Рішення № 140766787, 20.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4770/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Національного університету «Львівська Політехніка» (адреса: 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери,12, код ЄРДПОУ: 02071010) про пропорційне зменшення вартості послуг, розірвання договору, та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2026 до суду надійшла заява представника відповідача Зотова Н.М. про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6250,00 грн. В обґрунтування заяви зазначає, що у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала справа № 461/4770/26 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська Політехніка» про пропорційне зменшення вартості послуг, розірвання договору, зобов`язання вчинити дії. 29.07.2026 позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Відповідач у відзиві зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу та повідомив про подання доказів таких витрат після ухвалення судового рішення. Фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу становлять 6 250,00 грн, що підтверджується договором, актом про надання послуг та платіжною інструкцією. Також зазначає, що ОСОБА_1 уже тричі звертався до суду з аналогічними позовами до Національного університету «Львівська Політехніка»: у справі № 464/376/26 позов залишено без розгляду, а у справах № 461/3778/26 та № 461/4220/26 позовні заяви повернуто. Таким чином, у цій справі позивач учетверте звернувся до суду з відповідними вимогами, після чого подав заяву про залишення позову без розгляду. Посилаючись на необґрунтованість дій позивача та понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного університету «Львівська Політехніка» 6 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

08.10.2026 на адресу суду надійшло заперечення від позивача, в якому зазначає, що позови у справах № 461/376/26, № 461/3778/26, № 461/3557/26 та № 461/4700/26 не є ідентичними та містять додатково виявлену інформацію, а отже не є зловживанням процесуальними правами, просить відмовити в задоволенні заяви.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти заяви заперечує, просить відмовити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує, просить задовольнити.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з явкою до суду (частина третя статті 133 ЦПК України).

У силу ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 30.11.2022 у справі №295/2963/21, яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою від 06.10.2026 суд за клопотанням Позивача залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська Політехніка» про пропорційне зменшення вартості послуг, розірвання договору, та зобов`язання вчинити дії.

Також суд встановив такі обставини справи, що не заперечується жодною зі сторін.

Відповідач ОСОБА_1 уже тричі звертався до суду з аналогічними позовами до Національного університету «Львівська Політехніка», за результатами розгляду яких у справі № 464/376/26 позов залишено без розгляду, а у справах № 461/3778/26 та № 461/4220/26 позовні заяви повернуто. Відтак, звернувшись до суду вчетверте з аналогічними вимогами, позивач у подальшому подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, вказані дії Позивача у своїй сукупності, на переконання суду, свідчать про недобросовісне користування ним своїми процесуальними правами, оскільки після неодноразового звернення до суду з аналогічними позовами та повторного пред`явлення відповідних вимог у цій справі Позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Зазначене призвело до необхідності участі Відповідача у розгляді справи та понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, що відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України є підставою для компенсації Відповідачу понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, гарантованих ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

При цьому, суд враховує наявність у Позивача суб`єктивного права, гарантованого ст.ст. 55, 124 Конституції України, на звернення до суду з позовом, що є безумовним доступом до правосуддя, незалежно від обґрунтованості позову.

Що стосується розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, то суд виходить з такого.

У частинах 3-6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник Відповідача заявив про стягнення з позивача понесені Відповідачем витрати на надану правничу допомогу на суму 6250,00 грн., які підтверджуються такими доказами: копією №3 від 14 січня 2026 року про надання адвокатських послуг; копія акту про надання послуг з адвокатської діяльності правничої допомоги № 7-7/26 за Договором про надання адвокатських послуг №3 від 14.01.2026; копія платіжної інструкції №№2651 від 13.08.2026; довідка з банківськими реквізитами.

Таким чином, представник Відповідача довів належними, допустимими та достовірними доказами понесені Відповідачем витрати на правничу допомогу на суму 6250,00 гривень.

Щодо обґрунтованості зазначених сум, суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з акту виконаних робіт, адвокат у суму 6250,00 гривень включив, серед іншого, гонорар за послуги зі складання, оформлення, подання до суду в інтересах Клієнта відзиву на позовну заяву (2,5 години).

Суд звертає увагу, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Вказане узгоджується з позицією Об`єднаної палати ОП КГС ВС від 2 лютого 2024 року по справі №910/9714/22.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для стягнення з Позивача на користь Відповідача 6250,00 гривень за складання, оформлення, подання до суду відзиву на позовну заяву, а також вважає за можливе зменшити розмір правничої допомоги на вказану суму.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного університету «Львівська Політехніка» 3000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська Політехніка» про пропорційне зменшення вартості послуг, розірвання договору, та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 461/4770/26 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська Політехніка» про пропорційне зменшення вартості послуг, розірвання договору, та зобов`язання вчинити дії.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Національного університету «Львівська Політехніка» (адреса: 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери,12, код ЄРДПОУ: 02071010) 3000,00 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Львівського апеляційного суду безпосередньо або через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя О.Р. Юрків.