Рішення № 140774547, 14.10.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2162/26

Номер провадження 2/541/1760/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

14 жовтня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в:

Представник ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи наступним. 30.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5499991, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 14000,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом 0,95% (стандартна процентна ставка). Крім того, між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", та відповідачем 01.05.2025 року укладено Додатковий договір до Договору № 5499991 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.04.2025 року, відповідно до умов якої Сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 000,00 гривень. Відповідач умови кредитного договору не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 57367,30 грн. На підставі договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до позичальників. Відповідно до вказаного договору ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які є боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5499991 від 30.04.2025. Просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 57367,30 грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 14999,99 грн, заборгованість за відсотками в сумі 34867,31 грн, штраф в сумі 7500,00 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками у розмірі 291,78 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив провести розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи належно повідомлений за адресою місця проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5499991, відповідно до якого останньому надано кредитні кошти у розмірі 14000,00 грн, строк кредитування 360 календарних днів, стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом.

Крім того, між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та відповідачем 01.05.2025 року укладено Додатковий договір до Договору № 5499991 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.04.2025 року, відповідно до умов якої Сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 000,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: Згідно п. 1.3. Додаткового договору внести зміни у п.1.2. Договору та викласти його у наступній редакції: На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000,00 гривень.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 27.01.2026 за № 20260127-388, наданого на звернення ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», 30.04.2025 на платіжну картку позичальника НОМЕР_1 позикодавцем перераховані грошові кошти в сумі 14000,00 грн.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 27.01.2026 за № 20260127-390, наданого на звернення ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», 01.05.2025 на платіжну картку позичальника НОМЕР_1 позикодавцем перераховані грошові кошти в сумі 1000,00 грн.

27.01.2026 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 5499991 від 30.04.2025, боржником за яким є відповідач. (електронна справа).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 5499991 від 30.04.2025, станом на 27.01.2026, заборгованість відповідача становить 57367,30 грн, з яких сума основного боргу 14999,99 грн, залишок відсотків 34867,31 грн, штраф в сумі 7500,00 грн ( електронна справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ( ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою зокрема договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції чинній на час укладення кредитного договору, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Таким чином, договір між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідач не суперечить вимогам наведених норм матеріального права.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно наданого розрахунку заборгованості, який не спростований відповідачем, остання свої зобов`язання не виконала і не повернула суму позики та відсотки за користування кредитом у встановлених договором розмірі та строк.

Нормами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, позивач відповідно до умов договору факторингу № С7-270126-1 від 27 січня 2026 року є правонаступником у відносинах за кредитним договором № 5499991 від 30.04.2025, а тому має право вимоги до відповідача.

Як убачається з представленого позивачем та не спростованого відповідачем розрахунку заборгованості, у зв`язку з порушенням боржником узятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 5499991 від 30.04.2025, загальна сума боргу становить 57367,30 гривень.

Отже, враховуючи те, що фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку позичальником не повернуті, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Лінеура Україна» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 49 867,30 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14999,99 грн, залишок відсотків 34867,31 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 7500,00 грн суми заборгованості за штрафом то відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год. 24 лютого 2022 року, який триває донині.

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та включено в суму заборгованості штрафні санкції у розмірі 7500,00 грн., які були нараховані під час дії в Україні воєнного стану, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процесуальних витрат по справі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 цієї ж норми визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат зі сплати судового збору 2 314,33 грн, виходячи з розрахунку: 49 867,30 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 57367,30 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження направлення копії позовної заяви відповідачу позивачем надано квитанцію № 2094797 від 02.06.2026 разом з описом вкладення, згідно вказаної квитанції загальна вартість відправлення становить 291,78 грн.

Оскільки позов ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат пов`язаних з направленням копії позовної заяви відповідачу 253,63 грн, виходячи з розрахунку: 49 867,30 (розмір задоволених позовних вимог) х 291,78 грн (сума сплаченого витрат на направлення позовної заяви) / 57367,30 грн (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі ст.ст. 512, 514, 526, 625, 639, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 5499991 від 30.04.2025 у розмірі 49 867 (сорок дев`ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн 30 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог зі сплати судового збору в розмірі 2 314,33 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в сумі 253,63 грн, а всього стягнути - 2 567 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім) 96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, оф.601 м. Київ, 01133.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: О. М. Дністрян