Рішення № 140766962, 12.10.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1603/26

провадження № 2/445/1661/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Скварявської сільської ради Золочівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову вказала що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її баба ОСОБА_4 , яка за життя склала заповіт, яким усе належне їй майно на день смерті заповіла своєму онукові ОСОБА_3 . ОСОБА_3 за життя оформив свої спадкові права за заповітом після смерті баби на частину спадкового майна, зокрема на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та земельні ділянки площею 1,4758 га та 0,3261 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Скварявської сільської ради Золочівського району Львівської області. Окрім того, ОСОБА_4 належала спірна земельна ділянка, яка була їй передана безоплатно для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, згідно рішення виконавчого комітету Скварявської сільської ради народних депутатів № 100 від 23.12.1993 року. Однак ОСОБА_4 за життя не оформила право власності на дану земельну ділянку. ОСОБА_3 , який доводився позивачу рідним братом, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначає, що вона та її рідна сестра ОСОБА_2 спадщину після смерті брата прийняли, як спадкоємці другої черги за законом, так як спадкоємців першої черги після його смерті немає. Окрім того, між ними було укладено договір про розподіл спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , наступним чином: ОСОБА_2 успадковує вказані вище земельні ділянки, а вона успадковує - вказаний вище житловий будинок. Разом з тим, постановою приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Білінським І.І. № 152/02-14 від 07.05.2026 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно. Враховуючи зазначені обставини, вона звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх спадкових прав.

Позивач та її представник в підготовче засідання не з`явилися, останній подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити такі.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Встановивши обставини справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із заповіту складеного 18.05.2005 року, посвідченого секретарем Скварявської сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_4 усе належне їй майно на день смерті заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Матеріалами спадкової справи підтверджується, що ОСОБА_3 отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на наступне спадкове майно: земельні ділянки площею 1,4758 га та 0,3261 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Скварявської сільської ради Золочівського району Львівської області та на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Окрім того, із копії рішення виконавчого комітету Скварявської сільської ради народних депутатів № 100 від 23.12.1993 року судом встановлено, що ОСОБА_4 було безоплатно передано земельну ділянку площею 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку, однак остання за життя державного акту на дану земельну ділянку не отримала.

Судом встановлено, що позивачка та ОСОБА_3 доводилися рідною сестрою та братом.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Також з матеріалів спадкової справи встановлено, що позивачка та ОСОБА_2 , будучи спадкоємцями другої черги за законом після смерті брата ОСОБА_3 , звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

24.03.2026 року позивачка та ОСОБА_2 уклали договір, посвідчений приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Білінським І.І., про розподіл спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого ОСОБА_2 успадковує : земельні ділянки площею 1,4758 га та 0,3261 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Скварявської сільської ради Золочівського району Львівської області, а позивачка ОСОБА_1 - житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Згідно матеріалів спадкової справи, кожен з них отримав свідоцтво про право на спадщину на відповідне спадкове майно згідно вказаного договору.

Судом також встановлено, що заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався.

Постановою №152/02-14 від 07.05.2026 року, приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Білінським І.І. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно: земельну ділянку площею 0,2500 га для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на дане майно.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Згідно з пунктом "г" частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено пунктом "а" частини третьої статті 152 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами перебачений у статті 118 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що початком процедури безоплатної приватизації земельної ділянки є звернення громадянина, зацікавленого у такій приватизації, до відповідного компетентного органу (органу місцевого самоврядування) із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Матеріалами справи встановлено, що спадкодавець, ОСОБА_4 за життя звернулася із заявою до органу місцевого самоврядування про приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку

Отже, право на приватизацію спірної земельної ділянки ОСОБА_4 розпочала у встановленому законом порядку, проте не завершила процес приватизації, у зв`язку з своєю смертю.

Право на завершення приватизації відповідно до чинного законодавства та судової практики у таких правовідносинах, переходить до спадкоємців ОСОБА_4 , та перейшло до позивачки, яка є спадкоємцем другої черги за законом і прийняла спадщину, а отже прийняла у порядку спадкування право на завершення приватизації спірної земельної ділянки, розпочатої та незавершеної спадкодавцем.

Враховуючи викладене, оскільки спадкодавець розпочала процедуру приватизації земельної ділянки на підставі рішення виконкому Скварявської сільської ради від 23.12.1993 року № 100, проте за життя не провела державну реєстрацію права власності, право власності на об`єкт нерухомого майна у неї не виникло і відповідно даний об`єкт нерухомості не входив до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , а лише право на завершення приватизації земельної ділянки та одержання державного акту на ім`я спадкоємця.

Відповідно до правової позиції ВС, викладеної в постанові №289/1818/16 від 30.10.2019 року, якщо спадкоємець прийняв спадщину , але не встиг оформити свої права, право на спадщину входить до складу його власної спадщини і переходить до його спадкоємців.

Відтак, захист порушеного права позивачки підлягає реалізації шляхом визнання за нею в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно змістуст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З врахуванням того, що представником відповідача позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням вище встановлених обставин справи, що підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності доказами, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи клопотання позивачки, витрати по сплаті судового збору слід залишити за останньою.

Керуючись ст.4,5,12,76-83,89,258,259,263-265,268,272,273,288,289 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1268, 1272, 1296 ЦК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування, за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га - кадастровий номер 4621886700:01:005:0070, що знаходиться в урочищі "Стависько" в с. Скварява Золочівського району Львівської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.10.2026

Суддя О. М. Кіпчарський