Рішення № 140777957, 19.10.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3019/24

Провадження №:2-др/138/24/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за об`єднаними позовами ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про скасування нарахованої заборгованості та стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходилась вказана вище цивільна справа.

01.10.2026 судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги було задоволено частково. 06.10.2026 представник позивача звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що судом вирішується питання лише щодо судових витрат, то питання про ухвалення додаткового рішення можливо провести без повідомлення учасників справи.

06.10.2026 представник відповідача подала до суду заперечення, які мотивовані тим, що розмір заявлених до відшкодування витрат на адвоката позивачем є не співмірним зі складність справи, є явно завищеним та не відповідає обсягу наданої правової допомоги. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат, оскільки в договорі про надання правової допомоги не конкретизовано ту обставину, що він стосується саме надання правової допомоги у межах даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, зміст рішення суду від 01.10.2026 суд, дійшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки питання про судові витрати вирішено не було під час ухвалення рішення у справі.

Згідно ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній в постанові від 23.11.2020 у цивільній справі № 638/7748/18.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд встановив, що 29.07.2024 між адвокатом Заболотною Г.В. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги адвокатом. Розділом 1 вказаного договору передбачено, що клієнт доручає адвокату та здійснює оплату послуг адвоката, а адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта без будь-яких обмежень такого представництва у всіх державних та інших підприємствах, установах, організаціях, в тому числі у органах внутрішніх справ, структурних підрозділах прокуратури України та інших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, а також вести від імені Клієнта, без будь-яких обмежень такого представництва, справи у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, скаржнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі та особі, щодо якої суд вирішив її права під час розгляду цивільної справи, щодо захисту праву споживача.

Розділом 4 вказаного договору передбачено клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 40 (сорок) відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у справі в судовому засіданні, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом на підставі рахунку або за фактом надання послуг згідно акту приймання-передачі наданих послуг і рахунку. У разі бажання клієнта заявити до відшкодування витрати на правову допомогу гонорар сплачуються клієнтом адвокатському бюро на стадії завершення розгляду справи (до судових дебатів) або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у справі на користь клієнта.

Відповідно до розрахунку часу, витраченого на надання правничої допомоги (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) адвокатом було витрачено в загальному 19 год. 19 хв. та вартість послуг становить 25545,73 грн.

Згідно акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 05.10.2026 за надання правової допомоги при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про скасування нарахованої заборгованості та стягнення безпідставно отриманих коштів під час розгляду справи у Могилів - Подільському міськрайонному суді клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 25545,13 грн.(двадцять п`ять тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн. 73 коп.

На підтвердження оплати наданих адвокатом послуг представником позивача надано квитанцію до прибуткового касового ордера №05/10 від 05.10.2026, в якому зазначено про сплату ОСОБА_1 коштів у розмірі 25545,73 грн. на підставі вказаного вище договору про надання правової допомоги.

Представник відповідача скористалась своїм правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому зазначав про неспівмірності їх розміру складності справи та обсягу і часу виконаної роботи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).

Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з відмовою представника позивача від частини позовних вимог, ухвалою суду від 01.10.2026 закрито провадження в частині вимог про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 38999,00 грн. та зарахування їх на належну ОСОБА_1 картку, а також рішенням суду від 01.10.2026 відмовлено позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів у розмірі 52415,05 грн. При цьому, розмір гонорару погоджувався між адвокатом на позивачем з врахуванням зазначених позовних вимог, які є двома із чотирьох заявлених позовних вимог, тобто суму понесених витрат слід ділити на 4 чотири вимоги. Таким чином, заявлена до стягнення сума витрат на адвоката щодо 2 задоволених позовних вимог становить 12772,86 грн.

Разом з тим, з урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи та те що з даного питання є установлена судова практика, а також те, що дві позовних заяви, які були об`єднані в одне провадження фактично є ідентичними та різниця у них полягає лише у номері кредитного договору і суми заявленої до стягнення, як безпідставно отриманих коштів, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

Зважаючи на викладене вище та враховуючи предмет спору, складність справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до розміру задоволених позовних вимог, а також зважаючи на заперечення відповідача, суд визначає вартість наданих юридичних послуг у загальному розмірі 8000,00 гривень, що відповідатиме критеріям розумності та співмірності.

Щодо судових витрат у виді судового збору, то суд звертає увагу на таке.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав (частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Таким чином, позивач звільнена від сплати судового збору за подання даних цивільних позовів до суду.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно ч.7 ст.141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначалось вище, позивачем було пред`явлено чотири позовних вимог до відповідача, дві з яких задоволено, в одній частині провадження закрито та ще в одній відмовлено. За кожну із вказаних позовних вимог повинен був би бути сплачений судовий збір у розмірі по 1211,20 грн.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (за дві вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів) слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановлено КМУ, а решту судового збору у розмірі 2422,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь Державної судової адміністрації України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 133, 137, 141, 260, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень 00 копійок.

Решту судових витрати у виді витрат на правничу допомогу залишити за позивачем.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Решту судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановлено Кабінетом Міністрів України.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення суду від 01.10.2026 ухваленого у цивільній справі № 138/3019/24.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул.Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001.

Суддя: Т.Б.Київська