Рішення № 140772511, 19.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19168/25

Провадження № 2/369/6828/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства комерційним банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

до суду звернулося Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 120 210,32 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 травня 2020 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Того ж дня відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт споживчого кредиту. За умовами укладеного договору відповідачу відкрито відновлювану кредитну лінію з максимальним розміром кредитного ліміту до 300 000,00 грн та надано кредитну картку «Visa Signature». Строк кредитування становить 12 місяців із можливістю пролонгації, процентна ставка за користування кредитними коштами 37,2 % річних. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався щомісячно здійснювати мінімальний обов`язковий платіж у розмірі 5 % від суми заборгованості, але не менше 100,00 грн, а в разі прострочення, починаючи з другого місяця, 10 % від суми заборгованості, але не менше 100,00 грн. Крім того, позивач зазначає, що умовами договору передбачено сплату процентів від суми неповернутого у встановлений строк кредиту в розмірі 60 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Позивач вказує, що заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг підписана відповідачем власноруч на планшеті із застосуванням цифрового власноручного підпису відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України. На виконання умов кредитного договору банк відкрив відповідачу картковий рахунок, установив кредитний ліміт та надав можливість користуватися кредитними коштами. Відповідач отримав кредитну картку «Visa Signature», а надалі йому видавалися інші кредитні картки цього типу. За твердженням позивача, відповідач користувався встановленим кредитним лімітом, здійснював операції за картковим рахунком, частково повертав використані кредитні кошти та сплачував проценти, що підтверджується випискою за рахунком. Водночас відповідач належним чином не виконував узяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість. Позивач зазначає, що відповідно до пункту 2.1.1.3.5 договору сторони погодили зміну строку повернення кредиту в разі порушення позичальником зобов`язань щодо погашення заборгованості протягом 180 днів. За таких обставин строком повернення кредиту визначається 180-й день із моменту порушення зобов`язання, після чого позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити передбачені договором платежі. Крім того, за твердженням банку, починаючи зі 181-го дня прострочення умовами договору передбачено нарахування процентів на прострочену суму заборгованості відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 30 вересня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 14 травня 2020 року становить 120 210,32 грн, з яких 99 184,16 грн заборгованість за тілом кредиту та 21 026,16 грн заборгованість за простроченими процентами. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення статей 509, 525, 526, 527, 530, 610, 629, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, а позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити передбачені договором проценти. Посилаючись на викладені обставини та зазначені норми законодавства, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 травня 2020 року в загальному розмірі 120 210,32 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 99 184,16 грн та заборгованості за простроченими процентами в розмірі 21 026,16 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.10.2025 року справа була прийнята до провадження, призначене судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 14 травня 2020 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Того ж дня відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до умов укладеного договору відповідачу відкрито відновлювану кредитну лінію з максимальним розміром кредитного ліміту до 300 000,00 грн, строком кредитування 12 місяців із можливістю пролонгації, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 37,2 % річних.

За умовами договору відповідач зобов`язався здійснювати щомісячне погашення заборгованості шляхом внесення мінімального обов`язкового платежу в розмірі 5 % від суми заборгованості, але не менше 100,00 грн, а в разі прострочення, починаючи з другого місяця, 10 % від суми заборгованості, але не менше 100,00 грн.

На підтвердження укладення кредитного договору, погодження його умов та виникнення між сторонами кредитних правовідносин позивачем подано копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 14 травня 2020 року, паспорт споживчого кредиту, виписку за рахунком відповідача та розрахунок заборгованості.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Щодо форми укладення кредитного договору суд зазначає таке.

Із матеріалів справи вбачається, що заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 14 травня 2020 року відповідач підписав на планшеті із застосуванням цифрового власноручного підпису.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний його стороною (сторонами).

Порядок застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України врегульовано Положенням про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151.

Отже, використання цифрового власноручного підпису під час укладення договору банківського обслуговування саме по собі не свідчить про недотримання письмової форми правочину.

Оцінивши надані позивачем документи в їх сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі укладеного 14 травня 2020 року кредитного договору.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відкрило відповідачу картковий рахунок, надало кредитну картку «Visa Signature» та встановило кредитний ліміт, у межах якого відповідач отримав можливість користуватися кредитними коштами.

Із виписки за рахунком убачається, що відповідач здійснював операції з використанням кредитних коштів, частково погашав заборгованість та сплачував проценти за користування кредитом.

Таким чином, надана банком виписка за рахунком підтверджує фактичне користування відповідачем кредитними коштами та виконання позивачем зобов`язань щодо їх надання.

Натомість відповідач належним чином не виконував узятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати процентів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 30 вересня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 14 травня 2020 року становить 120 210,32 грн, з яких 99 184,16 грн заборгованість за тілом кредиту та 21026,16 грн заборгованість за простроченими процентами.

Щодо строку повернення кредиту та нарахування процентів суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2.1.1.3.5 кредитного договору сторони погодили, що в разі порушення позичальником зобов`язань із погашення заборгованості протягом 180 днів строком повернення кредиту є 180-й день із моменту виникнення відповідного порушення.

Таким чином, умовами договору передбачено настання строку виконання зобов`язання щодо повернення кредиту в повному обсязі за наявності визначених договором обставин.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо погашення кредитної заборгованості суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення неповернутої суми кредиту в розмірі 99 184,16 грн.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості за простроченими процентами в розмірі 21 026,16 грн суд враховує, що умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 37,2 % річних, а також визначено окремий розмір процентів від суми неповернутого у встановлений строк кредиту відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас суд враховує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту. Після настання строку виконання грошового зобов`язання права та інтереси кредитодавця охороняються положеннями статті 625 Цивільного кодексу України.

При цьому пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про стягнення процентів суд виходить із необхідності розмежування договірних процентів за правомірне користування кредитом та процентів, які нараховуються як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дослідивши розрахунок заборгованості, виписку за рахунком та погоджені сторонами умови кредитування, суд установив, що заявлена позивачем заборгованість за процентами в розмірі 21 026,16 грн нарахована за користування кредитними коштами в межах строку, протягом якого кредитодавець мав право нараховувати договірні проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 21 026,16 грн.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання та використання відповідачем кредитних коштів, неналежного виконання ним зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів підтверджений належними та допустимими доказами.

Надані позивачем документи узгоджуються між собою та підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі.

Належних та допустимих доказів погашення заборгованості або обставин, які спростовують наданий позивачем розрахунок, відповідачем суду не подано.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Отже, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 травня 2020 року в загальному розмірі 120 210,32 грн, з яких 99 184,16 грн заборгованість за тілом кредиту та 21 026,16 грн заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.

Таким чином, позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 120 210,32 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 травня 2020 року в розмірі 120 210 (сто двадцять тисяч двісті десять) гривень 32 копійки, з яких 99184 (дев`яносто дев`ять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 16 копійок заборгованість за тілом кредиту, 21 026 (двадцять одна тисяча двадцять шість) гривень 16 копійок заборгованість за процентами, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Лапченко О.М.

19.10.2026 року