Рішення № 140766923, 20.10.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/7677/25

Номер провадження 2-о/462/275/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Бойко Д. І.,

представника заявника Матушека В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

встановив:

І. Короткий виклад обставин справи та правова позиція заявника

Уповноважений представник заявника ОСОБА_1 адвокат Матушек В. В., 02.10.2025 року (вх. № 22048) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2025 року) із письмовою заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у якій просить суд:

- встановити факт, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_3 );

- встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , у якій зазначено « ОСОБА_4 », належить ОСОБА_1 ;

- встановити факт, що свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.01.1983 року, у якому зазначено « ОСОБА_3 », належить ОСОБА_1 ;

- встановити факт, що диплом про вищу освіту серії НОМЕР_3 від 28.12.1991 року, у якому зазначено « ОСОБА_1 », належить ОСОБА_1 ;

- встановити факт, що після укладення шлюбу з ОСОБА_5 прізвище заявника було змінено з « ОСОБА_6 / ОСОБА_7 » на « ОСОБА_1 »

Заява обґрунтована, зокрема тим, що у виданих на ім`я заявника документах (свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 22.12.1962 року, свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.01.1983 року, дипломі про вищу освіту серії НОМЕР_3 від 28.12.1991 року та трудовій книжці серії НОМЕР_1 ) припускалися дописування й помилки у написанні її по батькові (« ОСОБА_8 » замість правильного « ОСОБА_9 »), а також варіантів дівочого прізвища (« ОСОБА_10 »/« ОСОБА_11 »). Відповідно до паспорта громадянина України правильним написанням її імені, по батькові та прізвища є « ОСОБА_1 ». Зазначені розбіжності та описки у правоустановчих документах унеможливлюють підтвердження належності їх саме заявнику, що позбавляє її можливості реалізувати свої законні права на підтвердження наявного трудового стажу (зокрема для оформлення/перерахунку пенсії) та підтвердження здобутого рівня вищої освіти. Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а іншим чином (позасудовим порядком) усунути вказані розбіжності та відновити свої права не вбачається можливим (а.с. 1-2).

ІІ. Рух справи в суді

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М. (а.с. 13).

У порядку ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1882686 від 13.10.2025 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи заявника у справі (а.с. 14).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.10.2025 року заяву було залишено без руху, у зв`язку з її істотними недоліками (а.с. 15-16).

21.10.2025 року (вх. № 23404) від уповноваженого представника заявника ОСОБА_1 адвоката Матушека В. В. до суду надійшла письмова заява (документ сформований в системі «Електронний суд» 20.10.2025 року) про усунення недоліків заяви та заява про уточнення вимог заяви (у зв`язку з допущеними помилками при складанні заяви) від 21.10.2025 року (вх. № 23436) (а.с. 19-20, 30-31).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку окремого провадження. Призначено справу до розгляду у закритому судовому засіданні (а.с. 33-34).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.01.2026 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишено без розгляду (а.с. 59-60).

Постановою Львівського апеляційного суду від 26.08.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20.01.2026 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 108-113).

Супровідним листом Львівського апеляційного суду № 462/7677/25/26065/2026 від 31.08.2026 року стверджується, що справа надійшла у Залізничний районний суд м. Львова 08.09.2026 року (вх. № 24609) (а.с. 117).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М. (а.с. 118).

ІІІ. Позиція сторін по справі

Заявник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання, у таке не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Матушек В. В. у судовому засіданні підтримав подану заяву, яку просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник Заінтересованої особи ГУ ПФУ у Львівській області, будучи належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду цивільної справи у судове засідання не з`явився.

Так, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

IV. Позиція суду

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

V. Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Заставна Чернівецької області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 (а.с. 4).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 22.12.1962 року, актовий запис № 168, ім`я та по батькові дитини зазначено як « ОСОБА_3 », батько ОСОБА_2 (а.с.5).

21.01.1983 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, про що у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.01.1983 року зроблено відповідний актовий запис № 76. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 » (а.с. 6).

Згідно з дипломом про вищу освіту серії НОМЕР_3 від 28.12.1991 року, документ виписано на ім`я « ОСОБА_1 » (а.с. 8).

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 відомості про трудову діяльність внесені на ім`я « ОСОБА_4 » (а.с. 7).

Водночас у паспорті громадянина України прізвище, ім`я та по батькові заявниці вірно зазначено як « ОСОБА_1 ».

Таким чином, судом встановлено наявність розбіжностей у написанні по батькові заявниці (« ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_9 ») та її дівочого прізвища (« ОСОБА_10 »/« ОСОБА_11 »), що унеможливлює підтвердження належності їй вказаних правоустановчих документів та перешкоджає реалізації права на підтвердження трудового стажу та здобутої вищої освіти.

VІ. Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи та застосовані норми права

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються гл. 6 розд. IV ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 04.08.2022 року у справі № 752/21394/21 (провадження № 61-2630ск22), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що: «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення Європейського Суду з прав людини від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36.

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд встановлює належність документів особі у разі, якщо в документах є розбіжності у прізвищі, імені, по батькові, місці чи даті народження, і ці розбіжності унеможливлюють користування документом.

Як роз`яснюється у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити у розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує, що наданими заявником доказами підтверджено факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, диплома про вищу освіту та трудової книжки, а розбіжності у їх написанні є наслідком технічних помилок (описок), допущених при виписці вказаних документів.

Будь-яких доводів, доказів чи спростувань зазначеного матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, а також те, що спору про право не встановлено, суд дійшов висновку, що зазначені в правоустановчих документах розбіжності в написанні по батькові та дівочого прізвища заявниці є наслідком технічної/граматичної помилки, допущеної при їх оформленні. Задоволення заяви дозволить ОСОБА_1 реалізувати свої законні права на підтвердження трудового стажу та освітнього рівня, а тому заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІI. Судові витрати по справі

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

З цих підстав, керуючись ст. 2, 4, 5, 13, 247, 259, 263-265, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення задовольнити.

2. Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 (до шлюбу ОСОБА_3 ).

3. Встановити юридичний факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , у якій зазначено « ОСОБА_4 », належить ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_6 .

4. Встановити юридичний факт, що свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.01.1983 року, у якому зазначено « ОСОБА_3 », належить ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

5. Встановити юридичний факт, що диплом про вищу освіту серії НОМЕР_3 від 28.12.1991 року, у якому зазначено « ОСОБА_1 », належить ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

6. Встановити юридичний факт, що після укладення шлюбу з ОСОБА_5 прізвище було змінено з « ОСОБА_6 / ОСОБА_7 » на « ОСОБА_1 » реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

7. Порядок оскарження рішення суду та набрання ним законної сили

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

8. Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

Заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, код ЄДРПОУ: 13814885, електронна пошта: post@lv.pfu.gov.ua, місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10).

Текст судового рішення складено 20.10.2026 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко