Рішення № 140774834, 19.10.2026, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/391/25

Провадження № 2/549/301/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року

Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Василюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Давиденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Чорнухинського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 28 січня 2020 року укладено кредитний договір № 2001536515701.

Кредитний договір було укладено шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

На підставі зазначеного кредитного договору відповідачу були надані грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та платності. Розмір річної процентної ставки склав 47,88% річних.

Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26.06.2026 складала 10805,13 грн., з яких: 6428,75 грн. - заборгованість за кредитом; 4376,38 грн. - заборгованість по процентам.

26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей».

Відповідно до реєстру боржників загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладення договору факторингу за кредитним договором №2001536515701 становить 10805,13 грн., з яких: 6428,75 грн. - заборгованість за кредитом; 4376,38 грн. - заборгованість по процентам, яку позивач і прохає стягнути на його користь, а також понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді від 09 вересня 2026 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» не з`явився, однак в позові міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Представник відповідача Мартиненко О.С., в судове засідання не з`явився у додаткових поясненнях зазначив, що просить суд розгляд справи провести без відповідача та його представника.

Представник відповідача Мартиненко О.С. через систему «Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення відповідно до яких відповідач не погоджується із заявленою до стягнення сумою та просить стягнути заборгованість в сумі 8615,87 грн.. Відповідач не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу, вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 10000,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положення Цивільного процесуального кодексу України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 28 січня 2020 року між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2001536515701, який було укладено шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб де визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

З відповідними умовами договору відповідач ОСОБА_1 погодилася, про що свідчить наявність її власноручного підпису на відповідній заяві.

На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику ОСОБА_1 надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 7497,00 гривень, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 47,88 % річних, а розмір комісії за користування кредитом 0%.

Як зазначає позивач, ОСОБА_1 довготривалий строк не виконувала належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 07 травня 2024 року складала - 28337,82 грн., з яких: 18199,65 гривень - заборгованість за кредитом; - 10138,17 гривень - заборгованість по процентам, 0,00 гривень, - заборгованість за комісією.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1.ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

26.06.2026 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк», як первісним кредитором, та ТОВ «ФК «Смарт Пей», як новим кредитором - фактором, укладено договір факторингу від 26.06.2026 № 1. За його умовами первісний кредитор зобов`язався передати фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, визначеними у підписаних сторонами реєстрах боржників, а фактор - прийняти та оплатити такі права вимоги.

Договором факторингу від 26.06.2026 № 1 передбачено перехід до нового кредитора всіх існуючих та майбутніх прав вимоги за відповідними кредитними договорами, у тому числі вимоги щодо сум заборгованості за кредитом та нарахованих, але не сплачених процентів. Відповідно до пункту 4.1 цього договору права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати за права вимоги в повному обсязі на рахунок первісного кредитора.

Згідно платіжної інструкції №23 від 26.06.2026 ТОВ «ФК «Смарт Пей» здійснило перерахування коштів АТ "ПУМБ" в сумі 100000000,00 грн., як плата за відступлене право вимоги згідно договору факторингу №1 від 26.06.2026.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року, за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 10805,13 грн.

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості станом на 25.06.2026 за кредитним договором №2001536515701 від 28.01.2020, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмір 10805,13 гривень, з яких: 6428,75 грн. заборгованість за сумою кредиту, 4376,38 грн. заборгованість за процентами та 0 грн. заборгованість за комісією.

Однак, відповідач не виконав свої зобов`язання перед кредитодавцем, не повернув наданий йому кредит ні в строки, передбачені вищезазначеним договором, а ні до теперішнього часу, внаслідок чого має заборгованість в сумі 10805,13 грн., що підтверджує відповідний розрахунок складений станом на 25.06.2026.

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підставі наведених положень, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги до відповідача та набуття такого права ТОВ «ФК «Смарт Пей» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із довідки АТ «ПУМБ» «про збільшення кредитного ліміту» за договором від 28.01.2020 року № 2001536515701, вбачається встановлення відповідачу ОСОБА_1 кредитного ліміту спочатку в розмірі 10 000 грн 00 коп.

Випискою АТ «ПУМБ» з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 28.01.2020 до 25.06.2026, підтверджується фактичне користування відповідачем кредитними коштами, у тому числі їх отримання готівкою, а також здійснення окремих платежів у рахунок виконання договору.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 28.01.2020 № 2001536515701 станом на 25.06.2026, вбачається, що після врахування здійснених відповідачем платежів залишок непогашеної суми кредиту становить 6428 грн 75 коп.

Зазначена сума основного боргу також відображена у витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 26.06.2026 року № 1.

Доказів погашення заборгованості в іншому розмірі або припинення зобов`язання відповідач ОСОБА_1 суду не надала.

За таких обставин вимога ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6428 грн 75 коп. є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Частиною першою статті 1048 та частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено право кредитодавця на одержання процентів за користування кредитними коштами, розмір і порядок сплати яких визначаються договором.

Із довідки АТ «ПУМБ» «про збільшення кредитного ліміту» за договором від 28.01.2020 року № 2001536515701, вбачається застосування до кредитного ліміту процентної ставки 47,88 % річних як при первинному встановленні ліміту, так і при його подальших збільшеннях.

Виписка АТ «ПУМБ» з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 28.10.2020 до 25.06.2026 містить відомості про нарахування процентів за користування кредитним лімітом, їх часткове погашення та переведення непогашених сум у прострочену заборгованість.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 28.01.2020 № 2001536515701 станом на 25.06.2026, вбачається, що після врахування здійснених відповідачем ОСОБА_1 платежів залишок непогашених процентів становить 4376 грн 38 коп.

Суд також враховує, що розрахунок містить конкретні дати нарахування процентів, суми нарахувань, дати й розміри здійсненого погашення та залишок непогашеної заборгованості, а його дані кореспондують з операціями, відображеними у банківській виписці.

Суд зазначає, що у заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб поданою ОСОБА_1 було чітко обумовлено строки та умови пролонгації дії кредитного ліміту, що спростовує твердження представника відповідача, що після 28.01.2021 припинилося право нараховувати відсотки, оскільки відсутні належні та допустимі докази погодження сторонами дії кредитного ліміту на новий термін.

При цьому після 30.05.2022 в наданому розрахунку нові проценти не нараховувалися; заявлена до стягнення сума 4376 грн 38 коп. складається з непогашених процентів, нарахованих до цієї дати.

Доказів сплати зазначеної суми процентів або неправильності їх розрахунку відповідач суду не надав.

Тому вимога про стягнення 4376 грн 38 коп. процентів за користування кредитом є доведеною та підлягає задоволенню.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 28.01.2020 № 2001536515701 у загальному розмірі 10805 грн 13 коп., з яких: 6428 грн 75 коп. заборгованість за сумою кредиту; 4376 грн 38 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також у відповідності до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки судом встановлено, що відповідач взяті на себе за кредитним договором обов`язки не виконав, суму кредиту та проценти за користування кредитом не повернув, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем на загальну суму 10805,13 грн., а також враховуючи те, що відповідач не надав доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Смарт Пей» до відповідача ґрунтуються на законі та укладеному договорі та підлягають задоволенню.

Суд вважає, що обставини на які посилається позивач підтверджуються належними та допустимими доказами, в той же час відповідачем не надано доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розподіл судових витрат суд здійснює в порядку, визначеному статтями 133, 137, 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача ТОВ «Фінансової компанії «Смарт Пей» 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено: копію довіреності, копію договору від 26 березня 2026 року про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем, копію акту наданих послуг правничої допомоги від 26 березня 2026 року відповідно до якого загальна вартість послуг становить 10000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Рудзей Юрій Володимирович від 25 листопада 2019 року серії ЖТТТ № 001139.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

ОСОБА_1 заперечила щодо судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі заявленому позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей». Вказала, що судові витрати на професійну правничу допомогу позивача в сумі 10000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи.

Верховним Судом у постанові від 20.10.2021 №757/29103/20-ц сформовано підхід, який є усталеним та відповідає критеріям ЄСПЛ, про те, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

За загальним правилом, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони в разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Наведені висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23.

У постановах від 19 лютого 2022 року в справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з урахуванням конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням суду, який розглядав конкретну справу і має визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Зважуючи всі обставини справи, аргументи обох сторін, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу на суму 10000,00 грн не повною мірою відповідають критерію розумності їхнього розміру, а також обсягу наданих правничих послуг під час розгляду справи в суді.

Таким чином, оцінюючи надані докази, застосовуючи положення п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, які суд вважає співмірними з наданими правничими послугами і складністю справи.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303 м. Київ, ЄДРПОУ 43696954) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 2001536515701 від 28 січня 2020 року у розмірі 10805 ( десять тисяч вісімсот п`ять) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» суму сплаченого судового збору в розмірі у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Т. М. Василюк