Рішення № 140770032, 02.10.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/305/26

провадження №2/165/546/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду Волинської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

30.01.2026 ТзОВ "Споживчий центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 30.08.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 30.08.2023-100003415. Відповідно до умов кредитного договору № 30.08.2023-100003415 від 30.08.2023 року позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1.Дата надання/видачі кредиту 30.08.2023; 2. Сума Кредиту: 6000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 70 днів з дати його надання. 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 07.11.2023. 5. Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі "черговий період"). 6. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У Позичальника та Кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. 7. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. 9. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія") 15% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Відповідно до п. 3.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Як зазначено в п. 3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.

Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5354-32XX XXXX-0095.

Представник позивача вказує, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, та відповідно до Договору від 30.08.2023 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 6000 грн., ОСОБА_1 30.08.2023 отримав кредитні кошти у розмірі 6000 грн, натомість відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 12359.85 грн., що складається з: Тіла кредиту - 6000 грн. Процентів - 5459.85 грн. Комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 900 грн.

Ураховуючи вищенаведене просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 30.08.2023-100003415 від 30.08.2023 у розмірі 12359,85 гривень, а також понесені ними судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 12.02.2026 року було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Гіль Ю.П. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. У поданому, 09.03.2026, відзиві, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити. Вказує, що відповідач ніколи не укладала договорів з ТОВ «Споживчий центр» та не реєструвалась на сайті https://sgrohi.com.ua, а отже не могла прийняти пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), оскільки відповідно до п.2.2.1. даної пропозиції, вона розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця. Зазначає, що інформація про місце роботи у ПАТ "Приватбанк", зазначена в Додатку до анкети позичальника, не відповідає дійсності, оскільки відповідач ніколи не працювала у вказаній фінансовій установі, що підтверджуєя відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 (додається). Крім того вказує, що 30.08.2023 року, невідомі особи, використовуючи персональні дані ОСОБА_1 , всупереч її волі та відому, використовуючи її персональні дані, дистанційно оформили кредити на загальну суму 82000 грн. на її ім`я, хоча відповідач на цей момент перебувала у Республіці Польща. ЇЇ мати ОСОБА_2 ,31.08.2023 звернулась до поліції із заявою про кримінальне правопорушення. За вказаним фактом СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області. 01.09.2023 року було внесено відомості до ЄРДР №12023030520000777 за ч.4 чт.190 КК України. У розділі «Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» зазначено, що 30 серпня 2023 року, невідома особа, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_1 , використовуючи її персональні дані, всупереч її волі та відому, уклала від її імені з ТОВ «Лінеура Україна» договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту на суму 10000 гривень на термін 360 днів з відсотковою ставкою 30341,06 %. Як було встановлено слідством, 30.08.2023 року, на момент перебування відповідача в республіці Польща, на її мобільний телефон зателефонувала невідома особа, котра представилась представником компанії телефонного зв`язку «Лайфселл», і повідомила, що для покращення телефонного зв`язку за межами України їй потрібно підтвердити операцію по оновленню послуг «Лайфселл», для чого необхідно надати код підтвердження, який надійде СМС-повідомленням, що вона і зробила, після чого її телефонну картку було заблоковано та в автоматичному порядку видалено усі повідомлення та телефонні дзвінки, які попередньо надхожили з неї, внаслідок чого відповідач вимушена була змінити номер свого моювльного телефону. Кредитні кошти на підставі договору з ТОВ «Лінеура Україна», якого відповідачка не укладала, поступили на її рахунок та зловмисник не зміг ними скористатись, у зв`язку з чим відповідач повернула гроші компанії та розірвала кредитний договір. Враховуючи наведеніт обставини, старшим слідчим СВ відділення поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області майором поліції Степасюком С.Л., 29.11.2023 року прийнято постанову про закриття кримінального провадження. Як вбачається із спірного Кредитного договору з ТОВ «Споживчий центр», він також був укладений 30.08.2023 року, коли відповідач перебувала за кордоном та не мала доступу до власної телефонної карти, що, на думку представника відповідача, свідчить про те, що Дроздова С.С. не могла укласти Кредитний договір із ТОВ «Споживчий центр», оскільки не мала змоги отримати одноразовий ідентифікатор, який надсилався на мобільний номер НОМЕР_1 . Вважає, що сам по собі факт введення SMS-коду не є безумовним доказом укладення договору. Наголошує, що з тексту заявки кредитного договору № 30.08.2023-100003415 вбачається, що його підписано одноразовим ідентифікатором Т642, проте жодного доказу того, що цей ідентифікатор отримала ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Також зазначає, що на підтвердження здійснення переказу кредитних коштів відповідачу, позивач надав квитанцію сервісу LIQPAY, яка не відповідає вимогам первинного документа. У цій квитанції назва платника зазначено «Швидкий кредит», а не ТОВ «Споживчий центр» та відсутня інформація про отримувача коштів, зазначено лише найменування платіжної системи MASTERCARD, та номер платіжного інструменту 535432*95. Вважає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт переказу коштів від ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , а наданий позивачем розрахунок заборгованості, не є борговим документом та належним доказом, що доводить факт отримання кредиту. На думку відповідача, позивач не довів належними доказами наявності у ОСОБА_1 заборгованості за вказаним договором кредиту у розмірі, зазначеному у довідці ТОВ «Споживчий центр».

Крім того, зазначив, що на підтвердження видачі кредиту позивачем надано лише квитанцію LiqPay, яка не містить відомостей, які б дозволяли однозначно встановити, що грошові кошти були зараховані на банківський рахунок або платіжну картку, що належить відповідачу. В кредитному договорі зазначено лише маскований номер платіжної картки, що не дає можливості ідентифікувати її власника. Згідно з листом АТ «УКРСИББАНК», наданим на виконання ухвали суду, за РНОКПП НОМЕР_2 відомості про клієнта в облікових системах банку відсутні. Також банк повідомив про неможливість встановлення власника платіжної картки із зазначеним у матеріалах справи маскованим номером, оскільки за такими реквізитами виявлено значну кількість збігів.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що стороною позивача (Кредитодавця) документи, які складають кредитний договір підписувались електронним підписом.Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його було використано відповідачем для підписання Кредитного договору. Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Відтак, вважає, що відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Стверджує, що вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу Liqpay. Згідно з договором про надання послуг еквайрингу, порядок здійснення платіжної оперіації відбувався за умови надання Позивачем платіжного доручення через виклики програмного інтерфейсу АРІ ПриватБанку щодо здійснення таких операцій. Відповідні платіжні доручення не є платіжними інструкціями в розумінні закону України Про платіжні послуги. Вважає, що позивач надав на підтвердження переказу коштів квитанцію LiqPay, яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», що містить усі відомості стосовно платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Також наголосив, що Пунктом 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_3 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Пунктом 22 Постанови Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 N 705 (яка була чинна на момент укладення зазначеного кредитного договору) передбачено, що торговець зобов`язаний не копіювати електронного платіжного засобу чи його реквізитів та не вносити повного номера електронного платіжного засобу до облікових книг та/або до електронних баз даних комп`ютерних програм торговця тощо. Ті ж самі положення передбачені пунктом 64 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» від 29.07.2022 № 164 передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити. Таким чином, відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

Ствердив, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам.

Вказує, що TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Сторона позивача вважає безпідставними доводи відзиву про ненадання позивачем виписки по рахунку, як первинного бухгалтерського документу,о скільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору, відповідач не заявляв.

Також зазначив, що відповідачем під час укладення кредитного договору було проведено ідентифікацію через систему BankID. Позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача, шляхом отримання відповідних даних, перелік яких визначено в електронній анкеті cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку.

Зазначає, що жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечив щодо ухвалення заочного рішення

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 30.08.2023 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором ЕТ642 підписала пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (далі - Пропозиція), заявку кредитного договору №30.08.2023-100003415 (кредитної лінії) та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №30.08.2023-100003415.

Відповідно до п. 2.1 Пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Пропозиції, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформований на сайті кредитодавця, та підписана позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до п. 3.1 Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 3.3 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Відповідно до п. 4.1 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту банківський рахунок споживача НОМЕР_4 .

Пунктом 4.4 Пропозиції, сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення кредиту позичальник у день його повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового часткового повернення кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п. 10.1 Пропозиції, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодацем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовом ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.

30.08.2023 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т642 підписала Заявку кредитного договору №30.08.2023-100003415 (кредитної лінії).

Згідно з заявкою кредитодавець, відповідно до умов договору №30.08.2023-100003415 від 30.08.2023 надає позичальнику кредит у сумі 6000 грн. Строк, на який надається кредит становить 70 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 07.11.2023.

ТОВ «Споживчий центр» зазначає, що процента ставка - фіксована незміна процентна у розмірі 1,3 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

За допомогою системи ІPay за кредитним договором №30.08.2023-100003415 від 30.08.2023 на карту/рахунок НОМЕР_5 перераховано кошти в розмірі 6000 гривень (а.с.21).

Відповідно до інформації отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача (а.с.20, зворот), що позичальник є ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості по кредитному договору №30.08.2023-100003415 від 30.08.2023 (а.с.29) заборгованість ОСОБА_1 становить 12359,87 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5459,87 грн. проценти, 900 грн комісії за надання кредиту.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Споживчий центр») за Кредитним договором №30.08.2023-100003415 від 30.08.2023, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом на підставі досліджених у справі доказів встановлено, що 30.08.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №30.08.2023-100003415, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора Т642. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 6000 грн, який вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ним визначених у кредитному договорі умовах строк кредитування 70 днів.

Позивачем, було надано докази про перерахування відповідачу кредитних коштів, на картковий рахунок відповідача.

Відповідачем під час укладення кредитного договору було проведено ідентифікацію через систему BankID (а.с.20, зворот).

Відповідно до пунктів 22-25 Положення про Систему BankID Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.03.2020 № 32 (далі- Положення) користувач для отримання послуги на порталі послуг із використанням Системи BankID Національного банку має обрати Систему BankID Національного банку як спосіб електронної дистанційної ідентифікації та/або верифікації. Система BankID Національного банку після вибору користувачем Системи BankID Національного банку як способу електронної дистанційної ідентифікації та/ або верифікації спрямовує його на центральний вузол Системи BankID Національного банку, на якому користувач має обрати абонента-ідентифікатора. Система BankID Національного банку після вибору користувачем абонента ідентифікатора перенаправляє його на сторінку сервісу автентифікації обраного абонента-ідентифікатора проходження користувачем багатофакторної для автентифікації. Абонент-ідентифікатор після успішного проходження користувачем багатофакторної автентифікації формує ЕПІ з даними користувача, запит на які надійшли в ЕЗІ.

Відтак, позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку. Відповідно до пунктів 60-62 Розділу VIII «Вимоги до автентифікації» Положення про Систему BankID Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 17.03.2020 № 32 (у редакції постанови Правління Національного банку України 01.09.2023 № 105) абоненти ідентифікатори зобов`язані забезпечити захист конфіденційності даних користувача, що використовуються для його автентифікації. Успішне проходження процедури багатофакторної автентифікації користувачем є обов`язковою умовою для передавання його даних абоненту.

Відповідно до пункту 4.1. Правил надання споживчих кредитів - для перевірки відповідності Заявника умовам, які містяться у цих правилах, та отримання оферти (пропозиції) укласти Договір (взяти на себе права та обов`язки, передбачені Кредитним Договором та Правилами) Заявник заповнює Заявку на Сайті Кредитодавця, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові. Заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які відмічені у Заявці, що необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про можливість надання Кредиту (направлення Оферти).

У разі використання електронної автентифікації Заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговується (BANK ID), заявник зобов`язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність/достовірність. До суду було надано електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору, підписані одноразовим ідентифікатором, які містить номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що електронний платіжний засіб відповідач зазначав самостійно в системі, інша інформація щодо рахунку відповідача у позивача відсутня, оскільки зазначена інформація є банківською таємницею, якою володіє виключно Банк-емітент картки.

При цьому суд не бере до уваги, наданий відповідачем витяг з ЄРДР та постанову про закриття кримінального провадження, оскільки зазначені відповідачем обставини щодо шахрайських дій у вказаному кримінальному провадженні стосуються укладення кредитного договору з ТОВ "Лінеура Україна", а не з кредитором - ТОВ «Споживчий центр», який є позивачем у справі.

З повідомлення АТ «УкрСиббанк» від 30.06.2026 (а.с.100), на яку посилається представник відповідача, заперечуючи позовні вимоги, вбачається, що в облікових системах цього Банку Дроздова С.С. не знайдена. (а.с.86).

Вказана інформація немає стосунку до справи, оскільки банком-емітентом в даному випадку був АТ «Акцент-Банк», а не АТ «УкрСиббанк» що підтверджується інформацією з центрального вузла системи BankІD НБУ.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що подані представником відповідача докази, жодним чином не спростовують доводів представника ТзОВ "Споживчий центр", наведених у позові та підтверджених належними доказами.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає заборгованість за кредитним договором №30.08.2023-100003415 від 30.08.2023 у розмірі 12359,85 грн, з яких 6000 грн.- основний борг, 5459,85 грн. - проценти та 900 грн. комісії з надання крдиту.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми, яка не спростована стороною відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 268, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 546,549, 610, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №30.08.2023-100003415 від 30.08.2023 у розмірі 12359 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 85 коп., з яких: 6000 гривень основний борг, 5459,85 грн проценти, 900 грн комісії з надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук