Рішення № 140767593, 16.10.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3884/26

пр.№ 2/464/2789/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Мички Б.Р., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами у розмірі 27133, 64 грн, покликаючись на невиконання взятих на себе зобов`язань. В обгрунтування позову покликається на те, що 16.08.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 555154063943 (далі Договір). 14.08.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 5179791 (далі Договір). Згідно умов Договору позики, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 3000.00 грн. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: Знижена процентна ставка, фіксована 400.00 % річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка, фіксована 950.0 % річних від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивiльного кодексу України. Щодо умов та порядку укладання Договору № 5179791 від 14.08.2021. Згідно п. 1.2. Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) у розмірі, визначеному п. 1.3. Договору (далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути отриманий Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі відповідно до умов Договору та Правил. Сума кредиту становить 3000.00 грн. Строк дії Договору до 09.03.2022 року. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника, зазначений ним при укладенні Договору. Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у Базовий період за пільговою (акційною) процентною ставкою 0.50 відсотків за кожен день користування кредитом; у Спеціальний (або інший передбачений Договором) період за стандартною процентною ставкою 3.0 відсотків за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості. 18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555154063943. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 555154063943. 01.04.2026 було укладено договір № АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5179791. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5179791. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №555154063943 від 16.08.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 7528.64 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4528.64 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №5179791 від 14.08.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19605.00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16605.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27133.64 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21133.64 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Мичка Б.Р.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не поступило, такий проводиться у порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, як це передбачено ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до даних з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманими у порядку ст.187 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,13,81 ЦПК України).

За позицією Верховного Суду у справі № 607/16163/19 (постанова від 27 січня 2021 року), за якою обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 10 березня 2021 року у справі №199/1917/19 зазначив, що у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право,обов`язковість договору. Тобто з моменту укладення договору та виникнення зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

У ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту.

Як регламентовано ст.ст.13, 14 Закону «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договорів факторингу (глава 73 ЦК України), купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 виснував, що презумпція правомірності правочинів (ст.204 ЦК України) означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

16.08.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 555154063943 (далі Договір). 14.08.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 5179791 (далі Договір).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555154063943. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 555154063943. 01.04.2026 було укладено договір № АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5179791. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5179791.

Отримавши кредитні кошти, відповідач взяті на себе зобов`язання за договорами належним чином не виконувала та згідно з розрахунками позивача загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27133.64 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21133.64 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, доказів його неправильності не надано та власного контррозрахунку не проведено. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

З огляду на викладене вище у своїй сукупності, зважаючи презумпцію правомірності правочинів та обов`язковість договору для сторін, відсутності доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання кредиту, заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, є підставними та підлягають до задоволення. Порушене відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість: по тілу кредиту у розмірі 6000, 00грн, по процентам в розмірі 21133, 64 грн.

Однією із засад (принципів) цивільного судочинства з відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення (ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2023 року (справа № 908/2702/21), здійснивши правовий аналіз норм ст.ст.126,129 ГПК України, (вказані статті за своїм змістом є ідентичними до ст.137 та 141 ЦПК України) дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій ст.129 ГПК України (ч.ч.3-5ст.141 ЦПК України). При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій ст.126 ГПК України (ч.4 ст.137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

За приписами ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивачем у позові заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано: договір про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги, витяг з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року. Достовірність таких доказів позивачем не ставиться під сумнів.

У постанові Верховного Суду у від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод від 1950 року.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Суд критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом вказаних вище послуг. Указаний спір належить до категорій малозначних справ, розгляд справи проводився без повідомлення (виклику) сторін, щодо вирішення спору про стягнення заборгованості за кредитним договором існує безліч сталою та послідовної практики Верховного Суду, обсяг аналітичної й технічної роботи щодо підготовки позову, відтак суд прийшов переконання, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає зменшенню. Зважаючи на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката.

Заява підлягає частковому задоволенню, докази у спростування такого висновку суду відсутні.

Відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2662, 40 грн.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість у розмірі 27133, 64 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2662, 40 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Інформація про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код за ЄДРПОУ 42640371, м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, 6, офіс 521

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Богдан Мичка