Рішення № 140772809, 19.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3679/26

381/4915/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року представницею Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», позивач) з використанням системи «Електронний суд» подано позов до Фастівського міськрайонного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості за кредитним договором у сумі 8 493,04 грн.

За змістом заявлених позовних вимог стверджується про те, що 15.11.2018 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено кредитний договір № 2021400966, продукт POS.

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 24 399,70 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити передбачені договором платежі у визначені договором строки. Позивач зазначає, що відповідач зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

В подальшому відбулась заміна кредитора у кредитному зобов`язанні внаслідок укладення договору факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

Згідно з твердженнями представниці позивача, розмір заборгованості за кредитним договором № 2021400966 від 15.11.2018, продукт POS, становить 8 493,04 грн та включає: заборгованість за тілом кредиту 5 564,25 грн, заборгованість за процентами 0,83 грн, заборгованість за комісією 2 927,96 грн.

Зазначені суми представниця позивача просить стягнути з відповідача у примусовому порядку, а також стягнути понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись зі змістом позову та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставини справи.

Зокрема, судом встановлено, що 15.11.2018 АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2021400966, підписаний сторонами, та додаток № 1 до нього графік платежів.

За умовами пункту 1.1 договору загальний розмір кредиту становить 24 399,70 грн, з яких 24 099,70 грн надаються на придбання товару у продавця, а 300,00 грн на сплату додаткової послуги банку «СМС+Довідка».

Датою остаточного повернення кредиту визначено 15.11.2020. У пункті 1.1 договору передбачено, що якщо дата остаточного повернення кредиту припадає на небанківський день, платіж здійснюється позичальником у наступний за ним банківський день. Згідно з пунктом 1.2 договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована ставка у розмірі 0,01 % річних. Розрахунок здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному місяці та календарному році.

У пункті 1.1 договору щодо комісії за управління кредитом зазначено: щомісячно, у розмірі 0 % від суми кредиту. Також у паспорті споживчого кредиту зазначено щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 0 % від суми кредиту та окрему вартість послуги «СМС+Довідка» 300,00 грн.

Разом із тим у підписаному сторонами додатку № 1 до договору, а також в орієнтовному графіку платежів до паспорта споживчого кредиту передбачено чотири платежі по 731,99 грн у серпнілистопаді 2020 року у графі «інші послуги банку (Додаткові послуги Банку згідно з Тарифами), Плата по кредиту (щомісячна комісія».

Відповідно до пункту 1.4 договору кредит використовується шляхом перерахування коштів на рахунок продавця для придбання товару, а в частині оплати додаткових послуг шляхом відповідного перерахування коштів на їх оплату.

На підтвердження придбання відповідачем товару за рахунок кредитних коштів надано рахунок-фактуру № ФСТ-1030-3656314 від 15.11.2018, фіскальний чек від 15.11.2018 на суму 24 099,70 грн із зазначенням оплати в кредит, видаткову накладну № ФСТ-1030-26798654 від 15.11.2018 та акт приймання-передачі товару/послуг від 15.11.2018. Акт та видаткова накладна містять підпис відповідача про отримання товару.

З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 15.11.2018 по 20.08.2021 вбачається проведення 15.11.2018 операції на суму 300,00 грн з призначенням «Видача доп. послуги СМС за кредитним договором 2021400966», а також подальше надходження коштів для погашення заборгованості та їх зарахування на погашення кредиту і процентів.

Згідно з деталізованим розрахунком станом на 20.08.2021 за договором погашено 18 835,45 грн основного боргу та 2,05 грн процентів. Залишок основного боргу становить 5 564,25 грн. Зазначені суми сплачених коштів узгоджуються з операціями, відображеними у виписці по рахунку. Остання відображена у виписці сплата коштів у рахунок погашення кредиту і процентів проведена 17.03.2020.

У розрахунку зазначено, що загальна заборгованість на 20.08.2021 становить 8 493,04 грн, з яких 5 564,25 грн за тілом кредиту, 0,83 грн за процентами, 2 927,96 грн за комісією за розрахункове обслуговування. Плата за пропуск платежів відсутня. Нарахування процентів відображено також за період після настання визначеної договором дати остаточного повернення кредиту.

20.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 20/08/21, згідно з яким первісний кредитор передає, а фактор приймає права грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників. Відповідно до пункту 6.2.3 договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами договору.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано акт приймання-передачі реєстру боржників № 1 від 20.08.2021, витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021 та платіжне доручення № 1595 від 20.08.2021 про сплату 1 906 673,81 грн за відступлені права вимоги.

У витягу з реєстру боржників зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір № 2021400966(POS) від 15.11.2018 та заборгованість у сумі 8 493,04 грн, яка складається із 5 564,25 грн за тілом кредиту, 0,83 грн за процентами та 2 927,96 грн за комісією.

До матеріалів справи долучено вимогу позивача від 16.03.2026 № 75145 про погашення заборгованості за кредитним договором № 2021400966(POS) у сумі 8 493,04 грн.

За інформацією Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, наданою на запит суду від 05.08.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням встановлених вище обставин суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні правові норми.

Спірні правовідносини сторін урегульовані положеннями ЦК України та Законом України «Про споживче кредитування» у редакціях, чинних на час виникнення відповідних правовідносин.

Згідно з приписами пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з частиною першою статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом частини другої цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наведені правові норми свідчать про те, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, а заміна кредитора може бути здійснена шляхом відступлення права вимоги, зокрема за договором факторингу. При цьому відступлення права вимоги не змінює змісту та обсягу обов`язків боржника.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених правових норм суд приходить до висновку, що ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2021400966 від 15.11.2018, продукт POS. Водночас зазначення певного розміру боргу у реєстрі боржників не звільняє позивача від обов`язку довести правомірність та правильність кожної складової заявленої до стягнення заборгованості.

Для підтвердження розміру заборгованості позивачем надано виписку по рахунку та деталізований розрахунок із відображенням нарахувань і платежів. Суд, надаючи оцінку зазначеним доказам у сукупності з кредитним договором, графіком платежів та документами про придбання товару, приходить до висновку про часткову обґрунтованість розрахунку.

Наявні у справі документи підтверджують укладення кредитного договору, придбання відповідачем товару за кредитні кошти та часткове виконання ним зобов`язання. Залишок основного боргу становить 5 564,25 грн, виходячи з розрахунку: 24 399,70 грн 18 835,45 грн. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо заявлених процентів у сумі 0,83 грн, суд враховує визначений сторонами строк кредитування та умову про перенесення платежу на наступний банківський день.

Відповідно до частини п`ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Визначена договором дата остаточного повернення кредиту 15.11.2020 припала на неділю. З урахуванням пункту 1.1 договору та частини п`ятої статті 254 ЦК України останнім днем виконання зобов`язання є 16.11.2020. Саме до цієї дати включно можуть нараховуватися договірні проценти за правомірне користування кредитом.

З деталізованого розрахунку вбачається, що після врахування сплачених процентів у сумі 2,05 грн заборгованість за процентами на 15.11.2020 становила 0,39 грн. За 16.11.2020 у розрахунку відображено додаткове нарахування 0,01 грн, у зв`язку з чим на кінець строку кредитування заборгованість становить 0,40 грн. Решту 0,43 грн нараховано за період з 17.11.2020 по 20.08.2021.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 розмежовано проценти за правомірне користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України та проценти як наслідок порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України. Після закінчення строку кредитування проценти за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України не нараховуються. Якщо договір передбачає нарахування процентів після закінчення строку кредитування, необхідно встановити, чи погодили сторони їх як міру відповідальності за порушення зобов`язання.

У пункті 1.2 договору ставка 0,01 % річних визначена саме для нарахування процентів за користування кредитом. Наявності погодженої сторонами умови про застосування цієї ставки як розміру відповідальності за прострочення позивач не довів. Вимог про стягнення процентів та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України позивач не заявляв. Тому підстави для стягнення договірних процентів, нарахованих після 16.11.2020, відсутні.

Отже, вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню у сумі 0,40 грн. У стягненні решти процентів у сумі 0,43 грн належить відмовити.

Разом із тим суд не погоджується з наявністю підстав для стягнення комісії у сумі 2 927,96 грн.

Умови пункту 1.1 кредитного договору та паспорта споживчого кредиту визначають щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 0 %. Натомість у графіку платежів зазначено чотири платежі по 731,99 грн за інші послуги банку без визначення конкретного переліку таких послуг. У розрахунку заборгованості ці платежі позначено як комісію за розрахункове обслуговування.

Суд враховує, що графік платежів підписаний відповідачем та є додатком до договору. Проте зазначення у ньому сум у графі «інші послуги банку» не усуває суперечності з прямо визначеною у договорі нульовою ставкою комісії та не дозволяє встановити, за які саме послуги нараховано заявлену до стягнення комісію за розрахункове обслуговування.

Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час укладення договору, нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Оскільки редакція договору запропонована банком, саме кредитодавець несе ризик нечітких та суперечливих формулювань умов договору.

За змістом частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час укладення договору, інформація про стан заборгованості та її погашення на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, надається безоплатно. Частиною п`ятою статті 12 цього Закону визначено нікчемність умов договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зазначено про нікчемність умов договору про споживчий кредит щодо оплати інформації про стан кредитної заборгованості, яка за законом повинна надаватися споживачу безоплатно. Отже, для висновку про правомірність конкретної комісії належить з`ясувати зміст послуг, за які вона встановлена.

Позивачем не надано погодженого сторонами переліку послуг, за які нараховано 2 927,96 грн комісії, не доведено надання відповідних платних послуг та не пояснено розбіжностей між договором, графіком і розрахунком. Сам по собі розрахунок банку та включення суми комісії до реєстру боржників цих обставин не підтверджують.

Таким чином, позивач не довів існування у відповідача обов`язку сплатити заявлену комісію за розрахункове обслуговування у сумі 2 927,96 грн. У задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 76-80 ЦПК України суд встановлює обставини справи на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів. Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 5 564,65 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 5 564,25 грн та процентів у межах строку кредитування у сумі 0,40 грн. У решті позовних вимог про стягнення заборгованості слід відмовити.

Далі, позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 500 гривень.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги № 43453613 від 01.04.2026, додаткову угоду № 2021400966(POS) від 10.07.2026, акт про надання послуг та підтвердження факту надання правової допомоги №2021400966(POS) від 10.07.2026, детальний опис виконаних робіт від 10.07.2026, ордер адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та платіжну інструкцію №1137 від 31.07.2026.

Аналізуючи існування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесеним ним витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належним чином, однак, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, стягує зазначені витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, зазначені витрати підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2 293,20 грн. (3 500,00 грн х 5 564,65 грн / 8 493,04 грн).

Далі, оплату судового збору у сумі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № СЗ-2531 від 30.07.2026.

У відповідності до приписів статті 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 744,41 грн. (2 662,40 грн. х 5 564,65 грн. / 8 493,04 грн).

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 3, 5, 10-12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, заборгованість за кредитним договором № 2021400966 від 15.11.2018, продукт POS, у сумі 5 564 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) гривні 65 копійок, з яких 5 564,25 грн заборгованість за тілом кредиту, 0,40 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 2 293 (дві тисячі двісті дев`яносто три) гривні 20 копійок, як компенсацію витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 1 744 (одну тисячу сімсот сорок чотири) гривні 41 копійку, як компенсацію сплаченого за подання позовної заяви судового збору.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА