Рішення № 140774406, 20.10.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1336/26

Провадження № 2/538/1054/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Андріяки О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Менько Дмитро Дмитрович до Лохвицької міської ради, Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, третя особа Лохвицький міський голова Радько Віктор Іванович про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Адвокат Менько Д.Д. від імені та в інтересах ОСОБА_1 22.06.2026 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом просив: 1. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Лохвицького міського голови Радька В. І. від 29.05.2026 № 123-О «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ». 2. Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради з 01 червня 2026 року. 3. Стягнути з Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, обрахований за період з 01 червня 2026 року по день винесення рішення суду включно, за вирахуванням із цієї суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. 4. Стягнути з Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 90225,90 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у понесених за час розгляду справи розмірах. 5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами конкурсу від 04.01.2021 розпорядженням міського голови № 3-О від 04.01.2021 ОСОБА_1 з 08.01.2021 було прийнято на посаду директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради за переведенням з посади директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Лохвицького району. Трудові відносини були оформлені на умовах безстрокового трудового договору. 05.03.2026 міським головою було видано Розпорядження № 41-О «Про зміну істотних умов праці директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради». Цим розпорядженням передбачалося змінити позивачу з 01.06.2026 істотні умови праці шляхом переведення з безстрокового трудового договору на контрактну форму роботи (строковий трудовий договір). 23.03.2026 позивачу було вручено Попередження № 03-01/456 про зміну істотних умов праці. У відповідь на вказане попередження 28.05.2026 позивач подала заяву (вих. № 01-10/328) на ім`я міського голови, в якій висловила свою обґрунтовану незгоду з переведенням на контрактну форму і наполягала на продовженні роботи на умовах безстрокового договору. 29.05.2026 міським головою було видано Розпорядження № 123-0 «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », згідно з яким позивача 31.05.2026 звільнено з посади директора у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Вказане розпорядження позивач вважає безпідставним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на таке. Попереджаючи працівника про зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попередженні дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем. Позивач вважає, що відповідач, попереджаючи її про зміну істотних умов праці, не виконав обов`язку щодо чіткого зазначення, які саме істотні умови праці зміняться, зокрема щодо строку дії контракту, що не дало їй змоги свідомо вирішити для себе питання, чи має вона намір продовжувати дію трудового договору на умовах контракту, тому її звільнення є незаконним, а оскаржуване розпорядження має бути скасовано. З 01 червня 2026 року має місце вимушений прогул позивача, а відтак - і втрачений заробіток. Розмір втраченого заробітку на день звернення до суду (22.06.2026) з розрахунку 16 робочих днів вимушеного прогулу становить 22381,60 грн . У цій справі вина відповідача полягає у незаконності звільнення позивача з роботи. Незаконне звільнення, усвідомлення нею факту порушення її трудових прав викликає у неї сильні душевні, психічні страждання, оскільки принижені її честь, репутація, добре ім`я, яке вона раніше мала у трудовому колективі. Таке звільнення вплинуло на характер її спілкування з колегами по роботі, призвело до необхідності докладання зайвих зусиль для організації свого життя, враховуючи інвалідність, потребу у постійному підтримуючому лікуванні. З огляду на вказане, позивач зазнала моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в її свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення її трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя та роботи. Нервові збудження унаслідок протиправних дій відповідача суттєво впливають на її щоденне самопочуття. Враховуючи наявність виражених моральних страждань унаслідок характеру порушення її трудових прав, втрату нормальних життєвих зв`язків та соціального статусу у трудовому колективі, необхідність застосування надмірних зусиль для відновлення нормального життя та спілкування у колективі, наявність серйозного захворювання, що потребує пожиттєвого лікування та реабілітації, що тягне за собою великі витрати на медикаменти та обстеження, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позивач оцінює завдану їй моральну шкоду за критерієм відповідності такої шкоди розміру вихідної допомоги, встановленої ст. 44 КЗпП України, яка виплачується працівникові внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку. Розмір тримісячного середнього заробітку позивача становить 90225,90 грн, тому з урахуванням аналогії з положеннями ст. 44 КЗпП України саме в такому розмірі позивач оцінює завдану їй моральну шкоду. Ціна позову на день звернення до суду (22.06.2026) складає 112607,50 грн.

Ухвалою судді від 26.06.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, провадження відкрито, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 43).

07.07.2026 відповідач Лохвицька міська рада через систему «Електронний суд» направив відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, свої заперечення мотивував тим, що ОСОБА_1 з 08.01.2021 за результатами проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади прийнято на посаду директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради з випробувальним терміном за її згодою на три місяці. Рішенням Лохвицької міської ради від 26.02.2026 з метою приведення Положення про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради (далі Положення) у відповідність до Типового положення про бюджетний (комунальний) заклад «Центр надання соціальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 177 та вимог статті 13 Закону України «Про соціальні послуги», внесено зміни до Положення про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради та затверджено його у новій редакції. Пунктом 5.1 Положення встановлено, що Центр очолює директор, якого призначає на посаду (на конкурсній основі за контрактом) та звільняє з посади засновник. Тому розпорядженням міського голови від 05.03.2026 року передбачено змінити з 01.06.2026 року істотні умови праці ОСОБА_1 , директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, перевівши її з безстрокового трудового договору на контрактну форму роботи (строковий трудовий договір) та встановлення оплати праці відповідно до умов контракту. 23.03.2026 ОСОБА_1 попереджено про зміну з 01.06.2026 істотних умов праці відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України. При цьому їй запропоновано або надати згоду на продовження роботи в нових умовах, або надати заяву про відмову. Одночасно доведено до відому, що у разі ненадання згоди або відмови від роботи в нових умовах, трудовий договір буде припинено за п. 6 ст. 36 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. З цим попередженням ОСОБА_1 була ознайомлена 23.03.2026. Того ж дня їй було вручено проект контракту для його вивчення, ознайомлення та внесення пропозицій щодо його умов та змісту. Оскільки від ОСОБА_1 не надійшли пропозиції щодо умов та змісту контракту, міським головою 28.05.2026 було підписано контракт у двох екземплярах, при цьому в пункті 7.1 розділу 7 цього ж контракту була зазначена інформація щодо строку дії контракту, а саме «контракт діє з 01.06.2026 до 31.05.2027 включно». Доопрацьований контракт, який містив чітку інформацію щодо його строку, було надано 28.05.2026 ОСОБА_1 для підпису. Проте 28.05.2026 ОСОБА_1 відмовилася від підпису наданого їй контракту та подала заяву щодо заперечення проти зміни істотних умов праці, категорично висловила свою відмову від переведення на контрактну форму роботи та наполягала на продовженні виконання обов`язків на умовах безстрокового трудового договору, встановлених при прийнятті на роботу у 2021 році. Розпорядженням міського голови від 29.05.2026 звільнено ОСОБА_1 з 31.05.2026 з посади директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, у зв`язку з відмовою від продовження роботи унаслідок зміни істотних умов праці, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. 01.06.2026 ОСОБА_1 була ознайомлена з цим розпорядженням, того ж дня їй було його вручено особисто. За приписами ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ч. 2 ст. 23 КЗпП України). Відповідно до п. 12 Типового положення про бюджетний (комунальний) заклад «Центр надання соціальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 177, Центр очолює директор, якого призначає на посаду (на конкурсній основі за контрактом) та звільняє з посади засновник. Тобто, нормами вищевказаного нормативного акту передбачено обов`язкове укладення строкового контракту з директором Центру. Умови та норми, прописані в типовій формі положення, є обов`язковими для застосування всіма суб`єктами, які використовують такі положення у своїй діяльності. Положенням про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради (нова редакція), яке затверджено рішенням Лохвицької міської ради від 02.05.2024 № 4, передбачено, що Центр очолює директор, який призначається на посаду (на корнкурсній основі) та звільняється з посади в установленому порядку Лохвицьким міським головою (пункт 5.1 Положення). В зв`язку з тим, що вимогами чинного законодавства передбачалося призначення директора Центру на посаду на конкурсній основі за контрактом, відповідно Рішенням Лохвицької міської ради від 26.02.2026 № 8 з метою приведення Положення про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради у відповідність до норм чинного законодавства, внесено зміни до Положення про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради та затверджено його у новій редакції. Пунктом 5.1 Положення встановлено, що Центр очолює директор, якого призначає на посаду (на конкурсній основі за контрактом) та звільняє з посади засновник. Таким чином відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. На думку відповідача порушення нормативно-регламентованої процедури прийняття міським головою Розпорядження від 29.05.2026 про звільнення ОСОБА_1 з 31.05.2026 року з посади директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради відсутні, а отже дане розпорядження є законним та не підлягає скасуванню. Позивачка, посилаючись на норми статті 235 КЗпП України, просить стягнути на її користь з Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахований за період з 01.06.2026 року по день винесення рішення суду включно. Проте ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачка підлягала звільненню із займаної посади, при цьому її право на працю роботодавець не порушив, вини роботодавця у цьому немає. Суд має врахувати, що позивачка не підлягає поновленню на роботі, відповідно вимушеного прогулу немає, тому виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу як відповідальність роботодавця не може бути покладено на нього. Аналогічно заперечував і проти вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди, яка є похідною від вимог про визнання незаконним розпорядження про звільнення та поновлення на роботі (а.с. 49-54).

У відповіді на відзив, поданому через систему «Електронний суд» 08.07.2026 представник позивачки адвокат Менько Д.Д. зазначив, що у відзиві на позов відповідач фактично визнав, що на момент повідомлення про зміну істотних умов праці строк контракту не був визначений; проект контракту не замінює повідомлення про зміну істотних умов праці, відповідач визнав, що остаточний текст контракту був підготовлений лише через два місяці після повідомлення, тобто станом на 23.03.2026 позивач не могла знати, який саме контракт їй фактично буде запропонований; посилання відповідача про те, що допрацьований контракт, який містив чітку інформацію щодо його строку, було надано позивачу 28.05.2026 для ознайомлення та підпису спростовується змістом заяви позивача від 28.05.2026, в якій зазначено, що станом на 28.03.2026 вона ознайомилася з розпорядження міського голови від 05.03.2026 та попередження про зміну істотних умов праці, у яких не вказано строк, на який пропонується контракт. Навіть якщо припустити, що доопрацьований контракт було надано 28.05.2026 ОСОБА_1 для підпису, і вона відмовилася від підпису цього контракту, то ця обставина не усуває порушення, допущеного позивачем. Щодо посилання відповідача на Акт Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, то цей акт не є рішенням суду та не має преюдиційної сили в розумінні ст. 82 ЦПК України, посадові особи цього органу не наділені повноваженнями вирішувати питання законності звільнення працівника та встановлювати наявність або відсутність підстав для поновлення на роботі, такий акт перевірки є лише одним із письмових доказів, який підлягає оцінці судом в сукупності з іншими доказами (а.с. 68-73).

У запереченнях на відповідь на відзив, поданих через систему Електронний суд відповідач наполягав, що Акт від 30.06.2026 є допустимим доказом додержання відповідачем законодавства про працю в частині зміни істотних умов праці та звільнення ОСОБА_1 , а також звертав увагу, що під час воєнного стану діє спеціальна норма (ч. 2 ст. 3 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2136-IX), яка передбачає, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (а.с. 77-79).

В судовому засіданні 20.08.2026 сторони підтримали свої позиції, що викладені в заявах по суті: позивач та її представник просили позовні вимоги задовольнити, представник відповідача Лохвицької міської ради Гузь Ю.Б. - відмовити в задоволенні позову за необгрунтованістю та безпідставністю.

Також ОСОБА_2 пояснила, що 28.05.2026 була запрошена до кабінету керуючого справами для складання акту про відмову ОСОБА_1 від підписання контракту, при цьому зазначила, що самої відмови ОСОБА_1 вона особисто не чула, про це їй повідомив ОСОБА_3 .

В судовому засіданні 15.10.2026 представник відповідача Гузь Ю.Б. в додаткових поясненнях просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позовні вимоги пред`явлені за неналежного суб`єктного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 при цьому послалася на постанову Верховного Суду від 17.01.2024 у справі 708/447/23.

Відповідач Центр надання соціальних послуг в клопотанні від 19.08.2026 просив справу розглядати без участі їх представника, у задоволенні позову відмовити, відзив на позов у встановлений строк не подавав.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належно.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши подані докази, дійшов такого висновку. Судом встановлено, що 04.01.2021 міським головою Лохвицької міської ради Радьком В.І. було підписано розпорядження № 3-О, яким за результатами проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади від 04.01.2021 ОСОБА_1 з 08.01.2021 року було прийнято на посаду директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради за переведенням з посади директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Лохвицького району (а.с. 9). Ця обставина підтверджується і копією трудової книжки позивача (а.с. 24-26).

05 березня 2026 року міським головою Лохвицької міської ради Радьком В.І. було видано Розпорядження № 41-О «Про зміну істотних умов праці директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради». При підписанні цього розпорядження міський голова керувався ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування, Законом України Про соціальні послуги, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 177 Деякі питання діяльності центрів надання соціальних послуг, рішенням Лохвицької міської ради від 26.02.2026 Про внесення змін до рішення 52 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради від 02.05.2024 № 4 Про внесення змін до відомостей про юридичну особу та затвердження Положення про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради в новій редакції, п. 5.1 Положення про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради. Метою видання такого розпорядження зазначено - приведення трудових відносин з керівником Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради у відповідність до чинного законодавства та Положення про центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради. Міським головою у цьому розпорядження зазначено: 1. ЗМІНИТИ з 01 червня 2026 року істотні умови праці Ждан Світлани Олександрівни, директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, перевівши її з безстрокового трудового трудового договору на контрактну форму роботи (строковий трудовий договір) та оплатою праці згідно з умовами контракту та доручено Керуючому справами виконкому (Верескуну Л.А.) в строк до 30.03.2026 письмово повідомити директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради Ждан С.О. про зміну істотних умов праці. 3. Юридичному відділу виконкому (Головня А.В.) підготувати контракт з директором Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради Ждан С.О. (а.с. 10).

23 березня 2026 року міським головою Лохвицької міської ради Радьком В.І. за вих № 03-01/456 було підписано документ з назвою ПОПЕРЕДЖЕННЯ про зміну істотних умов праці, в якому зазначено, що Ждан С.О. директор Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради попереджається про наступну зміну з 01.06.2026 істотних умов праці, а саме про переведення її з безстрокового трудового договору на контрактну форму (строковий трудовий договір); роз`яснено їй її право на свій розсуд погодитися зі зміною істотних умов праці або відмовитися від продовження роботи в нових умовах, а також зазначено про те, що для подальшої роботи слід надати заяву про згоду працювати в нових умовах праці, а у разі небажання працювати у нових умовах праці - також слід надати заяву про небажання продовжувати. Роз`яснено також про те, що у разі ненадання заяв, або відмови від роботи в нових умовах трудовий договір буде припинено за п. 6 ст. 36 КЗпП України з виплатою згідно зі статтею 44 КЗпП України вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. Це Попередження № 03-01/456 про зміну істотних умов праці позивачу було вручено 23.03.2026, про що свідчить її підпис (а.с. 11).

В матеріалах справи є Контракт з директором Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, який по суті є бланком контракту, в якому заповнено інформацію лише щодо його сторін : Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області та ОСОБА_1 , та щодо найменування посади - директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради за результатами конкурсу на строк, визначений в пуккті 7.1. цього контракту. При цьому сам п. 7.1. щодо строку дії контракту є незаповненим, як є і незаповненою графа, яка мала б містити підпис уповноваженої особи від засновника - ОСОБА_4 .. Крім того в пункті 1.3. зазначено, що директор зобов`язується ... забезпечувати ефективну діяльність Центру відповідно до Статуту закладу (а.с. 12-14).

28 травня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву (вих. № 01-10/328) на ім`я міського голови, в якій висловила свою незгоду з переведенням на контрактну форму і наполягала на продовженні роботи на умовах безстрокового договору, оскільки ні у розпорядженні, ні у попередженні про зміну істотних умов праці не вказано строк, на який пропонується контракт, що порушує саму суть контрактної форми та позбавляє .. можливості оцінити умови праці (а.с. 14).

29 травня 2026 року міським головою було видано Розпорядження № 123-0 «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », згідно з яким позивача 31.05.2026 звільнено з посади директора у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці на підставі пункту 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю (КЗпП) України (а.с. 15).

Розпорядження від 29.05.2026 № 123-0 «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » надано ОСОБА_1 для ознайомлення о 9 год 01 червня 2026 року. Вказана обставина підтверджується здійсненим нею записом та її підписом на копії такого розпорядження, а також визнана сторонами в судовому засіданні (а.с. 15).

Згідно Рішення 3 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради № 15 від 17.12.2020 міська рада вирішила створити юридичну особу - Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, організаційно правова форма юридичної особи - комунальна організація (установа, заклад) (а.с. 16).

Згідно п. 2, 6 Положення про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, затвердженого рішенням 3 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області № 15 від 17.12.2020 Центр утворюється Лохвицькою міською радою в порядку передбаченому законодавством, з урахуванням потреб Лохвицької об`єднаної територіальної громади. Засновником центру є Лохвицька міська рада (зворот а.с. 16).

Згідно п. 12 Типового положення про бюджетний (комунальний) заклад «Центр надання соціальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 177, Центр очолює директор, якого призначає на посаду (на конкурсній основі за контрактом) та звільняє з посади засновник.

Згідно п. 14 Положення про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, затвердженого рішенням 3 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області № 15 від 17.12.2020 «Про створення Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради», Центр очолює директор, якого призначає на посаду (на конкурсній основі за контрактом) та звільняє з посади засновник (а.с. 16-18).

Згідно п. 5.1 розділу 5 Положення про Центр надання соціальних послуг Лохвицької міської ради в новій редакції, затвердженого рішенням 89 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради № 8 від 26.02.2026 року, Центр очолює директор, якого призначає на посаду (на конкурсній основі за контрактом) та звільняє з посади засновник (а.с. 19 -21).

Стороною відповідача як доказ надано Контракт з директором Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, в якому заповнено інформацію щодо дати його укладення - 28 травня 2026, щодо його сторін - Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області та ОСОБА_1 , та щодо найменування посади - директора Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради за результатами конкурсу на строк, визначений в пункті 7.1. цього контракту. При цьому в п. 7.1. щодо строку дії контракту зазначено Контракт діє з 01.06.2026 р. по 31.05.2027 р. включно, також є заповненою графа, яка містить підпис уповноваженої особи від засновника - ОСОБА_4 та печатку. Крім того в пункті 1.3. зазначено що директор зобов`язується ... забезпечувати ефективну діяльність Центру відповідно до Положення про Центр надання соціальних послуг (а.с. 56).

Стороною відповідача як доказ надано Акт Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 30.06.2026 року № ПНС/ПЛ/14450/АА024675, який був складений за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю в частині зміни істотних умов праці, незаконного звільнення та оплати праці з урахуванням звернень ОСОБА_1 . У розділі Опис виявлених порушень вимог законодавства не зазначено жодної інформації. При цьому суд звертає увагу, що на аркуші 6 цього акту є запис про пояснення міського голови виконавчого комітету Лохвицької міської ради (а.с. 58-63).

Як вбачається з копії пояснень міського голови Лохвцької міської ради від 25.06.2026 № 03-01/960 адресованих Північно-Східному міжрегіональному управлінню державної служби з питань праці, і про які мова йде зазначеному вище Акті, ОСОБА_4 пояснював, що 23.03.2026 ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом розпорядження від 05.03.2026, попередженням про зміну істотних умов праці, і цього ж дня їй було вручено проект Контракту; у двомісячний термін від ОСОБА_1 будь-яких зауважень чи пропозицій до форми та змісту контракту не надходило, у звязку з чим Контракт було доопрацьовано , підписано міським головою у двох екземплярах , які мали бути мали бути надані ОСОБА_1 для їх підписання, 28.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява з відмовою від переведення на контрактну форму роботи (а.с. 92).

Стороною відповідача як доказ надано також і Акт від 28.05.2026, що містить підписи керуючого справами виконавчого комітету Верескуна Л.А., т.в.о юридичного відділу ОСОБА_5 та провідного спеціаліста-юрисконсульта Гузь Ю.Б., в якому зазначено що складений Контракт з директором Центру соціальних послуг Лохвицької міської ради від 28.05.2026, був підписаний міським головою, і був наданий для підпису ОСОБА_1 , ОСОБА_1 від підписання Контракту відмовилася (а.с.81).

Як вбачається з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20.02.2026 з цього дня ОСОБА_1 встановлену другу (ІІ) групу інвалідності (а.с. 22-23, 35-36).

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 суду пояснив що ОСОБА_1 працювала на посаді директора Центру надання соціальних послуг, була звільнена з посади з 01.06.2026. оскільки категорично відмовилася від підписання контракту після попередження її про зміну істотних умов праці, що було пов`язане з приведенням положення про Центр відповідно до вимог чинного законодавства, він особисто переконував її подумати, врегулювати це питання з керівництвом, підписати контракт і залишитися на роботі.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2021 року у справі № 273/1155/20 (провадження № 61-8798св21) за позовом ОСОБА_1 до селищного голови селища міського типу Довбиш Баранівського району Житомирської області ОСОБА_2 про визнання розпорядження протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу зроблено висновок, що «у справі, що переглядається, установлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Довбиською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, яка є юридичною особою, а тому саме на Довбиську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, як на роботодавця покладено передбачений статтею 21 КЗпП України обов`язок виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, крім того селищний голова очолює виконавчий комітет відповідної селищної, ради, головує на її засіданнях тощо, тобто є головною посадовою особою територіальної громади, яка повинна бути відповідачем у справі як засновник (власник) даного закладу освіти. Таким чином, суд першої інстанції розглянув позов не визначивши належних відповідачів та вирішив питання про права та обов`язки Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та Довбиська селищної ради, які судом першої інстанції не було залучено до участі в справі в якості відповідачів, що є порушенням норм процесуального права».

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі 203/2/19 (провадження № 61-6983св20) міститься висновок про те, що визначений позивачем у позові склад сторін у справі (позивач та відповідач) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 710/18/20 (провадження № 61-4422св21) зазначено, що «[…] засновником Лип`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області є Лип`янська сільська рада, а розпорядження про звільнення позивача з посади директора цієї школи видано сільським головою Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області. У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами обставини справи підтверджують, що належними відповідачами у цій справі є також сільський голова Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області та Лип`янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області. До цих осіб позовні вимоги не пред`явлені, клопотань про їх залучення до участі у справі як співвідповідачів позивач не заявляв. Тому у справі, що переглядається, позовні вимоги пред`явлені за неналежного суб`єктного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у позові».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом і у постанові від 17.01.2024 по справі № 708/447/23, де зазначено, що "засновником Медведівського ліцею є Медведівська сільська рада, а розпорядження про звільнення позивачки з посади директора цього ліцею видано сільським головою с. Медведівки ... , який залучений до участі у справі як третя особа; зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами обставини справи підтверджують, що належним відповідачем у цій справі є також сільський голова с. Медведівки ... . До цієї особи позовні вимоги не пред`явлено, клопотань про його залучення до участі у справі як співвідповідача позивач не заявляв; таким чином, позовні вимоги пред`явлені за неналежного суб`єктного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним розпорядження про звільнення ОСОБА_1".

Обставини, що зазначені у справі № 708/447/23 є релевантними, оскільки в цій справі за позовом ОСОБА_1 також встановлено, що засновником Центру надання соціальних послуг є Лохвицька міська рада (зворот а.с. 16), а розпорядження про звільнення позивачки з посади директора цього Центру видано міським головою цієї ради - ОСОБА_4 (а.с. 15), який залучений до участі у справі як третя особа; зміст, характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що належним відповідачем у цій справі є також міський голова Радько В.І. До цієї особи позовні вимоги не пред`явлено, клопотань про його залучення до участі у справі як співвідповідача сторона позивача на відповідній стадії процесу не заявляла; таким чином, позовні вимоги пред`явлені за неналежного суб`єктного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним розпорядження про звільнення ОСОБА_1 .

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним розпорядження про звільнення позивачки.

З огляду на те, що решта позовних вимог є похідними від вимоги про визнання незаконним розпорядження про звільнення, то і в їх задоволенні також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 18, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Менько Дмитро Дмитрович до Лохвицької міської ради, Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради, третя особа Лохвицький міський голова Радько Віктор Іванович про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лохвицького

районного суду Людмила ЦІМБОТА