Рішення № 140775683, 20.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7452/25

Провадження № 2-адр/643/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/додаткове/

20.10.2026

20 жовтня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Моргуна Артема Олександровича до Департаменту патрульної поліції, про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Моргуна Артема Олександровича до Департаменту патрульної поліції, третя особа -Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Моргуна Артема Олександровича до Департаменту патрульної поліції, третя особа -Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 08.09.2026 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Моргуна Артема Олександровича до Департаменту патрульної поліції, третя особа -Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4668647 від 06.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Моргун А.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1 , під час розгляду справи № 643/17452/25 Салтівським районним судом міста Харків шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 49400,00 грн.

За правилами ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приписами ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 3,4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правової допомоги від 06.05.2025 (далі Договір); ордер на надання правової допомоги №1384450; копію додаткової угоди №1 від 06.05.2025 до Договору; копію додаткової угоди №2 від 06.05.2025 до Договору; копію додаткової угоди №3 від 05.05.2025 до Договору; копію витягу з додаткової угоди №2 до Договору; копію звіту №1 від 14.05.2025 до Договору; копію звіту №2 від 12.07.2025 до Договору; копію звіту №3 від 31.07.2025 до Договору; копію звіту №4 від 11.08.2025 до Договору; копію звіту №5 від 18.09.2025 до Договору; копію звіту №6 від 10.05.2025 до Договору; копію звіту №7 від 22.07.2025 до Договору; копію звіту №8 від 14.05.2025 до Договору.

Як вбачається із Акту виконаних робіт від 08.09.2026 до Договору, сторони погодили, що вартість правничої допомоги згідно звіту №1 від 14.05.2025 становить 7500,00 грн; вартість правничої допомоги згідно звіту №2 від 12.07.2025 становить 8600,00 грн; вартість правничої допомоги згідно звіту №3 від 31.07.2025 становить 7500,0 грн; вартість правничої допомоги згідно звіту №4 від 11.08.2025 становить 5000,0 грн; вартість правничої допомоги згідно звіту №5 від 18.09.2025 становить 3000,0 грн; вартість правничої допомоги згідно звіту №6 від 10.05.2026 становить 4000,0 грн; вартість правничої допомоги згідно звіту №7 від 22.07.2026 становить 7800,0 грн; вартість правничої допомоги згідно звіту №8 від 08.09.2025 становить 6000,0 грн. Загальна вартість правничої допомоги щодо представництва клієнта у Салтівському районному суду міста Харкова у справі №643/7452/25 становить 49400,00 грн.

Статтею 16 КАС України регламентовано, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Пилипенко О.С. подала заперечення щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу, в яких просила відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. Зазначила, що ч.ч.5,6 ст. 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Так, у Звіті № 1 від 14.05.2025 до договору про надання правової допомоги від 06.05.2025 окремо прораховані оплата послуг за ознайомлення з матеріалами та попередня консультація, хоча це є складовими підготовки та оформлення адміністративного позову. При цьому укладення договору про надання правової допомоги, оформлення ордера, ведення/формування справи адвокатом є внутрішніми організаційно-технічними процедурами взаємодії адвоката та клієнта. Вони не є процесуальними діями з надання правової допомоги у суді та не підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони. У звіті № 2 від 12.07.2025 до договору про надання правової допомоги від 06.05.2025 врахована сума за підготовку та подання до суду заяви про виконання вимог ухвали суду відносно уточнення кола відповідачів та надання уточненої позовної заяви, проте ці витрати виникли внаслідок виправлення процесуальних помилок самого представника позивача, тому не можуть покладатися на іншу сторону. Далі у звітах зазначені суми за підготовку та подання заяв про відкладення розгляду справи, підготовку та подання заяв про ознайомлення з матеріалами справи, підготовку та подання заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції а також про відкликання заяви про участь в режимі відеоконференції. По-перше, зазначені заяви є типовими процесуальними діями мінімальної складності, створення яких не потребує часових затрат. По-друге, зазначені заяви є реалізацією звичайних процесуальних прав сторони, а оцінка їх вартості у розмірах, зазначених у звітах, є неспівмірними із реальними затратами часу адвоката. Стосовно подання заяв про зупинення провадження у справі, заяви про підтримання заяви про зупинення провадження у справі, підготовка клопотання про поновлення провадження у справі є ініціативою позивача та не повинно фінансово обтяжувати відповідача. Інші заяви, які зазначені у звітах, такі як підготовка заяв про невиконання відповідачем вимог ухвали суду та винесення окремої ухвали, взагалі є безпідставними та не були задоволені судом, тому витрати залишаються за тією стороною, яка їх ініціювала і не підлягають покладенню на іншу сторону. Відповідач наголосив на тому, що дії представника позивача призводили до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань. Подання заяв, які не були задоволені судом та відкликані самим представником позивача, свідчить про те, що такі процесуальні дії були непропорційними, недоцільними та не становили необхідної правничої допомоги. Отже, витрати, пов`язані з поданням заяв і клопотань, які призвели до затягування розгляду справи та не були задоволені судом, залишаються за тією стороною, яка їх ініціювала, і не підлягають стягненню з відповідача. У наданих звітах також безпідставно оцінені представницькі дії за участь у судових засіданнях, які фактично не відбулися. Оскільки правнича допомога у вигляді участі в засіданні реального характеру не мала, витрати за такі послуги не підлягають відшкодуванню. Позивачем не було надано жодних платіжних доручень або інших банківських документів на підтвердження фактично понесених витрат. Відповідач вважає, що відсутність таких документів свідчить про недоведеність реальності таких витрат, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про їх стягнення. Вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49400,00 гривень є необґрунтованими та надмірно завищеними. Беручи до уваги, що стягнення за вчинення адміністративного правопорушення позивачем у вигляді штрафу складає 3400,00 грн, а справа відноситься до справ незначної складності, то заявлена сума витрат на правову допомогу в розмірі 49400,00 гривень є надмірною, необґрунтованою та неспівмірною з предметом спору й обсягом наданих послуг.

Положеннями ч.2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17 та від 19.09.2019 року по справі № 810/2760/17.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в т.ч. чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, кількість витраченого адвокатом часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Суд зауважує, що складність справи обумовлена як суттю спору й характером спірних правовідносин (нестандартний спір, нетипові правовідносини), так і кількістю учасників, обсягом доказів, кількістю засідань.

В даному випадку суд вважає, що визначена вартість наданих послуг правової допомоги в цій справі в загальному розмірі 49400,00 грн не є співмірною з обсягом та характером таких послуг.

Суд вказує на те, що дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не вимагає встановлення значного обсягу фактичних обставин, що потребувало б подання великої кількості доказів та вжиття дій щодо їх збирання, тобто вивчення та оформлення позовної заяви не вимагало для адвоката витрачання такого значного часу та зусиль.

Окремо суд зважає і на те, що такі послуги як підготовка та подання заяв про відкладення розгляду справи, заяви про зупинення провадження у справі, клопотання про поновлення провадження у справі, заяви про ознайомлення з матеріалами справи, в цілому не відповідають по вартості критеріям розумності.

За таких обставин, суд за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом цієї справи, керуючись принципом справедливості, виходячи із фактичного обсягу наданих адвокатом послуг правової допомоги, характером та предметом даного спору, дійшов висновку про можливість зменшення розміру витрат в даній справі до 25000,00 грн. Суд вважає, що така сума компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити частково та ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Моргуна Артема Олександровича до Департаменту патрульної поліції, про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Моргуна Артема Олександровича до Департаменту патрульної поліції, третя особа -Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Відмовити в іншій частині вимог заяви.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Сугачова