Ухвала суду № 140769543, 20.10.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Рядок статзвіту № 26

Справа № 158/4187/26

Провадження № 2/0158/1803/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 жовтня 2026 року м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Корецька В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Разом із позовною заявою позивачем ОСОБА_1 до суду подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що її майновий стан не дає змоги сплатити судовий збір, оскільки вона ніде не працює, на її утриманні перебувають неповнолітні діти. Таким чином, необхідність сплати судового збору поставить її у вкрай тяжке фінансове становище.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши підстави заявленого клопотання, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій.

Крім того, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Разом з тим, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначені ОСОБА_1 у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої позовної заяви судовим збором.

Наведені позивачем доводи не дають достатніх підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання позовної заяви, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Крім того, суддя роз`яснює позивачу, що вона не позбавлена права звернутися до суду з клопотанням про зменшення розміру судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати з наведенням відповідних мотивів та наданням доказів.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 27.05.2024 року у справі № 369/18252/21 (провадження № 61-6850ск24).

Отже, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання вказаної позовної заяви.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», встановлено, що прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становить 3328 грн.

Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.

(Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Волин.обл./м.Ківерці 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача - Казначейство України(ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA728999980313141206000003536).

Крім того, всупереч вимогам п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки, а саме: сплатити судовий збір та надати документ, який підтверджує його сплату, а також підтвердити факт не подання іншого позову до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136, 175, 177, 185, 260-261 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька