Рішення № 140768450, 19.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/579/26

Провадження № 2/604/479/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

22 травня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1447-6965 від 15.09.2024 у загальному розмірі 27 677,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 15 вересня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1447-6965. За твердженням позивача, відповідачці було видано кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останньою в особистому кабінеті, у розмірі 6 800,00 грн, строком кредитування - 365 днів; базовий період - 14 днів; стандартна % ставка - 1,00 % в день (перші 180 днів), 0,75 % в день (з 181 дня); комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту. Також 23 жовтня 2024 року та 14 листопада 2024 року між сторонами було укладено Додаткові угоди, відповідно до яких відповідачці надано додаткові грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн та 1 900,00 грн відповідно.

Станом на 13 квітня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки за вказаним Кредитним договором становить 27 677,08 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 7 077,36 грн; заборгованості за нарахованими процентами у сумі 19 619,72 грн; заборгованості по штрафах у сумі 980,00 грн.

Оскільки відповідачка добровільно не сплатила суму боргу за кредитом, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 1447-6965 від 15.09.2024 у загальному розмірі 27 677,08 гривень та в порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідачка та її представник - адвокат Висоцький С.О. - позовні вимоги не визнали в повному обсязі. У поданому відзиві представник відповідачки зазначив, що відповідачка не укладала кредитний договір у наданій позивачем редакції; позивачем не надано доказів ідентифікації та верифікації клієнта, направлення одноразових ідентифікаторів та отримання їх саме ОСОБА_1 ; не надано доказів надсилання примірників договору та додатків до нього; розрахунок заборгованості є неправильним; нарахування штрафу є незаконним під час дії воєнного стану.

Ухвалою судді від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі № 604/579/26 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року задоволено частково клопотання представника відповідача про витребування доказів та зобов`язано позивача надати оригінали електронних доказів на носії їх створення, докази ідентифікації та верифікації клієнта, докази направлення одноразових ідентифікаторів та отримання їх саме ОСОБА_1 , заявку на отримання кредиту, а також докази надсилання кредитного договору та додатків до нього.

На виконання вказаної ухвали 14 липня 2026 року представником позивача подано заяву про виконання ухвали суду, до якої долучено USB-носій Wibrand 4 GB із електронними файлами, а також письмові пояснення щодо ідентифікації клієнта через систему BankID НБУ, анкету клієнта, моніторинг дій користувача, протоколи створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису та фотознімок відповідачки з паспортом.

Справу розглянуто згідно з частиною третьою статті 211 ЦПК України за відсутності представника позивача, який у поданій до суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином. Її представник - адвокат Висоцький С.О. - подав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши та оголосивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є кредитним договором.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 вересня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1447-6965, який підписаний зі сторони позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора А3227.

Сторонами договору погоджено, що: дата видачі кредиту - 15.09.2024; сума кредиту - 6 800,00 грн; строк кредитування - 365 днів; дата повернення (виплати) кредиту - 14.09.2025; тип процентної ставки - фіксована; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день (перші 180 днів), 0,75 % в день (з 181 дня); комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 4 475,60 процентів.

Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає 29 495,00 грн.

Позичальником у розділі 13 Договору «Реквізити сторін» вказано наступну інформацію: ПІБ: ОСОБА_1 ; паспорт серія (за наявності)/номер/ НОМЕР_1 , ким, коли виданий: 6123 21.12.2023; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; електронний підпис одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) НОМЕР_4 .

Також договором передбачено, що невід`ємною його частиною є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Паспорт споживчого Кредиту, (3) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором).

Відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5 також підписано Паспорт споживчого Кредиту і таблицю обчислення загальної вартості кредиту.

Крім того, 23 жовтня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було підписано Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1447-6965, за умовами якої Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 2 000,00 грн. Додаткова угода підписана одноразовим ідентифікатором НОМЕР_6 .

14 листопада 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було підписано Додаткову угоду, за умовами якої Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1 900,00 грн. Додаткова угода підписана одноразовим ідентифікатором А9648.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов зазначеного Договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало кошти у загальному розмірі 10 700,00 грн ОСОБА_1 за реквізитами, погодженими у кредитному договорі, що підтверджується довідкою позивача та квитанціями АТ КБ «ПриватБанк» ID 2518146399 від 15.09.2024, ID НОМЕР_7 від 23.10.2024, ID НОМЕР_8 від 14.11.2024.

Таким чином, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 10 700,00 грн.

В свою чергу, в порушення умов кредитного договору відповідачка свої зобов`язання не виконала, у встановлений строк кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 27 677,08 грн.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, Законом України «Про електронну комерцію» визначено, що саме Договором оферти визначається технологію (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони.

Саме у Договорі оферти позивача чітко визначено, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Враховуючи вказане та те, що відповідачка ініціювала укладення такого договору, оформивши заявку на сайті товариства, підписавши договір з використанням аналогового підпису, суд приходить до висновку, що між сторонами склались договірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Верховний Суд у постанові № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року вказав, що із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора; заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідачка підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є Заявка до кредитного договору № 1447-6965 від 15.09.2024, з якими вона попередньо ознайомилась. Акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

При цьому спірний договір, укладений між відповідачкою та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

Матеріали справи не містять і відповідачка не надала суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору.

Водночас суд зазначає, що вказання представником позивача у заяві про виконання ухвали суду від 14.07.2026 року номера телефону НОМЕР_9 є технічною помилкою (опискою), оскільки із досліджених судом первинних матеріалів справи (анкети клієнта від 15.09.2024 року, моніторингу дій користувача та відомостей верифікації через систему BankID) вбачається, що вся комунікація, формування документів та надсилання одноразового ідентифікатора здійснювалися за номером +380983618574. Належність вказаного номера телефону відповідачці ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачкою у порядку статей 12, 81 ЦПК України.

Крім того, суд критично оцінює наданий позивачем USB-носій Wibrand 4 GB, оскільки сам по собі носій інформації не є оригіналом електронного документа в розумінні ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Оригіналом електронного документа є файл, що містить обов`язкові реквізити, зокрема кваліфікований електронний підпис або електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Суд також зазначає, що в судовому засіданні USB-носій безпосередньо не оглядався, його вміст не досліджувався і не фіксувався в протоколі судового засідання, а тому відповідно до ст. 76, 77, 80 ЦПК України ці відомості не можуть бути використані судом як докази у справі.

Разом з тим, суд зазначає, що недослідження в судовому засіданні вмісту USB-носія не є перешкодою для використання паперових копій електронних документів, наданих позивачем, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 100 ЦПК України паперова копія електронного доказу є належним доказом, якщо сторона не висловила обґрунтованого сумніву щодо її достовірності або не вимагала подання оригіналу електронного документа. Відповідачка та її представник не надали суду доказів підробки, викривлення або недостовірності цих копій, а їх зміст узгоджується з іншими дослідженими у справі доказами (анкетою клієнта, моніторингом дій користувача, відомостями верифікації BankID та платіжними квитанціями АТ КБ «ПриватБанк»). За таких обставин суд визнає паперові копії електронних доказів належними, допустимими, достовірними та достатніми у розумінні статей 77, 78, 79, 80, 89, 100 ЦПК України.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що ні відповідачка, ні її представник не надали суду доказів того, що: підпис відповідачки було підроблено; відповідачка не отримувала одноразові ідентифікатори; відповідачка не вводила їх в інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця; її персональні дані були використані без її згоди; номер телефону НОМЕР_10 їй не належить.

Разом з тим, суд зазначає, що підпис позичальника одноразовим ідентифікатором не є кваліфікованим електронним підписом, проте, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», такий спосіб підписання є належним та допустимим для електронних договорів, якщо сторонами досягнуто згоди про його використання. Сторони досягли такої згоди, що підтверджується п. 3.8 Кредитного договору, п. 5.5 Правил відкриття кредитної лінії, п. 5.7 Правил.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Договір № 1447-6965 від 15.09.2024 укладено між сторонами в електронній формі; з боку кредитодавця договір підписано кваліфікованим електронним підписом директора Резуєва Є.В.; з боку позичальника договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3227, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заперечення представника відповідачки щодо неукладення договору не підтверджені належними доказами; презумпція правомірності правочину не спростована.

Разом з тим, суд не може погодитися з наданим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки він не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та вимогам чинного законодавства України.

Щодо нарахованих позивачем процентів за користування кредитом, судом враховано наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 19 619,72 грн процентів за користування кредитом, розрахованих станом на 13 квітня 2026 року.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Судом встановлено, що позивач у своєму розрахунку безпідставно зарахував комісію за видачу кредиту в першу чергу, що призвело до штучного завищення тіла кредиту та процентів, а також не врахував фактичного зменшення тіла кредиту після кожного платежу, здійсненого позичальником.

Відповідно до пункту 6.11 Правил відкриття кредитної лінії, які є невід`ємною частиною укладеного між сторонами Договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору. Отже, комісія за видачу кредиту віднесена умовами договору до третьої черги погашення вимог кредитора.

Суд, керуючись статтею 12 ЦПК України, а також статтями 76-80 ЦПК України, здійснив власний математичний розрахунок заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1447-6965 від 15 вересня 2024 року.

Розрахунок заборгованості здійснено судом у межах строку кредитування - від дати видачі кредиту 15 вересня 2024 року до 13 листопада 2025 року включно (з урахуванням умов Додаткових угод від 23.10.2024 та від 14.11.2024, якими строк кредитування продовжено до 425 днів), а заборгованість визначено станом на 13 квітня 2026 року. Судом враховано фактичне зменшення тіла кредиту після кожного платежу, здійсненого позичальником, нараховано проценти на залишок тіла кредиту за кожен день користування, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому періоді. Судом застосовано процентні ставки, визначені умовами Договору та Додаткових угод: 1,00 відсоток на день - протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Додаткової угоди від 14.11.2024 (тобто до 12 травня 2025 року включно); 0,74 відсотка на день - починаючи з 181-го календарного дня з дати укладення Додаткової угоди від 14.11.2024 (тобто з 13 травня 2025 року), оскільки саме таку ставку застосовано позивачем у наданому розрахунку, і це не перевищує визначену договором ставку 0,75% та не порушує прав відповідача. Судом зараховано платежі відповідно до черговості погашення вимог, встановленої пунктом 6.11 Правил відкриття кредитної лінії. Судом не враховано комісію за видачу кредиту, оскільки вона є третьою чергою, а тіло кредиту та проценти не погашені повністю.

Деталізація розрахунку суду (щоденне нарахування процентів, дати та суми зарахованих платежів, залишки тіла кредиту та процентів) міститься в таблиці розрахунку, яку суд склав самостійно. Суд не покладав в основу розрахунок позивача, а здійснив власний математичний розрахунок заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1447-6965 від 15.09.2024, виходячи з умов цього Договору, Додаткових угод від 23.10.2024 та 14.11.2024, фактичного зменшення тіла кредиту після кожного платежу, щоденного нарахування процентів на залишок тіла кредиту та черговості погашення вимог, встановленої п. 6.11 Правил відкриття кредитної лінії.

Розрахунок заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1447-6965 від 15.09.2024

№Період нарахуванняК-сть днівЗалишок тіла на початок періоду, грнСтавка, % на деньПроценти за день, грнНараховано процентів за період, грнСума платежу / докредитування, грнЗараховано в проценти, грнЗараховано в тіло, грнЗалишок тіла на кінець періоду, грнЗалишок несплачених процентів, грн115.09.2024-30.09.2024166 800,001,0068,00001 088,002 120,001 088,001 032,005 768,000,00201.10.2024-22.10.2024225 768,001,0057,68001 268,962 890,001 268,961 621,044 146,960,00323.10.2024-05.11.2024144 146,961,0041,4696 / 61,4696840,57+2 000,00; 2 563,36840,571 722,794 424,170,00406.11.2024-14.11.202494 424,171,0044,2417398,18+1 900,00; 2 440,94398,182 042,764 281,410,00515.11.2024-05.12.2024214 281,411,0042,8141899,101 500,62899,10601,523 679,890,00606.12.2024-08.01.2025343 679,891,0036,79891 251,16203,00203,000,003 679,891 048,16709.01.2025-11.01.202533 679,891,0036,7989110,40500,00500,000,003 679,89658,56812.01.202513 679,891,0036,798936,80250,00250,000,003 679,89445,36913.01.202513 679,891,0036,798936,80297,39297,390,003 679,89184,771014.01.2025-12.05.20251193 679,891,0036,79894 379,07-0,000,003 679,894 563,841113.05.2025-13.11.20251853 679,890,7427,23125 037,77-0,000,003 679,899 601,61 Разом42510 700,00 15 346,8112 765,315 745,207 020,113 679,899 601,61

Підсумкові показники розрахунку:

ПоказникСума, грнВидано кредитних коштів (з докредитуваннями)10700,00Погашено тіла кредиту7 020,11Залишок тіла кредиту3 679,89Нараховано процентів15346,81Сплачено процентів5745,20Залишок процентів9601,61Загальна сума заборгованості13281,50Примітки до таблиці: у графі «Сума платежу / докредитування» знак «+» означає суму докредитування за Додатковою угодою; інші суми - платежі позичальника; платежі зараховано за черговістю п. 6.11 Правил відкриття кредитної лінії (1. прострочені проценти і тіло; 2. поточні проценти і тіло; 3. неустойка та інші платежі); комісію за видачу кредиту не враховано, оскільки тіло кредиту та проценти повністю не погашені; проценти нараховано щоденно на фактичний залишок тіла кредиту, день платежу включено до періоду нарахування; суми округлено до копійок.

За результатами здійсненого судом розрахунку заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1447-6965 від 15 вересня 2024 року залишок тіла кредиту становить 3 679 гривень 89 копійок, залишок процентів за користування кредитом становить 9 601 гривню 61 копійку, а загальна сума заборгованості становить 13 281 гривню 50 копійок.

Щодо вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення 980,00 грн заборгованості по штрафах, то суд вважає її такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, можна дійти висновку про те, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача в частині про стягнення із ОСОБА_1 штрафу в розмірі 980,00 грн, нарахованого внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, за встановлених судом обставин, позивачем доведено, що між сторонами у виниклому спорі 15 вересня 2024 року було укладено Кредитний договір № 1447-6965, ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у загальному розмірі 10 700,00 грн та зобов`язалась сплачувати проценти у розмірі та в строк, визначені Договором, а тому позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ро стягнення заборгованості з повернення кредиту в сумі 3 679,89 гривень та сплати заборгованості за нарахованими процентами у сумі 9 601,61 гривень підлягають до задоволення частково, оскільки відповідачка неналежно виконувала свої зобов`язання як позичальник, в іншій частині вимоги позивача є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми в частині, що стосується укладення договору та отримання кредитних коштів, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором № 1447-6965 від 15.09.2024 у загальному розмірі 13 281,50 грн, з яких: 3 679,89 грн - сума основного боргу; 9 601,61 грн - проценти.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати у виді сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги задоволено на 47,99 % (13 281,50 грн ? 100 % / 27 677,08 грн).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 277,69 грн (2 662,40 грн ? 47,99 % / 100 %) судового збору.

Керуючись ст.с т. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01032, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, код за ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1447-6965 від 15.09.2024 в сумі 13 281,50 грн. (тринадцять тисяч двісті вісімдесят одна гривня 50 копійок), з яких: 3 679,89 грн (три тисячі шістсот сімдесят дев`ять гривень 89 копійок) - заборгованість по тілу кредиту; 9 601,61 грн (дев`ять тисяч шістсот одна гривня 61 копійка) - заборгованість за нарахованими процентами, а також суму судового збору в розмірі 1 277,69 грн. (одна тисяча двісті сімдесят сім гривень 69 копійок), а всього 14 559,19 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 19 копійок).У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 19 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Сіянко