Рішення № 140767823, 20.10.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1642/26

Провадження № 2/455/1036/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі судді Титова А.О.

за участю секретаря судового засідання Гавриляк О.Б.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу

за позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»

до відповідача ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ВИКОРИСТАНІ У РІШЕННІ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

Позивач та Кредитодавець - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»

Відповідач - ОСОБА_1

Кредитний договір - Договір про надання кредиту (Споживчий крежит. Електронна форма) № 553666-КС-004 від 23.02.2026

ЦК України - Цивільний кодекс України

ЦПК України - Цивільний процесуальний кодекс України

ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Стислий зміст позовних вимог, правова позиція позивача

В обґрунтування своїх вимог Позивач вказує, що 23.02.2026 між Позивачем як кредитодавцем та Відповідачем як позичальником укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого, кредитодавець зобов`язався надати Відповідачу в кредит грошові кошти в сумі 7000,00 грн, а Відповідач зобов`язався повернути кредит у визначений договором строк, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати інші умови Кредитного договору.

Позивачем зобов`язання за Кредитним договором виконані у повному обсязі - кредитні кошти надані Відповідачу у встановленому Кредитним договором порядку та розмірі. В свою чергу Відповідач взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 15160,80 грн, про стягнення якої з Відповідача на свою користь Позивач звернувся до суду із позовом у поточній справі.

Позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Правова позиція відповідача

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, своїм правом на надання відзиву - не скористався.

ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина 1 статті 280 ЦПК України).

Оскільки у даному випадку наявні всі визначені частиною 1 статті 280 ЦПК України процесуальні умови для ухвалення заочного рішення - судом здійснюється заочний розгляд справи.

ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА

Цивільні права і обов`язки, договір

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 2 статті 11, частина 1 статті 626, частина 1 статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 ЦК України).

Електронний договір

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (пункт 5 частини 1 статті 3, частина 7 статті 11 Закону «Про електронну комерцію»).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону «Про електронну комерцію»).

Кредитний договір, повернення кредиту, відсотки

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина 2 статті 1056-1 ЦК України).

Неустойка за порушення боржником грошового зобов`язання, 3% річних

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2 та 3 статті 549 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення (пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).

Принципи цивільного судочинства, тягар доказування

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 та 5 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Змагальність сторін полягає, зокрема, в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 статті 12 ЦПК України, частина 1 статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Принцип диспозитивності, в свою чергу, полягає у розгляді справи судом не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та за умов того, що кожен учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а суд, за загальним правилом позбавлений права збирати доказі з власної ініціативи (частини 1, 2 та 3 статті 13 ЦПК України).

Належність та достовірність доказів

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 77 та частина 1 статті 79 ЦПК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №334/3056/15, від 14.11.2025 у справі №754/7038/23 та інші).

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Кредитний договір у поточній справі укладений 23.02.2026 в електронній формі між Позивачем як кредитодавцем та Відповідачем як позичальником за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, цей договір підписано Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За умовами Кредитного договору, Кредитодавець надає, а Відповідач отримує та зобов`язується повернути кредит на наступних умовах:

(-) розмір кредиту - 7000,00 грн;

(-) стандартна процентна ставка - 1% за день користування кредитом;

(-) строк кредитування - 16 тижнів;

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, здійснивши 23.02.2026 безготівкове перерахування грошових коштів у розмірі 7000,00 грн на реквізити електронного платіжного засобу Відповідача, що підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» та банківською випискою з рахунку Відповідача.

МОТИВИ СУДУ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Кредитний договір, виконання сторонами зобов`язань, розрахунок заборгованості

Кредитний договір у поточній справі укладений за допомогою за інформаційно-комунікаційних систем та містить електронний підпис Відповідача одноразовим ідентифікатором, тому, відповідно до положень абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, цей договір вважається таким, що за правовими наслідками його укладення прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - а отже є обов`язковим для виконання сторонами з огляду на вимоги частини 1 статті 629 ЦК України.

Згідно розрахунку позовних вимог, загальна заявлена до стягнення заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить 15160,80 грн, з яких:

(-) борг за тілом кредиту - 6870,00 грн;

(-) борг за відсотками за користування кредитом - 5770,80 грн;

(-) 3% річних - 2520,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення 3 % річних за порушення грошового зобов`язання

Щодо позовних вимог цій частині, суд звертає увагу на наступне.

Воєнний стан в Україні введено 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 та продовжує діяти станом на день постановлення цього рішення суду.

Оскільки під час дії воєнного стану на території України позичальник - тобто Відповідач, відповідно до положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені), то правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 3 % річних за порушення грошового зобов`язання - відсутні.

При цьому, як вбачається з представленого Позивачем розрахунку заборгованості, 30.03.2026 Відповідач здійснив платіж на загальну суму 2759,10 грн, з яких 980,00 грн були зараховані Позивачем як 3% річних за статтею 625 ЦК.

Однак, з огляду на вищевикладені положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Позивач не мав права нараховувати Відповідачу 3% річних за статтею 625 ЦК України, а тому частину сплачених Відповідачем 30.03.2026 грошових коштів (980,00 грн) слід врахувати як сплату процентів за користування кредитом.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином надавши у розпорядження Відповідача кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн.

З представленого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідач 30.03.2026 здійснив платіж на загальну суму 2759,10 грн, з яких 130,00 грн були зараховані Позивачем як сплата тіла кредиту. Інших платежів на погашення заборгованості за тілом кредиту розрахунок позивача не містить. Відповідачем також не представлено суду доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань за договором щодо повернення кредиту як того вимагають положення частини 1 статті 629, частини 1 статті 1049 та частини 1 статті 1054 ЦК України.

За викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6870,00 грн (7000-130=6870) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками

За умовами кредитного договору розмір кредиту становить 7000,00 грн, процентна ставка - 1% за день користування кредитом, строк кредитування - 16 тижнів, тобто 112 днів (16*7=112).

При цьому, 30.03.2026 (36 день користуваня кредитом у розмірі 7000,00 грн) Відповідачем здійснено повернення тіла кредиту на суму 130,00 грн, а протягом решти строку кредитування у 76 днів Відповідач користувався кредитом у розмірі 6870,00 грн. Також Відповідачем загалом здійснено часткова сплата відсотків за Кредитним договором у розмірі 2039,10 грн.

Таким чином, загальний розмір відсотків за користування кредитом, з урахуванням здійсненої Відповідачем вищезазначеної сплати тіла кредиту оплати становить 7741,20 грн. ((7000/100*1*36)+(6870/100*1*76) = 7741,20), з яких Відповідачем сплачено 2039,10 грн.

Відповідачем не представлено суду доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань за Кредитним договором щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, в той час як право на отримання яких Кредитодавцем передбачено умовами Кредитного договору та положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути відсотки за користування кредитом, розмір яких (з урахуванням часткової оплати Відповідачем тіла кредиту, сплати відсотків у розмірі 2039,10 грн, а також неправомірного зарахування сплачених Відповідачем 30.03.2026 грошових коштв у розмірі 980,00 грн як 3% річних замість зарахування їх як сплату відсотків за користування кредитом) становить 7741,20 - 2039,10 - 980,00 = 4722,10 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а з Відповідача на користь Позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором у розмірі 11592,10 грн, з яких:

(-) борг за тілом кредиту - 6870,00 грн;

(-) борг за відсотками за користування кредитом - 4722,10 грн;

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Склад судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи - зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (частина 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункти 1 та 2 частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Судовий збір

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1 та 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Оскільки позовні вимоги у даному випадку задоволені судом на 76,46 %, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 2035,70 грн.

Професійна правнича допомога, порядок розподілу витрат

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункти 1 та 2 частини 3 статті 141 ЦПК України).

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23:

У розумінні умов частин 4 - 6 статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас у частині 3 статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий размер з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Витрати Позивача на професійну правничу допомогу

Позивач просить стягнути з Відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу. З представлених суду документів вбачається, що між Позивачем та АО "Правовий баланс" 15.05.2026 укладено договір, на виконання умов якого, Позивачу надані адвокатські послуги загальною вартістю 10000,00 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду при вирішенні питання щодо співмірності заявлених до стягнення витрат Позивача на професійну правничу допомогу , суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини дотримується позиції, відповідно до якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 286 рішення «East/West Alliance Limited» проти v. Ukraine» від 23.01.2014).

При цьому, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, про що стверджується у Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2025 у справі №910/2546/22.

Керуючись принципами справедливості, зважаючи на критерії реальності понесених витрат та розумності їх розміру , зважаючи на складність, обсяг та характер наданих адвокатом послуг з правничої допомоги в контексті співмірності таких витрат предметом спору з урахуванням ціни позову, суд дійшов висновку, що заявлений Позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним з огляду на те, що поточна справа не є складною, за ціною позову відноситься до малозначних, є типовою для адвокатів, які здійснюють супровід справ мікрофінансових організацій про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відтак, суд зменшує розмір таких витрат до їх обґрунтованого рівня у поточній ситуації, тобто до 3000,00 грн.

За викладеного, витрати Позивача на професійну правничу допомогу розподіляються судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог (76,46%), тобто з Відповідача на користь Позивача слід стягнути такі витрати у розмірі 2293,83 грн.

РІШЕННЯ СУДУ

Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, 282, 284, 288, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ - 41084239, IBAN НОМЕР_2 , адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором у розмірі 11592,10 грн.

1.2. В іншій частини позову - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ - 41084239, IBAN НОМЕР_2 , адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2035,70 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, IBAN НОМЕР_2 , адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) витрати на правничу допомогу у розмірі 2293,83 грн.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Повне заочне рішення суду складено та підписано без його проголошення у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи. Датою складення повного заочного рішення є дата його постановлення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного заочного рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України, апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Титов А.О.