Ухвала суду № 140776686, 19.10.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Дата ухвалення
19.10.2026
Номер справи
645/2640/26
Номер документу
140776686
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 645/2640/26

Провадження № 1-кп/645/375/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харкова, яка має середню освіту, не одружена, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Немишлянського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221190000076 від 16.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року кримінальне провадження призначене до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Так, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 23.02.2026 року по справі №645/298/26 (провадження №1-кс/645/275/26) застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, до 10 квітня 2026 року. Покладено на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Роз`яснено підозрюваній ОСОБА_5 про те, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвалою суду від 06.04.2026 р. продовжено обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 (шістдесят) днів - до 04.06.2026 р.

У зв`язку з неявкою обвинуваченої, судові засідання призначені на 14.04.2026 року, 04.05.2026 та 20.05.2026 були відкладені.

Ухвалами суду від 04.05.2026 року та 20.05.2026 року у відношенні обвинуваченої було застосовано привід.

Ухвалою суду від 03.06.2026 р. продовжено обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 (шістдесят) днів - до 01.08.2026 р.

Також, ухвалою суду від 03.06.2026 р. призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Немишлянського районного суду м. Харкова на 24.06.2026 року о 14 год 40 хв.

У судові засідання призначені на 24.06.2026 року та 30.07.2026 року обвинувачена не прибула, причини неявки суду не повідомила.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні 30.07.2026 року заявив клопотання про розшук обвинуваченої та подав суду клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року оголошено розшук ОСОБА_5 . Дозволено затримання обвинуваченої ОСОБА_5 , з метою її приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Судове провадження у кримінальній справі зупинено до розшуку обвинуваченої.

06.08.2026 року до суду надійшла інформація з ВП № 2 ХРУП № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про затримання ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 06.08.2026 року провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також, ухвалою суду від 06.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосовано до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та фактичного проживання, а саме заборонити обвинуваченій залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора, суду строком на два місяці, а саме до 06 жовтня 2026 року. Покладено на обвинувачену ОСОБА_5 наступні обов`язки: - прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; - не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду, за виключенням часу необхідного для отримання медичної допомоги в закладах охорони здоров`я та в інших невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя чи здоров`я в умовах воєнного стану, перебування в укритті чи бомбосховищі в період оголошення повітряної тривоги в Харківській області; - не виїжджати за межі м. Харкова та Харківської області без дозволу прокурора, суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Роз`яснено ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Роз`яснено ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Також, у проваджені Немишлянського районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221190000477 від 18.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (справа №645/4967/26, провадження № 1-кп/645/444/26).

Ухвалою суду від 11.08.2026 року кримінальне провадження №12026221190000076 від 16.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст.185 КК України (справа № 645/2640/26, провадження № 1-кп/645/375/26) та кримінальне провадження №12026221190000477 від 18.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (справа № 645/4967/26, провадження № 1-кп/645/444/26) - об`єднано в одне провадження, присвоївши справі єдиний номер № 645/2640/26, провадження № 1-кп/645/375/26.

У судові засідання призначене на 21.09.2026 року обвинувачена не прибула, про розгляд справи була повідомлена у визначеному законом порядку, причин неявки до суду не повідомила.

Ухвалою суду від 21.09.2026 року задоволено клопотання про примусовий привід обвинуваченої у судове засідання призначене на 05.10.2026 року.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні 05.10.2026 року заявив клопотання про розшук обвинуваченої та подав суду клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує настанням ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризик того, що обвинувачена може переховуватись від суду прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст.185 КК України, неодноразово належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, до суду не з`являлася, про причини неявки не повідомляла. Також вважає, що обвинувачена може перебуваючи на свободі може сховати або знищити речові докази з метою зменшення доказової бази по вказаному кримінальному провадженню, тим самим намагатися уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на учасників кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ухвалою суду від 05.10.2026 року оголошено розшук ОСОБА_5 . Дозволено затримання обвинуваченої ОСОБА_5 , з метою її приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Судове провадження у кримінальній справі зупинено до розшуку обвинуваченої.

19.10.2026 року обвинувачену було доставлено до суду.

Ухвалою суду від 19.10.2026 року провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.10.2026 року прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_4 судовому засіданні заперечувала проти застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наведені прокурором ризики є непідтвердженими та ґрунтуються на припущеннях та просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачена у судому засіданні підтримала позицію свого захисника.

Представник потерпілого ТОВ «Компанія «Гранд-маркет» та потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не прибули, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання прокурора та додані до нього документи, клопотання захисника, суд приходить до наступного.

Як зазначено у ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст. 177 КПК України).

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Європейський суд з прав людини роз`яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи («Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст.185 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування.

На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від суду на сьогодні на думку суду продовжує існувати, оскільки ймовірна можливість переховування обвинуваченої від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Також судом враховано, що обвинувальний акт перебуває в провадженні суду з 27.03.2026 року та до теперішнього часу не розглянутий. Розгляд справи неодноразово відкладався, у т.ч. через неявку обвинуваченої; до обвинуваченої застосовувалися приводи, та ухвалами суду від 30.07.2026 року та від 05.10.2026 року обвинувачена була оголошена у розшук.

При цьому, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Аналогічних висновків неодноразово доходив у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Так, у пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03), Європейський суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Так, отримавши обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні та будучи достовірно обізнаною про його розгляд в суді, обвинувачена, на яку було покладено обов`язки, зокрема, прибувати до прокурора, суду за першою вимогою, неодноразово не прибула у судові засідання та не повідомляла суд про причини неявки.

Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, суд вбачає ймовірність можливості обвинуваченої незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, оскільки обвинуваченою отримано копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, в яких містяться дані потерпілих та свідків, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, що обвинувачена зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження.

Зважаючи на вказані обставини, враховуючи, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться в суді на стадії судового розгляду, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачена з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їй злочину може вдатися до відповідних дій.

При цьому, суд критично оцінює посилання прокурора на наявність інших ризиків, передбачених п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки посилання на них ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення та не підтверджені жодними доказами.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Наявність у обвинуваченої місця постійного проживання, міцних соціальних зв`язків підлягають врахуванню при обранні запобіжного заходу, проте, їх наявність не може спростувати існування ризиків, передбачених ст. 177 КК України, що стали підставою для ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в цьому конкретному випадку суд дійшов переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і виконання ним покладених судом обов`язків у справі.

За таких обставин клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

За вказаних підстав, суд дійшов висновку про необхідність застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.

Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Стаття 182 КПК України чітко дає критерії для визначення розміру застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписи КПК України та стала практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Виходячи з практики ЄСПЛ, ключовим є призначення застави саме для забезпечення явки, а не як форми покарання. Гарантія спрямована насамперед на забезпечення присутності підозрюваного/обвинуваченого під час судового розгляду, а не на відшкодування шкоди чи завданих збитків. Застава не може розглядатися як спосіб покарання її мета суто процесуальна.

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (п. 76 рішення у справі "Вренчев проти Сербії").

Суд нагадує, що автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з приписами п. 3 ст. 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п.п.23-24).

Беручи до уваги вищевказану практику ЄСПЛ, а також приписи ст. 183 КПК України, яка наділяючи суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно визначення застави, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_5 у даному випадку можливо визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка здатна забезпечити дотримання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків у випадку його звільнення з-під варти.

Згідно зі ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 201, 314, 315, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» на 60 днів тобто до 17 грудня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину строку тримання під вартою.

Застава може бути внесена обвинуваченим або заставодавцем до сплину терміну тримання під вартою обвинуваченого.

Реквізити для внесення застави: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674.

У разі внесення застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) повідомляти прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України, в разі їх наявності;

4) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.

Зобов`язати прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 негайно повідомити про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близького родича, члена сім`ї чи іншу особу за вибором обвинуваченої.

Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою - до 17 грудня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м. Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 20.10.2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 140776686 ?

Документ № 140776686 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140776686 ?

Дата ухвалення - 19.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140776686 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140776686, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Судове рішення № 140776686, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 140776686 відноситься до справи № 645/2640/26

Це рішення відноситься до справи № 645/2640/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140776673
Наступний документ : 140776688