Рішення № 140768905, 13.10.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/485/23

Провадження № 2/673/28/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Капітана В.А.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №02377-06/2021 від 04.06.2021, яка утворилась у розмірі 18200,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 13200,00 грн заборгованість за відсотками, а також судові витрати по справі.

Позов обґрунтовано тим, що 04.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем укладено кредитний договір № 02377-06/2021, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами п.п. 1.1 п. 1 кредитного договору № 02377-06/2021, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. За умовами п.п. 1.7 п. 1 кредитного договору клієнт підтвердив, що усвідомлює, що правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до умов п.п. 1.6 п. 1 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту які розміщені на сайтах товариства-https://www.zecredit.com.ua.

18.01.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 18012022, до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 18012022 від 18.01.2022 (витягу з реєстру боржників), ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 18200,00 грн з яких 5000,00 грн -сума заборгованості за основною сумою боргу; 13200,00 грн -сума заборгованості за відсотками. Позивач стверджує, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 02377-06/2021. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості у розмірі 18200,00 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 02.05.2023 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07.07.2023 було зупинено провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 17.12.2025 поновлено провадження.

Проте, у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді Ягодіної Т.В. у розгляді судових справ, зазначену справу передано для повторного автоматизованого розподілу між суддями Деражнянського районного суду Хмельницької області.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу визначено до розгляду судді Мартинюку В.Б.

Ухвалою суду від 20 січня 2026 року суддею Мартинюком В.Б. справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

19.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача стверджує, що позовні вимоги не визнав, зазначивши, що після звернення до товариства з метою врегулювання спору в позасудовому порядку позивач погодився на запропонований ним варіант погашення заборгованості та надав платіжні реквізити, за якими 14 лютого 2025 року відповідач сплатив 5000,00 грн у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. Вказаний платіж підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк».

Відповідач також зазначив, що продовжує проходити військову службу у Збройних Силах України, у зв`язку з чим вважає відсутніми підстави для стягнення з нього заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 13 200,00 грн На підтвердження своїх доводів послався на проходження військової служби та надав відповідні документи. Просив зупинити провадження у справі.

У подальшому 13 жовтня 2026 року представник відповідача подав до суду заяву, в якій виклав іншу позицію щодо заявлених позовних вимог та наполягає на продовжені розгляду справи та її завершенні.

23.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив у якій ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що між відповідачем та позивачем відсутня домовленість щодо закриття кредиту тільки за його тілом. Позивачем надано загальну відповідь щодо стану заборгованості за кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов кредитного договору та додатків до нього. Відповідачем при підписанні кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов кредитного договору, в тому числі і порядку нарахування відсотків, що свідчить про факт погодження відповідача із всіма умовами кредитного договору, враховуючи і нарахування відсотків. У кредитному договорі, підписаному відповідачем, прямо зазначено, що відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті первісного кредитора, а також отримав від первісного кредитора до укладення кредитного договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відносно обґрунтування, що відповідач є військовослужбовцем, позивач зазначив, що відповідач має надати належні документи на підтвердження проходження військової служби та обставин, які, на його думку, є підставою для звільнення від сплати процентів за користування кредитними коштами. Позивач підтверджує факт сплати відповідачем 04.06.2026 суми у розмірі 5000,00 грн які було зараховано на погашення процентів, оскільки відповідно до умов кредитного договору у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом, у другу чергу здійснюється повернення суми кредиту. На задоволенні позовних вимог наполягає задовольнити.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте як вбачається із змісту позовної заяви, останній просить суд розгляд справи проводити у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, у заяві про зміну позиції щодо позовних вимог просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши Учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов висновків.

Із матеріалів справи встановлено, що 04.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем укладено кредитний договір № 02377-06/2021, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Перерахування коштів у сумі 5000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» вих. № 1186/03 від 12.03.2024 р. про успішну транзакцію № 32280-56053-93723 від 04.06.2021 р. (код авторизації 592843).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» за договором про надання фінансового кредиту № 02377-06/2021 від 04.06.2021, за період тривалістю 120 днів, з 03.06.2021 по 01.10.2021, загальна сума заборгованості становить 14790,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, а 9790,00 грн нараховані проценти за користування кредитом.

18.01.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 18012022, до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Водночас, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», за період з 18.01.2022 по 31.03.2023 загальний розмір заборгованості відповідача визначено в сумі 18200,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 13200,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 02377-06/2021 у розмірі 18200,00 грн, яка складається із 5000,00 грн -суми заборгованості за основою сумою боргу; 13200,00 грн -суми заборгованості за відсотками. Позивач підтвердив, що відповідачем сплачено суму у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Кредитний договір укладений в електронній формі, підписаний за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами (одноразовим паролем), наявний в матеріалах справи та досліджений судом.

Умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Як установлено судом, на підтвердження обставин, які, на думку відповідача, є підставою для застосування пільги, передбаченої пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач надав копію довідки за формою 5, відповідно до якої він проходить військову службу за контрактом із 04.04.2023 до теперішнього часу, видана 22.02.2024 військовою частиною НОМЕР_1 .

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання на можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.

При цьому суд бере до уваги, що законодавець використовує конструкцію «брали або беруть», що означає, що право на пільгу має військовослужбовець, що продовжує службу, який зараз бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, так і військовослужбовець, який брав участь у відповідних заходах раніше.

Пільга діє весь час, поки триває особливий період, за умови, що військовослужбовець зберігає свій статус.

Водночас судом встановлено, що кредитний договір, за яким виникла заборгованість, було укладено 04.06.2021, тобто до початку зазначеного в довідці періоду проходження військової служби. При цьому матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що на дату укладення кредитного договору відповідач проходив військову службу, зокрема був призваний на військову службу під час мобілізації, а також доказів, які б підтверджували наявність у нього на той час передбачених законом підстав для застосування відповідної пільги.

Таким чином, надана відповідачем довідка підтверджує факт проходження ним військової служби з 04.04.2023, однак сама по собі не доводить наявності у нього права на звільнення від сплати процентів за користування кредитом за період, що передував початку проходження зазначеної служби. За таких обставин суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для встановлення підстав застосування до спірних правовідносин положень пункту 15 статті 14 зазначеного Закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до кредитного договору № 02377-06/2021 ОСОБА_1 отримав від ТОВ «ФК «Інвеструм» кредит в розмірі 5000,00 грн.

Однак, відповідач, основний борг та відсотки за користування коштами, у строк визначений в договорі, кредитодавцю не повернув.

Позивач, окрім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за користування грошовими коштами в розмірі 13 200,00 грн.

Судом перевірено правильність нарахування відсотків первісним кредитодавцем та встановлено, що відповідні нарахування здійснено поза межами строку кредитування.

Суд бере до уваги, що відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Інвеструм» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 03.07.2021, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,20 % на добу. Отже, нарахування відсотків після закінчення встановленого договором строку кредитування не відповідає погодженим сторонами умовам договору та не може бути підставою для стягнення таких сум із відповідача.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, щомісячна виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12, якою визначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» за договором про надання фінансового кредиту № 02377-06/2021 від 04.06.2021, за період тривалістю 120 днів, з 03.06.2021 по 01.10.2021, загальна сума заборгованості становить 14790,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, а 9790,00 грн нараховані проценти за користування кредитом.

Водночас, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», за період з 18.01.2022 по 31.03.2023 загальний розмір заборгованості відповідача визначено в сумі 18200,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 13200,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Разом з тим, суд виходить із того, що проценти можуть бути нараховані лише в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 днів. Загальна сума заборгованості у межах цього строку становить 7533,50 грн (тіло кредиту та проценти за 30 днів).

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір про надання фінансового кредиту № 02377-06/2021 містить Додаток № 1, який є невідємною його частиною, у якому визначено загальну вартість кредиту. Згідно з умовами зазначеного додатка, за погоджений сторонами строк користування кредитом тривалістю 30 днів загальна сума процентів становить 2 533,50 грн.

З урахуванням сплати відповідачем 5000,00 грн, сума, яка підлягала стягненню, становить: 7533,50 грн- 5000,00 грн = 2533,50 грн.

Судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 18200,00 грн.

З огляду на обмеження строку нарахування процентів межами погодженого сторонами строку кредитування, обґрунтованою та такою, що підлягала б стягненню, є сума 7533,50 грн.

Таким чином, враховуючи надані суду матеріали, заяву представника позивача, а також заяву представника відповідача про часткове погашення ОСОБА_1 кредиту №02377-06/2021 в сумі 5000,00 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення, а саме в розмірі 2533,50 грн тіла кредиту.

Позивачем заявлено позовні вимоги на загальну суму 18200,00 грн, за подання яких сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 7 533,50 грн, з яких 2 533,50 грн становлять вимоги, визнані обґрунтованими за результатами розгляду справи, а 5000,00 грн сума заборгованості, сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі. При цьому позивач не подав заяви про уточнення позовних вимог у зв`язку з частковим погашенням заборгованості.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 888,73 грн (2 147,20 грн ? 41,39 %).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами №02377-06/2021 від 04.06.2021 у розмірі 2533,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по оплаті судового збору в розмірі 888,73 грн.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30 м. Київ 01032, код в ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 19.10.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк