Рішення № 140769436, 20.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1023/26

Провадження № 2/156/730/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/1023/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00366 від 31.01.2020 року, що становить 25 423,61 грн та судовий збір.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було підписано Договір про надання фінансового кредиту № НВ16-00366. Відповідно до умов Договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у розмірі 8 246,00 грн строком на 24 періоди по 30 днів, а саме з 31.01.2020 року по 20.01.2022 року, зі сплатою плати за користування кредитними коштами у розмірі 12% від суми наданого кредиту за кожен місяць користування (144,00% річних). ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало повністю, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі 8 246,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером № б/н від 31.01.2020 року.

09.09.2022 року між ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» та ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 1-09Ф, відповідно до умов якого ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» набуло право вимоги заборгованості за Кредитним договором № НВ16-00366 від 31.01.2020 року, укладеним із ОСОБА_1 , що підтверджується Реєстром прав вимоги № 1 від 09.09.2022 року та Актом прийому-передачі Документів від 26.09.2022 року.

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконала, кошти на погашення заборгованості протягом строку кредитування та після його закінчення не вносила, у зв`язку з чим станом на 20.07.2026 року утворилася заборгованість за Договором № НВ16-00366 від 31.01.2020 року в розмірі 25 423,61 грн, що складається з: простроченої суми заборгованості за кредитом 8 246,00 грн та простроченої суми заборгованості за процентами 17 177,61 грн. З урахуванням вищенаведеного позивач просить позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

11.09.2026 представник позивача подав заяву, у якій просив про стягнення з відповідача 7 100,00 грн судових витрат за надання правничої допомоги.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 26.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідачка отримала 01.09.2026 особисто (а.с.79).

Відповідачка у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заперечень чи клопотань до суду від неї не надходило.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 31.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено та підписано Договір про надання фінансового кредиту № НВ16-00366.

Відповідно до п. 1.4, п. 1.5, п. 1.6 Договору кредитодавець надав позичальникові кредит у розмірі 8 246,00 гривень строком на 24 періоди по 30 днів, а саме з 31 січня 2020 року по 20 січня 2022 року. Днем кінцевого повернення кредиту є 20 січня 2022 року. За користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору плату в розмірі 12% від суми наданого кредиту за кожен місяць користування, що відповідає річній процентній ставці 144,00% річних.

Згідно з п. 1.7, п. 1.8 Договору повернення отриманих кредитних коштів та нарахованих процентів здійснюється позичальником відповідно до Графіку внесків за Договором (Додаток 1 до Договору) єдиним платежем у розмірі 1 059,31 грн на місяць (останній платіж 1 059,48 грн), який включає розмір отриманих кредитних коштів та нарахованих процентів. При розрахунку графіку внесків та розміру єдиного платежу використовується ануїтетний спосіб погашення кредиту.

Загальна вартість кредиту за умови повернення його в строки згідно з Графіком внесків за Договором складає 25 423,61 грн.

Підписанням Договору, Анкети та Паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердила, що вона уклала цей Договір повністю усвідомлюючи значення своїх дій, ознайомилася з Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та Паспортом споживчого кредиту, а також вважає справедливими щодо себе усі умови Договору.

На виконання умов Кредитного договору ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту виконало повністю, надавши позичальникові готівкові кошти в сумі 8 246,00 гривень, що підтверджується Видатковим касовим ордером № б/н від 31.01.2020 року.

09.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОР-ФІНАНС» (Клієнт) укладено Договір Факторингу № 1-09Ф, відповідно до п. 1.3 якого в силу цього Договору до Фактора переходять усі права та обов`язки Клієнта як Кредитора в грошових зобов`язаннях, що виникли із Основного договору, відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права на одержання від Боржника у повному обсязі сум основного боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені) тощо.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 09.09.2022 року та Акту прийому-передачі Документів від 26.09.2022 року до Договору факторингу № 1-09Ф, ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» набуло право вимоги до Боржника ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00366 від 31.01.2020 року у загальному розмірі 25 423,61 грн.

На виконання вимог законодавства та умов Договору 09.09.2022 року ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» направило на адресу ОСОБА_1 письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги, що підтверджується копією такого повідомлення та копією витягу з поштового реєстру згрупованих відправлень.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема з довідки про відсутність платежів та розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 за період дії Кредитного договору та після закінчення строку кредитування жодних платежів на погашення заборгованості не здійснювала (внесено 0,00 грн).

Відповідно до розрахунку суми загальної заборгованості за Кредитним договором № НВ16-00366 від 31.01.2020 року, станом на 20.07.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» становить 25 423,61 грн та складається із: простроченої суми заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 8 246,00 грн; простроченої суми заборгованості за процентами 17 177,61 грн.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала, будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, чи контррозрахунку заборгованості до суду від неї не надходило.

ІV. Застосоване судом законодавство

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про Факторинг» за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору свое право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про Факторинг» після спливу строку погашення боржником грошової вимоги, за умови отримання боржником повідомлення, у разі невиконання або неналежного виконання боржником грошової вимоги фактор має право вимагати у боржника сплати суми грошової вимоги та здійснювати дії для її стягнення з боржника.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ч. 1 ст. 1050 ЦК України зазначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

V. Висновки суду

З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що між ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № НВ16-00366 від 31.01.2020 року у письмовій формі шляхом підписання сторонами. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась з ними, що підтверджується її підписом у Договорі, Анкеті та Паспорті споживчого кредиту. Кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, строк, на який видані кредитні кошти, та процентну ставку, а також містить усі істотні умови, передбачені законодавством України.

Внаслідок укладення Договору Факторингу № 1-09Ф від 09.09.2022 року та відповідно до ст. 512, 514 ЦК України, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Факторинг» відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, у зв`язку з чим ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» правомірно набуло право вимоги заборгованості за Кредитним договором № НВ16-00366 від 31.01.2020 року до боржника ОСОБА_1 .

Матеріали справи підтверджують факт виконання первісним кредитором зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 8 246,00 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером № б/н від 31.01.2020 року.

Як слідує із наданого позивачем розрахунку та довідки про відсутність платежів, відповідач у встановлений Договором строк та після закінчення строку кредитування зобов`язання щодо повернення кредиту не виконала, грошові кошти на погашення заборгованості не вносила. Відтак, заборгованість відповідача за тілом кредиту склала 8 246,00 гривень. З урахуванням викладеного, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 246,00 гривень підлягає задоволенню.

Щодо суми нарахованих позивачем процентів, суд зазначає, що згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За умовами Договору сторони погодили плату за користування кредитними коштами в розмірі 12% від суми наданого кредиту за кожен місяць користування за період з 31.01.2020 року по 20.01.2022 року (24 періоди по 30 днів). Відповідно до Графіку внесків за Договором (Додаток 1 до Договору) загальний розмір процентів за весь строк користування кредитом становить 17 177,61 грн. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами та встановив, що він відповідає умовам Кредитного договору та Графіку внесків. Відповідач розрахунок позивача не спростувала, власного контррозрахунку суду не надала. Тому вимога про стягнення простроченої заборгованості за процентами у розмірі 17 177,61 гривень також підлягає задоволенню.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Кредитний договір № НВ16-00366 від 31.01.2020 року є правомірним, його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочинів, яка відповідачем не спростована.

На підставі викладеного, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов переконання про обґрунтованість заявлених позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» та вважає, що такі підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № НВ16-00366 від 31.01.2020 року в розмірі 25 423,61 грн, яка складається з: простроченої суми заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 8 246,00 грн та простроченої суми заборгованості за процентами 17 177,61 грн.

VІ. Судові витрати

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 гривні, що підтверджується платіжною інструкцією № 1091 від 05.08.2026 року.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, то з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подання позову в розмірі 2 662,40 гривень, понесення яких документально підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 1091 від 05.08.2026 року.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 100,00 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази:

- договір про надання правничої допомоги № 010426 від 01.04.2026 р., укладений між ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» (клієнт) та АО «ПРАВОВИЙ КУРС»;

- додаткова угода № 1 від 01.04.2026 р. до Договору № 010426, що визначає порядок та умови сплати винагороди за надання правничої допомоги у судовому порядку;

- договір про надання правничої допомоги № 03-08/2026 від 03.08.2026 р., укладений між АО «ПРАВОВИЙ КУРС» та АБ «Сергія Павленка» про залучення адвоката Павленка С.В. до виконання доручень;

- витяг з Реєстру боржників № 1 від 20.05.2026 р. (Додаток № 1 до Договору № 010426), який підтверджує передачу в роботу адвокатському об`єднанню боржника Степанюк В. В.;

- акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 20.08.2026 р. за Договором № 010426, у якому зафіксовано обсяг наданих послуг щодо підготовки позовної заяви стосовно ОСОБА_1 та їх вартість у розмірі 7 100,00 грн;

- довіреність № 3 від 28.05.2026 р. на ім`я адвоката Павленка Сергія Валерійовича для представництва інтересів ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ»;

- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката Павленка С. В.

Клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у зв`язку із неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не надходило.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Враховуючи характер спору, складність справи та співмірність витрат, те, що спір є малозначним та не становить складності для позивача, оскільки стягнення заборгованості із позичальників є одним із видів діяльності позивача, судова практика у даній категорії справ є сталою, а суд розглянув справу у спрощеному провадженні без виклику сторін, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі у сумі 3 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 16, 204, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 247, 263-265, 273, 274-279, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про Факторинг», Законом України «Про споживче кредитування», суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00366 від 31 січня 2020 року у розмірі 25 423 (двадцять п`ять тисяч чотириста двадцять три) гривні 61 копійки, яка складається з: простроченої суми заборгованості за тілом кредиту у сумі 8 246,00 грн та простроченої суми заборгованості за процентами у розмірі 17 177, 61 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ", код ЄДРПОУ: 42971405, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пров. Киянівський, буд. 3/7, офіс 110; реквізити рахунку в позивача в банку: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська