Рішення № 140777216, 20.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12896/26

Провадження № 2/712/6158/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Троян Т.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» є виконавцем послуг із централізованого опалення, постачання теплової енергії та гарячої води у місті Черкаси, зокрема у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 .

За адресою: АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до якого здійснюються нарахування за надані житлово-комунальні послуги.

Позивач зазначає, що у квартирі відсутній індивідуальний лічильник теплової енергії, тому обсяг спожитої теплової енергії визначається відповідно до встановленого законодавством порядку розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами.

У зв`язку з неналежним виконанням обов`язку щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 01 липня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 42 257,51 грн.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати у розмірі 13 717,07 грн та три проценти річних у розмірі 3 997,83 грн.

Позивач зазначає, що відповідні нарахування здійснено за період прострочення до січня 2022 року, без нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних за період дії воєнного стану.

Також позивач посилається на те, що попередній власник квартири ОСОБА_2 помер у серпні 2025 року, а його спадкоємицею за законом є відповідачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину та оформила право власності на зазначену квартиру.

Посилаючись на положення статей 525, 526, 625, 629, 1218, 1281, 1282 ЦК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 59 972,41 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні.

Представник позивача в судове засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася, про розгляд справи повідомлена належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення статей 280281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» здійснює господарську діяльність із постачання теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг на території міста Черкаси.

Згідно з наданим позивачем листом-розрахунком за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювалися щомісячні нарахування за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, гарячого водопостачання та відповідні внески.

Із зазначеного розрахунку вбачається, що нарахування проводилися починаючи із січня 2014 року. Протягом відповідного періоду за особовим рахунком відображалися окремі платежі, перерахунки та коригування нарахувань.

Зокрема, у березні 2026 року за особовим рахунком відображено оплату в розмірі 30 000,00 грн, яку враховано позивачем при визначенні кінцевого розміру заборгованості.

Станом на 01 липня 2026 року відповідно до листа-розрахунку загальна заборгованість становить 42 257,51 грн, з яких: заборгованість за опалення 14 539,34 грн, заборгованість зі сплати внесків 27 628,57 грн, заборгованість за гаряче водопостачання 89,60 грн.

Таким чином, наданий позивачем розрахунок містить відомості про періоди нарахування плати за комунальні послуги, її складові, проведені оплати та залишок несплаченої заборгованості.

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 2274 від 25 червня 2026 року, виданого державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В., спадкоємицею майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його двоюрідна сестра ОСОБА_1 .

До складу спадкового майна увійшла однокімнатна квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 30,8 кв. м, житловою площею 17,2 кв. м.

Відповідно до зазначеного свідоцтва ринкова вартість успадкованої квартири станом на 03 червня 2026 року становить 652 817,00 грн.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав № 483414437 від 25 червня 2026 року право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру зареєстровано 25 червня 2026 року.

Отже, належними письмовими доказами підтверджується факт прийняття відповідачкою спадщини після смерті попереднього власника квартири та набуття нею права власності на спадкове майно.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, прийняття спадщини передбачає перехід до спадкоємця не лише майнових прав спадкодавця, а й його майнових обов`язків, які не припинилися внаслідок смерті, з урахуванням встановлених законом меж відповідальності спадкоємця.

Заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги є майновим грошовим зобов`язанням, яке не має нерозривного зв`язку з особою боржника та не припиняється внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , до неї перейшли майнові обов`язки спадкодавця, зокрема щодо погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла за його життя, у межах вартості отриманого спадкового майна.

При цьому, вартість успадкованої відповідачкою квартири становить 652 817,00 грн, що значно перевищує розмір заявлених позивачем вимог.

Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців із дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна.

Свідоцтво про право на спадщину відповідачці видано 25 червня 2026 року. Звернення позивача до суду відбулося у 2026 році, у межах шестимісячного строку, встановленого наведеною нормою закону.

Водночас суд зазначає, що після відкриття спадщини та її прийняття відповідачка набула майнові права на квартиру, а тому зобов`язання щодо оплати комунальних послуг, нарахованих після відкриття спадщини, підлягають оцінці з урахуванням її правового статусу як власника житлового приміщення.

Відповідно до статей 319, 322 ЦК України власник здійснює свої права щодо майна на власний розсуд та зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами та тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною першою статті 9 цього Закону передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

При цьому споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відсутність укладеного у письмовій формі індивідуального договору сама по собі не є підставою для звільнення від оплати фактично наданих та отриманих комунальних послуг.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Надані позивачем документи підтверджують здійснення нарахувань за комунальні послуги за спірною квартирою та наявність непогашеного залишку заборгованості.

Відомостей про повне погашення заявленої до стягнення заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідачка не надала доказів, які б спростовували розрахунок позивача, підтверджували інший розмір заборгованості або свідчили про припинення відповідного грошового зобов`язання.

З огляду на викладене суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення основної заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 42 257,51 грн.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати та три проценти річних, передбачені зазначеною нормою, мають компенсаційний характер та спрямовані на захист майнових прав кредитора внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано окремі розрахунки інфляційних втрат і трьох процентів річних за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку інфляційних втрат заборгованість за окремими розрахунковими періодами, починаючи із січня 2014 року, врахована з відповідними індексами інфляції за період прострочення до січня 2022 року. Загальний розмір нарахованих інфляційних втрат становить 13 717,07 грн.

Згідно з іншим розрахунком позивачем визначено три проценти річних за відповідні періоди прострочення виконання грошових зобов`язань, загальний розмір яких становить 3 997,83 грн.

При цьому позивач не здійснював нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних за період із 24 лютого 2022 року, посилаючись на обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Суд враховує, що заявлені інфляційні втрати та три проценти річних стосуються прострочення грошових зобов`язань, яке виникло до смерті спадкодавця, та є додатковими вимогами, пов`язаними з основним грошовим зобов`язанням.

Оскільки відповідні грошові зобов`язання не припинилися внаслідок смерті боржника, обов`язок їх виконання перейшов до спадкоємиці в установлених законом межах.

З огляду на наведене, враховуючи надані позивачем розрахунки, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення інфляційних втрат у розмірі 13 717,07 грн та трьох процентів річних у розмірі 3 997,83 грн.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, враховуючи встановлений факт прийняття відповідачкою спадщини, вартість успадкованого майна, наявність непогашеної заборгованості за комунальні послуги та розрахунки додаткових нарахувань, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 3328 грн. покладається на відповідачку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 15, 16, 319, 322, 525, 526, 610, 625, 629, 1216, 1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 259, 263265, 268, 280284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», код ЄДРПОУ 00204033, місцезнаходження: м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», код ЄДРПОУ ВП 33282969, на рахунок IBAN НОМЕР_3 , філія Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 354507, заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 01 липня 2026 року в розмірі 42 257,51 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 717,07 грн, три проценти річних у розмірі 3 997,83 грн, судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, а всього 63 300,41 гривень (шістдесят три тисячі триста гривень 41 копійка).

Заочне рішення може бути переглянуте Соснівським районним судом м. Черкаси за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя Т.Є. Троян