Рішення № 140768558, 20.10.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1588/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Марціцка І.Б.

за участю секретаря судового засідання Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №74877442 від 07.02.2022 у розмірі 32328,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 07.02.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №74877442, у формі електронного документа з використанням електронного підпису (шляхом одноразового ідентифікатора), на підставі якого відповідачу надано кредит у сумі 18000,00 грн.

29.09.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №028-290922, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 74877442 від 07.02.2022.

27.04.2026 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» уклали договір факторингу №27/04/26-02, відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Сіроко Фінанс», в тому числі і до до ОСОБА_1 за договором № 74877442 від 07.02.2022.

Всупереч умов кредитного договору відповідач порушує взяті на себе договірні зобов`язання. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 32328,00 грн, з яких: 18000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14328,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Ухвалою судді від 02.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзиву на позав, заперечень не подала.

Тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

07.02.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74877442, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк (строк позики), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору: сума позики 18000 грн; строк позики (строк договору) 30 днів; процентна ставка 1,99% в день (фіксована); дата надання позики 07.02.2022; дата повернення позики (останній день) 09.03.2022; знижена процентна ставка 1,99% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70% в день. У договорі (юридичні адреси та реквізити сторін) вказано рахунок позичальника: НОМЕР_1 .

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором fFnvk6k3ix.

Крім того, ОСОБА_1 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором fFnvk6k3ix Додаток № 1 до договору позики №74877442 від 07 лютого 2022 року, де датою платежу вказано 07 лютого 2022 року загальна вартість кредиту 28746,00 грн, строк - 30 днів.

Згідно довідки ТОВ Фінансова компанія «Фінекспрес» за вих. № КД-000172468/ТНПП від 18 червня 2026 року, останнє підтверджує, що на підставі укладеного між товариствами договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, ТОВ Фінансова компанія «Фінекспрес» було здійснено наступний переказ грошових коштів, дата: 07 лютого 2022 року; сума 18000,00 грн; отримувач ОСОБА_2 , номер НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунку заборгованості по договору позики №74877442 від 07 лютого 2022 року, відповідачу станом на 30.09.2022 нараховано 32328,00 грн., заборгованості з яких: 18000,00 грн - за тілом кредиту; 14328,00 грн - проценти за користування кредитом.

29.09.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №028-290922, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 74877442 від 07.02.2022.

27.04.2026 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» уклали договір факторингу №27/04/26-02, відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Сіроко Фінанс», в тому числі і до до ОСОБА_1 за договором № 74877442 від 07.02.2022.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, за якими у відповідача наявна заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаєт

Встановлено, що 07.02.2022 сторони в електронній формі уклали договір позики, на підставі вказаного правочину позивач надав відповідачу кредит у розмірі 18000,00 грн, строк на 30 календарних днів. Кредитором було надано вказану суму Позичальнику. Відповідач отримав надані позивачем кошти, проте належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, чим допустив заборгованість.

Так, у наданому позивачем Договорі позики № 74877442 від 07 лютого 2022 року, вказувалося про те, що строк кредитування 30 днів. Кредит повертається у розмірі 28746,00 грн. Саме ця інформація міститься у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, з якими ознайомився та зрозумів позичальник. Іншої інформації щодо розрахунку вартості кредиту на строк понад 30 днів, із зазначенням графіку інших платежів за користування кредиту та суми процентів, матеріали справи не містять. Відтак у межах 30-денного строку кредитування - до 09 березня 2022 року, ОСОБА_1 мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, та від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16, сформувала правовий висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом (стаття 1048 ЦК України) припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах (після спливу строку виконання зобов`язання) забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, а не ст. 1048 ЦК України.

Отож, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором позики № 74877442 від 07 лютого 2022 року в розмірі 28746 грн, з яких: 18 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10746 грн - сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з частковим задоволенням позову слід вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач заявив про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Богомолова В.В.; копію прас-листа адвоката Богомолова В.В.; копію заявки про надання правової допомоги № 379 від 10.02.2026; копію витягу акту № 857 про надання юридичної допомоги на загальну суму 15000 грн, платіжну інструкцію № 2184 на суму 40000 грн, призначення платежу оплата правової допомоги згідно договору ДО-20260202/001 від 02.02.2026.

За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом у визначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не тільки доведений, документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.

Враховуючи категорію справи, характер позовних вимог, дослідивши позовну заяву, суд доходить висновку, що складення позову не потребувало додаткових зусиль та знань, великої тривалості часу адвоката, як і відсутня необхідність у додатковому аналізі обставин справи та вивченні нормативно-правової бази, тому справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат за даних обставин справи було б зменшення розміру таких витрат до 5000 грн.

Також позивач просив стягнути 381,74 грн витрат, пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику, на підтвердження яких надав ДОГОВІР № ДТ-СК-31072026 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції, укладеного із ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ, та додаток до цього договору, яким визначено вартість послуг/робіт без ПДВ за одиницю листів у розмірі 381,74 грн. Однак, жодних доказів сплати таких витрат позивач не надав, а тому суд вважає їх понесення непідтвердженим, відтак стягненню з відповідачки вони не підлягають

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, на суму 28746 грн. із 32328,00 грн, що становить 89 %, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2370 грн (89 % від 2662,40 грн) гривень судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 264, 265, 279, 280 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за позики № 74877442 від 07 лютого 2022 року в розмірі 28746 грн, з яких: 18 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10746 грн - сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» 7370.00 гривень судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ", код ЄДРПОУ: 43950742, адреса місцезнаходження: проспект Соборності, буд. 30-А, приміщення 321, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Теребовлянського районного суду

Тернопільської області І.Б. Марціцка