Рішення № 140777150, 19.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

712/11498/25

2/712/442/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

представника позивача Молчанович Н.О.

прокурора Білик Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орган опіки та піклування, звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька в свідоцтво про народження дітей внесені відповідно частини першої статті 135 СК України.

13 травня 2025 року малолітня ОСОБА_3 звернулась до адміністрації Черкаської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №2 з проханням захистити її, повідомила, що боїться повертатись додому, оскільки вітчим та мати зловживають алкогольними напоями, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчиняють сварки та бійки на очах у дітей.

До школи було викликано представників сектору ювенальної превенції Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області, які доставили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради».

15 травня 2025 року відносно вітчима - ОСОБА_4 був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення останнім психологічного домашнього насильства.

15 травня 2025 року працівниками Служби у справах дітей під час відвідування родини виявлено малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 пояснила, що дітей у КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» вона не відвідувала, у зв`язку з відсутністю грошових коштів; передбачені чинним законодавством виплати вона не оформила, оскільки протягом тривалого часу у неї відсутній паспорт; джерело доходу у неї відсутнє. У зв`язку з тим, що родина опинилась у складних життєвих обставинах, ОСОБА_1 написала заяву п влаштування малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в родину патронатного вихователя. Працівниками Служби у справах дітей було надано роз`яснення ОСОБА_1 про порядок повернення малолітніх дітей на виховання у родину, останню було попереджено про кримінальну відповідальність а неналежне виконання батьківських обов`язків.

21 травня 2025 року малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поставлено на облік у Службі у справах дітей як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах, а саме: проживають у родині, в якій мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Згідно інформації Черкаського міського центру соціальних служб від 02 червня 2025 року № 720, за результатами проведення оцінки рівня потреб родини підтверджено наявність складних життєвих обставин, що пов`язані з систематичним домашнім насильством, ухиленням матері від виконання своїх батьківських обов`язків та скрутним матеріальним становищем родини. Встановлено, що базові потреби малолітніх дітей не задовольняються; при цьому, мати малолітніх дітей не збирається припиняти стосунки із кривдником, що також негативно впливає на психо-емоційний стан малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3

17 червня 2025 року на засіданні Міждисциплінарної команди мати малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 повідомила, що поновила паспорт, але, до цього часу не працевлаштована, оскільки не має бажання працювати за мінімальну заробітну плату. Повідомила, що продовжує проживати із кривдником ОСОБА_4 , напередодні між ними відбулася чергова сварка, під час якої останній наніс їй тілесні ушкодження, що пояснює наявність у неї синців та подряпин на обличчі. Але, припиняти стосунки з ОСОБА_4 вона не збирається, оскільки останній являється єдиним джерелом її доходу. Пояснила, що вона рідко відвідує своїх дітей у КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», у зв`язку з відсутністю у неї грошових коштів.

Фахівець КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» повідомила , що мати ОСОБА_1 уклала договір про соціальний супровід, але умови договору виконує нерегулярно, пасивна, безініціативна.

Представник навчального закладу повідомила, що були зафіксовані випадки жебракування малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Малолітня ОСОБА_3 попадала в поле зору працівників кіберполіції, у зв`язку з поширенням нею у мережі «Інтернет» фото непристойного характеру; підтвердила факти вчинення фізичного насильства у родині.

На засіданні Міждисциплінарної команди матері малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 було рекомендовано до 12 липн 2025 року звернутись до Служби у справах дітей із заявою щодо повернення малолітніх на виховання у родину.

Таким чином, на засіданні міждисциплінарної команди було з`ясовано, що ситуація в родині не змінилась, ОСОБА_1 продовжує проживати з кривдником, який продовжує вчиняти фізичне та психологічне насильство в сім`ї, що, зокрема, підтверджується синцями та подряпинами на обличчі ОСОБА_1 , а тому станом на день засідання Міждисциплінарної команди підстави для повернення малолітніх дітей на виховання у родину відсутні, продовжено термін перебування малолітньої ОСОБА_5 в родині патронатного вихователя. Мати малолітніх - ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про наступне засідання Міждисциплінарної команди, призначене на 06 серпня 2026 року.

06 серпня 2025 року на засіданні Міждисциплінарної команди мати малолітніх ОСОБА_1 повідомила, що продовжує проживати разом зі своїм чоловіком - з ОСОБА_4 , тобто з кривдником; офіційне джерело доходу у родини відсутнє, у зв`язку з чим питання про повернення малолітніх дітей в родину у поточному місяці не розглядалось.

Таким чином, встановлено, що мати малолітніх дітей ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по виконанню, утриманню та лікуванню трьох малолітніх доньок, що виражається у свідомому нехтуваннібітьківськими обов`язками, чим позбавила своїх малолітніх дітей права на належне батьківське виховання та утримання. Обставини, які перешкоджають або унеможливлюють виконання матір`ю ОСОБА_1 батьківських обов`язків по вихованню своїх малолітніх дітей, відсутні.

Враховуючи викладене, Виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орган опіки та піклування, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив відібрати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від матері - ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав; передати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради для прийняття рішення про подальше їх влаштування; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на їх утримання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача Молчанович Н.О заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав. Повідомила, що 13 травня 2025 року малолітня ОСОБА_3 з вернулась до адміністрації Черкаської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №2 з проханням захистити її, повідомила, що боїться повертатись додому, оскільки вітчим та мати зловживають алкогольними напоями, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчиняють сварки та бійки на очах у дітей. До школи було викликано представників сектору ювенальної превенції Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області, які доставили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», в якому вони перебувають до цього часу. Після звернення Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, до суду з цим позовом, кривдника ОСОБА_4 притягнуто до кримінальної відповідальності у зв`язку з нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Але, ОСОБА_1 на даний час вже проживає з іншим чоловіком; дітей у КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» не відвідує; на їх дзвінки не відповідає. Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не заперечують проти задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування. Крім того, на даний час в Соснівському районному суді м. Черкаси розглядається цивільна справа про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 в судові засідання також не з`являється, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_5 не заперечує. ОСОБА_1 не працює, офіційне джерело доходу у останньої відсутнє.

В судовому засіданні прокурор Білик Д.О. підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Представник Комунального закладу «Черкаський обласний центр соціально психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» Святченко Н.А., в якому перебувають ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні 20 січня 2026 року повідомила, що ОСОБА_1 , якає матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , раніше приходила до дітей, але, зараз відвідує дітей рідко, пояснюючи це графіком роботи.

В судовому засіданні 20 січня 2026 року ОСОБА_3 повідомила, що саме вона звернулась особисто до працівників навчального закладу за допомогою та просила захистити її, оскільки її мати та вітчим зловживали спиртними напоями, у стані алкогольного сп`яніння вчиняли сварки та бійки на очах у дітей, а тому вона та її сестра боялась повертатись додому; зазначила, що у Комунальному закладі «Черкаський обласний центр соціально психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» їй комфортно.

В судовому засіданні 20 січня 2026 року ОСОБА_2 підтвердила покази, надані її сестрою ОСОБА_3 , повідомила, що має бажання повернутися додому, оскільки сумує за своєю матір`ю, зазначила, що вітчим відсутній, а тому вона сподівається на покращення ситуації в сім`ї.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також повідомили, що їх мати ОСОБА_1 раніше їх відвідувала у Комунальному закладі «Черкаський обласний центр соціально психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», але, останнім часом їх навідне рідко, на їх телефонні дзвінки не відповідає.

В судовому засіданні 20 січня 2026 року відповідач - ОСОБА_1 зазначила, що її чоловік - ОСОБА_4 , який є відчимом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 систематично вчиняв відносно неї психологічне та фізичне насильство у тому числі й у присутності дітей; за що останнього притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125, ст.126-1 КК України; зазначила, що на даний час працевлаштована, а тому не має можливості відвідувати своїх дітей; просила відкласти розгляд справи для надання доказів працевлаштування.

В подальшому у судові засідання відповідач не з`явилась, по дату, час і місце проведення судових засідань повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. Доказів працевлаштування та наявності офіційного постійного джерела доходів відповідачем суду не надано.

Заслухавши представника позивача, прокурора, представника Комунального закладу «Черкаський обласний центр соціально психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», відповідача та дітей, дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав в інтересах малолітніх малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Виконавчий комітет Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, як на підставу порушення прав малолітніх дитини посилався на те, що мати малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зокрема, не піклується їх здоров`ям, моральним та психологічним станом, не забезпечує дітям задовільні умови проживання.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

При цьому положення вказаної Конвенції, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

У частині першій статті 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Верховний Суд в постанові від 13 серпня 2025 року у справі № 369/8018/23 виснував, що « під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Основними підставами для відібрання дитини є: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

Стаття 8 Конвенції про права дитини передбачає, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Указана норма включає як право батьків на вжиття заходів для повернення дитини, так і обов`язок національних органів влади вживати такі заходи. Зазначене застосовується не лише у справах, пов`язаних із обов`язковим відібранням дітей на державне утримання та вжиттям заходів соціального захисту, а також у справах, у яких між батьками та іншими членами сім`ї дитини виникає спір щодо спілкування з дитиною та її проживання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хокканен проти Фінляндії» від 23 вересня 1994 року).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

При вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до частини третьої статті 161 СК України, якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них. Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Таким чином, виходячи з комплексного тлумачення статей 161 та 170 СК України, у випадку відібрання дитини у батьків, суд, вирішуючи, кому саме передати дитину, повинен також враховувати найкращі інтереси дитини та надавати пріоритет саме другому з батьків, бабусі, дідусю чи іншим родичам. І лише, якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, або в разі, якщо ніхто з них не проявив такого бажання, передавати дитину органу опіки та піклування».

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою для позбавлення її батьківських прав, покладено на позивача.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька в свідоцтво про народження дітей внесені відповідно частини першої статті 135 СК України.

13 травня 2025 року малолітня ОСОБА_3 звернулась до адміністрації Черкаської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №2 з проханням захистити її, повідомила, що боїться повертатись додому, оскільки вітчим та мати зловживають алкогольними напоями, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчиняють сварки та бійки на очах у дітей.

До школи було викликано представників сектору ювенальної превенції Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області, які доставили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради».

15 травня 2025 року відносно вітчима - ОСОБА_4 був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення останнім психологічного домашнього насильства.

Крім того, 15 травня 2025 року працівниками Служби у справах дітей під час відвідування родини виявлено малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 пояснила, що дітей у КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» вона не відвідувала, у зв`язку з відсутністю грошових коштів; передбачені чинним законодавством виплати вона не оформила, оскільки протягом тривалого часу у неї відсутній паспорт; джерело доходу у неї відсутнє. У зв`язку з тим, що родина опинилась у складних життєвих обставинах, ОСОБА_1 написала заяву про влаштування малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в родину патронатного вихователя. Працівниками Служби у справах дітей було надано роз`яснення ОСОБА_1 про порядок повернення малолітніх дітей на виховання у родину, останню було попереджено про кримінальну відповідальність а неналежне виконання батьківських обов`язків.

21 травня 2025 року малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поставлено на облік у Службі у справах дітей як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах, а саме: проживають у родині, в якій мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Рішенням Комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21 травня 2025 року № 14/19 «Про доцільність постановики на облік служби у справах дітей малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 » поставлено на облік Служби малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , як таких, що потрапили у складні життєві обставини.

Згідно наказу Служби у справах дітей Черкаської міської ради від 22 травня 2025 року №С 109-о «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», взято на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ; підстава для взяття на облік ухилення батьків, осіб , які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків.

Згідно наказу Служби у справах дітей Черкаської міської ради від 22 травня 2025 року №С 110-о «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», взято на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ; підстава для взяття на облік ухилення батьків, осіб , які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків.

Згідно інформації Черкаського міського центру соціальних служб від 02 червня 2025 року № 720, за результатами проведення оцінки рівня потреб родини підтверджено наявність складних життєвих обставин, що пов`язані з систематичним домашнім насильством, ухиленням матері від виконання своїх батьківських обов`язків та скрутним матеріальним становищем родини. Встановлено, що базові потреби малолітніх дітей не задовольняються; при цьому, мати малолітніх дітей не збирається припиняти стосунки із кривдником, що також негативно впливає на психо-емоційний стан малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно протоколу засідання Міждисциплінарної команди від 17 червня 2025 року, мати малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 повідомила, що поновила паспорт, але, до цього часу не працевлаштована, оскільки не має бажання працювати за мінімальну заробітну плату. Повідомила, що продовжує проживати із кривдником ОСОБА_4 , напередодні між ними відбулася чергова сварка, під час якої останній наніс їй тілесні ушкодження, що пояснює наявність у неї синців та подряпин на обличчі. Але, припиняти стосунки з ОСОБА_4 вона не збирається, оскільки останній являється єдиним джерелом її доходу. Пояснила, що вона рідко відвідує своїх дітей у КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», у зв`язку з відсутністю у неї грошових коштів.

Фахівець КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» повідомила , що мати ОСОБА_1 уклала договір про соціальний супровід, але, умови договору виконує нерегулярно, пасивна, безініціативна.

Представник навчального закладу повідомила, що були зафіксовані випадки жебракування малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Малолітня ОСОБА_3 попадала в поле зору працівників кіберполіції, у зв`язку з поширенням нею у мережі «Інтернет» фото непристойного характеру; підтвердила факти вчинення фізичного насильства у родині.

На засіданні Міждисциплінарної команди матері малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 було рекомендовано до 12 липня 2025 року звернутись до Служби у справах дітей із заявою щодо повернення малолітніх на виховання у родину.

Згідно листа Комунального закладу «Черкаський обласний центр соціально психологічно реабілітації дітей Черкаської обласної ради» від 28 липня 2025 року за вих. № 363, мати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відвідувала своїх дітей 16 травня, 17 травня, 22 травня, 25 травня, 01 червня, 03 червня, 06 червня, 11 червня, 17 червня, 29 червня, 15 липня, 26 липня; діти радіють зустрічам з матір`ю, сумують ,бажають повернутись додому.

Таким чином, на засіданні міждисциплінарної команди було з`ясовано, що ситуація в родині не змінилась, ОСОБА_1 продовжує проживати з ОСОБА_4 , який продовжує вчиняти фізичне та психологічне насильство в сім`ї, що, зокрема, підтверджується синцями та подряпинами на обличчі ОСОБА_1 , а тому станом на день засідання Міждисциплінарної команди підстави для повернення малолітніх дітей на виховання у родину відсутні, продовжено термін перебування малолітньої ОСОБА_5 в родині патронатного вихователя. Мати малолітніх - ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про наступне засідання Міждисциплінарної команди, призначене на 06 серпня 2026 року.

06 серпня 2025 року на засіданні Міждисциплінарної команди мати малолітніх ОСОБА_1 повідомила, що продовжує проживати разом зі своїм чоловіком - з ОСОБА_4 , офіційне джерело доходу у родини відсутнє, у зв`язку з чим питання про повернення малолітніх дітей в родину у поточному місяці не розглядалось.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2026 року у справі № 712/16337/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 125, ст. 126-1 КК України;

призначено покарання ОСОБА_4 за:

- ч. 2 ст. 125 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- ст. 126-1 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки, зобов`язавши у відповідності до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі п.5 частини 1 статті 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, покласти обов`язок на ОСОБА_4 , а саме направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, виконання якої покласти на КЗ «Центр надання соціальних послуг Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади».

Як зазначено у вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2026 року « ОСОБА_4 , 17 вересня 2025 року близько 18 годині 30 хвилин, всупереч вимогам Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, 170 в приміщенні ТОВ «УКРЛІСПАРТНЕР», в якому неофіційно працевлаштована та перебувала його дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи з умислом направленим на нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до останньої зі спини та тримаючи в правій руці предмет зовні схожий на ніж, наніс ним декілька порізів потерпілій в області шиї, після чого ОСОБА_7 почала захищатись, а саме присіла та прикрилась обома руками, в цей момент ОСОБА_4 підійшов до останньої та тримаючи в правій руці предмет ззовні схожий на ніж, наніс ним не менше двох порізів на руках останньої.

В результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до висновку експерта №02-01/773 від 29.09.2025, спричинив потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , тілесні ушкодження у вигляді ран м`яких тканин обличчя зліва, шиї, лівої верхньої кінцівки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Також, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що підтверджується постановами Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/1686/25 від 26.02.2025, у справі № 712/6895/25 від 06.06.2025, у справі № 712/7098/25 від 10.07.2025, діючи систематично, умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», продовжив вчиняти відносно своєї дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , психологічне насильство.

Так, 15.09.2025, близько 06 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на вчинення систематичного домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи поблизу вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , почав кричати, нецензурно виражатися, погрожувати фізичною розправою в бік своєї дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , чим принизив її честь і гідність.

Як наслідок, відповідно до висновку експерта № 598 за результатами судово-психологічної експертизи від 25.09.2025 ситуація, що досліджується в даному кримінальному провадженні, а саме факти систематичного домашнього насильства є істотно психотравмуючою для ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Внаслідок цього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 завдано істотних та тривалих психологічних (моральних) страждань у вигляді істотних змін в емоційному стані, в індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню її як особистості та порушують якість її життя.

Потерпіла ОСОБА_7 до судового засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, просила призначити покарання на розсуду суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 126-1 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті, суду пояснив, що він, знаходячись в стані афекту, напав на дружину з метою її налякати, але не розрахував свої сили та наніс їй тілесні ушкодження у вигляді порізів на тілі потерпілої, а саме була порізана рука, шия, на обличчі були подряпини. Зрозумівши, що він накоїв, в той час коли чекали швидку допомогу, він тримав рану, яка була в районі шиї потерпілої. Ніж він викинув в котел.

Щодо вчинення домашнього арешту, скоєного відносно своєї дружини пояснив, що всі постанови, які зазначені в обвинувальному акті зазначені вірно. Психологічне насильство відносно дружини він скоював. На даний час відбувається процес розлучення з дружиною».

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2026 року у справі № 710/1840/25 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розірваний.

Крім того, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2026 року у справі № 712/14396/25 позов Виконавчого комітету Черкаської міської ради як Органу опіки та піклування м. Черкаси, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав задоволено частково;

відібрано малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , без позбавлення батьківських прав;

дитину передано органу опіки та піклування м. Черкаси для подальшого влаштування.

У рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2026 року у справі № 712/14396/25 зазначено, що за результатами проведення оцінки рівня потреб родини встановлено, що родина ОСОБА_8 перебуває у складних життєвих обставинах через систематичне домашнє насильство, ухилення від виконання батьківських обов`язків та низький матеріальний стан. Базові потреби дітей не задовольняються. ОСОБА_7 не готова припинити стосунки з кривдником ОСОБА_4 , що негативно впливає на психоемоційний стан дітей.

17 червня 2025 року на засіданні Міждисциплінарної команди ОСОБА_7 повідомила, що поновила паспорт, але не працевлаштувалася, оскільки не бажає працювати на мінімальну заробітну плату. Вказала, що продовжує проживати з кривдником. ОСОБА_4 побив її, але припиняти стосунки з ним не збирається, постільки він є єдиним джерелом доходу. Старших дівчат вона відвідує рідко. Щодо меншої доньки вказала, що ні вона, ні батько з нею не зустрічалися протягом місяця.

ОСОБА_7 уклала договір про соціальний супровід, але вимоги договору не виконує, пасивна, безініціативна.

У червні 2025 року на засіданні Міждисциплінарної команди з`ясовано, що ситуація не змінилася, ОСОБА_7 продовжує проживати з кривдником

06 серпня 2025 року на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Черкаської міської ради Шевченко Ж.А. повідомила, що не працює, не має стабільного доходу, проживає з кривдником ОСОБА_4 . Було прийнято рішення про відібрання малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від матері ОСОБА_7 без позбавлення батьківських прав.

Щодо малолітньої ОСОБА_5 , ОСОБА_4 звернувся 06.08.2025 року до Служби із заявою повернути малолітню дитину на виховання в родину. Повідомив, що офіційно він не працює, але має бажання налагодити стосунки з дитиною та додав, що протягом трьох місяців бачив доньку двічі. Просив надати йому термін для виправлення ситуації три тижні.

У вересні 2025 року ОСОБА_4 відвідав службу та повідомив, що у період з 15 серпня 2025 року по 03 вересня 2025 року останній перебував на лікуванні у КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради».

24 вересня 2025 року на засіданні Комісії ОСОБА_7 повідомила, що у середині вересня 2025 року її чоловік - ОСОБА_4 , перебуваючи в неадекватному стані намагався позбавити її життя, наніс колото-різані рани на обличчя та в район шиї у зв`язку з чим вона звернулася до поліції і її чоловік перебуває у розшуку. Додала, що доньку не бачила з 25.07.2025 року, стосунків із нею не підтримувала, не цікавилася її життям, здоров`ям та духовним розвитком.

Наявними документами підтверджено, що батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків, що виражається у свідомому нехтуванні батьківськими обов`язками, чим позбавили малолітню ОСОБА_5 права на належне батьківське виховання та утримання.

Відповідно до ч.4-6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В судовому засіданні представник позивача Молчанович Н.О заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав. Повідомила, що 13 травня 2025 року малолітня ОСОБА_3 з вернулась до адміністрації Черкаської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №2 з проханням захистити її, повідомила, що боїться повертатись додому, оскільки вітчим та мати зловживають алкогольними напоями, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчиняють сварки та бійки на очах у дітей. До школи було викликано представників сектору ювенальної превенції Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області, які доставили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», в якому вони перебувають до цього часу. Після звернення Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, до суду з цим позовом, кривдника ОСОБА_4 притягнуто до кримінальної відповідальності у зв`язку з нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Але, ОСОБА_1 на даний час вже проживає з іншим чоловіком; дітей у КЗ «Черкаський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» не відвідує; на їх дзвінки не відповідає. Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не заперечують проти задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування. Крім того, на даний час в Соснівському районному суді м. Черкаси розглядається цивільна справа про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 в судові засідання також не з`являється, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_5 не заперечує. ОСОБА_1 не працює, офіційне джерело доходу у останньої відсутнє.

В судовому засіданні прокурор Білик Д.О. підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Представник Комунального закладу «Черкаський обласний центр соціально психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» Святченко Н.А., в якому перебувають ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні 20 січня 2026 року повідомила, що ОСОБА_1 , якає матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , раніше приходила до дітей, але, зараз відвідує дітей рідко, пояснюючи це графіком роботи.

В судовому засіданні 20 січня 2026 року ОСОБА_3 повідомила, що саме вона звернулась особисто до працівників навчального закладу за допомогою та просила захистити її, оскільки її мати та вітчим зловживали спиртними напоями, у стані алкогольного сп`яніння вчиняли сварки та бійки на очах у дітей, а тому вона та її сестра боялась повертатись додому; зазначила, що у Комунальному закладі «Черкаський обласний центр соціально психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» їй комфортно.

В судовому засіданні 20 січня 2026 року ОСОБА_2 підтвердила покази, надані її сестрою ОСОБА_3 , повідомила, що має бажання повернутися додому, оскільки сумує за своєю матір`ю, зазначила, що вітчим відсутній, а тому вона сподівається на покращення ситуації в сім`ї.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також повідомили, що їх мати ОСОБА_1 раніше їх відвідувала у Комунальному закладі «Черкаський обласний центр соціально психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», але, останнім часом їх навідне рідко, на їх телефонні дзвінки не відповідає.

В судовому засіданні 20 січня 2026 року відповідач - ОСОБА_1 зазначила, що її чоловік - ОСОБА_4 , який є вітчимом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , систематично вчиняв відносно неї психологічне та фізичне насильство у тому числі й у присутності дітей; за що останнього притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125, ст.126-1 КК України; зазначила, що на даний час працевлаштована, а тому не має можливості відвідувати своїх дітей; просила відкласти розгляд справи для надання доказів працевлаштування. В подальшому у судові засідання відповідач не з`явилась, по дату, час і місце проведення судових засідань повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. Доказів працевлаштування та наявності офіційного постійного джерела доходів відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 161 СК України, якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них. Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Таким чином, виходячи з комплексного тлумачення статей 161 та 170 СК України, у випадку відібрання дитини у батьків, суд, вирішуючи, кому саме передати дитину, повинен також враховувати найкращі інтереси дитини та надавати пріоритет саме другому з батьків, бабусі, дідусю чи іншим родичам. І лише, якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, або в разі, якщо ніхто з них не проявив такого бажання, передавати дитину органу опіки та піклування».

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відомості про батька у свідоцтвах про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 внесені на підставі ч.1 ст. 135 СК України, органом опіки та піклування суд визнано, що мати не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, вимог чи бажання від діда баби чи інших родичів про передачу їм дітей не заявлено, мати дітей в судові засідання не з`явилась, витребувані судом докази свого працевлаштування та наявності офіційного джерела доходу суду не надала, поведінку не змінила, дітей не відвідує на дзвінки дітей не відповідає, а також враховуючи наявність у справі наданих позивачем інших доказів ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 161, 170 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 12,13,76-84, 89, 95, 263, 352,354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Відібрати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від матері - ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав.

Передати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради для прийняття рішення про подальше їх влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти у розмірі 1/8 всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на її утримання, на особовий рахунок дитини у відділенні державного Ощадного банку України починаючи з 22 серпня 2025 року та до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти у розмірі 1/8 всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на її утримання, на особовий рахунок дитини у відділенні державного Ощадного банку України починаючи з 22 серпня 2025 року та до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Передати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , Органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Держави судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: Виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орган опіки та піклування, адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 170, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04061547;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О.М. Борєйко