Рішення № 140774911, 19.10.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 179/1259/26

Номер провадження 2/562/1731/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2026 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі судового засідання Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фінанс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 337859 від 07.02.2022 року у розмірі 31640,00 грн, а також понесені судові витрати.

Позивач обґрунтовує позов тим, що 07.02.2022 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та відповідачем укладено кредитний договір № 337859, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 20000 грн. Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. 26.03.2025 року право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фінанс". За розрахунком позивача, станом на 26.03.2025 заборгованість становить 31640 грн, з яких 19881,30 грн - заборгованість за тілом кредиту та 11758,7 грн - прострочені проценти.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив справу розглядати за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 07.02.2022 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 337958, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 20000,00 грн.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується карткою обліку виконання кредитного договору та видатковим касовим ордером від 07.02.2022 року.

Відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору та не здійснював передбачені договором платежі.

26 березня 2025 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № Ф-25/2, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 337958 від 07.02.2022 року.

Згідно з реєстром боржників станом на 26 березня 2025 року заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становила 31640 грн, з яких 19881,30 грн - заборгованість за тілом кредиту та 11758,7 грн - прострочені проценти..

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення кредитних коштів. Відповідач отримав кредитні кошти, однак взяті на себе зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість. На підставі договору факторингу від 26.03.2025 право грошової вимоги за кредитним договором № 337958 від 07.02.2022 року перейшло від ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» до ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс», що підтверджується договором факторингу та реєстром боржників.

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 31640 (тридцять одна тисяча шістсот сорок) грн 00 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (місцезнаходження 01042, м.Київ, вул. Саперне Поле, 12 офіс 1007, код ЄДРПОУ 42436323) заборгованість за кредитним договором № 337859 від 07.02.2022 року в розмірі 31640 (тридцять одна тисяча шістсот сорок) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» судові витрати в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: