Рішення № 140772836, 20.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3683/26

381/4922/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року представницею товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», позивач) з використанням системи «Електронний суд» подано позов до Фастівського міськрайонного суду Київської області про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 73 400,45 грн. з ОСОБА_1 (далі, відповідач).

За змістом заявлених позовних вимог стверджується про те, що 15.11.2018 між акціонерним товариством «ОТП БАНК», як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено кредитний договір № 2021400966(CARD).

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі на умовах та у порядку, визначені договором. Однак відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

В подальшому, відбулась заміна сторони кредитора в кредитному зобов`язанні внаслідок укладення договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

Згідно тверджень представниці позивача, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 2021400966(CARD) від 15.11.2018 становить 73 400,45 грн. та включає: заборгованість за тілом кредиту 42 900,00 грн., заборгованість за процентами 30 500,45 грн. Заборгованість за комісією та пенею до стягнення не заявлена.

Зазначені вище суми представниця позивача просить стягнути з відповідача в примусовому порядку, а також стягнути з відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн. та 3 500,00 грн., як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись зі змістом позову та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставини справи.

Зокрема, судом встановлено, що 15.11.2018 між акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2021400966, який містить умови надання кредиту на придбання товарів та заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 2021400966 CARD від 15.11.2018.

За змістом пункту 1.1 договору, кредит на придбання товарів та оплату додаткової послуги банку становив 24 399,70 грн., з яких 24 099,70 грн. на придбання товарів та 300,00 грн. на оплату послуги «СМС+Довідка». Дату остаточного повернення цього кредиту визначено 15.11.2020, процентну ставку 0,01 % річних, комісію за управління кредитом 0% від суми кредиту щомісячно.

Одночасно, в пункті 2.1 заяви-анкети передбачено відкриття поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 та оформлення міжнародної платіжної картки MC GOLD. Умови обслуговування кредитної лінії передбачають нарахування процентів за ставкою, визначеною Тарифами банку та Інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення договору розмір процентної ставки протягом пільгового періоду становить 0,01 % річних. Інші умови використання та зобов`язання за кредитною лінією визначаються в Інформаційному листку.

Зазначений договір та заява-анкета містять підпис відповідача. До них долучено анкету-заяву на отримання кредиту, копію паспорта та картки платника податків відповідача, паспорт споживчого кредиту, графік платежів за кредитом на придбання товарів, документи щодо придбання товарів та розписку про отримання платіжної картки.

За змістом паспорта споживчого кредиту від 15.11.2018, поряд із кредитом на придбання товарів передбачено кредитну лінію з початковим лімітом 1 500,00 грн., з можливістю його збільшення, строком кредитування 36 місяців з правом пролонгації. У цьому документі зазначено ставку 0,01 % річних протягом пільгового періоду та 57,6 % річних після закінчення пільгового періоду, а також відомості про платежі за окремі банківські послуги та наслідки прострочення. Паспорт містить підпис відповідача про отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Згідно розписки, відповідач отримав платіжну картку № НОМЕР_2 з терміном дії 07/21 та ПІН-код до неї.

Разом з тим, позовні вимоги у цій справі заявлено щодо заборгованості за картковою кредитною лінією, облік операцій за якою здійснювався на рахунку № НОМЕР_3 , а не щодо заборгованості за кредитом на придбання товарів у сумі 24 399,70 грн.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано виписку з рахунка приватного клієнта № 2021400966_CARD, сформовану АТ «ОТП БАНК» 22.05.2026, за період з 15.11.2018 по 18.08.2021, та деталізований розрахунок заборгованості за договором № 2021400966_CARD від 15.11.2018, картковий рахунок № НОМЕР_3 , станом на 18.08.2021.

Зазначені документи містять відомості про здійснення відповідачем розрахунків за товари та послуги з використанням платіжної картки, отримання готівкових коштів, внесення платежів на рахунок, нарахування та погашення процентів, комісій і штрафів.

Отже, первісним кредитором виконані умови щодо надання відповідачу можливості користування кредитними коштами, а факт отримання та використання цих коштів підтверджується рухом коштів по рахунку.

Судом встановлено, що 18.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 18/08/21, згідно з яким банк передав, а позивач прийняв право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно пункту 6.2.3 договору факторингу, право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.

Додатками до договору є акт приймання-передачі реєстру боржників № 1 від 18.08.2021 та витяг з реєстру боржників, у якому зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , кредитний договір № 2021400966(CARD) від 15.11.2018, загальну заборгованість 73 400,45 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 42 900,00 грн., за процентами 30 500,45 грн., за комісією 0,00 грн..

Оплату позивачем права грошової вимоги підтверджено платіжним дорученням №1592 від 18.08.2021 на суму 2 366 306,98 грн., проведеним банком 18.08.2021, з призначенням платежу щодо оплати прав грошової вимоги згідно договору факторингу №18/08/21 від 18.08.2021.

На підставі цього договору до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги за картковою кредитною лінією відповідача.

Позивачем також надано досудову вимогу від 16.03.2026 № 84303, адресовану відповідачу, про погашення заборгованості у сумі 73 400,45 грн..

З урахування встановлених вище обставин, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні правові норми.

Суд вважає, що спірні правовідносини сторін урегульовані положеннями ЦК України та Законом України «Про споживче кредитування», в редакціях, чинних на дату укладення кредитного договору.

Зокрема, згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частин 1, 2, 4 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно приписів частини 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно приписів частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно приписів частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Далі, згідно приписів частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно приписів частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно приписів частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно приписів частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно приписів частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Далі, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно приписів статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що договір є підставою для виникнення прав та обов`язків, правомірність договору, як двостороннього правочину, презюмується, а заміна сторони договору може бути здійснена внаслідок відступлення права вимоги, в тому числі під час укладення договору факторингу.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище правових норм суд приходить до висновку, що до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», як до нового кредитора, перейшло право вимоги у зобов`язанні, що існує в межах карткової кредитної лінії відповідача. Разом з тим, перехід права вимоги не звільняє позивача від обов`язку довести розмір заборгованості та правові підстави для нарахування кожної її складової.

Згідно приписів частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Далі, згідно приписів статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Для підтвердження розміру заборгованості за кредитною лінією позивачем надано виписку по рахунку та деталізований розрахунок заборгованості, складені первісним кредитором. Суд оцінює ці документи у сукупності з підписаним відповідачем договором та заявою-анкетою.

Зі змісту пункту 2.1 заяви-анкети вбачається, що розмір процентної ставки за кредитною лінією, крім ставки 0,01 % річних протягом пільгового періоду, мав визначатися Тарифами банку та Інформаційним листком. Однак Інформаційного листка, на який міститься посилання у заяві-анкеті, та Тарифів, погоджених відповідачем, до матеріалів справи не надано.

Зазначення в пункті 1.2 договору ставки 0,01 % річних протягом строку користування кредитом стосується кредиту на придбання товарів. Ця умова не підтверджує погодження ставки 57,6 % річних, за якою здійснювалось нарахування процентів за картковою кредитною лінією.

Далі, згідно приписів частини 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору. Зазначена інформація безоплатно надається за спеціальною формою паспортом споживчого кредиту.

За змістом пунктів 8, 9 частини 1 статті 12 зазначеного Закону, у договорі про споживчий кредит зазначаються процентна ставка за кредитом, її тип, порядок її обчислення та сплати процентів, орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору.

За змістом частини 1 статті 13 цього Закону, договори про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору було передано споживачу, покладається на кредитодавця.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 зазначено, що паспорт споживчого кредиту підтверджує виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця щодо інформування споживача. Підписання такого паспорта саме по собі не підтверджує укладення договору про споживчий кредит та погодження його змісту у належній формі.

В межах цієї цивільної справи суд визнає зазначену правову позицію релевантною.

Отже, наявність підпису відповідача у паспорті споживчого кредиту підтверджує ознайомлення з переддоговірною інформацією, однак не замінює доказів погодження тих умов Тарифів та Інформаційного листка, які за змістом самої заяви-анкети мали визначати розмір та порядок нарахування процентів за картковою кредитною лінією.

Долучений розрахунок містить нарахування як процентів за користування кредитною лінією, так і процентів за прострочену заборгованість та овердрафт. Письмове погодження розміру та порядку нарахування таких платежів, крім ставки 0,01 % річних протягом пільгового періоду, наданими доказами не підтверджено.

Сам факт користування карткою, здійснення платежів та відображення банком нарахованих сум у виписці не замінює погодження сторонами відповідних умов договору в письмовій формі.

Презумпція правомірності правочину також не підтверджує існування у договорі умов, зміст та погодження яких позивачем не доведені.

Позивачем не надано окремого розрахунку заборгованості за процентами на рівні облікової ставки Національного банку України чи вимог про стягнення сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України. Заявлена сума 30 500,45 грн. визначена як заборгованість за договірними процентами. Підстав для її стягнення у зазначеному розмірі судом не встановлено.

Разом з тим, відсутність доказів погодження вказаних умов щодо процентів не звільняє відповідача від обов`язку повернути фактично отримані та використані кредитні кошти.

Аналізуючи розмір неповернутих кредитних коштів, суд виходить з наступного.

За підсумками деталізованого розрахунку, загальний розмір операцій у графі «Використання коштів» становить 83 481,74 грн., нарахованих процентів 45 429,82 грн., штрафів 600,00 грн., надходжень у графі «Надходження коштів на рахунок» 56 111,11 грн. Саме різниця цих сум утворює зазначений банком загальний борг 73 400,45 грн.

Разом з тим, до суми 83 481,74 грн. включено комісії за отримання готівки у загальному розмірі 26,24 грн. Фактично використані відповідачем кошти на оплату товарів та послуг становлять 33 055,50 грн., отримані готівкові кошти 50 400,00 грн., разом 83 455,50 грн.

До суми 56 111,11 грн. включено дві операції з відміни нарахування штрафу по 150,00 грн., які не є внесенням коштів відповідачем чи поверненням ним кредиту. Отже, фактичні надходження у рахунок погашення заборгованості становлять 55 811,11 грн. (56 111,11 грн. 300,00 грн.).

Суд враховує, що ставка 0,01 % річних протягом пільгового періоду прямо зазначена у підписаній заяві-анкеті. За деталізованим розрахунком та випискою, 15.01.2019, 15.02.2019 та 15.03.2019 нараховано та погашено пільгові проценти по 0,01 грн., у загальному розмірі 0,03 грн. Підстав для зарахування цих належно погоджених та сплачених процентів у рахунок погашення тіла кредиту немає.

Натомість, за відсутності доказів погодження інших процентних платежів, комісій та штрафів, кошти, зараховані банком на їх погашення, підлягають врахуванню у рахунок повернення фактично використаних кредитних коштів. Нараховані банком платежі, правова підстава яких не підтверджена, не можуть збільшувати розмір неповернутого кредиту.

Таким чином, у рахунок погашення фактично використаних кредитних коштів підлягає врахуванню 55 811,08 грн. (55 811,11 грн. 0,03 грн.), а сума неповернутого кредиту становить 27 644,42 грн. (83 455,50 грн. 55 811,08 грн.).

Долучений до договору факторингу витяг з реєстру боржників підтверджує відступлення права вимоги, однак не є самостійною підставою для стягнення суми 42 900,00 грн., зазначеної як тіло кредиту, без перевірки фактично використаних коштів та здійснених відповідачем платежів. Новий кредитор не може набути права на платежі, правові підстави нарахування яких первісним кредитором не доведено.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 27 644,42 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Далі, позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 500 гривень.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи надано договір №43453613 про надання правничої допомоги від 01.04.2026, з додатковою угодою № 2021400966(CARD) від 10.07.2026, акт № 2021400966(CARD) про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 10.07.2026, детальний опис виконаних робіт від 10.07.2026 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Аналізуючи існування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесеним ним витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належним чином, однак, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, стягує зазначені витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 37,66 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1318,19 грн. (3500,00 грн. х 27644,42 грн. / 73 400,45 грн.).

Далі, оплату судового збору у сумі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № СЗ-2532 від 30.07.2026, виконаною 30.07.2026.

У відповідності до приписів статті 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 002,73 грн. (2 662,40 грн. х 27 644,42 грн. / 73 400,45 грн.).

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 3, 5, 10-12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором №2021400966(CARD) від 15.11.2018 у сумі 27 644 (двадцять сім тисяч шістсот сорок чотири) гривні 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 1 318 (одну тисячу триста вісімнадцять) гривень 19 копійок, як компенсацію витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 1 002 (одну тисячу дві) гривні 73 копійки, як компенсацію сплаченого за подання позовної заяви судового збору.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА