Рішення № 140769064, 20.10.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2728/26

Провадження № 2/682/2064/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Зеленської В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" звернулося в Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 15145,20 грн за Договором про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025 р.

В порядку автоматизованого розподілу 22.09.2026 цивільна справа № 682/2728/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передана на розгляд судді Зеленській В.І. (а.с.31).

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.09.2026 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрите провадження №682/2728/26 і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін як малозначна.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач вказав, що відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025р, укладеного між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит в сумі 3000,00 грн строком на 360 календарних днів з моменту перерахування кредиту до 28.05.2026 року та зобов`язалася повернути кредитодавцю ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" кредитні кошти і відсотки за користування кредитом. Але ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025 не виконала, внаслідок чого заборгованість за кредитом склала 15145,20 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за кредитом, 10195,20 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1500,00 грн штраф та 450,00 грн комісія.

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд справи судом в порядку спрощеного провадження без участі сторін, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, письмові докази, суд приходить до наступного.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

02 червня 2025 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 38257772 (а.с.8-18).

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора H9xe7TyZ, наданого їй кредитодавцем. ОСОБА_1 вказала в Договорі свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний податковий номер, електронну адресу, номер особистого електронного платіжного засобу - платіжної карти НОМЕР_1 .

З Договору про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025 р вбачається, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" надало ОСОБА_1 кредит в сумі 3000,00 грн строком на 360 днів, тобто до 28.05.2026. Денна процентна ставка за кредитом становить 0,99% від тіла кредиту. Комісія за надання кредиту визначена у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 450,00 грн. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350,4% відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для ОСОБА_1 , що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом, складає 13674,00 грн. Пільговий період - 30 календарних днів з 02.06.2026 по 02.07.2025; пільгова процентна ставка - 0,8% в день від тіла кредиту. Стандартний період - 330 календарних днів: з 03.07.2025 по 28.05.2026; стандартна (базова) процентна ставка 0,96% . Штаф - 50% від отриманого кредиту

Отже, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, пільгову процентну ставку та процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відповідальність сторін за невиконання Договору (а.с.8-18), що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора.

Умови кредитування за Договором про споживчий кредит №38257772 від 02.06.2025 р зафіксовані також в Графіку платежів, що є Додатком до Договору про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025 (а.с.19), який містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором H9xe7TyZ; Паспортом споживчого кредиту - Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором WfExp4qA (а.с.21 зворот-22) та Довідкою про ідентифікацію виданою ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС", з якої вбачається, що 02.06.2025 о 13 год 11 хв на мобільний номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 надіслано одноразовий ідентифікатор H9xe7TyZ для підписання Договору № 38257772 (а.с.25).

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" виконало умови Договору № 38257772 та надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 3000,00 грн, що стверджується листом ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" №773585-1616862292-18082026 від 18.08.2026, з якого вбачається, що 02.06.2025 о 13 год 12 хв на платіжну картку № НОМЕР_3 відбулось зарахування коштів в сумі 3000,00 грн; № транзакції 1616862292 (а.с.24).

З Розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором складає 15145,20 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за кредитом, 10149,20 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1500,00 грн - штраф та 450,00 грн - комісія (а.с.26-27).

31 липня 2026 за вих № 4012/24509328 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" направило на поштову адресу ОСОБА_1 . Претензію про необхідність погашення заборгованості за Договором про споживчий кредит №38257772 від 02.06.2025 в сумі 15145,20 грн (а.с.29).

Відповідачка добровільно заборгованість не погасила і не спростувала розмір заборгованості за Договором про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025.

Суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки в користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит №38257772 від 02.06.2025 в сумі 3000,00 грн основного боргу та 10195,20 заборгованості за нарахованими процентами законними, підставними і обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1500,00 грн штрафів та 450,00 грн комісії за Договором про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025, суд приходить до наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 31.10.2026 року.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Договір про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025 був укладений в період дії воєнного стану в Україні, а саме 02.06.2025р, зобов`язальні відносини між сторонами виникли в період дії воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України не підлягають стягненню з ОСОБА_1 1500,00 грн штрафів та 450,00 грн комісії, які підлягають списанню кредитодавцем.

Щодо комісії слід зазначити також, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у праві № 363/1834/17 зауважує, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.

Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III "Про банки і банківську діяльність"), однією з яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Отже, ВП ВС виснувала, що банк не має права брати плату за власні операції, які є суттю кредитування (надання кредиту, ведення рахунку, обслуговування тощо), оскільки це є несправедливим щодо споживача. Це вважається прихованим відсотком, оскільки видача коштів - це обов`язок банку за договором, а не послуга.

Тому суд вважає, що позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту в сумі 450,00 грн задоволенню не підлягає.

Позовна заява ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" подана через систему "Електронний суд", тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 2662,40 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (а.с.1).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2319,61 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 8000 грн і підтверджуються наданими доказами: Договором № 0207 від 02 липня 2025 року про надання правової (правничої) допомоги, укладеним між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ "АПОЛОГЕТ" (а.с.5), Актом № 4014 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.09.2026, з якого вбачається, що АО "АПОЛОГЕТ" надало ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" послуги з підготовки матеріалів справи до суду - позову до ОСОБА_1 на суму 8000,00 грн (а.с.6), Детальним описом наданих АО "АПОЛОГЕТ" послуг від 28.05.206 до Акту № 1872 за Договором №0207 від 02 липня 2025 року про надання правової (правничої) допомоги (а.с.7).

Визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, доказам щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відповідачем не заперечується .

Проте, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідачки слід стягнути в користь позивача витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 6969,97 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 17, 18, 133, 137, 141, 263, 265, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 526, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС", ЄДРПОУ 43561909, заборгованість за Договором про споживчий кредит № 38257772 від 02.06.2025 р в розмірі 3000 грн 00 коп тіла кредиту, 10195 грн 20 коп відсотків, а всього - 13195 грн 20 коп (тринадцять тисяч сто дев`яносто п`ять грн 20 коп), 2319 грн 61 коп судового збору та 6969 грн 97 коп витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Дата складання рішення - 20.10.2026 р.

Головуюча суддя Зеленська В. І.