024 року по вересень 2025 року(ознака доходу 128), назва податкового агента Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради. Ознака доходу 128 це сума державної та соціальної матеріальної державної допомоги у виді адресних виплат та надання соціальних і ребілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів, реалізації індивідуальних програм.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 195 СК України встановлено порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу).

Відповідно до частини першої наведеної статті, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості (частина 2 статті 195 СК України).

У частин третій статті 195 СК України встановлено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків інших осіб» затверджено перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів (далі Перелік).

Відповідно до пункту 1 зазначеного Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов`язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв`язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров`я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.

Дана Постанова кабінету Міністрів України є спеціальним правовим актом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З урахуванням системного способу тлумачення вказаного Переліку видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб як підзаконного нормативно-правового акту має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.

При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток» ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Зазначений правовий висновок висловлено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі №760/4569/18-ц.

У постанові від 25 січня 2021 року у справі №758/10761/13 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду виснувала, що «з урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб`єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо). Саме тому лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Натомість, грошовий дохід, який отриманий боржником ОСОБА_3 у виді компенсації за непрофесійне надання соціальних послуг не є доходом в розумінні прибутку, тобто приростом його майнового стану, а мається як компенсація його особистих витрат.

Таким чином суд приходить до висновку, що державним виконавцем невірно врахована інформація податкового органу про доходи боржника відповідно до довідки органу ДПС, а тому проведений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 30 листопада 2025 року є неправомірним.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що скарга обґрунтована і підлягає задоволенню.

За викладеного, керуючись статтями 447, 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії державної виконавиці Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Наумової Г.Г. щодо включення в розрахунок заборгованості від 30.11.2025 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 78042658 до доходу боржника ОСОБА_3 компенсації, виплаченої йому за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якого/якої перебуває у провадженні виконавче провадження № 78042658 здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів без сум, виплачених боржнику ОСОБА_3 у виді компенсації, виплаченої йому за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Р.В Козаченко