Рішення № 140769463, 20.10.2026, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1141/26

Провадження № 2/689/778/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 жовтня 2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Соловйова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цмикайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

до ОСОБА_1

про стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 167801,29 грн.. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок загального захворювання з 03.01.2019 р. 30.11.2024 р.. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на період дії воєнного стану відповідачу продовжено виплату пенсії по інвалідності з 01.12.2024 р. у раніше встановленому розмірі. Однак, згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 14.08.2025 р. №ЦО 8376 «Центру оцінювання функціонального стану особи» Державної установи «Український державний науково - дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України», відповідача не визнано особою з інвалідністю з 03.01.2019 р.. Враховуючи, що за період з 03.01.2019 р. по 31.12.2024 р. виплата пенсії відповідачу проведена по третій групі інвалідності, тому за цей період утворилась переплата пенсії в розмірі 167805,42 грн.. 10.01.2025 р. кошти в сумі 4,13 грн повернуто банківською установою на рахунок Пенсійного фонду України. Залишок переплати складає 167801,29 грн.. Правовою підставою позову визначає ст. ст. 22, 1166 ЦК України.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з аналогічних мотивів. У відповіді на відзив зазначив, що відповідач був не визнаний особою з інвалідністю з 03.01.2019 р., володів інформацією про це, однак не скористався правом на оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, чим фактично погодився з даним рішенням.

Відповідач в судове засідання не з`являвся. Представник відповідача проти позову заперечував, подав відзив в якому зіслався на відсутність у спірних відносинах ознак делікту, як-от вини відповідача та причинового зв`язку між його поведінкою та завданою шкодою. Посилається на відсутність доказів зловживання зі сторони відповідача, його недобросовісності чи подання ним до територіального органу Пенсійного фонду України завідомо неправдивих документів, які слугували підставою для призначення та виплати пенсії. Згодом подав заяву про розгляд справи без його участі.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок загального захворювання з 03.01.2019 р.. Право відповідача - ОСОБА_1 , на отримання пенсії по інвалідності за період з 03.01.2019 р. по 01.12.2024 р. підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії АВ №0038723 від 13.02.2019 р., випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ № 129765 від 10.05.2023 р., випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ № 923298 від 26.11.2024 р.. Зазначені висновки не оскаржувались, недійсними не визнавались, доказів внесення відомостей до ЄРДР щодо ймовірного кримінального правопорушення, пов`язаного з їх видачею суду не надано.

Позивач зазначає, що за період з 03.01.2019 р. по 31.12.2024 р. виплата пенсії відповідачу проведена по третій групі інвалідності, тому за період з 03.01.2019 р. (дати встановлення інвалідності) по 31.12.2024 р. (дата, по яку фактично виплачувалась пенсія) утворилась переплата пенсії в розмірі 167805,42 грн. 10.01.2025 р. кошти в сумі 4,13 грн повернуто банківською установою на рахунок Пенсійного фонду України. Залишок переплати складає 167801,29 грн.. Зазначене підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 17.06.2026 р. та відповідачем не заперечувалось.

Рішенням експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи, що надсилається до територіальних органів ПФУ від 14.08.2025 р. №ЦО8376 ОСОБА_1 було не визнано особою з інвалідністю з 03.01.2019 р. (п. 6), що підтверджується витягом. При цьому, у п. 12 витягу з рішення зазначено, що ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю з 17.03.2022 р.. Рішення приймалось за відсутності ОСОБА_1 та без його огляду, що не заперечувалось сторонами. Рішення відповідачем не оскаржувалось.

Управлінням Пенсійного фонду України було направлено лист від 17.11.20925 р. про розмір, причину утворення переплати та необхідність повернення надміру отриманих коштів у добровільному порядку, проте станом на дату звернення до суду кошти в добровільному порядку не відшкодовано.

Позивач просить стягнути ці кошти як майнову шкоду на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 р. пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого ст. 32 Закону. Відповідно до ст. 31 Закону група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб. Застрахована особа має право у встановленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи та результати оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до п. 51 Постанови КМУ від 15.11.2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: за результатами моніторингу оцінювання. Робоча група з моніторингу здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону; формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями. За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Таким чином, процедура моніторингу є внутрішнім механізмом контролю за законністю рішень МСЕК та експертних команд на регіональному рівні.

При цьому, відповідно до п. 40 цієї постанови, у разі проведення оцінювання особи, якій раніше було встановлено інвалідність, у рішенні експертної команди датою встановлення інвалідності зазначається дата, до якої було встановлено інвалідність за результатами останньої експертизи, але не більше ніж за три роки, при цьому в разі прийняття рішення про зміну (невстановлення) групи інвалідності датою зміни (невстановлення) групи інвалідності вважається дата прийняття рішення експертною командою.

Положення цієї постанови КМУ не містять норм, які б надавали можливість встановлювати зворотню дію рішень експертних команд чи ЦОФ. Загальний принцип недопустимості таких дій встановлений у ст. 58 Конституції України.

Згідно із ч. ч. 1. 2 ст. 1166 ЦК України, на яку посилається позивач, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відтак, застосування цих положень вимагає доведення позивачем складу цивільного деліктного правопорушення: протиправна поведінка заподіювача шкоди, вина, наявність самої шкоди та причино вий зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та самою шкодою.

Такі обставини не доведені. Жодних доказів протиправності поведінки відповідача, його вини у встановленні йому групи інвалідності та, відповідно, причинового зв`язку суду не надано.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню навіть безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно із ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 р. (у редакції постанови правління ПФУ №25-3 від 25.11.2014 р.), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №374/7695 від 15.05.2003 р.. Згідно з п. 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас доказів фактів зловживання з боку відповідача, його недобросовісності чи подання ним до територіального органу ПФУ завідомо неправдивих документів, які слугували підставою для призначення та виплати пенсії суду не надано. Виписки з актів огляду МСЕК АВ №0038723 від 13.02.2019 р., 12 ААГ №129765 від 10.05.2023 р., 12 ААГ №923298 від 26.11.2024 р. у вказаний період не втрачали чинності. Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 22, ст. ст. 256, 257, 261, 1166, ЦК України, ст. ст. 3, 19, 27, 88, 118, 119, 122 ЦПК України, ст. ст. 30, 31, 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Соловйов