Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 161/16700/26
Провадження № 2/161/7901/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
19 жовтня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» через свого представника Таранущенко Катерину Василівну звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 15.12.2020-100005330, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 14 днів.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на банківську платіжну картку, зазначену ним при укладенні договору.
09 жовтня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № CЦ-091024-14, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 15.12.2020-100005330 від 15 грудня 2020 року.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач зазначає, що станом на 05 серпня 2026 року заборгованість за кредитним договором становить 23639,60 грн, з яких: 7639,60 грн заборгованість за тілом кредиту; 16000,00 грн заборгованість за процентами.
У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 23639,60 грн, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16 вересня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ «Укрексімбанк»
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив. Судова кореспонденція направлялася відповідачу за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду неврученим з відповідною відміткою підприємства поштового зв`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, а позивач проти заочного вирішення справи не заперечував, суд дійшов висновку про наявність передбачених ст. 280 ЦПК України підстав для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 15 грудня 2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №15.12.2020-100005330, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 14 днів.
Відповідач зобов`язався повернути кредит до 28 грудня 2020 року та сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2% за кожен день користування коштами (процентна ставка «Економ», що застосовується в межах первинного або пролонгованого строку користування кредитом), а також проценти у розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом (процентна ставка «Стандарт», що застосовується після закінчення або в період після закінчення первинного та/або пролонгованого строку користування кредитом).
Умовами договору передбачено, що позичальник мала право продовжити строк користування кредитом шляхом сплати нарахованих процентів за попередній строк користування кредитом. Кількість пролонгацій не обмежувалася, однак право на пролонгацію припинялося після досягнення максимального розміру процентів, визначеного заявкою. При цьому загальна сума процентів за договором (за ставками «Економ» та «Стандарт») не могла перевищувати 16000,00 грн, після досягнення якої подальше нарахування процентів припинялося.
Заявка на отримання кредиту підписана позичальником ОСОБА_1 факсимільним підписом та із застосуванням одноразовим ідентифікаторм (код з смс-повідомлення) «D792».
Окрім того, отримання кредитних коштів також підтверджується листом та випискою по рахунку наданою АТ «Укрексімбанк». Відповідно до листа АТ «Укрексімбанк» від 23.09.2026, карта № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .. Згідно виписки за договором №б/н на карту № НОМЕР_1 15.12.2020 року було здійснено поповнення картки на суму 8000,00 грн.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором усього нараховано 23639,60 грн, з яких 7639,60 грн заборгованість за тілом кредиту; 16000,00 грн заборгованість за процентами.
09.10.2024 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № CЦ-091024-14, згідно з яким ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому ТОВ «Споживчий Центр».
Встановленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникли з кредитного договору та регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628, 638 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, і вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.
За таких обставин вимога про стягнення 7639,60 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 16000,00 грн. заборгованості за відсотками є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем понесено витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 205,38 грн.
Отже, позов ТОВ «Новий Колектор» підлягає задоволенню в повному обсязі, а з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 15.12.2020-100005330 від 15.12.2020 року у загальному розмірі 23639,60 грн, з яких: 7639,60 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 16000,00 грн заборгованість за процентами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3720480132 від 04.08.2026 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 205,38 грн. витрати, понесені позивачем внаслідок направлення позовної заяви з додатками відповідачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263265, 280 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 15.12.2020-100005330 від 15.12.2020 року у загальному розмірі 23639 (двадцять три тисячі шістсот тридцять дев`ять) гривень 60 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7639 (сім тисяч шістсот тридцять дев`ять) гривень 60 копійок та заборгованості за процентами у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 205 (двісті п`ять) гривень 38 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 601.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту заочного рішення 20 жовтня 2026 року
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур
Судове рішення № 140769957, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/16700/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: